Постанова № 24845575, 07.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кисельова Є.О.

Суддя-доповідач - Василенко Л. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2012 року справа №2а/1270/1299/2012

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гімона М.М., Карпушової О.В.,

розглянув у письмовому провадженні в приміщенні суду апеляційну скаргу комунального науково-виробничого підприємства «Інформаційний центр» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року у адміністративній справі №2а/1270/1299/2012 за позовом Комунального науково-виробничого підприємства «Інформаційний центр» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Комунальне науково-виробниче підприємство «Інформаційний центр» (далі КНВП «Інформаційний центр») звернувся до суду з позовом до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області (Алчевська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.09.2011 р. № 0000732310. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 10580,0грн., з яких основний платіж - 8464,0грн., штрафні (фінансові) санкції - 2116,0грн. Позов обґрунтований тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки підприємства (позивача) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за періоди; листопад 2009 р.„ січень, лютий, травень 2010 р. за взаємовідносинами з ПП «КФ «Парадігма» відповідач встановив порушення п.п. 7.4.1. п.п.7.4.4. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» і дійшов до висновку, що позивач безпідставно занизив податок на додану вартість в сумі 8464,0грн. завищивши податковий кредит з податку на додану вартість за взаємовідносинами з ПП «КФ «Парадігма».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції при постановленні рішення виходив з того, що податкові та видаткові накладні від ПП «КФ «Парадігма» виписані та підписані не директором ОСОБА_2, а іншою особою, яку неможливо ідентифікувати, що підтверджено поясненнями ОСОБА_2 та вироком Ленінського районного суду м.Луганська від 21.10.20101р. у справі № 1-887. Тобто, накладні складені з порушеннями податкового законодавства, не мають ознак належного первинного документа в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», не мають юридичної сили і не можуть бути документом, який підтверджує право позивача на включення сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Позивач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує порушенням судом норм процесуального та матеріально права, зокрема суд не дослідив належним чином обставини справи та не надав оцінку доказам в їх сукупності, висновок суду ґрунтується на наявності вироку у кримінальній справі відносно директора ПП «КФ» Парадигма» ОСОБА_2 , яким ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину за ознаками фіктивного підприємництва на підстав якого суд дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ПП «КФ» Парадигма» в дійсності не відбулися. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Сторони повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, їх представники в судове засідання не прибули, справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16.08.2011р. до 22.08.2011р. посадовими особами Алчевської ОДПІ згідно з п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України (далі ПКУ) та на підставі наказу Алчевської ОДПІ від 16.08.2011 р. за № 560, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КНВП «Інформаційний центр» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період: листопад - грудень 2009 р., січень 1010р., лютий 2010 р., травень 2010 р. за взаємовідносинами з ПП «КФ «Парадігма», за результатами якої складено акт від 30.08.11 року №1493/231-21822249 ( далі акт перевірки, т.1 а.с.16-29),

За наслідками перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.№168/97, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в сумі 8464,0грн, у тому числі за періодами: листопад 2009 рік - 1245,0грн., грудень 2009р. - 4087,0грн, січень 2010р. - 1179,0грн. Відповідач обґрунтовує такий висновок тим, що позивач до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за період з лиетопад-грудень 2009 р., січень, лютий. травень 2010 р. у рядку 10.1 "Придбання (виготовлення) з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%", відніс суму ПДВ у розмірі 17348,00 гри. з придбання комп'ютерної техніки, оргтехніки, комплектуючі та видаткові матеріали до комп'ютерної техніки та оргтехніки у відповідності зі специфікацією у ПП «КФ «Парадігма» згідно договору від 02.11.2009 р. № 187М, на що від імені ПП «КФ «Парадігма» виписувалися податкові накладні, видаткові наклади та підписувалися особою, яку неможливо ідентифікувати у зв'язку наявністю вироку Ленінського районного суду м. Луганська по справі №-1-887/2010 відносно засновника та директора ПП «КФ «Парадігма» ОСОБА_2,засудженого за ч.3 ст. 358, ч.І ст. 358, ч.2 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, що у свою чергу не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису податкових накладних. За таких підстав податковий орган дійшов до висновку, що податкові накладні складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не можуть бути документом, який підтверджує право КНВП «Інформаційний центр» на включення до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Показники декларацій з ПДВ за період з листопад - грудень 2009 р., січень, лютий., травень 2010 р. зазначені в акті перевірки від 30.08.2011 р. № 1493/231-21822249 про результати документальної иевиїзної перевірки КНВП «Інформаційний центр» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період : листопад - грудень 2009 р., січень, лютий, травень 2010 р. по взаємовідносинах з ПП «КФ «.Парадігма» сторонами в суді першої інстанції підтверджені і не є спірними.

