Постанова № 24869427, 11.06.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2012 року № 2а-6830/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К.

при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»доДержавної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва проскасування рішення №0000822200/0/835 від 20.12.2007р.За участю представників сторін

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.01.2012р. №4165)

відповідач: ОСОБА_2 (довіреність від 30.05.2012р. №51)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.06.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва про скасування рішення №0000822200/0/835 від 20.12.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вказує на те, що імпорт товарів ним було здійснено в межах 90-денного строку, про що свідчить товарно-транспортна накладна з відміткою митниці «під митним контролем», а тому відповідач застосував суму штрафних санкцій неправомірно.

Відповідач, проти позову заперечує та вказує на те, що позивачем ТОВ «»«Укравтозапчастина»були порушені вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (зі змінами та доповненнями) при виконанні імпортних договорів від 05.09.2006р.№2006/01, та від 01.02.2007 №01/02, оскільки митного оформлення позивачем своєчасно здійснено не було.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 18.07.2008р. №9/168 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 квітня 2012р. №К-5417/09 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 липня 2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2009р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м.Києва від 23.05.2012р. справу було прийнято до провадження та присвоєно номер справи №2а-6830/12/2670.

В ході судового розгляду справи відповідача - Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі м. Києва було замінено на правонаступника Державну податкову інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва ДПС (ДПІ у Дарницькому районі м.Києва) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «Укравтозапчастина»(код ЄДРПОУ 30722204) по контрактам №2006/1 від 05.09.2006, №01/02 від 01.02.2007 та №FTZGD-20070420 від 20.04.2007за період з 02.07.2007 по 18.12.2007р., про що складено акт від 18.12.2007р. №. 4849/2200/30722204.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне надходження товару по імпорту в сумі 30000 дол. США по контракту від 05.09.2006 №2006/01; несвоєчасне надходження товару по імпорту в сумі 14502,30 дол. США та надходження товару в сумі 130336,99 дол.США по контракту №01/02 від 01.02.2007. За порушення термінів розрахунків за імпортними операціями нарахування пеня у сфері ЗЕД.

На підставі висновків зазначеного акту про перевищення позивачем 90-денного терміну ввезення товару, відповідачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 20.12.2007 №0000822200/0/835 на суму 114325,71 грн. відповідно до п.11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України», та згідно ст.4 Закону України від 23.09.1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями).

Актом перевірки встановлено, що на виконання вищезазначених імпортних контрактів позивачем було здійснено попередню оплату, а саме:

- по контракту від 05.09.2006р.№2006/01 було здійснено попередню оплату: 31.07.2007р. -10000 дол. США (граничний термін надходження товару по імпорту -29.10.2007р.); 17.09.2007р. -9464,82 дол.США (граничний термін надходження товару по імпорту -16.12.2007р.).Товар по імпорту надійшов згідно: ВМД №248696 від 01.11.2007р. на суму 25 314,07 дол.США; ВМД №249518 від 12.11.2007р. на суму 14 150,75 дол.США;

- по контракту від 01.02.2007 №01/02 було здійснено попередню оплату: 12.07.2007р. - 37 450,59 дол. США (граничний термін надходження товару по імпорту -10.10.2007р.); 24.07.2007р. -300 798,96 дол.США (граничний термін надходження товару по імпорту - 22.10.2007р.); 02.08.2007р. -76 936,29 дол.США (граничний термін надходження товару по імпорту -31.10.2007р.). Товар по імпорту надійшов згідно ВМД №245436 від 03.10.2007р. на суму 188 270 дол.США; ВМД №245880 від 09.10.2007р. на суму 137 791,31дол.США; ВМД №247015 від 18.10.2007р. на суму 19 009,68 дол.США; ВМД №247750 від 25.10.2007р. на суму 3 958,48 грн.; ВМД №250684 від 22.11.2007р. на суму 8 705,65 дол.США; ВМД №251196 від 27.11.2007р. на суму 1838.17 дол.США.

Таким чином відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. за №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»із змінами та доповненнями, а саме несвоєчасне надходження товару по імпорту: в сумі 3 958,48 дол. США (з дати здійснення попередньої оплати термін прострочення складає 3 дня), в сумі 8 705,65 дол. США (з дати здійснення попередньої оплати термін прострочення складає 31 день), в сумі 1 838,17 дол. США (з дати здійснення попередньої оплати термін прострочення складає 36 днів) та ненадходження товару в сумі: 53 400,70 дол. США (з дати здійснення попередньої оплати термін прострочення складає 57 днів) та в сумі 76 936,29 дол. США (з дати здійснення попередньої оплати термін прострочення складає 48 днів).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»встановлено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 та 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Також, відповідач вказує на те, що згідно листа ДПА України від 13.05.2008р. №9460/7/22-5017 за результатами засідання членів робочої групи -датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України повинна залишатись дата завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ.-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ -75 «Відмова на користь держави», ІМ - 76 «Знищення або руйнування»).

Згідно ст. 2 цього Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Як встановлено у ході розгляду справи, позиція відповідача ґрунтується на тому факті, що законодавство України кореспондує дату імпорту товару з фактом оформлення ВМД типу ІМ-40.

Враховуючи вищенаведене відповідачем зроблено висновок, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України слід вважати дату завершення оформлення ВМД, вказуючи на те, що відмітка «Під митним кордоном»на інвойсі або CMR позивача не є підтвердженням того, що імпортований товар пройшов процедуру митного оформлення, та відповідно перетнув як митний, так і державний кордон України.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Національного банку України від 24.03.1999р. №136 (надалі -Інструкції), «здійснення поставки - це оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках)».

Таким чином, Інструкцією передбачено, що поставка нерезидентом продукції на територію України може підтверджуватися не лише оформленою вантажною митною декларацією, а й іншими документами, що засвідчують виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки за договором.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»(із змінами і доповненнями) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 959-ХІІ) позивач є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, одним з видів якої згідно із статтею 4 Закону № 959-ХІІ є імпорт.

За змістом абзацу 14 статті 1 Закону № 959-ХІІ та абзацу 2 пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136. імпорт - це купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція у розумінні статті 2 Закону № 185/94-ВР передбачає здійснення суб'єктом господарювання імпорту.

При цьому, моментом здійснення імпорту відповідно до абзацу 38 статті 1 Закону № 959-ХІІ є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Суд з правового аналізу наведених норм вбачає, що під поставкою імпортного товару є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України .

Враховуючи викладене, обгрунтованим є висновок, що оформлена ВМД типу ІМ-40 не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України, оскільки перебування товару під митним контролем не можливе без його фактичного ввозу на територію України і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, з відтиском штампу «під митним контролем»з відповідною датою, що підтверджує факт перетину митного кордону України.

Як видно з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, за контрактами № 2006/1 від 05 вересня 2006р. та № 01/02 від 01 лютого 2007р., на митну територію України надійшли вантажі, що підтверджується штампами Київської регіональної митниці „Під митним контролем" на наявних у позивача CMR та не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене суд доходить висновків, що матеріали справи свідчать про відсутність порушень з боку позивача норм ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

З наведеного вбачається, що у відповідача не було підстав приймати оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за встановлене порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994р. за №185/94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»зі змінами та доповненнями.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва ДПС (ДПІ у Дарницькому районі м.Києва) від №0000822200/0/835 від 20.12.2007р.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян