Ухвала суду № 24848101, 14.06.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р.Справа № 2-а/1570/4873/2011

Категорія:10,1Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача -судді Турецької І.О.

суддів -Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Електронмаш»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Електронмаш»до Одеського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій та скасування рішення від 12 травня 2011 року про призначення штрафу у сумі 17680,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року відкрите акціонерне товариство «Електронмаш» (надалі -ВАТ «Електронмаш», позивач), звернувшись з позовом до Одеського окружного адміністративного суду просило визнати дії Одеського обласного центру зайнятості (надалі -відповідач) відносно прийняття рішення зазначеного в акті перевірки №12-16/18 від 12 травня 2011 року про визначення ВАТ «Електронмаш»штрафу у сумі 17680,00 грн. неправомірними та скасувати данне рішення.

В обґрунтування вищезазначених вимог позивач вказує на те, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»у зв'язку з використанням ВАТ «Електронмаш»у період з 07 жовтня 2005 року по 24 червня 2010 року праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості є протиправним, оскільки ОСОБА_2 мав всі правові підстави працювати в Україні без дозволу державної служби зайнятості.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Електронмаш»ставиться питання про скасування судового рішення у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з тим, що сторони не виявили бажання приймати участь у судовому засіданні, справа, відповідно до ст. 197 КАС України, розглянута у порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване рішення, виходячи зі наступного.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 08 липня 1994 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за №1 556 120 0000 009169 зареєстроване відкрите акціонерне товариство «Електронмаш», ідентифікаційний код - 14309770, яке знаходиться на обліку в Одеському обласному центрі зайнятості.

Судом першої інстанції встановлено, що, 12 травня 2011 року головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проведено перевірку відкритого акціонерного товариства «Електронмаш»з питань додержання вимог законодавства України про зайнятість населення.

За результатами вказаної перевірки, Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості складено акт перевірки від 12 травня 2011 року №12-17/88 та акт про порушення законодавства України про зайнятість населення від 12 травня 2011 року №12-16/18 згідно якого встановлено порушення позивачем вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»від 01 березня 1991 року №803-XI (надалі -Закон №803-XI ), а саме: у період з 07 жовтня 2005 року по 24 червня 2010 року ВАТ «Електронмаш»використовувалась праця громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості, до ВАТ «Електронмаш»(посвідка на постійне проживання серія НОМЕР_1, видана 25 червня 2010 року на безстроковий термін).

На підставі встановлених актом від 12 травня 2011 року №12-16/18 порушень, Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості до відповідача застосовано штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за одного іноземця у сумі 17680,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши фактичні обставини справи, вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, у зв'язку з наступним.

Так, статтею 34 Закону України «Про зайнятість населення»передбачено, що контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Згідно ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта про наявність у ОСОБА_2 правових підстав для праці в Україні без дозволу державної служби зайнятості, оскільки згідно посвідки на постійне проживання від 25 червня 2010 року ОСОБА_2 в'їхав на територію України в 2009 році, про що також свідчать відмітки в його паспорті, в якому зазначено, що він в'їхав на територію України в 2009 році, та відмітки про продовження терміну перебування на території України (останній термін продовжено до 26 квітня 2010 року). Тимчасова посвідка на проживання, була дійсна до 16 лютого 2001 року. Таким чином, на момент отримання посвідки на постійне проживання в Україні, виданої 25 червня 2010 року , ОСОБА_2 згідно даних трудової книжки та наказу №53-к від 07 жовтня 2005 року будучі працевлаштованим на посаді директора ВАТ «Електронмаш»з 07 жовтня 2005 року не мав дозволу державної служби зайнятості на дане працевлаштування.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що застосування апелянтом для даних правовідносин ст.250 Господарського Кодексу України є необґрунтованим, оскільки стаття 4 Господарського кодексу України розмежовує відносини у сфері господарювання з іншими видами відносин. Відповідно до пп.5 п.1 ч. 1 вказаної статті не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання. Частина 3 статті 19 Господарського кодексу України, визначає правовідносини в яких здійснюється державний нагляд в сфері господарської діяльності, де адміністративні правовідносини у сфері зайнятості населення не зазначаються. Ці правовідносини виникають між органами державної влади та підприємствами, установами і організаціями в процесі реалізації державної політики зайнятості відповідно до положень Закону України «Про зайнятість населення»у сфері зайнятості населення, а не сфери господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду, що визначений позивачу Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості штраф у сумі 17680.00 грн. повністю відповідає встановленому законодавством розміру.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування Одеськім окружним адміністративним судом норм матеріального чи процесуального права, яке б призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Електронмаш»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Електронмаш»до Одеського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій при перевірці та скасування рішення від 12 травня 2011 року про призначення штрафу у сумі 17680,00 грн. -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова