Ухвала суду № 24844842, 13.06.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мазур Ю.Ю.

Суддя-доповідач - Шальєва В. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року справа №2а/1270/1182/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

13 червня 2012 р. Донецькій апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Шальєвої В.А.

суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.

секретар Газарян А.В.

за участі представника позивача Любової Ю.О.

представника відповідача Старицької Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 р. в справі № 2а/1270/1182/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоклапан-МТС" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 р. задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоклапан-МТС" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, визнані протиправними дії ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську щодо визнання нікчемними всіх правочинів, укладених ТОВ „Автоклапан-МТС" за період з 01.04.2011 р. по 31.08.2011 р., зазначених у акті № 8/23/37057178 від 03.01.2012 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Діомат ЛТД" за період з 01.04.2011 р. по 31.09.2011 р., зобов'язано відповідача привести до відповідності дані обліку та особового рахунку позивача з даними, наведеними у наданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 р. по 31.08.2011 р.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права в частині неправильного застосування податкового законодавства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, що полягає у неврахуванні судом, що ТОВ „Діомат ЛТД" здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які відображено в копіях реєстру руху коштів банківських рахунків, які укладені в порушення ч.1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно до частини 1, 5 ст.203, п. 1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України зазначені правочини мають ознаки нікчемності. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Згідно з актом перевірки у суб'єкта господарювання ТОВ „Діомат ЛТД" відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст. ст. 3, 4, 7 Закону України „Про податок на додану вартість". В результаті порушення контрагентом ТОВ „Діомат ЛТД" податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, угода має протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесені до складу валових витрат витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушує публічний порядок.

Ухвалою від 13.06.2012 р. здійснена заміна первісного відповідача Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську належним - Державною податковою інспекцією в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити. Додатково пояснив, що позивачем фактично оскаржуються висновки акту перевірки, а тому така справа не підласе розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська проведена документальна позапланова невиїзну перевірку ТОВ „Автоклапан-МТС" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ „Діомат ЛТД" за період з 01.04.2009 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складений акт від 03.01.2012 р. № 8/23/37057178. Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено нереальність здійснення господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг) від ТОВ „Діомат ЛТД" за квітень-липень 2011 р. Висновки органу державної податкової служби ґрунтуються на акті перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області від 11.11.2011 р. №1806/236-37288409 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Діомат ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., яким встановлена відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження, товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ „Діомат ЛТД" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ТОВ „Діомат ЛТД" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для реалізації відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ „Діомат ЛТД", а також того, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2012 р. в справі № 2а-11080/11/1270 визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Діомат ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складений акт № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 р., зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з АС „Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки ТОВ „Діомат ЛТД", оформленої актом перевірки № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 р.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ „Автоклапан-МТС" (покупець) та ТОВ „Діомат ЛТД" (продавець) укладений договір купівлі-продажу від 01.04.2011 р. № 12 про постачання товару.

Виконання договору доведено первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, накладними, рахунками-фактурами, довіреностями на отримання товару, товарно-транспортними накладними.

Оприбуткування придбаного позивачем у ТОВ „Діомат ЛТД" товару підтверджується наявними в матеріалах справи журналами-ордерами та відомостями по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Відтак, первинними документами, наявними в матеріалах справи, підтверджується виконання договору, укладеному позивачем з ТОВ „Діомат ЛТД". Розрахунки між підприємствами проведено в безготівковій формі.

Суми податку на додану вартість, сплачені у ціні товарів, придбаних позивачем у ТОВ „Діомат ЛТД", ТОВ „Автоклапан-МТС" віднесені до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

В акті перевірки органом державної податкової служби зазначено про порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем податкового кредиту на загальну суму 1403089,76 грн. у періоді, що перевірявся, а також п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України в частині завищення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 1435641,95 грн. у періоді, що перевірявся.

Колегією суддів встановлено, що основним видом діяльності ТОВ „Автоклапан-МТС" є інші види оптової торгівлі. З метою одержання прибутку позивачем укладений договір з ТОВ „Діомат ЛТД", за яким позивач придбавав у цього підприємства різні товари. В подальшому позивачем придбаний товар проданий іншим суб'єктам господарювання.

