Ухвала суду № 24849487, 24.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2012 р.Справа № 2а-9966/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі № 2а-9966/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі міста Харкова, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова щодо проведення документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь", за результатами якої було складено акт від 25 червня 2011 року №2748/233/30137324 "Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Техпромсталь" (код ЄРДПОУ 30137324) з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "СКАНТО" (код ЄДРПОУ 36875101) за період вересень 2010 р. - січень 2011 р.";

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова щодо оформлення акту від 25 червня 2011 року №2748/233/30137324 "Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Техпромсталь" (код ЄРДПОУ 30137324) з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "СКАНТО" (код ЄДРПОУ 36875101) за період вересень 2010р. - січень 2011р.";

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова щодо викладення в акті документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" від 25 червня 2011 року №2748/233/30137324 висновків про:

- порушення ч. 1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період вересень 2010 р. - січень 2011р. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, дані, відображені ТОВ "Техпромсталь" у деклараціях з податку на прибуток за період з вересня 2010р. - грудень 2010р. по взаємовідносинам з ПП "Сканто" в частині валових витрат - не є дійсними на суму 1151743 грн., а саме: 3 квартал 2010р. у сумі 170970 грн., 4 квартал 2010 р. у сумі 970773,0 грн. в частині валового доходу - не є дійсними в сумі 1253242,85 грн., а саме за 3 квартал 2010 р. -174902,5 грн., 4 квартал 2010р. - у сумі 1078340,85 грн.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року за №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) та ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, а саме: податкові зобов'язання недійсні всього в сумі 250648,57 грн., податковий кредит недійсний на загальну суму 200850,52 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання протиправними дій - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова щодо викладення в акті документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" від 25 червня 2011 року №2748/233/30137324 висновків про:

- порушення ч. 1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період вересень 2010р - січень 2011р.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, дані, відображені ТОВ "ТЕХПРОМСТАЛЬ" у деклараціях з податку на прибуток за період з вересня 2010р. - грудень 2010 р. по взаємовідносинам з ПП "Сканто" в частині валових витрат - не є дійсними на суму 1151743 грн., а саме: 3 квартал 2010р. у сумі 170970 грн., 4 квартал 2010 р. у сумі 970773,0 грн. в частині валового доходу - не є дійсними у сумі 1253242,85 грн., а саме за 3 квартал 2010р. - 174902,5 грн., 4 квартал 2010 р. у сумі 1078340,85 грн.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) та ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, а саме: податкові зобов'язання недійсні всього в сумі 250648,57 грн.; податковий кредит недійсний на загальну суму 200850,52 грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, вважаючи оскаржувану постанову незаконною у зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи, порушенням норм процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року здійснено заміну відповідача - Державної податкової інспекції в Червонозаводському районі м. Харкова на її правонаступника - Основ'янську міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників адміністративного процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, через таке.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 14 по 20 червня 2011 року відповідачем проведено документальну виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь", за результатами якої було складено акт від 25 червня 2011 року №2748/233/30137324 "Про результати документальної виїзної перевірки ТОВ "Техпромсталь" (код ЄДРПОУ 30137324) з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПП "СКАНТО" (код ЄДРПОУ 36875101) за період вересень 2010р. - січень 2011р.".

Відповідно до висновків, які викладені в акті, перевіркою зафіксовано:

- порушення ч. 1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період вересень 2010р. - січень 2011р.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, 4, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями), дані, відображені ТОВ "ТЕХПРОМСТАЛЬ" у деклараціях з податку на прибуток за період з вересень 2010р. - грудень 2010р. по взаємовідносинам з ПП "Сканто" в частині валових витрат - не є дійсними на суму 1 151 743,00 грн., а саме 3 квартал 2010р. у сумі 170 970,00 грн., 4 квартал 2010 р. у сумі 970 773,00 грн.; в частині валового доходу - не є дійсними у сумі 1 253 242,85 грн., а саме за 3 квартал 2010р. - 174 902,50 грн., 4 квартал 2010 р. у сумі 1 078 340,85 грн.;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року за №168/97-ВР зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення порушення) та ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України №2755-УІ від 02.12.2010 року, а саме: податкові зобов'язання недійсні всього в сумі 250 648,57 грн.; податковий кредит недійсний на загальну суму 200 850,52 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м.Харкова щодо викладення в акті документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" від 25 червня 2011 року № 2748/233/30137324 висновків про порушення вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів та відсутність об'єктів оподаткування, суд першої інстанції виходив з того, що вказані висновки про порушення в діяльності ТОВ "Техпромсталь" є такими, що не базуються на нормах чинного законодавства та такими, що зроблені внаслідок неповного з'ясування (врахування) всіх фактів, що мають істотне значення для здійснення таких висновків.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "Техпромсталь" №2748/233/30137324 від 25 червня 2011 року вбачається, що доказом нікчемності вчинених між ТОВ "Техпромсталь" та ПП "СКАНТО" правочинів, слугував акт Харківської ОДПІ №385/234/36875101 від 17.03.2011р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "СКАНТО" (код ЄДРПОУ 36875101) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період з 21.12.2009р. по 31.12.2010р., з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 21.12.2009р. по 31.01.2011р.".

