Ухвала суду № 24849552, 26.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 р.Справа № 2а-13005/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-13005/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САМАЙ-10"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "САМАЙ-10", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000742310 від 19.07.2011р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "САМАИ-10" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення- рішення - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова № 0000742310 від 19.07.2011р.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, ст.ст. 11, 159 КАС України.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 року здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова на її правонаступника - Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Колегія суддів апеляційної інстанції, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000742310, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 265.975,53грн. (за основним платежем - 265.974,53 грн., за штрафними санкціями - 1,00 грн.), винесене ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова з посиланням на акт перевірки № 1107/23-104/37365252 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Самай-10» з питань перевірки податкових зобов'язань та податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за березень 2011р.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки в діяльності ТОВ «САМАЙ - 10» податковим органом виявлено порушення п. 198.1, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: за відсутності офісних, виробничих, складських, торгівельних приміщень, основних засобів, за відсутності автомобільного та іншого транспорту, що унеможливлює, на думку податкового органу, ведення господарської діяльності, ТОВ "Самай - 10" включив до складу податкового кредиту з ПДВ виписані ТОВ фірма "Сат Імпекс" податкові накладні на суму податку 265.974,53грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому позов належить задовольнити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України закріплено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому, згідно з п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що між позивачем - ТОВ «САМАЙ - 10» (в якості покупця) та ТОВ фірма „Сат Імпекс" (в якості продавця) був укладений договір від 01.03.2010р. №28/03-11, предметом якого є поставка товару.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаним правочином ТОВ «САМАЙ - 10» були надані до суду виписані контрагентом - ТОВ "Сат Імпекс" податкові накладні № 6013 від 31.03.2011р. на суму 375.000,00грн. (в тому числі ПДВ - 62.500,00грн.), № 5915 від 30.03.2011р. на суму 590.550,00грн. (в тому числі ПДВ - 98.425,00грн.), № 5809 від 29.03.2011р. на суму 200.292,30грн. (в тому числі ПДВ - 33.382,05грн.), № 5719 від 28.03.2011р. на суму 67.712,88грн. (в тому числі ПДВ - 11.285,48грн.), № 5615 від 25.03.2011р. на суму 254.995,20грн. (в тому числі ПДВ - 42.499,20грн.), № 4819 від 15.03.2011р. на суму 107.296,80 грн. (в тому числі ПДВ - 17.882,80 грн.), а також видаткові накладні № 6013 від 31.03.2011 року на суму 375.000,00грн. (в тому числі ПДВ - 62.500,00грн.), № 5915 від 30.03.2011 року на суму 590.550,00грн. (в тому числі ПДВ - 98.425,00грн.), № 5809 від 29.03.2011 року на суму 200.292,30грн. (в тому числі ПДВ - 33.382,05грн.), № 5719 від 28.03.2011 року на суму 67.712,88грн. (в тому числі ПДВ - 11.285,48грн.), № 5615 від 25.03.2011 року на суму 254.995,20грн. (в тому числі ПДВ - 42.499,20грн.), № 1819 від 16.03.2011 року на суму 107.296,80грн. (в тому числі ПДВ - 17.882,80грн.) (а.с.58-69).

Господарські операції за вказаним вище договором відображені в бухгалтерському обліку позивача.

Фактичних даних, які б засвідчували, що за правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України перелічені вище первинні документи не впливають на стан та структуру активів ТОВ "Самай-10", в матеріалах справи не міститься.

Факт перевезення товару, тобто реальність господарської операції за ознакою наявності фізичного руху активів, підтверджується приєднаними до справи товарно-транспортними накладними № 1603 від 16.03.2011 р., № 3103 від 31.03.2011 р., № 3003 від 30.03.2011 р., № 2503 від 25.03.2011 р., № 2603 від 29.03.2011 р., № 2803 від 28.03.2011 р., № 1503 від 15.03.2011 р., № 1803 від 18.03.201 1 р., № 1903 від 19.03.2011 р., № 1703 від 17.03.2011 р. (а.с.84-93).

Вартість придбаного товару повністю сплачена позивачем шляхом безготівкових розрахунків, про що свідчать платіжні доручення.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання ТОВ фірма «Сат Імпекс" (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Крім того, факт повної оплати товару визнаний суб'єктом владних повноважень (а.с. 122-145).

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначеного договору за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції також зазначає про те, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Самай-10". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Самай-10" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "Сат Імпекс", взаємопов'язаності позивача та ТОВ "Сат Імпекс", обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.

Також, з матеріалів справи вбачається наявність подальшої реалізації позивачем отриманих від ТОВ фірма „Сат Імпекс" товарів наступним покупцям, про що свідчать договори, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, податкові накладні, достовірність якої податковим органом в ході розгляду справи не спростована (а.с. 105-145).

Таким чином, будь-яких підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в даному випадку, не вбачається.

Позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних бухгалтерських документів.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що з акта перевірки вбачається, що відповідач при її проведенні не висував жодних претензій до діяльності контрагента позивача - ТОВ фірми "Сат Імпекс", не стверджував про нереальність проведених в межах спірного правочину господарських операцій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому позов належить задовольнити та скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011р. по справі № 2а-13005/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2012 р.