Використання позивачем придбаного у ТОВ „Діомат ЛТД" товару у оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності підтверджено наявними в матеріалах справи договорами поставки, укладеними позивачем з різними суб'єктами підприємницької діяльності, а також первинними документи, наявними в матеріалах справи, а саме, податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, журналами-ордерами та відомостями по рахунку 361 „Розрахунки з вітчизняними покупцями", розрахунковими документами.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 цієї ж статті визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, видані ТОВ „Діомат ЛТД" позивачу, відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних позивача.

Отримавши податкову накладну, покупець товару набув право на включення суми податку, вказаній в цій накладній, до складу податкового кредиту.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Також колегія суддів зазначає, що формування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за спірний період повністю відповідає вимогам п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України та підтверджено відповідними первинними документами.

Також колегія суддів зазначає, що формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань повністю підтверджені належними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Частина 2 статті 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Вимоги до первинного документа встановлені ст. 9 Закону, а саме, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні у позивача документи, перелік яких зазначений вище, складені за результатами проведених операцій за спірними договором, є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Оскільки в ході розгляді справи встановлено, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ „Діомат ЛТД" вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач безперечно має право на податковий кредит. Крім того, є доведеним правильність формування податкових зобов'язань.

Відтак, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу про нікчемність угод, викладені в акті перевірки, є безпідставними та такими, що суперечать діючому законодавству.

Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо недоведеності фактичного здійснення господарських операцій за договором, укладеним між позивачем та ТОВ „Діомат ЛТД".

Відповідач при цьому вказує, що відповідно до акту перевірки Алчевської ОДПІ Луганської області від 11.11.2011 р. №1806/236-37288409 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Діомат ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., встановлена відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання, відвантаження, товарно-матеріальних цінностей та надання послуг чи здійснення робіт в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень та матеріальних ресурсів, що свідчить про відсутність у ТОВ „Діомат ЛТД" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Господарські операції між ТОВ „Діомат ЛТД" та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для реалізації відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.

Проте, на час виконання договору поставки між ТОВ „Діомат ЛТД" та позивачем постачальник товару здійснював господарську діяльність, не визнавався банкрутом, не ліквідований, є платником податку на додану вартість. Підприємством надавалась податкова звітність. Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про відсутність об'єкту оподаткування за спірними господарськими операціями.

Відповідачем не спростований факт того, що ТОВ „Діомат ЛТД" на момент укладення договору та складення податкової накладної було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ „Діомат ЛТД" мав статус платників податку на додану вартість, тому формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ „Діомат ЛТД", є правомірним.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.01.2012 р. в справі № 2а-11080/11/1270 в справі за позовом ТОВ „Діомат ЛТД" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2012 р., визнані протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ „Діомат ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складений акт № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 р., зобов'язано Алчевську ОДПІ вилучити з АС „Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА" інформацію про результати перевірки ТОВ „Діомат ЛТД", оформленої актом перевірки № 1806/236-37288409 від 11.11.2011 р.

Відтак, акт перевірки ТОВ „Діомат ЛТД", яким, крім іншого, відповідач обґрунтовує висновок про нездійснення господарських операцій з поставки товару ТОВ „Діомат ЛТД" на адресу ТОВ „Автоклапан-МТС", колегія суддів вважає неналежним доказом.

Колегія суддів вважає, що невиконання контрагентом своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, є необґрунтованими доводи апелянта про не підтвердження фактичного отримання товару через відсутність доказів його транспортування, оскільки в матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які є належними доказами транспортування товару.

Що стосується висновків податкового органу про нікчемність правочинів, колегія суддів зазначає про протиправність таких висновків з огляду на відсутність у податкового органу компетенції щодо тлумачення змісту господарських договорів, а також відсутність правових підстав для такого висновку, з огляду на приписи Цивільного кодексу України.

Також судова колегія вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що в порядку адміністративного судочинства не можуть розглядатися вимоги про оскарження висновків акту перевірки.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку предметом оскарження є дії органу державної податкової служби з визнання нікчемними правочинів, а не висновки акту перевірки. Оскаржувані дії впливають на права, обов'язки та інтереси позивача, оскільки тягнуть за собою певні правові наслідки як для позивача, так й для його контрагентів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 р. в справі № 2а/1270/1182/2012 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 р. в справі № 2а/1270/1182/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоклапан-МТС" до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали виготовлений 15.06.2012 р.

Головуючий суддя: Шальєва В.А.

Судді: Компанієць І.Д.

Бишов М.В.