Ухвала суду № 24866800, 14.06.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/1362/12

Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Вінницяпобутхім" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002911520 від 13.03.2012 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що 27 лютого 2012 року ДПІ у м. Вінниці проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 236/103/15-1/30684913, яким встановлено порушення ПАТ «Вінницяпобутхім» терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, за що відповідно до ст.126 ПК України передбачені штрафні санкції. На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002911520 від 13.03.2012 року (Форми Ш), яким товариству визначено штраф у розмірі 10% в сумі 5635,42 грн. Вважаючи висновки податкового органу безпідставними, а рішення - неправомірним, просили податкове повідомлення-рішення скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23.04.2012 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, однак направили на адресу суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник позивача, крім того, направив на адресу суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, які долучені до матеріалів справи, з яких вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Вінницяпобутхім» зареєстроване 22.12.1999 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради як юридична особа (а.с.33-34).

ПАТ «Вінницяпобутхім»10 лютого 2012 року подало до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2-4 звітний період 2011 року зазначивши в 19 рядку (сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахована за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду) суму в розмірі 76 237,00 грн. (а.с.18-19). 16.02.2012 року товариством подано уточнюючу податкову декларацію в 19 рядку якої зазначено замість 76 237,00 грн. суму в розмірі 19 882,00 грн. ( а.с.22-23). 23.02.2012 року товариством повторно подано до податкового органу уточнюючий розрахунок із зазначенням в 31 рядку податкової декларації (зменшення податкового зобов'язання звітного періоду, що уточнюється (від'ємне значення)) суму 56 335,00 грн. (а.с.62-64).

27 лютого 2012 року ДПІ у м. Вінниці проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 2-4 квартал 2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 236/103/15-1/30684913, яким встановлено порушення ПАТ «Вінницяпобутхім» терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб протягом строків (кількість днів затримки сплати - 4), визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI (а.с.9), за що відповідно до ст.126 ПК України передбачені штрафні санкції.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002911520 від 13.03.2012 року (Форми Ш), яким товариству визначено штраф у розмірі 10% в сумі 5635,42 грн.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пункт 54.1 статті 54 ПК України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.п. 14.1.175 ст. п.14.1. ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Позивачем 10.02.2012 року подано до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, який було охоплено перевіркою, що проводилася відповідачем, в якій визначено суму утриманого податку з урахуванням міжнародного договору -76 237,00 грн. Проте, як з'ясовано судом дана сума за звітний 2-4 квартал 2011 року, товариством була вказана в податковій декларації помилково. Товариством в рядок 18 податкової декларації з податку на прибуток не перенесено дані попереднього звітного періоду. Дана помилка виправлена 23.02.2012 року шляхом уточнюючої податкової декларації, яка отримана ДПІ у м. Вінниці 23.02.2012 року, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с.32).

Пунктом 160.2. ст.160 ПК України передбачено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем здійснено сплату податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 76 237,00 грн. в момент виплати доходу нерезиденту, що підтверджується довідками, про сплату нерезидентом в Україні податку на прибуток (доходи) (а.с. 13-17). Крім того, позивачем подано копії платіжних доручень, згідно яких ним здійснювались платежі з податку на прибуток в іноземній валюті нерезиденту (а.с.24-31, 41-48).

Отже, останній платіж в 4 кварталі звітного періоду 2011 року товариством зроблений 29.12.2011 року, що спростовує висновок податкового органу, викладений в акті перевірки. Тобто, станом на момент проведення перевірки у платника податків ПАТ «Вінницяпобутхім» податковий борг з податку на прибуток підприємства відсутній. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ПАТ «Вінницяпобутхім».

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.