Ухвала суду № 24850192, 29.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р.Справа № 2а-15284/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-15284/11/2070

за позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові третя особа Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємтво "Укрзахіденерго"

про визнання незаконним рішення та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ( далі - відповідач) третя особа - Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго" в якому просить суд визнати незаконним (протиправним) рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000500848 від 29.07.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012 року адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, третя особа - Закрите акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Укрзахіденерго" про визнання незаконним (протиправним) рішення та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0000500848 від 29.07.2011 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 12.01.2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв"язку з неповним з"ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Окрім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Також , судом першої інстанції не враховано, вимоги ст. 215, ст.203, ст.216, ст..228 ЦК України, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем повідомлення - рішення форми "Р" № 0000500848 від 29.07.2011 року дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю є обґрунтованим та законним .

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що СП "УВРК" ТОВ є діючою юридичною особою, зареєстрованою 22.03.2000 року Виконавчим комітетом Купянської міської ради Харківської області, ідентифікаційний код 30665859, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 від 168901 (арк. справи 62).

СП "УВРК" ТОВ перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) з 03.04.2000 року за №2000-39 та є платником податку на додану вартість з 06.04.2000 року (арк. справи 92-93).

Фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку СП "УВРК" ТОВ з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року, на підставі якої було складено акт №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року (арк. справи 8-17).

Не погодившись з зазначеними висновками акту перевірки, 13.07.2011 року позивач звернувся з запереченнями вих. №177 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові (арк. справи 18-20), за результатами розгляду яких залишено без змін висновки акту перевірки №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року (арк. справи 21-22).

29.07.2011 року на підставі акту перевірки №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року було прийнято податкове повідомлення рішення № 0000500848, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 342779,00 грн., у тому числі за основним платежем на суму 274223,20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 68555,80 грн. (арк. справи 23).

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки щодо порушення позивачем частини 1 статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216 та статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам, здійсненим ТОВ СП «УВРК» із зазначеним в акті перевірки постачальником ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» у вересні 2010 року на загальну суму ПДВ суму 274223,20 грн.; підпунктів 7.4.1., 7.4.4. та 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами i доповненнями, ТОВ СП «УВРК» зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню послуг ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» у вересні 2010 року на загальну суму ПДВ суму 274223,20 грн.

Позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації у Харківській області за №216 (арк. справи 24-26). Рішенням було залишено без змін податкове повідомлення рішення № 0000500848 від 29.07.2011 року, а скаргу позивача залишено без задоволення (арк. справи 28-30).

Також позивач подав скаргу до Державної податкової адміністрації України за №377 (арк. справи 31-34)., рішенням ДПА України залишено без змін податкове повідомлення рішення № 0000500848 від 29.07.2011 року та рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 04.10.2011 року №4347/10/25-103, а скаргу позивача залишено без задоволення (арк. справи 35-37).

Враховуючи викладене, щодо висновків відповідача про порушення позивачем п.п. 7.4.1., 7.4.4. та 7.4.5. п.7.4. ст.7 колегія суддів зазначає, що 02.08.2010 року між позивачем (Харківська область) та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» (м. Львів) були укладені договори суборенди нежитлових приміщень №020810-1, №020810-2, №0208102-3 (арк. справи 38-42, 44-48, 50-54).

Відповідно до договорів ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» (орендар) зобовязався передати позивачу (суборендарю) в тимчасове платне користування (суборенду) на визначений строк приміщення, які розташовані за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55, для використання їх без змін цільового призначення.

На виконання вимог вказаних договорів сторони підписали акти передання приймання нежитлових приміщень від 02.08.2010 року (арк. справи 43, 49, 55).

Як вбачається з матеріалів справи,на виконання умов зазначених договорів позивачем надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідно до якого загальна вартість робіт (послуг) за цими договорами склала 1645339,20 грн., у тому числі ПДВ 20% 274223,20 грн., з урахуванням перерахунку за серпень 2010 року (арк. справи 56). Позивачем здійснено оплату (арк. справи 96-102).

