Постанова № 24869052, 17.05.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 року місто Київ № 2а-2021/12/1070

17.14

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна»(представник ОСОБА_1) доБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна»(представник ОСОБА_1), звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.05.2012 року.

В призначений день та час 17.05.2012 року в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача надав суду письмові пояснення щодо економічної суті збитків з доказами на їх підтвердження.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на адміністративний позов.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна»є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 17.12.1996 року, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 098209, адреса місцезнаходження: 08300, Київська область, Бориспільський район, місто Бориспіль, ДМА «Бориспіль», ідентифікаційний номер: 24210469.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 11.11.2011 року було проведено перевірку позивача, за результатами якої Бориспільською ОДПІ Київської області був складений Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 299/15-2/24210469.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано факт завищення платником податку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 10 309 436, 00 гривень.

На підставі Акту перевірки від 11.11.2011 року № 299/15-2/24210469, Бориспільською ОДПІ Київської області винесено податкове повідомлення-рішення форми «П»від 02.12.2011 року № 0003751520 на суму 10 309 436, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням форми «П»від 02.12.2011 року № 0003751520, оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 15.12.2011 року № 293.

Рішенням ДПС у Київській області від 08.02.2012 року № 45/10/10-206/455-25 про результати розгляду скарги, вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення форми «П»від 02.12.2011 року № 0003751520, а скаргу позивача -без задоволення.

Позивач, не погодившись з Рішенням ДПС у Київській області від 08.02.2012 року № 45/10/10-206/455-25 про результати розгляду скарги та податковим повідомленням-рішенням форми «П»від 02.12.2011 року № 0003751520, оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України від 17.02.2012 року № 57.

Рішенням ДПС України від 13.04.2012 року № 6550/6/10-2415 про результати розгляду скарги, вирішено залишити без змін Рішення ДПС у Київській області від 08.02.2012 року № 45/10/10-206/455-25 про результати розгляду скарги та податкове повідомлення-рішення форми «П»від 02.12.2011 року № 0003751520, а скаргу позивача -без задоволення.

Також, 16.12.2011 року було проведено перевірку позивача, за результатами якої Бориспільською ОДПІ Київської області був складений Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток № 348/15-2/24210469.

Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано факт завищення платником податку від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ -ІІІ квартали 2011 року на суму 10 309 436, 00 гривень.

На підставі Акту перевірки від 16.12.2011 року № 348/15-2/24210469, Бориспільською ОДПІ Київської області винесено податкове повідомлення-рішення форми «П»від 05.01.2012 року № 0000021520 на суму 10 309 436, 00 гривень.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням форми «П»від 05.01.2012 року № 0000021520, оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги від 11.01.2012 року № 08.

Рішенням ДПС у Київській області від 13.03.2012 року № 386/10/10-206/48-204 про результати розгляду скарги, вирішено залишити без змін податкове повідомлення-рішення форми «П»від 05.01.2012 року № 0000021520, а скаргу позивача -без задоволення.

Позивач, не погодившись з Рішенням ДПС у Київській області від 13.03.2012 року № 386/10/10-206/48-204 про результати розгляду скарги та податковим повідомленням-рішенням форми «П»від 05.01.2012 року № 0000021520, оскаржив його в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 12.04.2012 року № 6452/6/10-2415 про результати розгляду скарги, вирішено залишити без змін Рішення ДПС у Київській області та податкове повідомлення-рішення форми «П»від 05.01.2012 року № 0000021520, а скаргу позивача -без задоволення.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями форми «П»від 02.12.2011 року № 0003751520 та від 05.01.2012 року № 0000021520, звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд визнати їх протиправними та скасувати, що і є предметом даного позову.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

У зв'язку з цим, позивач вирішив оскаржити податкові повідомлення-рішення до суду.

Під час судового розгляду справи позивачем були надані пояснення щодо економічної сутності збитків, які складаються з наступного.

За 2010 рік валовий дохід позивача складався з:

- доходів від продажу товарів (робіт, послуг) в сумі 20 605 915, 00 гривень;

- дохід від продажу іноземної валюти в сумі 2 565 245, 00 гривень;

- дохід по відсотках, нарахованих обслуговуючим банком в сумі 25 731, 00 гривень.

Отже, всього у 2010 році дохід позивача склав 23 196 891, 00 гривень.

