Постанова № 24868604, 21.02.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 року місто Київ № 2а-644/12/1070

13.35

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого -судді Шевченко А.В., при секретарі судового засідання Коваленко О.О., за участю представників

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень:

від 05.12.2008 року № 0001412300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 500757, 62 гривень, з яких: 263556, 64 гривень -за основним платежем; 237200, 98 гривень -за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 05.12.2008 № 0001422300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 316 268,00 гривень, з яких: 210 845, 33 гривень -за основним платежем; 105 422,67 гривень -за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу визначення податкових зобов'язань на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень покладено дані акта перевірки, в якому міститься висновок про те, що договір на поставку товарів, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребат»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД», є нікчемним, оскільки підписи на договорі та інших фінансово-господарських документах від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»вчинено не директором цієї юридичної особи -ОСОБА_2, а іншою невстановленою особою. У зв'язку з цим посадові особи податкового органу дійшли висновку, що сторонами договору порушено вимоги частин другої, третьої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України: особа, яка вчинила правочин від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД», не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі; правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. У зв'язку з цим, на думку податкового органу, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»неправомірно віднесло до складу валових витрат суми, сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»в оплату за поставні товари, що призвело до заниження податку на прибуток, а також незаконно сформувало податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД».

З матеріалів справи встановлено, що до Київського окружного адміністративного суду у 2009 році звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Крім того, до Київського окружного адміністративного суду також звернулась Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Ухвалою суду від 02.12.2009 року адміністративні справи за даними позовами об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній адміністративній справі № 2а-458/10/1070.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року у справі № 2а-458/11/1070 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задоволено, а у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином, - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області задоволено частково та скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2011 року у справі 2а-458/10/1070 і направлено дану адміністративну справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року роз'єднано адміністративні справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2008 року № 0001422300/0 та від 05.12.2008 року № 0001412300/0 та за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.

Справі за позовом Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином присвоєно № 2а-5870/11/1070.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.12.2008 року № 0001422300/0 та від 05.12.2008 року № 0001412300/0 виділено в окреме провадження та розподілено за допомогою автоматизованого розподілу на загальних підставах відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженої Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (зі змінами і доповненнями).

Відповідно, ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-644/12/1070 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.02.2012 року.

У судове засідання з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що, на його думку, податкові повідомлення -рішення прийнято відповідачем безпідставно і незаконно, оскільки договори недійсними не визнавались, факт поставки товарів, їх прийняття та оплати вартості підтверджується документально і не заперечується податковим органом, а висновки відповідача про нікчемність правочину з тих підстав, що договори підписано іншою особою, а не директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД», не породжують нікчемності правочину, а лише можуть свідчити про вчинення правочину особою без повноважень чи з перевищенням повноважень, що може бути підставою для визнання правочину недійсним, якщо його не було схвалено особою, на користь якої вчинено такий правочин.

Таким чином, позивач стверджував, що він правомірно відніс до складу валових витрат суми, сплачені Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»за поставлені товари, а також сформував податковий кредит на підставі податкових накладних, отриманих від цієї юридичної особи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Враховуючи приписи статі 128 Кодексу адміністративного судочинства суд вирішив розгляд справи проводити за даною явкою сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»є юридичною особою, що зареєстрована 10.11.2006 року Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник податків перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району Київської області з 10.11.2006 року за № 133910200000.

У листопаді 2008 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»за період з 01.10.2007 по 31.12.2007 (акт перевірки від 25.11.2008 № 491/23-1/34702967).

За результатами перевірки посадові особи Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області дійшли висновку, що договір від 01.10.2007 року № 0110/1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребат»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД», є нікчемним у зв'язку з порушенням сторонами правочину вимог частини першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Договором передбачено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем у безготівковій формі за фактично отриманий товар на підставі рахунку фактури та накладної.

Як встановлено судом, предметом купівлі-продажу також були запчастини, будівельні матеріали, піввагони, ліс-кругляк, кріпильні вироби тощо.

Перевіркою також встановлено порушення позивачем вимог підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що виявилось у віднесенні до складу валових витрат сум по нікчемним документам, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД», і завищенні валових витрат за 2007 рік (IV квартал 2007 року) на суму 1 054 226, 57 гривень, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за 2007 рік (IV квартал 2007 року) на загальну суму 263 556, 64 гривень.

Крім того, в ході перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що відповідач порушив вимоги підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що виявилось у включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по нікчемним накладним, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД», що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 210 845, 32 гривень, у тому числі: на 191 688, 14 гривень - за листопад 2007 року; на 19 157,19 гривень -за грудень 2007 року.