Також, ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» виписана податкова накладна від 20.09.2010 року №9300000030 на загальну суму 1645339,20 грн., у тому числі ПДВ 20% 274223,20 грн. (арк. справи 57), на підставі якої позивачем включена вказана сума ПДВ до складу податкового кредиту за вересень 2010 року, що не заперечується сторонами по справі. Доказів включення вказаної суми ПДВ до інших звітних періодів відповідачем до суду не надано.

З акту перевірки №1758/48-021/30665859 від 05.07.2011 року вбачається , що висновки щодо порушення ґрунтуються на даних про відсутність контрагента позивача - ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» за юридичною адресою: м. Львів, вул. Дж. Вашингтона, 8, викладених в листі ГВПМ СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові від 25.03.2011 року №2333/26-51 та висновках акту перевірки від 19.05.2011 року №963/23-408/34558872 ДПІ у Сихівському районі м. Львова «Про результати невиїзної позапланової перевірки ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» з питань достовірності нарахування податку на додану вартість за вересень 2010 року».

Однак, відповідачем не перевірялось фактичне місцезнаходження позивача в орендованих ним приміщеннях за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55, а також використання цих приміщень в його господарській діяльності.

В підтвердження знаходження та використання орендованих приміщень в господарській діяльності позивача за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55, матеріали справи містять наступні документи, а саме: довідку про розміщення обєкту торгівлі ресторанного господарства та сфери послуг №261 від 26.05.2005 року, строк дії довідки з 20.05.2010 року до 20.05.2011 року, оптова торгівля продовольчими товарами (арк. справи 94); експлуатаційний дозвіл для потужностей (обєктів) з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 08.12.2008 року №6 (арк. справи 95); договір купівлі продажу №547 від 05.04.2010 року, видаткові та податкові накладні з ОО «Компанія Істсервіс» (арк. справи 103-127); товарно-транспортні накладні №29517 від 01.09.2010 року, №00000017197 від 27.09.2010 року, від 06.09.2010 року, міжнародна товарно-транспортна накладна СМR від 05.09.2010 року (арк. справи 128-131); інвентаризаційний опис товарно матеріальних цінностей, що знаходяться на складі готової продукції станом на 30.09.2010 року (арк. справи 132-134).

Також, колегія суддів зазначає, що позивач зареєстрований за адресою: м. Купянськ, вул. Дзержинського, 55 (арк. справи 63-64).

Враховуючи викладене,колегія суддів що матеріалами орендовані нежитлові приміщення позивачем використовуються в його господарській діяльності, а саме, для розміщення основних виробничих, складських та адміністративних потужностей.

Відомості про знаходження або відсутність ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» за юридичною адресою в вересні 2010 року відповідачем не використовувались.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЕ №173065 ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» зареєстровано за адресою: 79032, Львівська обл., м. Львів, Сихівський район, вул. Джорджа Вашингтона, б. 8 (арк. справи 58-61).

Як вбачається з пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Однак, в даному випадку позивач придбав товар у ТОВ "Ніка" у зв'язку із здійсненням своєї господарської діяльності, що підтверджується матеріалами справи (а.с.74,75).

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню послуг ЗАТ НВП «Укрзахіденерго» у вересні 2010 року на загальну суму ПДВ суму 274223,20 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно нікчемності укладених між позивачем та контрагентом угод , колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обгрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між підприємством та нашими контрагентами є нікчемними.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, відповідачем не надано доказів, що договори, які були укладені між позивачем та контрагентами, визнані судом недійсними.

Відповідно до ч.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході судового розгляду встановлено, що правові наслідки, обумовлені цим правочином, реально настали для обох сторін .

Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів, зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що укладені договори мали реальний характер, а висновки податкової інспекції про їх недійсність є помилковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості висновків про порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 та ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину та не спрямованість на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинам укладених між позивачем та ЗАТ НВП «Укрзахіденерго».

Також, відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000500848 від 29.07.2011 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, прийняте відповідачем податкове повідомлення -рішення не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю є обґрунтованим, законним та таким, що підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2012р. по справі № 2а-15284/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 04.06.2012 р.