Валові витрати позивача у 2010 році складалися з наступного:

- витрати на оренду нерухомого майна та плата міжнародному аеропорту «Бориспіль»за супровідні послуги, а також за комунальні послуги в сумі 5 059 095, 68 гривень;

- витрати на закупівлю сировини, матеріалів та одноразового посуду для виготовлення бортового харчування в сумі 6 970 260, 10 гривень;

- витрати на закупівлю митних послуг в сумі 318 413, 80 гривень;

- витрати на оренду складу в сумі 106 333, 37 гривень;

- витрати на обслуговування приміщень в сумі 79 998, 17 гривень;

- витрати на паливо вантажних автомобілів та спецтехніки в сумі 253 239, 14 гривень;

- витрати на дослідження та аналізи харчових продуктів (санітарно-епідеміологічна служба) в сумі 73 452, 11 гривень;

- витрати на розрахунково-касове обслуговування банків в сумі 61 637, 67 гривень;

- витрати на послуги зв'язку в сумі 185 079, 55 гривень;

- витрати на миючі засоби та на гігієну в сумі 140 272, 77 гривень;

- витрати на обов'язковий медогляд працівників в сумі 50 965, 15 гривень;

- витрати на техобслуговування та техогляд автомобілів в сумі 73 258, 74 гривень;

- витрати на транспорт і транспортування в сумі 71 885, 89 гривень;

- витрати на юридичні послуги та судові витрати в сумі 2 931 539, 96 гривень;

- витрати на оплату праці та страхові збори (внески) до фондів державного загальнообов'язкового страхування у розмірі 10 182 352, 00 гривень, з яких: 1 608 349, 00 гривень -заробітна плата та вихідна допомога звільненим за скороченням робітникам;

- витрати на плату податків, зборів (обов'язкових платежів) в сумі 8597, 00 гривень;

- суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2009), яке отримане в результаті заборони роботи цеху бортового харчування (основного виробництва) підприємства у 2009 році органами санітарно-епідеміологічної служби, в розмірі 560 643, 00 гривень (20 % від суми 2 803 217, 00 гривень);

- витрати на ремонт основних фондів в сумі 72 984, 00 гривень;

- витрати на страхування транспортних засобів в сумі 4232, 00 гривень;

- витрати у вигляді балансової вартості іноземної валюти, яка продана за гривні протягом звітного періоду в сумі 2 735 087, 14 гривень;

- витрати на відрядження в сумі 96 086, 00 гривень;

- витрати у вигляді нарахованих відсотків по кредиту нерезидента в сумі 25 163, 86 гривень;

- суми амортизаційних відрахувань в розмірі 1 118 116, 00 гривень.

Отже, у 2010 році витрати позивача склали 31 178 693, 00 гривень.

У зв'язку з вищевикладеним у 2010 році позивачем було отримано збитків на загальну суму 7 981 802, 00 гривень і відповідно в декларації з податку на прибуток за 2010 рік зазначено таку суму від'ємного значення об'єкту оподаткування.

З урахуванням Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 29.04.2011 року на суму 85 060, 00 гривень у І кварталі 2011 року позивачем у декларації з податку на прибуток задекларовано 10 309 436, 00 гривень збитків попереднього податкового 2010 року (рядок «04.9»): додатково до збитків 2010 року в розмірі 7 981 802, 00 гривень включено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що не була раніше врахована в сумі 2 242 572, 00 гривень (за пунктом 22.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Безпосередніми причинами, які суттєво вплинули на фінансовий результат господарювання позивача у 2010 році є зупинення виробництва, його простій чималий час та проведення у зв'язку з цим суттєвих скорочень чисельності працівників підприємства.

Так, відповідно до Постанови головного державного санітарного лікаря ПТ України № 01 від 25.02.2010 року була відновлена дія Постанови головного санітарного лікаря цивільної авіації України № 13 від 15.10.2007 року і робота цеху бортового харчування (основне виробництво) позивача була заборонена з 01.03.2010 року. Аналогічного змісту також є лист Державіаадміністрації України № 1.18-1042 від 10.02.2010 року. На підтвердження вказаних обставин позивачем була надана ухвала Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-4144/10/1070 від 01.02.2011 року.

З причини заборони роботи цеху бортового харчування позивач був змушений для зменшення розміру збитків провести на підприємстві значне скорочення штату та масове вивільнення працівників, що підтверджується наказом № 13П від 04.03.2010 року. Так, у 2010 році було звільнено з підприємства 191 працівника.

Основне виробництво позивача не працювало в 2010 році понад 4 місяці, але в цей час підприємство було змушене платити за оренду приміщення, комунальні платежі, платежі за супровідні послуги ДП МА «Бориспіль»та приміщення, яке орендує у ДП МА «Бориспіль», було збудовано цех бортового харчування.

Після відновлення роботи позивач не зміг досягти попередніх обсягів виробництва та реалізації продукції.

Відповідно до пункту 1.5 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 року № 143 , податок на прибуток за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими пунктом 11.1 статті 11 і пунктом 16.4 статті 16 Закону № 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Так, у І кварталі 2010 року позивач в цілому працював прибутково, проте з урахуванням збитків у сумі 2 803 217, 00 гривень минулого 2009 року (рядок «04.9»декларації за І квартал 2009 року) загальний фінансовий результат виявився від'ємним -позивачем було задекларовано збитків на суму 2 059 823, 00 гривень.

За наслідками діяльності І та ІІ кварталів 2010 року позивачем внаслідок зупинення виробництва та інших негативних наслідків з урахуванням минулого від'ємного значення було (наростаючим підсумком) отримано збитків на загальну суму 10 516 706, 00 гривень.

