Постанова № 24839368, 19.06.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 р. № 2а-2389/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

секретар судового засідання Андрушакевич Т. В.

з участю:

представників позивача Сорока А.В., Кваша А.С.

представника відповідача Павлової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Агентство економічної безпеки»до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Агентство економічної безпеки», звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003012302/34986 (форма «Р»), № 0003022302/34987 (форма «Р»), виданих 19.10.2011 р. Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю винесення відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки у позивача є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують господарську операцію з контрагентами - ПП «Пірует», ТзОВ «Галицькі інвестиції».

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подали додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просять позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення на позов, в якому проти позиву заперечив, послався на те, що під час перевірки встановлено укладення угод без мети настання реальних наслідків, вважає дані угоди нікчемними. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, надав пояснення згідно заперечення.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_4, який пояснив, що працював ПАТ «Агентство економічної безпеки»на посаді інспектора служби безпеки та, за вказівкою директора, вивозив, приблизно два рази в місяць, осіб, прізвища та діяльність яких йому не відома, на місце знаходження продуктонафтопроводу, де вони з допомогою рамки здійснювали його обстеження, два рази було виявлено врізки, однак документи по виявленню врізок та проведенню розслідувань всі знищено.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що особи, які бажали працювати в позивача заповнювали анкети, він складав їх список та віддавав директору. Приблизно за два тижні директор подав список тих, кого слід взяти на роботу. Із наданого позивачем списку не пам»ятає чи влаштовано когось на роботу, хто проводив перевірку кандидатів та яким чином йому не відомо.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідачем у період з 23.09.2011р. по 29.09.2011р. проведено позапланову виїзну перевірку Приватного Акціонерного Товариства «Агентство економічної безпеки», з питань взаємовідносин з ТзОВ «Галицькі інвестиції»за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р., з ПП «Пірует» за період з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р, про що 06.10.2011 року складено Акт № 3044/23-2/20852449.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 19.10.2011р. винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0003012302/34986 (форма «Р») про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 220125,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 46782,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0003022302/34987 (форма «Р») про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 176100,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) в сумі 37426,00 грн.

Підставою виставлення вищевказаних податкових повідомлень - рішень є викладені в акті перевірки висновки відповідача про порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР зі змінами та доповненнями - ПРАТ „Агентство економічної безпеки" занизило податок на прибуток всього на 220125,00 грн., в тому числі за 4 кв. 2010 року на суму 187125,00 грн., за 1 кв.2011 р. на 33000,00грн.;

- п.1.8 ст.1, п.7.2.1. п.7.2 п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" п.198.3,198.6 ст.198 Податкового Кодексу України ПРАТ „Агентство економічної безпеки" встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 176100,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 р. на суму 42300,00 грн., за листопад 2010 року на суму 55400,00 грн., за грудень 2010 року на суму 52000,00 грн., за березень 2011 року на суму 26400 грн.

Судом встановлено. що позивачем укладено договір №08А/09-10 від 28.09.2010 року з ТзОВ «Галицькі інвестиції»про надання послуг по виконанню робіт по виявленню та знешкодженню несанкціонованих врізок в продуктонафтопровод. Позивачем надано акти виконання робіт:

1. акт №29/10-01 від 29.10.2010 року фактичного виконання робіт про те, що роботи по умовах договору виконані в повному обсязі, досліджено 14100 погонних метрів продуктонафтопровода та виявлена несанкціонована врізка;

2. акт №30/11-03 від 30.11.2010 року фактичного виконання робіт про те, що роботи по умовах договору виконані в повному обсязі, досліджено 18200 погонних метрів продуктонафтопровода та виявлена одна несанкціонована врізка;

3. акт №30/12-02 від 30.12.2010 року фактичного виконання робіт про те, що роботи по умовах договору виконані в повному обсязі, досліджено 16600 погонних метрів продуктонафтопровода.

Позивачем укладено договір №09А/09-10 від 28.09.2010 року з ТзОВ «Галицькі інвестиції»(виконавець), відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов»язання надати наступні послуги: правової спрямованості по забезпеченню економічної безпеки; маркетинг та вивчення кон»юктури ринку, що становить галузь виробничої зацікавленості; інформаційні послуги. Позивачем надано Акти №29/10-02 від 29.10.2010 року, №30/11-04 від 30.11.2010 року, №30/12-01 від 30.12.2010 року фактичного виконання робіт, у яких зазначено, що надані різноманітні послуги.

