Постанова № 24839880, 15.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2717/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

при секретарі - Ємець Я.М.,

за участю:

представника позивача - Голосний Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання " до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000062301/296 від 27.03.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на протиправність висновків податкового органу щодо заниження ним податкових зобов"язань з податку на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 1 462,50 грн., в результаті чого порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"; та щодо заниження податкових зобов"язань з податку на додану вартість за січень-березень 2011 року на суму 20 646,01 грн., що є наслідком порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Вказане заниження податкового зобов'язання було вчинено платником, як на думку податкового органу, у зв'язку із віднесенням до складу податкового кредиту сум, сплачених у ході господарських взаємовідносин платника із ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2 Позивач стверджував, що реальність та легальність цих господарських відносин підтверджена податковими накладними, оформленими з дотриманням вимог чинного законодавства, що є достатніми підставами на включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за відповідні періоди. У позивача наявні всі документи первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують фактичне здійснення і виконання господарських операцій, отримання товарів від контрагентів, їх оплату та зберігання ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання". Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" та зазначеними контрагентами, сторони правочинів були належним чином зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мали статус платників ПДВ та здійснювали свою діяльність згідно вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі документів, виданих ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2, та заперечує висновки про нікчемність відповідних правочинів. Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти своїх контрагентів на предмет добросовісного виконання останніми своїх податкових зобов'язань, та не передбачено відповідальність платника податків за порушення податкового законодавства з боку його контрагентів. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договорів первинні бухгалтерські документи платника податків за порушення податкового законодавства з боку його контрагента оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сплачених за відповідними угодами сум до складу податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000062301/296 від 27.03.2012 року.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Під час розгляду справи проти позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки позивача встановлено контрагентів - ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2 Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ за листопад 2010 року в розмірі 1 462,50 грн. та за січень-березень 2011 року в розмірі 20 646,01 грн., за результатами господарських відносин зі вказаними контрагентами. Вказував на відсутність сертифікатів відповідності/якості на придбаний товар, що унеможливлює визначення виробника продукції, актів приймання-передачі товарів та їх транспортування, які підтверджували факт передачі товарів від продавця до покупця. Вказував на проведення даним підприємством транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди, переважно з контрагентами, що не виконують свої податкові зобов'язання у випадках здійснення операцій через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Таким чином, представник відповідача наполягав на тому, що ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму в розмірі 22 108,51 грн. Відтак, вважає, що оспорюване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та на підставі чинного законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" зареєстроване Козельщинською районною державною адміністрацією Полтавської області 20 грудня 1991 року, ідентифікаційний код юридичної особи -00238233. (а.с. 174, 175).

Кременчуцькою ОДПІ в період з 13.10.2011 року по 23.11.2011 року проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2011 року.

За результатами даної перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено акт від 30.11.2011 року № 8134/23-209/00238233, у висновках якого відповідачем зазначено про порушення ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2010 року в сумі 1 462,50 грн., та пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 20 646,01 грн., у тому числі за січень 2011 року в розмірі 1603,26 грн., за лютий 2011 року в розмірі 6254 грн, за березень 2011 року в розмірі 12 788,75 грн. (а.с. 11-87).

У зв'язку зі встановленням в ході проведення перевірки порушення вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 16.12.2011 року № 0000202301/3581, яким ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 108,51 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 732,25 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржене в прядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів податкової служби. За результатами розгляду скарги ДПС у Полтавській області прийнято рішення № 410/10/10-215 від 29.02.2012 року про часткове задоволення скарги. Податкове повідомлення рішення від 16.12.2011 року № 0000202301/3581 скасовано в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції по податку на додану вартість в розмірі 365,62 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін. Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 27.03.2012 року № 0000062301/296, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22 108,51 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 366,63 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 27.03.2012 року № 0000062301/296 оскаржувалось позивачем в порядку адміністративного оскарження до вищестоящих органів податкової служби. За результатами розгляду скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

З вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2012 року № 0000062301/296 позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ від 27.03.2012 року № 0000062301/296, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час спірних правовідносин), податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

В ході проведення Кременчуцькою ОДПІ перевірки встановлено:

- здійснення господарських операцій ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (покупець) по придбанню товарів у ТОВ "Гудвіл 1" 24.11.2010 року, у ТОВ "Мостплюс" 16.02.2011 року, у ПП "Акм-Металл" 27.01.2011 року та 15.03.2011 року, у ТОВ "Промстройальянс" 10.02.2011 року;

- укладення між ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (покупець) та ТОВ "ПКФ "Промтехнологія" (постачальник) договору поставки № ПТ-190103 від 19 січня 2011 року, згідно якого покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар, а постачальник зобов'язується поставити товар. (а.с. 159-161);

- укладення між ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" (покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (продавець) договору купівлі-продажу № 5 від 06 січня 2011 року, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товари виробничого призначення, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с.167-168).

