Постанова № 24864331, 14.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4259/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"14" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.11.11р. у справі №2а-4259/11/1070 за позовом Приватного підприємства «Світ Фрукт»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дії

В С Т А Н О В И В:

ПП «Світ Фрукт»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009802310 від 29.08.2011р., визнання протиправними дій Бориспільської ОДПІ, які полягають у прийнятті рішення про визнання нікчемною угоди, укладеної позивачем з ТОВ «Старлайн-К», оформленого у акті перевірки № 580-58/23-1/31809867 від 15.08.11р., визнання протиправними дій Бориспільської ОДПІ, які полягають у прийнятті рішення про зменшення задекларованих ПП «Світ Фрукт»за грудень 2010 року податкових зобов'язань в загальній сумі 122 640 грн. (рядок 9 декларації з ПДВ) до 72 405 грн. (на суму 50 235,17 грн.) та податкового кредиту в сумі 113 121 грн. (рядок 17 декларації з ПДВ) до 62 886 грн. (на суму 50 235,17 грн.).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.11.11р. адміністративний позов частково, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0009802310 від 29 серпня 2011 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову у цій частині.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем неправомірно заявлено суму залишку від'ємного значення у розмірі 639 774 грн. попередніх податкових періодів до бюджетного відшкодування у декларації за лютий 2011 р. в рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних періодів, що слугувало правовою підставою для винесення оспорюваного рішення та застосування штрафної санкції у розмірі 25% суми завищеного бюджетного відшкодування відповідно до ст.123.1 ст.123 Податкового кодексу України. Апелянт зазначає, що із 6 серпня 2011 року підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено, зокрема, пунктом 11, відповідно якого штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій, а тому висновок суду першої інстанції про те, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення апелянт вважає неправомірним.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, відтак постанова суду першої інстанції -скасуванню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем до Бориспільської ОДПІ подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 рік та розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, згідно з яким сума що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів складає 639 774 грн.

Бориспільською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди грудень 2008 року, лютий -квітень 2009 року, жовтень 2009 року, за результатами якої складено акт № 580-58/23-1/31809867 від 29.08.11р.

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення № 0009802310 від 29.08.11р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2011 рік на суму 639 774 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції за завищення позивачем суму бюджетного відшкодування у розмірі 159 943,50 грн. та при цьому, встановлено не відшкодовану суму бюджетного відшкодування на момент перевірки у цій же сумі - 639 774 грн.

Як свідчать матеріали перевірки, доводи та пояснення апелянта, підставою для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, слугував висновок податкового органу про те, що податкове законодавство обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду; оскільки вказана сума платником тривай час не заявлялась до бюджетного відшкодування, вона підлягає віднесенню у рядок «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду».

Задовольняючи адміністративний позов про визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення -рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі з розрахунку 25 % суми завищеного бюджетного відшкодування відповідно до ст.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, тоді як відповідно пункту 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення. Отже, за думку суду першої інстанції застосуванню підлягає санкція у розмірі 1 грн.

Отже, з висновку суду першої інстанції про наявність підстав для застосування штрафних санкцій у розмірі 1 грн., слідує, що суд першої інстанції фактично погодився з порушенням позивачем податкового законодавства.

Відтак, судом першої інстанції, в порушення вимог процесуального закону, не надано правову оцінку підставам скасування податкового повідомлення -рішення № 0009802310 від 29.08.11р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2011 рік на суму 639 774 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.202 КАС України є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Відповідно до частин 1,3 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Так, відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 цього Кодексу, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, у якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Слід зазначити, що такі ж правила містила ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, чинного до 01.01.2011р. ( у редакції, що діяла на момент виникнення та декларування позивачем від'ємного значення ПДВ).

Отже, аналізуючи вищезазначені правові норми, колегія суддів вважає, що Закон не обмежує право платника податку на бюджетне відшкодування сум ПДВ часовими межами певного податкового періоду, у якому у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості; сума ПДВ фактично сплачена останнім у ціні товару або послуг у попередніх податкових періодах, а тому відмова платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодування не було заявлене у наступних податкових періодах, за якими воно виникло, не можна визнати правомірним.

Аналогічна правова позиція закріплена в постанові ВАСУ від 21.12.11р. № К/9991/15691/11.

Водночас, слід зазначити, що податковим органом не виявлено жодних порушень у формуванні податкового кредиту, а відтак від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періоди грудень 2008 року, лютий -квітень 2009 року, жовтень 2009 року, не наведено обставин, які свідчили б про недобросовісність платника податків. Податковим органом не заперечується і власне факт сплати позивачем своїм контрагентам відповідної суми ПДВ у складі ціні придбаних товарів (робіт, послуг) за наслідками виконання у попередніх податкових періодах операцій, за якими сформовано податковий кредит, що призвів до відґємного значення, що не заперечив представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду.

Так, у письмових запереченнях та позов (а.с.80 том 1), ДПІ зазначає, що підприємство відповідно до Податкового кодексу України не втратило права на зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних періодів. Більше того, у оспорюваному податковому повідомленні-рішенні ДПІ встановлено не відшкодовану суму бюджетного відшкодування на момент перевірки -639 774 грн., тоді як цим же рішенням ця сума визначена як сума завищення бюджетного відшкодування.

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність податкового повідомлення -рішення № 0009802310 від 29.08.11р. в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявлено в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2011 рік на суму 639 774 грн. та застосовування штрафних (фінансових) санкцій за завищення позивачем суму бюджетного відшкодування у розмірі 159 943,50 грн., а тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 02.11.11р. підлягає скасуванню у частині задоволених позовних вимог. У решті вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, постанова не оскаржувалась сторонами, а тому не розглядалась апеляційним судом.

З огляду на викладені обставини, які не спростовані апелянтом, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.11.11р. скасувати частково.

Прийняти нову, якою позовні вимоги Приватного підприємства «Світ Фрукт»до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 0009802310 від 29.08.11р. в частині суми завищення бюджетно відшкодування у сумі 639 774 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 159 943,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог щодо вказаного податкового повідомлення -рішення Бориспільської ОДПІ Київської області № 0009802310 від 29.08.11р. ( в частині встановленої цим рішенням невідшкодованої суми бюджетного відшкодування на момент перевірки у розмірі 639 774 грн.) - відмовити.

У решті - постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.11.11р. залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.