За висновками акту перевірки від 30.08.2011 року №1493/231-21822249 Алчевською ОДШ в Луганській області було винесено податкове повідомлення - рішення від 15.09.20.11 року за №0000732310 про стягнення суми податкового зобов'язання в сумі 10580.00 гривень за. основним платежем - 8464.00 грн. за штрафними санкціями - 2116,00 грн.

В період листопад - грудень 2009 рок, січень, лютий, травень 2010 року позивач знаходився у договірних стосунках з ПП «КФ «Парадігма». Між цими підприємствами було укладено договір від 02.11.2009 р. №187М ( т. 1 а.с.209-210). За цим договором позивач за придбання комплектуючих до комп'ютерної техніки перерахував через відділення банку ПП «КФ «Парадігма» кошти платіжними джорученнями №205 від 27.11.2009, №286 від 04.02.2010. №32 від 12,03,2010. №31 від 04.03.2010, №205 від 30.11.2009. №229 від 14.12.2009. №248 від 29.і 2.2009 ( т.2 а.с. 13-19).

Згідно з видатковими накладними №РН-04-11-09-01 віл 04.11.2009 на суму 7472,16.00 гри., № РН-01-12-09-16 від 01.12.2009 р. на суму 19671.92 гри., № РН-04-12-09-08 від 04.12.2009 р., №РН-01-02-10-03 від 01.02.2010 р. КНВП «Інформаційний центр» отримало від ПП «КФ «Парадігма» комплектуючі та видаткові матеріали до комп'ютерної техніки та оргтехніки тощо (т.1 а.с. 219-224).

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню, з наступних підстав.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції перевірені і підтверджуються матеріалами справи та не заперечувалися сторонами при розгляді справи в суді першої інстанції.

Спірним питанням в даній справі є висновок податкового органу - відповідача у справі, з яким погодився суд першої інстанції про те, що при наявності обвинувального вироку відносно директора Приватного підприємства «КФ «Парадігма» ОСОБА_2, яким встановлений факт створення товариства з метою фіктивного підприємництва, того, що від імені юридичної особи діяли особи, які не мали законних повноважень на його представництво та здійснення юридично значимих дій, то і податкові накладні, виписані від імені цього товариства неуповноваженими особами, не мають значення звітного податкового документа та розрахункового документа, з яким п.п7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» пов'язує право платника податку на додану вартість на включення сум податку до податкового кредиту.

Комунальне науково-виробниче підприємство «Інформаційний центр» є юридичною особою, з 13.03.1995 року зареєстроване виконавчим комітетом Алчеської міської ради Луганської області у встановленому законом порядку, видане свідоцтво про державну реєстрацію, перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

Приватне підприємство «КФ «Парадігма», податковий номер 360067612362, зареєстроване Ленінською МДПІ м. Луганську, як платник податку на додану вартість, з 11.09.2008р.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Колегія суддів зазначає, що на підставі п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Позивач на підставі договору від 02.11.2009 р. №187М з ПП «КФ «Парадігма» здійснював з остатнім господарські операції в період з 04.11.2009 року до 12.03.2010 року Реальне здійснення господарських операцій підтверджуються договором, специфікаціями до договору, рахунками - фактурами, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними документами про оплату товару, довіреностями на отримання товарів, відомостями по рахункам, позивача та його контрагента, угодою №223 від 15.12.2009 року щодо придбання матеріальних цінностей, укладеною виконавчим комітетом Алчевської міської ради та позивачем, інвентаризаційною карткою обліку основних засобів і описи товарно-матеріальних цінностей, акти виконаних робіт, актом введення в експлуатацію основних засобів, інвентаризаційним описом основних засобів тощо ( т.1 а.с.66 - 72, 190 - 195, 209 , 249, т.2 а.с.1 -19, 117, 118).