Такі висновки посадових осіб податкового органу ґрунтуються на інформації, відображеній в акті перевірки, про те, що листом від 18.11.2008 року № 5202/7/26-34 УПМ ДПА в Київській області повідомило, що за фактом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві порушено кримінальну справу № 05-13200 за статтею 205 Кримінального кодексу України. В ході проведення слідчих дій щодо діяльності ТОВ «Інкомгруп ЛТД»встановлено, що при реєстрації підприємства були використані документи громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_2. Через відділ міжнародних зв'язків СБ України отримано пояснення громадянки Республіки Білорусь ОСОБА_2 -засновника ТОВ «Інкомгруп ЛТД», яка пояснила, що ніякого відношення до діяльності вказаного підприємства не має, з березня 2007 року знаходиться на обліку у психіатричному диспансері міста Бреста. Як зазначено в акті перевірки, ОСОБА_2 також заявила про втрату паспорта.

Самих пояснень ОСОБА_2 та інших матеріалів посадові особи, які здійснювали перевірку не бачили, як не бачили і повідомлення СВ Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві, однак зробили висновок про те, що ОСОБА_2 нічого не було відомо про фінансово-господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД», ОСОБА_2 ніяких договорів не укладала, бухгалтерських документів, накладних, банківських рахунків не підписувала, печатки, первинних документів та інших документів щодо фінансово-господарської діяльності підприємства не має, розрахункового рахунку не відкривала, робітників не наймала, звітність по діяльності вказаної юридичної особи не підписувала і нікому не надавала.

З цього посадовими особами податкового органу також зроблено висновок про те, що правочин, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребат»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»є нікчемним, оскільки сторонами правочину порушено вимоги частин другої, третьої та п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України: особа, яка вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину не було вільним і не відповідало його внутрішній волі; правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»прийнято податкові повідомлення -рішення:

від 05.12.2008 року № 0001412300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 500757, 62 гривень, з яких: 263556, 64 гривень -за основним платежем; 237200, 98 гривень -за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 05.12.2008 № 0001422300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 316 268,00 гривень, з яких: 210 845, 33 гривень -за основним платежем; 105 422,67 гривень -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як убачається з акта перевірки та підтверджується копіями первинних документів (рахунків-фактур та видаткових накладних), за період з 02.11.2007 року по 10.12.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»здійснило поставку 20 партій товарів (будівельні матеріали та комплектуючі) на загальну суму 1 265 071, 89 гривень (у тому числі ПДВ -210 845, 33 гривень).

Згідно з даними акта перевірки вказані господарські операції відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребат»у регістрах бухгалтерського обліку.

В оплату за поставлені товари Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»кошти на загальну суму 1 233 776, 05 гривень, факт перерахування коштів підтверджується даними акта перевірки та банківськими виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат», що містяться у матеріалах справи, та не заперечується сторонами.

Кредиторська заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»становить 31 295, 84 гривень.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни товарів сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»двадцять податкових накладних на загальну суму 1 265 071, 89 гривень, у тому числі ПДВ -210 845, 32 гривень.

Як убачається з акта перевірки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»відобразило суми податку на додану вартість (210 845, 32 гривень) за зазначеними податковими накладними в реєстрі отриманих податкових накладних, включило ці суми до складу податкового кредиту, зокрема, за листопад 2007 року -191 688, 14 гривень, за грудень 2007 року -19 157, 19 гривень, а також відобразило результати цих господарських операцій у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2007 року (вхідний № 94363 від 20.12.2007 року) та за грудень 2007 року (вхідний № 114990 від 20.01.2007 року).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»також подало до Держаної податкової інспекції в Києво-Святошинському районі Київської області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2007 рік (від 20.01.2008 року вхідний № 114990), в якій у складі валових витрат відображено суму сплачену Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регулювались законами України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та положеннями Цивільного кодексу України щодо недійсності правочинів.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Сторонами договору (правочину) можуть бути відповідні учасники цивільних відносин - фізичні особи та юридичні особи (стаття 2 ЦК України).

У разі, якщо учасником правочину є юридична особа, в силу статті 92 Цивільного кодексу України, вона набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону, або шляхом представництва.

Згідно з частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 ЦК України).

Як вже зазначалось, висновки податкового органу про нікчемність договору, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребат»і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД», ґрунтуються на тому, що від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»договір підписано не його директором, а іншою невстановленою особою.

Однак, такий правовий висновок податкового органу щодо нікчемності правочину є помилковим, адже закон не пов'язує з такими обставинами нікчемність правочину.