Так, в акті перевірки зазначено, що враховуючи нікчемність угоди, яка укладена з підприємством-постачальником ПП «Сканто» та які укладалися та виконувалися протягом перевіряємого періоду ТОВ «ТЕХПРОМСТАЛЬ» з постачальником ПП «Сканто» не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

Проте, висновки перевірки не узгоджуються з відомостями наведеними первинними документами, якими підтверджуються здійсненні господарські операції, а ґрунтуються виключно лише на змісті акту перевірки контрагента позивача - ПП «Сканто» про неможливість здійснення господарських операцій цією юридичною особою (що в сукупності нібито вказує на "нікчемність" правочинів), на інші документи чи фактичні обставини, які могли б підтверджувати нікчемність вчинених правочинів, в акті перевірки №2748/233/30137324 від 25 червня 2011 року, податковим органом посилань не здійснено.

На підтвердження реальності господарських операцій позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з ПП "Сканто" за вересень - грудень 2010р., січень 2011 року, а саме: договори, прибуткові ордери, витратні накладні, податкові накладні, виписки по рахунку 26004036093600 код валюти 980, квитанції про приймання вантажу, приймально-здавальні акти, накладні, банківські виписки, а також ліцензія на заготівлю, переробку металобрухту чорних металів, довідка про наявність основних засобів, штатний розклад.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю позивача.

Таким чином, висновки податкового органу побудовані на підставі припущень, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх використання у власній господарській діяльності.

За приписами частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Без дослідження (або врахування досліджень) первинних документів податкового та бухгалтерського обліку платника податку, орган державної податкової служби не має можливості зазначати в акті перевірки висновки щодо нікчемності угод платника та неправомірного формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2011 р. по справі №2а-2951/11/2070 визнані протиправними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП "СКАНТО" (код ЄДРПОУ 36875101), за наслідками якої складено Акт Харківської ОДПІ про перевірку ПП "СКАНТО" № 385/234/36875101 від 17.03.2011р., та дії щодо викладення в цьому акті висновків щодо неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій, порушення вимог законів в момент вчинення правочинів, відсутності об'єктів, що підпадають під визначення, встановлені в Законі України "Про податок на додану вартість" та Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2011 р. по справі 2а-2951/11/2070 постанову Харківського окружного адміністративного суду в частині визнання протиправними дій Харківської об'єднаної державної податкової інспекції щодо проведення документальної невиїзної перевірки ПП "Сканто" (код ЄДРПОУ 36875101), за наслідками якої було складено Акт Харківської ОДПІ про перевірку ПП "Сканто"№385/234/36875101 від 17.03.2011р., залишено без змін.

З огляду на зазначене, висновки, викладені в Акті Харківської ОДПІ №385/234/36875101 від 17.03.2011 року, не можуть бути підставою для встановлення порушення ТОВ "Техпромсталь" вимог цивільного законодавства в момент вчинення правочинів з ПП "Сканто" та відсутності об'єктів оподаткування.

Крім того, викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби.

Так, відповідно до частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, тому податковий орган з порушенням наведеної норми послався на статті 203, 215 ЦК України та безпідставно дійшов висновку про нікчемність виконаних угод, недійсність яких не встановлена законом та не доведена в судовому порядку. Стаття 207 Господарського кодексу України містить норми, відповідно до яких недійсність господарського зобов'язання повинно доводитися в судовому порядку, а нікчемними визнаються не угоди, а умови господарського зобов'язання, які самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушують права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб, а не держави при визначенні бази оподаткування.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння таким майном.

У п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року наведено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Під час розгляду справи не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Податковим органом ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Техпромсталь" та його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки №2748/233/30137324 від 25 червня 2011 року.