Згідно вказаних договорів ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" придбавав у ТОВ "Гудвіл-1" металопрокат (листи, труби, круги); у ТОВ "Мостплюс" - продукцію металопрокату (листи металу) та запасні частини (масльонки, муфти й т.ін.); у ПП "АКМ-Метал" - запасні частини; у ТОВ "Промстройальянс" - матеріали (кришки БГР); у ТОВ "ВКФ "Промтехнологія" - пилу стрічкову; у ФОП ОСОБА_2 - побутові товари (робочі рукавиці й т.ін.).

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації па їх проведення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів первинного бухгалтерського обліку, на умовах вказаних договорів та усних домовленостей, ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2 виконали зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, рахунками-фактурами та податковими накладними (а.с. 118, 123, 127, 139, 142-147, 155-157, 163-165, 170-172).

Згідно вказаних податкових накладних, позивачем включено відповідні суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди. (а.с. 222-235).

Здійснення оплати по вищевказаним угодам поставки товарів підтверджується платіжними дорученнями. (а.с. 110, 136, 139-141, 154, 162, 169).

Оприбуткування поставлених ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2 товарів позивачем підтверджується копіями карток складського обліку матеріалів, наявними в матеріалах справи. (а.с. 137-139, 148-153, 158, 166, 173).

В підтвердження перевезення придбаних товарів представником позивача надано копії подорожніх листів, а також надано сертифікати якості придбаних товарів, про відсутність яких вказував відповідач в акті перевірки та у своїх запереченнях. (а.с. 235-246).

В ході судового розгляду надано позивачем до матеріалів справи належним чином оформлені копії податкових накладних та інших первинних документів, на підставі яких сформований спірний податковий кредит, що відповідають вимогам чинного законодавства і видані платником податку на додану вартість, зареєстрованим, на дату вчинення операцій, у встановленому законодавством порядку.

З урахуванням зазначеного, позивачем податковий кредит сформований за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, придбання товарів, в ціні яких сплачені суми податку на додану вартість, були безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і отримані від контрагентів, що зареєстровані на дату вчинення господарських операцій платником податку на додану вартість в порядку, визначеному Податковим кодексом України. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій по придбанню товарів, які використані в господарській діяльності позивача, оформлені у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2 підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Посилання відповідача на те, що вищезазначені угоди є нікчемним, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного: відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме:

1. "зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства" -судом встановлено, що таких порушень в договорі між ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" та ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2 виявлено не було;

2. "особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності" -з матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" та ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2 мають всі необхідні документи для підтвердження своєї законної діяльності: підприємства зареєстровані у встановленому законом порядку, мають юридичну адресу, отже, підстави для сумніву у законності їх діяльності - відсутні;

3. "волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі";

4. "правочин має вчинятися у формі, встановленій законом" - угоди між сторонами укладались в письмовій формі, з наявністю усіх передбачених чинним законодавством документів;

5. "правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним" - реальність правочинів доведена, наданням суду документів, які свідчать про виконання зобов'язань сторонами один перед одним в повному обсязі (рахунки -фактури, видаткові накладні, податкові накладні).

Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Тому суд вважає, що ПАТ "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" правомірно віднесено до складу податкового кредиту за відповідні періоди кошти, спрямовані на оплату поставки товарів від ТОВ "Гудвіл 1", ТОВ "Мостпплюс", ПП "Акм-Метал", ТОВ "Промстройальянс", ТОВ "ВКФ Промтехнологія", ФОП ОСОБА_2

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.

Суд не погоджується з позицією відповідача у справі з мотивації, наведеної вище та вважає, що відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України, відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте необґрунтовано та не на підставі закону, а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000062301/296 від 27.03.2012 року визнати протиправним та скасувати.

Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Галещинський машинобудівний завод сільськогосподарських машин та обладнання" витрати зі сплати судового збору у сумі 225,0 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 20 червня 2012 року.

Суддя І.С. Шевяков