В силу положень статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами третьою та п'ятою статті 203 Цивільного кодексу передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У разі, якщо від імені юридичної особи правочин вчинено фізичною особою без повноважень або з перевищенням повноважень, такий правочин є оспорюваним і може бути визнаний судом недійсним за певних умов.

Дії фізичних осіб -представників, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, у контексті правової оцінки правочинів, що вчинені між двома юридичними особами, слід оцінювати з точки зору наявності у цих фізичних осіб відповідних повноважень на укладення правочину від імені юридичної особи.

Так, в силу статті 241 Цивільного кодексу України правочин, учинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до частини другої статті 1158 Цивільного кодексу України особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана при першій нагоді повідомити її про свої дії. Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, надалі до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір.

Таким чином, сам лише факт того, що певна фізична особа учинила правочин (певні дії, що мають юридичне значення) в інтересах юридичної особи без її доручення або з перевищенням повноважень, не має наслідком нікчемності такого правочину, адже такого наслідку законом не передбачено.

Як установлено під час судового розгляду, зобов'язання за договором купівлі продажу від 01.10.2007 року № 0110/1 були виконані обома сторонами: товари були поставлені продавцем і прийняті покупцем, а покупець оплатив ці товари і продавець прийняв кошти в оплату за поставлений товар.

Це свідчить про наявність у сторін правочину - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»волі на укладення такого договору.

Факт поставки товару за вказаним договором купівлі продажу товарів і оплати його вартості підтверджується документально, тому твердження податкового органу про порушення сторонами правочину частин третьої і п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України не відповідає дійсності і є помилковим.

Щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток Товариству з обмеженою відповідальністю «Ребат»суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось вище, податкове зобов'язання з податку на прибуток визначено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ребат»у зв'язку з віднесенням до складу валових витрат коштів, сплачених Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»в оплату за поставлені товари.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Однак, як встановлено під час судового розгляду, кошти сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребат»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»в оплату за поставлені товари, є пов'язаними з основною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат»(за КВЕД видами діяльності ТОВ «Ребат»є посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами, посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами, інші види оптової торгівлі), а витрати підтверджуються документально, що також відображено в акті перевірки і не заперечується сторонами.

Фактів порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребат»обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», податковим органом суду не доведено.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 05.12.2008 року № 0001412300/0, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ребат»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 500 757, 62 гривень, з яких: 263 556, 64 гривень -за основним платежем; 237 200, 98 гривень -за штрафними (фінансовими) санкціями, підлягає скасуванню як безпідставне і незаконне.

Щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість Товариству з обмеженою відповідальністю «Ребат»суд зазначає наступне.

Податкове зобов'язання з податку на додану вартість визначено цій особі у зв'язку формуванням податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»на підтвердження сплати сум податку на додану вартість у складі ціни за поставлені товари.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу підпунктів 7.4.4 та 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено під час судового розгляду та відображено в акті перевірки, на підтвердження права на податковий кредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Ребат»отримало від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомгруп ЛТД»податкові накладні на суму 210 845, 32 гривень. Факт поставки товарів і оплати їх вартості, у тому числі сплати сум ПДВ у складі ціни за товар, підтверджується документально.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено, що оплата за поставлені товари пов'язана з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Ребат».

Враховуючи дані акта перевірки, зміст первинних документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку про те що всі умови формування податкового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Ребат»виконані у відповідності до вимог пункту 7.4.1 пункту 7.4, 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Таким чином, податкове повідомлення рішення від 05.12.2008 року № 0001422300/0, згідно з яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ребат»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 316 268, 00 гривень, з яких: 210 845, 33 гривень -за основним платежем; 105 422, 67 гривень -за штрафними (фінансовими) санкціями, підлягає скасуванню як безпідставне і незаконне.

Податковим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів порушення позивачем податкового законодавства.

Натомість, позивачем надані всі наявні у нього документи, що спростовують викладені в акті перевірки обставини.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області № 0001412300/0 від 05.12.2008 року та № 0001422300/0 від 05.12.2008 року винесені відповідачем неправомірно, тому підлягають скасуванню.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав суду обґрунтованих доказів та підстав, якими керувався під час винесення спірного рішення.

Суд, заслухавши думку сторін, всебічно та об'єктивно дослідивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 -163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001412300/0 від 05.12.2008 року.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001222300/0 від 05.12.2008 року.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ребат» судові витрати з Державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області грошові кошти в розмірі 3 (три) гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Шевченко А.В.

Повний текс постанови виготовлено та підписано 23 лютого 2012 р.