Отже, за відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності, відповідачем не надано, що додатково свідчить про неправомірність дій відповідача під час проведення оспорюваної перевірки.

З огляду на зазначене, податковий орган привласнив собі неналежні повноваження з приводу оцінки та висновків щодо протиправності угоди, замість того, щоб зробити перевірку документів за взаємовідносинами позивача з певним контрагентом.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до приписів п. 54.3 ст. 54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток чи від'ємного значення суми ПДВ платника податків, передбачену дійсним Кодексом чи іншим законодавством якщо, зокрема (п. 54.3.2) дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених в його податкових (митних) декларація, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового Кодексу України у разі якщо сума грошового зобов'язання платника податку, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням наведених норм, у випадку виявлення відповідачем факту заниження позивачем податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень, у спірних правовідносинах закон не передбачає.

На наявність у відповідача обов'язку діяти саме у такий спосіб вказує також зміст листа ДПА України за № 2518/7/23-4017/89 від 31.01.11 р. «Щодо окремих питань стосовно перевірок», де зазначено, що відповідно до впроваджених нормативно-правових актів передбачено складання податкових повідомлень-рішень не тільки на збільшення сум податкових зобов'язань платника податків, а і на їх зменшення за результатами перевірки, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 2 (форма «Р») складається також і на суму зменшення податкових зобов'язань.

В даному випадку податкове повідомлення-рішення органом податкової служби не складалося, хоча у висновках акту перевірки позивача зазначено, що податкові зобов'язання недійсні всього в сумі 250648,57 грн., податковий кредит недійсний на загальну суму 200850,52 грн. При цьому, як свідчать надані до матеріалів справи документи та підтверджено представником податкового органу в судовому засіданні, відповідач здійснив коригування податкового кредиту позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що висновки акту перевірки створюють певні правові наслідки для платника податків. Із запровадженням Податковим Кодексом України чітких підстав та порядку проведення перевірки, акти перевірки встановлюють не тільки певні факти, але й створюють певні правові наслідки як для конкретної особи, так і в межах податкових правовідносин.

Податковим кодексом України в підпункті 14.1.7 пункту 14.1 статті 14 визначено, що оскарження рішень контролюючих органів це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження або в судовому порядку. Аналіз зазначеної норми доводить, що платник податку до суду може оскаржити будь-яке рішення контролюючого органу, яке порушує його права.

Колегія суддів вважає, що податкове повідомлення рішення не є єдиним документом, який породжує правові наслідки для платника податків. У межах спірних правовідносин податковий орган, встановивши недійсність податкових зобов'язань всього в сумі 250648,57 грн. та податкового кредиту на загальну суму 200850,52 грн., податкове повідомлення-рішення не прийняв.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного процесу України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, відсутність іншого порядку судового оскарження висновків актів перевірок податкових органів, при наявності створених ними правових наслідків безпосередньо (без прийняття податкових повідомлень-рішень) є підставою для їх оскарження в розумінні частини другої статті 2 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позивачем вірно обрано спосіб захисту своїх порушених прав, шляхом оскарження висновків акту перевірки, оскільки вказаний документ є актом ненормативного характеру (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, який спричиняє виникнення прав та обов'язків позивача та його контрагентів.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій податковим органом до суду не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що викладені в акті перевірки №2748/233/30137324 від 25 червня 2011 року висновки про порушення в діяльності ТОВ "Техпромсталь" є такими, що не базуються на нормах чинного законодавства та такими, що зроблені внаслідок неповного з'ясування (врахування) всіх фактів, що мають істотне значення для здійснення таких висновків. Дії відповідача щодо викладення в акті документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" висновків про порушення позивачем вимог ч. 1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг від ПП "СКАНТО", впливають на інтереси позивача в публічно - правових відносинах у сфері оподаткування, оскільки фактично призводять до неправомірності відображення позивачем за період вересень 2010р. - січень 2011р. вказаних господарських операцій у податковому обліку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Техпромсталь" та оформлення акту перевірки №2748/233/30137324 від 25 червня 2011 року, суд першої інстанції виходив з того, що вказані дії з призначення та проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Техпромсталь" відповідали визначеним у статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" функціям органів Державної податкової служби України та положенням п.78.1.1 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Колегія суддів також погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зауважує на той факт, що ані позивачем, ані відповідачем постанова суду в цій частині в апеляційному порядку оскаржена не була.

Згідно з ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі № 2а-9966/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Пянова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Пянова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 28.04.2012 р.