Позивачем укладено договір №04А/02-11 від 01.02.2011 року з ПП «Пірует», згідно якого ПП «Пірует»надає послуги по виконанню комплексу робіт по створенню опечатаного контейнера, який буде встановлюватись перед пунктом контролю на об»єктах Євро-2012. Позивачем надано Акт виконаних робіт №29/10-02 від 31.03.2011 року про те, що узгоджений варіант архітектурного рішення розроблення ескізного проекту «Ящику амністії».

З метою з'ясування реальності господарських операцій, в забезпечення принципу офіційного з'ясування обставин справи, судом запропоновано надати сторонам пояснення та докази в їх підтвердження.

Орган державної податкової служби в акті перевірки посилається на наступні обставини, які викладені в:

- акті ДПІ у Шевченківському районі м. Львова 28.02.2011 №155/23-118/37277910 з питань правомірності формування податкового зобов»язання та податкового кредиту за період з 01.10.10 по 31.12.10 року;

- акті ДПІ у Франківському районі м. Львова 16.06.2011 №772/23-4/35009709 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов»язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.11 по 31.03.11 року.

З огляду на викладене, перевіряючі прийшли до висновку, що господарські операції між позивачем та його контрагентами безпідставно віднесені платником податків до складу валових витрат, оскільки інформація зазначена в первинних документах та податкових накладних про здійснені господарські операції не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. п.2.1 п.2 Положення "Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 року за № 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Згідно з п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до вимог підп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Частиною 4 підпункту 5.3.9 п.5.3 цієї ж статті передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно п. 1.7. ст. 1 цього ж Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.4. ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п 198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Позивачем надано первинні бухгалтерські документи, які, на його думку, підтверджують реальність господарських операцій ( податкові накладні, договори, виписки з банківського рахунку, акти виконаних робіт).

Однак, позивачем не надано копій документів, виконання яких здійснювалось ТзОВ «Галицькі інвестиції»відповідно до договору №09А/09-10: аналізу стану надання охоронних послуг на території України, юридичного аналізу статутних документів позивача, юридичного аналізу цивільно-правових угод та господарських контрактів, інформації про здійснення перевірки осіб. Крім того, позивачем не надано доказів використання такої інформації в своїй господарській діяльності. Акти виконаних робіт відповідно до даного договору є однотипними, не містять інформації які послуги надано, про фактично понесені витрати виконавцем на здійснення цих послуг, не зазначено порядок формування вартості послуг.

Акти виконаних робіт відповідно до договору №08А/09-10 не містять інформації на якій саме ділянці досліджено продуктонафтопровод, ким саме досліджено, крім того, не надано суду доказів виявлення несанкціонованих врізок, повідомлень про злочин, тощо.

Поясненням свідка ОСОБА_4 не підтверджується факт виконання договору №08А/09-10 по виконанню робіт по виявленню та знешкодженню несанкціонованих врізок в продуктонафтопровод, так як свідок пояснив, що йому не відомо, хто саме здійснював обстеження об»єкту в нетрадиційний спосіб, всі письмові пояснення та матеріали розслідувань знищено через те, що позивач не здійснює більше охорони даного об»єкту.