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

Податковий орган не оспорює, що вищевказані первинні документи оформлені належним чином, тобто, мають необхідні реквізити, яким має відповідати первинний документ, що в свою чергу, вказані первинні документи підтверджують фактичне та реальне виконання вищезазначених договорів.

Податковий орган прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0000732310 від 15 вересня 2011 року, оскільки дійшов висновку, що всі господарські операції здійснені між позивачем та ПП «КФ «Парадігма», в період з листопада 2009 року до березня 2010 року не мали реальних правових наслідків, оскільки вони суперечать інтересам держави та суспільства, порушують публічний порядок (т.1 а.с.28).

За висновками відповідача, податкові накладні, отримані від Приватного підприємства «КФ «Парадигма» не мають юридичної сили. В обґрунтування своїх висновків податковий орган зазначив, що директора Приватного підприємства «КФ «Парадигма» ОСОБА_2 засуджено за фіктивне підприємництво і згідно наданих ним пояснень, він ніяких господарських документів щодо правовідносин з позивачем не підписував. Інших правових та фактичних підстав для збільшення податку на додану вартість податковий орган не встановив.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ", відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, на час здійснення господарських операцій позивачем з ПП «КФ «Парадігма», останнє було зареєстроване, запис про припинення юридичної особи внесений 21.07.2011 року.

Статтею 215 ЦК України встановлені підстави щодо визнання недійсності правочину. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Таким чином, статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, частиною 5 ст.203 ЦК України встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст.234 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Недійсність фіктивного правочину не встановлена законом, а отже такий правочин не є нікчемним. Згідно із статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він визнаний судом недійсним.

Суду не надані докази - рішення суду про визнання недійсним договору, укладеного між КНВП «Інформаційний центр» та ПП «КФ «Парадігма», на виконання якого були здійснені господарські операції, в реальному здійсненні яких сумнівається податковий орган, суду також не надані докази, що КНВП «Інформаційний центр» та ПП «КФ «Парадігма» ухилялись від сплати податків і заподіяли шкоду державі чи інтересам суспільства.

Колегія суддів на підставі дослідження обставин справи, підтверджених письмовими доказами, дійшла висновку, що господарські відносини між вказаними підприємствами носили реальний характер. Зміст договору, на підставі якого між сторонами здійснювалися господарські операції, не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Крім того, матеріалами справи підтверджено реальне здійснення господарських операцій, безтоварність операцій підтвердження не знайшли, на час здійснення господарських операцій ПП «КФ «Парадігма» було включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому, покупець не може нести відповідальність, ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

На підставі вказаного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не обґрунтованості позовних вимог, вважає, що суд неповно з'ясував обставини справи, які мають значення для справи і дійшла до протилежного висновку, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.87, 94 КАС України, документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору ( т.1 а.с.2, т.2 а.с.47) підлягають стягненню на користь позивач за рахунок коштів Державного бюджету України.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2 , ст.198 ч.1 п.3, ст.202 ч.1 п.4, ст.205 ч.2, ст. 207, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу комунального науково-виробничого підприємства «Інформаційний центр» задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 3 квітня 2012 року у адміністративній справі №2а/1270/1299/2012 за позовом Комунального науково-виробничого підприємства «Інформаційний центр» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

Позовні вимоги Комунального науково-виробничого підприємства «Інформаційний центр» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Алчевської об'єднаної ДПІ в Луганській області №0000732310 від 15 вересня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання Комунальному науково-виробничому підприємству «Інформаційний центр» з податку на додану вартість на суму 10580,0грн. (десять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень), з яких основний платіж - 8464,0грн. ( вісім тисяч чотириста шістдесят чотири гривні), штрафні (фінансові) санкції - 2116,0грн.(дві тисячі сто шістнадцять гривень).

Стягнути за рахунок коштів Державного бюджету України судові витрат ти зі сплати судового збору на користь комунального науково-виробничого підприємства «Інформаційний центр» в розмірі 107,30грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий Л.А.Василенко

Судді М.М. Гімон

О.В.Карпушова