Постанова № 24839870, 13.06.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року м. ПолтаваСправа №2а-1670/1723/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі - Протас О.М.,

за участю:

представника позивача - Риль В.Є,

представника відповідача - Демяненко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16 березня 2012 року №0004732301/24.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне визначення податкового зобов'язання.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 24 лютого 2012 року №1011/23-309/21074215, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією виїзної позапланової перевірки ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" з питань взаємовідносин з Приватним підприємством "Анілді". За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки податкові органи не наділені повноваженнями щодо встановлення недійсності правочинів, а також не мають повноважень щодо встановлення вини особи. Зазначав, що правові взаємовідносини позивача з ПП "Анілді" мали реальний характер, підтверджені документами бухгалтерського обліку. Зміст договору, укладеного з ПП "Анілді" не суперечить актам цивільного законодавства України, фактичне виконання умов договору підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку, які досліджувалися перевіряючим під час проведення перевірки. Контрагент позивача ПП "Анілді" на момент укладення договору та складання накладних було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі Акту перевірки від 24 лютого 2012 року №1011/23-309/21074215, підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях відповідач посилався на те, що місцезнаходження контрагента позивача ПП "Анілді" не було встановлено. Зазначав, що договори, укладені між контрагентом позивача ПП "Анілді" та ПРАТ "Атом", ТОВ "Ремонтно-будівельне управління" "Промбудколія", ТОВ "Дайвер", ТОВ "Лєнточні пили", ТОВ "Феррострой", "Славутич-Руда-Україна", ТОВ "Рекламне агентство "Хороша компанія", ПРАТ "КРМП", ПП "Опал", ТОВ "НВО Сінепс-Інвест", ПП "ТВК "Укрспецтехніка", ТОВ "АББ ЛТД", ТОВ "Львівбудмакс", ТОВ "Лісабон", ТОВ "Сапсан" на думку податкового органу є нікчемними. Крім того, у контрагента позивача ПП "Анілді" відсутні виробничі активи, транспортні засоби, складські приміщення для здійснення підприємницької діяльності. На вищезазначені обставини посилався відповідач, як на підстави визнання правочину між підприємством позивача ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" та ПП "Анілді" нікчемним. У зв'язку з цим, за результатами перевірки позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у період з 14 лютого 2012 року по 17 лютого 2012 року посадовими особами Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" (код ЄДРПОУ 21074215) з питань взаємовідносин з ПП "Анілді" (код ЄДРПОУ 36007739) за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено Акт від 24 лютого 2012 року №1011/23-309/21074215 /а.с. 102-123/, у якому зафіксовано, крім іншого, порушення підпункту 135.5.4. пункту 135.5. статті 135, пункту 137.10 статті 137, підпункту 138.1.1. пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що договори, укладені між контрагентом позивача ПП "Анілді" та ПРАТ "Атом", ТОВ "Ремонтно-будівельне управління" "Промбудколія", ТОВ "Дайвер", ТОВ "Лєнточні пили", ТОВ "Феррострой", "Славутич-Руда-Україна", ТОВ "Рекламне агентство "Хороша компанія", ПРАТ "КРМП", ПП "Опал", ТОВ "НВО Сінепс-Інвест", ПП "ТВК "Укрспецтехніка", ТОВ "АББ ЛТД", ТОВ "Львівбудмакс", ТОВ "Лісабон", ТОВ "Сапсан" на думку податкового органу є нікчемними /а.с. 112-114/.

Крім того, у Акті перевірки зазначено про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) ПП "Анілді" (код ЄДРПОУ 36007739) та визнання взаємовідносин між ПП "Анілді" та ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" такими, що не спричиняють реального настання наслідків, тобто нікчемного правочину (що відображено в підпункті 3.l.2. Акту перевірки), в ході перевірки не доведено факт поставки товару ПП "Анілді" на адресу ТОВ Будівельна Фірма "Центр ЛТД" /а.с. 109/.

Оскільки, відповідно до частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, правочин укладений позивачем з ПП "Анілді" визнано відповідачем нікчемним - податковим органом зроблено висновок про відсутність поставок товарів та укладення угоди без мети настання реальних наслідків /а.с. 109/.

