Постанова № 24863989, 20.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/41/12 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Старової Н.Е.

При секретарі: Оксюті О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року адміністративний позов ТОВ «Текс»до ДПІ у м. Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами державної податкової інспекції у м. Черкаси, в період з 23 листопада 2011 року по 06 грудня 2011 року, проведено виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, за результатам якої складено акт № 2760/23-2/31432904 від 20 грудня 2011 року.

За висновками вказаної перевірки, викладеними в акті перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п. 44.1 статті 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 438 286, 00, грн. та зменшення залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду в сумі 2175, 00 грн.

Вказані висновки обґрунтовані нікчемністю всіх господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ріп», ТОВ «Системактив-буд», ТОВ «Автобудсервіс-плюс», а також відсутністю первинних бухгалтерських документів по взаємовідносинам з вказаними контрагентами.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р»№ 00004872301 від 29 грудня 2011 року, відповідно до якого позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 438 286, 00 грн.., в тому числі за основним платежем 438 286, 00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 1, 00 грн.

Відповідно до п. 198.2. статті 198 Податкового кодексу України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. статті 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У відповідності до п. 201.4. статті 201 Податкового кодексу України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6. статті 201 Податкового кодексу України - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.7. статті 201 Податкового кодексу України - податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно п. 201.10. статті 201 Податкового кодексу України - податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Колегією суддів встановлено, що податкові накладні виписані позивачу ТОВ «Ріп», а саме податкової накладної № 186 від 29 квітня 2011 року на суму 150 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 25 000, 00 грн., податкової накладної № 138 від 29 квітня 2011 року на суму 585 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 97 500, 00 грн., податкової накладної № 218 від 29 квітня 2011 року на суму 350 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 58 333, 33 грн., податкової накладної № 181 від 30 травня 2011 року на суму 200 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 33 333, 33 грн. відповідають вимогам п. 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, а податковий кредит за вказаними податковими накладними сформовано відповідно до вимог п. 198.2. статті 198 Податкового кодексу України за датою їх одержання.

В обґрунтування реальності здійснення господарських взаємовідносин та подальшого використання в своїй господарській діяльності їх результатів, позивачем надані копії договорів підряду, укладених позивачем з ТОВ «Ріп»та первинні бухгалтерські документи, що підтверджують виконання будівельно-монтажних робіт, на підставі яких позивачем сформовано свої податкові зобов'язання по ПДВ у відповідних періодах.

Таким чином колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що позивачем було правомірно сформовано свій податковий кредит з податку на додану вартість за результатами взаємовідносин з ТОВ «Ріп».

Між тим, колегія суддів зазначає, що в ході проведення відповідачем зазначеної перевірки було встановлено, що ТОВ «Текс»уклало договір підряду з ТОВ «Системактивбуд», проте документів які б свідчили про виконання ТОВ «Системактивбуд»будівельно-монтажних робіт позивачем до перевірки не надано, а саме: довідки про вартість виконаних робіт та акти виконаних робіт.

Крім того, ТОВ «Текс» занесено до реєстру отриманих податкових накладних, але не надано до перевірки податкові накладні № 3181 від 31 травня 2011 року на загальну суму 1 120 000, 00 грн., в т.ч. ПДВ 186 666, 67 грн. та № 3022 від 30 червня 2011 року на загальну суму 200 000, 00 грн., т.ч. ПДВ 33 333, 33 грн., які були включені до складу податкового кредиту травня 2011 року в сумі 186 666, 67 грн. та червня 2011 року в сумі 33 333, 33 грн.

Також в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Текс»уклало з ТОВ «Автобудсервіс-Плюс»договір від 16 грудня 2010 року № 62 на виконання будівництва кабельної лінії та установлення розвантажувальної підстанції. Між тим, документів які б свідчили про виконання умов вказаного договору ТОВ «Текс»до перевірки не надано, а саме: довідки про вартість виконаних робіт та акти виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що до адміністративного позову ТОВ «Текс»додано довідку про вартість виконаних робіт (Ф № КБ-3) за січень 2011 року та акт приймання виконаних робіт (Ф № КБ-2) за січень 2011 року. Проте вони не містять посилання на договір, згідно якого проводяться відповідні роботи, а тому не можуть бути прийняті судом як належний доказ виконання робіт за вказаним договором.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність належних первинних документів може свідчити про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит за результатами відносин з своїми контрагентами ТОВ «Автобудсервіс-Плюс»та ТОВ «Системактивбуд», а тому рішення податкового органу № 00004872301 від 29 грудня 2011 року в частині збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 226 294, 80 грн. є законним та обґрунтованим.

Таким чином вказаний адміністративний позов підлягає задоволенню лише в частині вимог, що стосуються скасування оскаржуваного податкового рішення в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 211 991, 20 грн., оскільки позивачем правомірно було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за своїми взаємовідносинами з ТОВ «Ріп».

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси -задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2012 року -скасувати та ухвалити нову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Текс»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення -задовольнити частково.

Визнати нечинним повідомлення-рішення № 00004872301 від 29 грудня 2011 року в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 211 991, 20 грн.

В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Старова Н.Е.