Постанова № 24868653, 23.03.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2012 року 2а-1224/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., при секретарі судового засідання - Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Стабіліті-Експерт"доВасильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської областіпровизнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стабіліті-Експерт" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області при здісненні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабіліті-Експерт" та складанні Актів від 02.08.2011 року № 2935/23-2/36092536, від 01.02.2012 року № 164/23-2/36092536, а також про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2011 року №0000402340, від 15.02.2012 року №0000092340 та №0000082340/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що на законних підставах і правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість, висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки укладений з ТОВ "Богдан-Спецавтотехніка" договір купівлі-продажу об'єктів нерухомості мав реальний характер.

Також позивач зазначив, що контролюючі органи не уповноважені нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції стосовно покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинним законодавством не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Представники Відповідача проти позову заперечували, подали до суду письмові заперечення, у відповідності до яких, крім викладеного у Актах перевірки зазначили, що до Васильківської ОДПІ надійшов лист ДПІ у м. Черкаси від 09.02.2012 року відповідно до якого, в ході оперативно-розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_1, яка підписувала від імені ТОВ "Богдан-Спецавтотехніка" договори купівлі-продажу нерухомості та збірно-розбірних конструкцій складу, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "Богдан-Спецавтотехніка" та до реалізації комплексу нежитлових приміщень, здійснених в травні 2011 року не має.

Наведене вище, на думку Відповідача свідчить про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Спецавтотехніка" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ "Стабіліті-Експерт" та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що в свою чергу свідчить про відсутність наміру у ТОВ "Богдан-Спецавтотехніка" створення правових наслідків.

У судове засідання, призначене на 23 березня 2012 року, з'явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2011 року посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову виїзну перевірку "Стабіліті-Експерт" з питань дотримання вимог податкового законодавства у зв'язку з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року, за результатами якої складено Акт № 2935/23-2/36092536 від 02.08.2011 року.

Посадові особи податкового органу за результатами перевірки дійшли висновку про порушення позивачем вимог п. 192.1 ст. 192, п. 198.4 ст. 198, п. 199.1 ст. 199 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 13517058 грн.

На підставі висновків Акту перевірки № 2935/23-2/36092536 від 02.08.2011 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402340 від 22.08.2011 року, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13517058,00 грн. та засновано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

В подальшому, у січні 2012 року посадовими особами Васильківської ОДПІ Київської області проведено позапланову виїзну перевірку "Стабіліті-Експерт" з питань дотримання вимог податкового законодавства у зв'язку з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень за період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року, за результатами якої складено Акт № 164/23-2/36092536 від 01.02.2012 року.

Посадові особи податкового органу за результатами перевірки дійшли висновку про порушення позивачем п. 200.1 ст. 200, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV, в жовтні 2011 року до складу податкового кредиту зайво віднесено суму ПДВ в розмірі 13499103,80 грн. без підтвердження податковими накладними, за відсутності реєстрації платником податку на додану вартість - продавцем в Єдиному реєстрі податкової накладної, у якій сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 500 тисяч гривень, чим завищено податковий кредит за жовтень 2011 року в сумі 13499103,80 грн., в результаті чого завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту всього у сумі 1342030 грн., заниження податку на додану вартість 7074 грн.

На підставі Акту перевірки № 164/23-2/36092536 від 01.02.2012 року Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000092340 від 15.02.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податком на додану вартість, код платежу 14010100, на загальну суму 10611 грн. 50 коп.;

- № 0000082340/0 від 15.02.2012 року, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13 492 030,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6746015,00 грн.

Не погоджуючись з діями податкового органу та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Судом встановлено, що 19.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-Спецавтотехніка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стабіліті-Експерт" було укладено правочини щодо купівлі-продажу нежитлових будівель, комплексу нежитлових будівель, а також збірно-розбірних конструкцій складу.

Договори купівлі-продажу нежитлових будівель та комплексу нежитлових будівель було посвідчені нотаріально та зареєстровані у Державному реєстрі правочинів. Право власності на об'єкти вищезазначених договорів купівлі-продажу було зареєстровано в Електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується відповідними витягами.

Правочин щодо купівлі-продажу збірно-розбірних конструкцій складів було укладено у простій письмовій формі, так як предмет правочину не відноситься до нерухомого майна та правочини із таким майном не вимагають нотаріального посвідчення. Право власності на такі об'єкти не підлягає державній реєстрації.

Як вбачається із змісту зазначених вище правочинів, з боку ТОВ "Богдан-Спецавтотехніка" їх було укладено директором, ОСОБА_1, особу якої було встановлено та дієздатність перевірено приватним нотаріусом ОСОБА_2 19.05.2011 року, про що містяться відповідні написи на примірниках договорів купівлі-продажу будівель.