На підставі зазначеного, податковим органом зроблено висновок про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн. /а.с. 123/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2012 року №0004732301/24, яким позивачеві зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн. /а.с. 9/.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 16 березня 2012 року №0004732301/24, суд виходить з наступного.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно з пунктом 137.10 статті 137 Податкового кодексу України суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Зазначаючи вищеперелічені положення Податкового кодексу України Кременчуцька ОДПІ фактично стверджує про те, що платник неправомірно включив до складу валових витрат суму понесених ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" витрат у зв'язку з придбанням у ПП "Анілді" товарів (будівельних товарів, распіраторів та автошин). Також, як на думку відповідача, платник мав включити суму отриманих товарів (будівельних товарів, распіраторів та автошин) до складу валового доходу. У зв'язку із чим, позивачем неправомірно було визначено суму від'ємного значення податку на прибуток за відповідний період.

Як визначено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що підприємством занижено скоригований валовий дохід за 2011 рік в сумі 45175,92 грн., у тому числі за І квартал 2011 року в сумі 12637,76 грн., за ІІ квартал 2011 року в сумі 32538,16 грн. та завищено валові витрати за 2011 рік на суму 37646,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року у сумі 10531,00 грн., за ІІ квартал 2011 року - 27115,00 грн., що призвело до зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн. /а.с. 109/, у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн. /а.с. 123/.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ПП "Анілді" (Продавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з постачання продукції.

Так, судом встановлено, що 01 лютого 2011 року між ТОВ БФ "Центр ЛТД" та ПП "Анілді" укладено договір №3/25/1 /а.с. 205/, згідно пункту 1.1. умов якого Продавець зобов'язується постачати протягом року продукцію (надалі: товар) на суму 50000,00 грн. окремими партіями згідно заявок, поданих Покупцем у відповідності до потреб.

Ціна, кількість, асортимент та загальна вартість партії товару вказується в рахунках на оплату /пункт 1.2. Договору/.

Відповідно до пункту 2.1. Договору поставка товару виконується силами Продавця або Покупця за домовленістю сторін.

За наслідками здійснення господарських операцій із ПП "Анілді", позивачу виписано наступні документи:

- видаткові накладні від 07 лютого 2011 року №РН-0000005 на загальну суму 881,71 грн., у тому числі ПДВ 146,95 грн. /а.с. 11/, від 08 лютого 2011 року №РН-0000007 на загальну суму 582,14 грн., у тому числі ПДВ 97,02 грн. /а.с. 15/, від 15 лютого 2011 року №РН-0000015 на загальну суму 1180,01 грн., у тому числі ПДВ 1180,01 грн. /а.с. 19/,від 17 лютого 2012 року №РН-0000020 на загальну суму 683,28 грн., у тому числі ПДВ 113,88 грн. /а.с. 23/, від 24 лютого 2011 року №РН-0000022 на загальну суму 3252,00 грн., у тому числі ПДВ 542,00 грн. /а.с. 27/, від 21 березня 2011 року №РН-0000036 на загальну суму 2806,62 грн., у тому числі ПДВ 467,77 грн. /а.с. 31/, від 21 березня 2011 року №РН-0000035 на загальну суму 3252,00 грн., у тому числі ПДВ 542,00 грн. /а.с. 35/, від 12 квітня 2011 року №РН-0000065 на загальну суму 649,24,00 грн., у тому числі ПДВ 108,21 грн. /а.с. 39/, від 12 квітня 2011 року №РН-0000064 на загальну суму 184,13 грн.,, у тому числі ПДВ 30,69 грн. /а.с. 43/, від 12 квітня 2011 року №РН-0000059 на загальну суму 4961,89 грн., у тому числі ПДВ 826,98 грн. /а.с. 46/, від 20 квітня 2011 року №0000078 на загальну суму 1822,50 грн., у тому числі ПДВ 303,75 грн. /а.с. 50/, від 29 квітня 2011 року №РН-0000090 на загальну суму 1250,40 грн., у тому числі ПДВ 208,40 грн. /а.с. 54/, від 17 травня 2011 року №РН-0000108 на загальну суму 23670,00 грн., у тому числі ПДВ 3945,00 грн. /а.с. 58/;