Крім того, позивачем, як виконавцем, укладено з ДП «ПрикарпатЗахідтранс»(замовником) угоди про надання послуг по охороні №303/22 від 25.08.2008р., предметом якої є надання позивачем «Замовнику»послуг по забезпеченню охорони об'єктів, а також здійснення комплексу інших правових заходів та спеціальних досліджень в інтересах "Замовника". 31.10.2008р., між позивачем та ДП «ПрикарпатЗахідтранс»(замовником) укладено угоду №390/22 про надання додаткових послуг по охороні, предметом якої є надання позивачем «Замовнику»додаткових послуг, не передбачених Угодою № 303/22 від 25 серпня 2008р., по забезпеченню охорони МНПП протяжністю 515 км, а саме: здійснення комплексу правових заходів та спеціальних досліджень в інтересах "Замовника" із метою виявлення несанкціонованих врізок у МНПП на всьому протязі траси нафтопродуктопроводу; технічне забезпечення при здійсненні пошуку несанкціонованих порушень цілісності продуктопроводу з використанням спеціальних засобів сучасного технічного рівня; використання технічних засобів для виявлення нелегально прокладених замаскованих, підготовлених до підключення відводів до «кримінальних» врізок на всьому їх протязі, а також уже підключених до здійснених врізок, але які ще не використовувалися для несанкціонованого заволодіння дизельним паливом; здійснення різноманітних заходів по усуненню умов, які можуть сприяти здійсненню кримінальних посягань на матеріальні цінності Замовника. Тому, суд вважає, що такі послуги надавались позивачем на виконання вищевказаних угод.

Свідок ОСОБА_5 надав пояснення, що йому не відомо хто та яким чином проводив перевірку осіб для прийняття їх на роботу, із наданого позивачем списку не пам»ятає чи влаштовано когось на роботу. Крім того, зазначив, що ним, як спеціалістом по кадровій роботі, проводилась співбесіда з кандидатами при прийнятті на роботу.

Акт виконаних робіт №29/10-02 від 31.03.2011 року про виконання договору №04А/02-11 від 01.02.2011 року ПП «Пірует» зазначає, про те, що узгоджений варіант архітектурного рішення розроблення ескізного проекту «Ящику амністії»та виконана вся необхідна робоча документація для виготовлення зазначеного засобу в протидії терористичним та іншим загрозам під час проведення Євро-2012 та інших масових заходів. Однак, згідно пояснень представників позивача, позивач не скеровував пропозиції щодо встановлення таких контейнерів довіри при проведенні Євро-2012 чи інших масових заходів.

Щодо тверджень позивача про те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.04.2011 року у справі №2а-3473/11/1370 визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки від 28.02.2011 №155/23-118/37277910 протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій ТзОВ «Галицькі інвестиції» з контрагентами за період 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, то такі не заслуговують на увагу з огляду на те, що даною постановою, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2011 року, визнано дії ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, які полягають у викладенні в акті перевірки від 28.02.2011 №155/23-118/37277910 протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій ТзОВ «Галицькі інвестиції» з контрагентами за період 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, однак підставою для задоволення позову стали відсутні у ДПІ у Шевченківському районі обставини, які необхідні для проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та протиправні висновки ДПІ у Шевченківському районі щодо безтоварності та нікчемності фінансово-господарських операцій, що зроблені без дослідження первинних бухгалтерських документів та документів фінансової і бухгалтерської звітності.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року у справі №2а-6006/11/1370 визнано протиправними дії ДПІ у Франківському районі м.Львова по проведенню аналізу діяльності ПП «Пірует»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов»язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 року, за результатами якого складено довідку від 21.04.2011 року. Підставою для задоволення позову стали відсутність обставин для проведення такого аналізу та порушення правил процедури проведення.

Щодо тверджень позивача про те, що в органу державної податкової служби не було підстав проводити перевірку, так як ним надано всі можливі документальні підтвердження здійснення господарських операцій на їх письмовий запит, то такі не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до підп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на запити відповідача позивач надав копії документів щодо взаємовідносин з контрагентами ТзОВ «Галицькі інвестиції» та ПП «Пірует», однак жодних пояснень на письмовий запит органу державної податкової служби позивачем надано не було, надані матеріали не підтверджували дані обліку суб'єктів господарювання, тому суд вважає, що останнім правомірно було проведено невиїзну позапланову перевірку платника податків, відповідач діяв з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Докази, надані позивачем, не підтвердили підставність позовних вимог. Позивач не надав доказів реальності здійснення операцій з контрагентами ТзОВ «Галицькі інвестиції» та ПП «Пірует», не спростував висновків податкового органу, наведених в акті перевірки.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, суд, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, вважає, що правових підстав для визнання протиправним та скасування податкових повідомлень -рішень № 0003012302/34986 (форма «Р»), № 0003022302/34987 (форма «Р»), виданих 19.10.2011 р. - немає.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог і вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 21.06.2012 року.

Суддя Кухар Н.А.