Постанова № 24839127, 19.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2012 року Справа № 2а/1270/4332/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Петросян К.Є.,

при секретарі: Ковіної І.В.,

за участю представників сторін від:

позивача: Зелюкіна Є.І.,

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 151,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

05 червня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 151,05 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 24.04.2012 року сума податкового боргу відповідача становить 151,05 грн. Вказана грошова сума відповідачем добровільно не сплачена, на підставі чого позивач просив суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 151,05 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явися, повідомлявся належним чином, до суду повернувся конверт з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до положень статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомлений.

Відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

З огляду на те, що податковий борг відповідача виник до набрання чинності Податковим кодексом України, факт наявності податкового боргу до 01.01.2011 року у відповідача суд встановлює за приписами законодавства, що було чинним на момент виникнення податкового боргу.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, передбачені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.2010 № 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Згідно п. 2 Указу, суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно ч. 6 п. 2 зазначеного Указу, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. Пунктом 5 Указу передбачено, що суб'єкти підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступного за останнім днем відповідного граничного строку.

Пунктом 2.3.1. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області 27.03.2008 року №2 387 000 0000 005463 в якості фізичної особи - підприємця, на підтвердження чого було видане свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с.7). Крім того, відповідач перебуває на податковому обліку у Краснодонській ОДПІ з 28.03.2008 року за №14358, що підтверджується довідкою від 28.03.2008 року №231/29-121 (а.с.6).

Наявність податкового боргу відповідача підтверджується декларацією про доходи одержані з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, наданої відповідачем до Краснодонської ОДПІ 09.02.11 року (а.с8-9). В зазначеній декларації, а саме розділі 3 відповідач самостійно визначив суму податкового зобов'язання, яке підлягає сплаті у сумі 151,05 грн.

Крім того, вказана заборгованість відповідача підтверджується зворотнім боком облікової картки (а.с11).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідачем не надано заперечення на позов та жодних доказів в обґрунтування не визнання позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб та з податку на прибуток на загальну сум 35 407,58 грн. підтверджено матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 151,05 грн. - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (і.к.НОМЕР_2) на користь Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби податковий борг у сум 151,05 грн. (сто п'ятдесят одна гривня 05 копійок) на користь місцевого бюджету з ПДФО р/р 33215801700038, отримувач: Краснодонське УДК, код одержувача 24048922, банк - ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 22 червня 2012 року.

СуддяК.Є. Петросян