- податкові накладні від 07 лютого 2011 року №10 на загальну суму 881,71 грн., у тому числі ПДВ 146,95 грн. /а.с. 12/, від 08 лютого 2011 року №12 на загальну суму 582,14 грн., у тому числі ПДВ 97,02 грн. /а.с. 16/, від 15 лютого 2011 року №25 на загальну суму 1180,01 грн., у тому числі ПДВ 1180,01 грн. /а.с. 20/, від 17 лютого 2011 року №28 на загальну суму 683,28 грн., у тому числі ПДВ 113,88 грн. /а.с. 24/, від 24 лютого 2011 року №31 на загальну суму 3252,00 грн., у тому числі ПДВ 542,00 грн. /а.с. 28/, від 21 березня 2011 року №49 на загальну суму 2806,62 грн., у тому числі ПДВ 467,77 грн. /а.с. 32/, від 31 березня 2011 року №48 на загальну суму 3252,00 грн., у тому числі ПДВ 542,00 грн. /а.с. 36/, від 12 квітня 2011 року №84 на загальну суму 649,24 грн., у тому числі ПДВ 108,21 грн. /а.с. 40/, від 12 квітня 2011 року №83 на загальну суму 184,13 грн.,, у тому числі ПДВ 30,69 грн. /а.с. 44/, від 12 квітня 2011 року №79 на загальну суму 4961,89 грн., у тому числі ПДВ 826,98 грн. /а.с. 47/, від 20 квітня 2011 року №96 на загальну суму 1822,50 грн., у тому числі ПДВ 303,75 грн. /а.с. 51/, від 29 квітня 2011 року №109 на загальну суму 1250,40 грн., у тому числі ПДВ 208,40 грн. /а.с. 55/, від 17 травня 2011 року №133 на загальну суму 23670,00 грн., у тому числі ПДВ 3945,00 грн. /а.с. 59/;

- рахунки-фактури від 02 лютого 2011 року №СФ-0000006 на загальну суму 881,71 грн., у тому числі ПДВ 146,95 грн. /а.с. 10/, від 07 лютого 2011 року №СФ-0000018 на загальну суму 582,14 грн., у тому числі ПДВ 97,02 грн. /а.с. 14/, від 15 лютого 2011 року №СФ-0000027 на загальну суму 1180,01 грн., у тому числі ПДВ 1180,01 грн. /а.с. 18/, від 15 лютого 2012 року №СФ-0000026 на загальну суму 683,28 грн., у тому числі ПДВ 113,88 грн. /а.с. 22/, від 23 лютого 2011 року №СФ-0000032 на загальну суму 3252,00 грн., у тому числі ПДВ 542,00 грн. /а.с. 26/, від 14 березня 2011 року №СФ-0000047 на загальну суму 2806,62 грн., у тому числі ПДВ 467,77 грн. /а.с. 30/, від 18 березня 2011 року №СФ-0000055 на загальну суму 3252,00 грн., у тому числі ПДВ 542,00 грн. /а.с. 34/, від 12 квітня 2011 року №0000088 на загальну суму 649,24 грн., у тому числі ПДВ 108,21 грн. /а.с. 38/, від 12 квітня 2011 року №СФ-0000087 на загальну суму 184,13 грн.,, у тому числі ПДВ 30,69 грн. /а.с. 42/, від 01 квітня 2011 року №СФ-0000078 на загальну суму 4961,89 грн., у тому числі ПДВ 826,98 грн. /а.с. 45/, від 19 квітня 2011 року №СФ-0000108 на загальну суму 1822,50 грн., у тому числі ПДВ 303,75 грн. /а.с. 49/, від 29 квітня 2011 року №СФ-0000122 на загальну суму 1250,40 грн., у тому числі ПДВ 208,40 грн. /а.с. 53/, від 16 травня 2011 року №СФ-0000133 на загальну суму 23670,00 грн., у тому числі ПДВ 3945,00 грн. /а.с. 57/.