Позивачем, у бухгалтерському обліку відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 із змінами та доповненнями, було відображено придбані основні засоби на синтетичному рахунку 10 "Основні засоби", клас 1 "Необоротні активи" та відображено у відповідному фінансовому звіті суб'єкта малого підприємництва на 01.07.2011 року (від 25.07.2011 року, вх. № 573).

Продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Богдан-Спецавтотехніка", в особі директора ОСОБА_1, 19.05.2011 року було виписано наступні податкові накладні: № 1 на суму 12087020,39 грн. (в т.ч. ПДВ 2014503,40 грн.), № 2 на суму 3610760,70 грн. (в т.ч. ПДВ 601793,45 грн.), № 3 на суму 65939394,17 грн. (в т.ч. ПДВ 10989899,03 грн.) (надалі - податкові накладні).

Податкові накладні було оформлено у повній відповідності із вимогами діючого законодавства України, зокрема, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, у кожній податковій накладній було зазначено:

- порядковий номер податкової накладної;

- дата виписування податкової накладної;

- скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- місцезнаходження юридичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

- повна назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

- ціна постачання без урахування податку;

- ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

- вид цивільно-правового договору.

На момент виписки податкових накладних (19.05.2011 року), Продавець був зареєстрований як платник податку та мав чинне Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (номер свідоцтва 32147542, індивідуальний податковий номер 314238923018).

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Богдан-Спецавтотехніка" було анульоване за ініціативою податкової лише 01.09.2011 року, що підтверджується відповідною інформацією розміщеної у базі даних ДПС на офіційному веб-сайті ДПС України.

Податкові накладні, були надані Продавцем Покупцю після їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з даного реєстру.

У відповідності до абз. 5 та 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові накладні № 1, № 2 та № 3 від 19.05.2011 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних 19.05.2011 року, що підтверджується як витягом з реєстру, так і відміткою безпосередньо на податкових накладних (включено до ЄРПН).

У відповідності до п.п."б" п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Заперечуючи проти задоволення позову, Відповідач посилається на порушення Позивачем п. 198.4, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, а також п. 199.1 ст. 199 зазначеного Кодексу.

Пунктами 198.4, 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами.

Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

У відповідності до п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях.

Як було встановлено судом, позивачем було придбано основні засоби в процесі здійснення власної господарської діяльності, передбаченої статутними документами та з метою використання у оподатковуваних податком на додану вартість операціях - надання в оренду (ст. 185, ст. 186 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Обґрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву, відповідач посилається одночасно на норми Цивільного кодексу України, яким врегульовано поняття "недійсного" та "нікчемного" правочинів.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 Цивільного кодексу України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню. Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладення угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю.

Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 Цивільного кодексу України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин або готування до злочину.

Такі обставини можуть бути доведенні лише обвинувальним вироком.

В спірному акті перевірки відповідачем не наведено порушення позивачем конституційних прав і свобод, людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій.

Суд звертає увагу, що суб'єктами господарських відносин є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст. 18 зазначеного Закону). За таких обставин покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Виходячи з наведеного вище, заперечення відповідача з тих мотивів, що за даними ДПІ у м. Черкаси ОСОБА_1 не мала жодного відношення до діяльності ТОВ "Богдан-Спецавтотехніка", а відтак укладені договори є нікчемними не відповідають обставинам справи, спростовуються наявними матеріалами, в т.ч. договорами та нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_1 від 15.08.2011 року, де остання стверджує, що з 07.02.2011 року до 10.08.2011 року дійсно займала посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Спецавтотехніка".

Враховуючи викладене, позивачем правомірно було включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений ним під час придбання у ТОВ "Богдан-Спецавтотехніка" основних засобів з метою подальшого використання останніх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнанню протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.08.2011 року № 0000402340 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також вважає обґрунтованими вимоги Позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000092340 від 15.02.2012 року та №0000082340/0 від 15.02.2012 року, оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення винесені Відповідачем у зв'язку із повторним невизнанням права Позивача на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за тими ж самими операціями, що і були підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 22.08.2011 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування їхні посадові особи і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В силу частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, суд вважає безпідставними та такими що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій працівників Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області при здійсненні перевірок та складанні Актів від 02.08.2011 та від 01.02.2012 виходячи з того, що право на проведення перевірок надано органам державної податкової служби України у відповідності до п. 20.1.4 ст. 20, п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України.

Позовні вимоги щодо визнання протиправними дій працівників Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області по складанню актів за результатами перевірок також не можуть бути задоволені, оскільки акти перевірок не є актами нормативного-правового характеру чи актами індивідуальної дії, оскільки в актах перевірок працівники податкового органу лише фіксують виявлені на їх думку порушення, що не має правового значення у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткову правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 9, 11, 14, 69-71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Стабіліті-Експерт" - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0000402340 від 22 серпня 2011 року, № 0000092340 від 15 лютого 2012 року та № 0000082340/0 від 15 лютого 2012 року.

У решті позовних вимог, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 27 березня 2012 р.