За наслідками роботи позивача у ІІІ кварталі 2010 року збитки були зменшені до 4 532 681, 00 гривень.

За наслідками роботи позивача у ІV кварталі 2010 року збитки були знову збільшені до 7 981 802, 00 гривень.

Відповідач щодо правильності формування витрат за попередні періоди не заперечував.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно даних декларації з податку на прибуток позивача за результатами ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок «07»графа 3 декларації) склало: 12 425 685, 00 гривень, в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (рядок «06.6»декларації) становить 13 554 863, 00 гривень.

Згідно даних декларації І кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок «08»графа 3 декларації) складає 13 554 863, 00 гривень, в тому числі збитки минулих періодів (рядок «04.9»графа 3 декларації) 10 309 436, 00 гривень, або від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року складає 10 309 436, 00 гривень. Тому, виходячи з даних декларації за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування становить 3 245 427, 00 гривень (13 544 863, 00 гривень -10 309 436, 00 гривень) та яке підлягає включенню до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами 2010 року складає 10 309 436, 00 гривень, а від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року складає 3 245 427, 00 гривень, отже позивачем було завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 10 309 436, 00 гривень.

Як було зазначено відповідачем, за даними декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування (рядок «07»графи 3 декларації) становить -10 449 493, 00 гривень, в тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (рядок «06.6»декларації) вказано 13 554 863, 00 гривень.

Таким чином, податковий орган зазначив, що за результатами камеральних перевірок встановлено факт завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суми 10 309 436, 00 гривень в кожному.

Слід зазначити, що відповідачем невірно зменшувалися суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 10 309 436, 00 гривень, а податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, виходячи з наступного.

У рядку «08»податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, позивачем задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 13 554 863, 00 гривень та у рядку «04.9»в сумі 10 309 436, 00 гривень. Зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року увійшло до І кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Водночас, твердження відповідача суперечать нормам чинного законодавства України з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Керуючись наведеною нормою, до 01.04.2011 року при врахуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування позивач керувався статтею 6 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно з пунктом 6.1 якої, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми вищевказаного пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Тобто, розраховане за підсумками 2010 року від'ємне значення об'єкта оподаткування включалося згідно з вимогами Закону, до витрат І кварталу 2011 року та враховувалось при розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками цього кварталу.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодах з 01.04.2011 року встановлений статтею 150 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Вищевказана норма передбачає включення до витрат ІІ кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства.

Абзац 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України передбачає, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Вищевказана норма передбачає порядок обрахування у 2011 році від'ємного значення оподаткування наростаючим підсумком без встановлення жодних особливостей щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, мав керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Також слід зазначити, що наказ ДПА України № 114 від 28.02.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) передбачав в рядку «06.6»податкової декларації саме від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка «07»податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року). А таке від'ємне значення за І квартал поточного податкового року згідно з наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на момент формування результатів за І квартал 2011 року, відображалося в рядку «08»податкової декларації, і включало, в свою чергу, показники рядка «04.9»- від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.

Законодавством чітко закріплена можливість врахування в складі валових витрат І кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, а також подальше включення всього без виключення від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого за підсумками І кварталу 2011 року до повного його погашення у витрати ІІ кварталу 2011 року, ІІ-ІІІ кварталу 2011 року та його значення у рядку «06.6»податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року у складі витрат рядок «04»(сума - 19 215 592, 00 гривень) позивачем зазначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок «06.6») у сумі 13 554 863 гривень, що відповідає даним рядка «08»декларації за І квартал 2011 року (об'єкт оподаткування), як це і передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Оскільки, суд дійшов висновку про правильне формування позивачем витрат у ІІ кварталі 2011 року, а твердження податкового органу суперечать нормам чинного законодавства, підстав вважати, що у ІІ-ІІІ кварталі позивачем невірно сформоване від'ємне значення об'єкта оподаткування як наслідок також не вбачається.

Виходячи із системного аналізу вищевказаних законодавчих норм, порядок формування витрат у 2011 році з введенням в дію розділу ІІІ Податкового кодексу України залишився таким, як і порядок, що визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Жодною з вищенаведених норм не встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку за підсумками ІІ, ІІ-ІІІ кварталів 2011 року обраховується з виключенням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач правомірно сформував від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ, ІІ-ІІІ квартали 2011 року, а саме включив до складу витрат цих періодів від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у сумі 10 309 436, 00 гривень, як це і передбачено чинним законодавством України.

На підставі вищевикладеного, підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було, та як наслідок, прийняття податкових повідомлення-рішень на суму 10 309 436, 00 гривень кожне вважається протиправним.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідач, приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, висновки викладені в Акті перевірки призводять до звуження прав платника податку на прибуток, відтак податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В силу пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0003751520 від 02.12.2011 року та № 0000021520 від 05.01.2012 року.

Присудити Дочірньому підприємству з іноземними інвестиціями «Аіро Кейтерінг Сервісіз Україна» судові витрати з Державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області грошові кошти в розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 травня 2012 р.