Зазначені документи оформлені згідно із вимогами законодавства, підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ПП "Анілді" (код ЄДРПОУ 360077316032), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /а.с. 74-75/; із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Факт оплати позивачем поставленого товару підтверджено залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень від 07 лютого 2011 року №6454 на загальну суму 881,71 грн., у тому числі ПДВ 146,95 грн. /а.с. 13/, від 08 лютого 2011 року №6461 на загальну суму 582,14 грн., у тому числі ПДВ 97,02 грн. /а.с. 17/, від 15 лютого 2011 року №6502 на загальну суму 1180,01 грн., у тому числі ПДВ 1180,01 грн. /а.с. 21/, від 17 лютого 2011 року №6506 на загальну суму 683,28 грн., у тому числі ПДВ 113,88 грн. /а.с. 25/, від 24 лютого 2011 року №6514 на загальну суму 3252,00 грн., у тому числі ПДВ 542,00 грн. /а.с. 29/, від 21 березня 2011 року №6598 на загальну суму 2806,62 грн., у тому числі ПДВ 467,77 грн. /а.с. 33/, від 21 березня 2011 року №6585 на загальну суму 3252,00 грн., у тому числі ПДВ 542,00 грн. /а.с. 37/, від 12 квітня 2011 року №6674 на загальну суму 833,37 грн., у тому числі ПДВ 138,90 грн. /а.с. 41/, від 12 квітня 2011 року №6666 на загальну суму 4961,89 грн., у тому числі ПДВ 826,98 грн. /а.с. 48/, від 20 квітня 2011 року №6718 на загальну суму 1822,50 грн., у тому числі ПДВ 303,75 грн. /а.с. 52/, від 29 квітня 2011 року №6757 на загальну суму 1250,40 грн., у тому числі ПДВ 208,40 грн. /а.с. 56/, від 17 травня 2011 року №6810 на загальну суму 23670,00 грн., у тому числі ПДВ 3945,00 грн. /а.с. 60/.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Транспортування товару здійснювалося згідно умов договору транспортом ПП "Анілді", на підтвердження отримання та приймання товару позивачем залучено до матеріалів справи витяг з журналу реєстрації довіреностей за період що перевірявся /а.с. 16-130/, згідно якого позивачем підтверджено факт видачі довіреностей уповноваженим особам підприємства позивача для отримання товарно-матеріальних цінностей від ПП "Анілді".

Також представником позивача до матеріалів справи долучено документи, що підтверджують факт використання ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ПП "Анілді", у подальшій господарській діяльності підприємства, а саме: актами списання матеріалів, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в, оборотно-сальдовими відомостями /а.с. 131-199/.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем валові витрати за І квартал 2011 року, ІІ квартал 2011 року по фінансово-господарським операціям з ПП "Анілді" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" та деклараціях з податку на прибуток.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача про неможливість здійснення ПП "Анілді" фінансово-господарської діяльності з реалізації продукції (товарів) протягом січня-травня 2011 року, оскільки у контрагента позивача, на думку податкового органу, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг) /а.с. 110/, з огляду на наступне.

Вказані посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтвердженні будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Анілді" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою в судовому засіданні.

Також, не заслуговують на увагу суду доводи відповідача про відсутність ПП "Анілді" за місцезнаходженням, оскільки на підтвердження протилежного у матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зі змісту якого судом встановлено, що у період укладання договору та здійснення поставки товарів ПП "Анілді" знаходилося за місцезнаходженням /а.с. 74-75/.

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ Будівельна фірма "Центр ЛТД" та ПП "Анілді" та нікчемності правочинів, укладених ПП "Анілді" суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Посилання відповідача на нікчемність договорів, укладених ПП "Анілді" з контрагентами - ПРАТ "Атом", ТОВ "Ремонтно-будівельне управління" "Промбудколія", ТОВ "Дайвер", ТОВ "Лєнточні пили", ТОВ "Феррострой", "Славутич-Руда-Україна", ТОВ "Рекламне агентство "Хороша компанія", ПРАТ "КРМП", ПП "Опал", ТОВ "НВО Сінепс-Інвест", ПП "ТВК "Укрспецтехніка", ТОВ "АББ ЛТД", ТОВ "Львівбудмакс", ТОВ "Лісабон", ТОВ "Сапсан" /а.с. 112-114/, з підстав, визначених статтею 228 Цивільного кодексу України, суперечать положенням вказаної статті, оскільки зазначений в ній перелік нікчемних правочинів є вичерпним.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Виходячи з правового змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки. Представниками позивача будь-яких судових рішень до суду не надано.

У даному випадку, податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку (1 стадія), робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину. Зазначені доводи є припущеннями відповідача, які не підтверджені документально та є передчасними.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованим висновок перевірки про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 82822,00 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на суму 23169,00 грн., за ІІ квартал 2011 року на суму 59653,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2012 року №0004732301/24 є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької державної податкової інспекції від 16 березня 2012 року №0004732301/24.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 16 березня 2012 року №0004732301/24.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Центр ЛТД" витрати зі сплати судового збору у розмірі 828,22 грн. /вісімсот двадцять вісім гривень двадцять дві копійки/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2012 року.

Суддя Л.М. Петрова