Постанова № 24838094, 17.04.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2012 року 2а-810/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарях судового засідання –Наталенко Ю.О., Роздобудько Я.В. за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛП-Чайка»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області №0011571501 від 19.12.2011 р., -

в с т а н о в и в:

ТОВ «МЛП-Чайка»звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області №0011571501 від 19.12.2011р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач відповідно до акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №43/1501/33884915 від 05.12.2011р. протиправно зменшив від’ємне значення об’єкту оподаткування позивача за минулі періоди, заявлене у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ-ІІІ квартали 2011 р. та прийняв податкове повідомлення-рішення №0011571501 від 19.12.2011р., яким зменшив суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 420727682,00 грн.

Позивач вказує, що ним правомірно в межах ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»формувалось від’ємне значення об’єкта оподаткування за минулі періоди, яке, відповідно до вимог вказаного закону, перейшло до валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, тобто до 1 кварталу 2011 р.

Зазначає, що позиція відповідача щодо позбавлення позивача права віднесення до валових витрат сум, які були понесені позивачем не у 1 кварталі 2011 р., законодавчо є необґрунтованою, оскільки норма закону яка б встановлювала відповідне обмеження відсутня. Також позивач зазначає, що ст.150 Податкового кодексу України не містить норми, яка б забороняла включати платникам податків суми валових витрат минулих років до податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за ІІ та наступні квартали 2011 р.

У зв’язку з цим позивач вважає, що він правомірно декларував витрати у ІІ-ІІІ кварталі 2011 р., понесені у минулих податкових періодах, в тому числі за 2010 рік.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового кодексу України, яким встановлено, що п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 р. з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об’єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від’ємне значення, то сума такого від’ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р. Таким чином, відповідач зауважує, що для включення до складу валових витрат коштів, починаючи з ІІ кварталу 2011 р., враховується лише від’ємне значення об’єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 р., без урахування від’ємного значення об’єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Судом встановлено, що на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ (в редакції чинній на момент проведення перевірки), п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток позивача за ІІ квартал 2011 р.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 07.11.2011 р. №1/1501/33884915, відповідно до висновку якого відповідачем встановлено, що позивачем завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на суму 420727682,00 грн.

Позивач надав свої заперечення на акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 07.11.2011 р. №1/1501/33884915 (вих. №158 від 17.11.2011р.). У своєму запереченні позивач вказував на неправильне застосування відповідачем положень п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень»Податкового кодексу України, а також зазначав, що камеральна перевірка була проведена з порушенням строків, встановлених Листом Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011 р. за №11920/7/15-0217.

Відповідач листом від 24.11.2011р. №8495/10/15-125 надав відповідь на заперечення позивача, у якій зазначив, що висновок на заперечення №158 від 17.11.2011р. в частині строку проведення камеральної перевірки, прийнято на користь платника.

Податкове повідомлення-рішення на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 07.11.2011р. №1/1501/33884915 відповідачем не виносилося.

Судом також встановлено, що на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (в редакції чинній на момент проведення перевірки), п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75, п.76.1 ст.76 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ посадовою особою ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток позивача за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем був складений акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток №43/1501/33884915 від 05.12.2011р., відповідно до висновку якого відповідачем встановлено, що позивачем завищено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на суму 420727682,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0011571501 від 19.12.2011р., яким позивачу зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 420727682,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржив його до суду.

Як вбачається з акту перевірки №43/1501/33884915 від 05.12.2011 р., при перевірці встановлено, що в порушення вимог п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, позивачем невірно заповнений ряд. 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 р. А саме позивачем включено до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року суму від’ємного значення у розмірі 430749321,00 грн., яку сформовано не лише за рахунок І кварталу 2011 р., а за рахунок попередніх податкових періодів, що призвело до завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 420727682,00 грн.

Суд з даними висновками не погоджується, виходячи з наступного.

01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (надалі по тексту - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.150.1 ст.150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ ІІІ ПК України).

Відповідно до підрозділу 4 Перехідних положень ПК України розділ ІІІ Кодексу (податок на прибуток підприємств) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючі з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 цього підрозділу встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

До ведення в дію 01.04.2011 року вказаної норми, формування витрат у новому календарному році регламентувалось п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким було передбачено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, суд вважає, що від’ємне значення (збитки) минулих років - це законна складова валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу валових витрат саме в цьому періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств».

До 01.04.2011 року платники податків звітувались з податку на прибуток підприємств за формою декларації, яка заповнювалась згідно Порядку №143, затвердженого Наказом ДПА України від 29.03.2003 року. Згідно даної декларації до рядка 04.9 вносяться такі відомості «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року», а до рядка 0.8: «об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)».

Судом встановлено, що позивач при поданні податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) визначив суму в розмірі 425753360,00 грн., яка сформована останнім на підставі від'ємних значень об'єктів оподаткування минулих податкових періодів, які перейшли до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як вбачається з матеріалів справи, а саме Акту про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ "МЛП-Чайка" за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р. №556/23-2/33884915 від 12.05.2011р., у результаті проведення перевірки було встановлено факт завищення ТОВ "МЛП-Чайка" від’ємного значення об’єкта оподаткування у сумі 5025677,88 грн.

Таким чином, відповідачем було перевірено та підтверджено правомірність та правильність формування позивачем суми від’ємного значення об’єкта оподаткування станом на 31 грудня 2010 року на суму 420 727 682,00 грн. (425 753 360,00 грн. –5025677,88 грн. = 420727682,00 грн.)

Обставина правомірності та правильності формування рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року податковим органом ні в судовому засіданні, ні в акті перевірки №43/1501/33884915 від 05.12.2011р. під сумнів не ставилася.

За ІІ-ІІІ квартали 2011 року платники податків мають подавати декларацію з податку на прибуток підприємств, затверджену Наказом ДПА України №114 від 28.02.2011. Згідно даної декларації до рядка 06.6 вносяться такі відомості: "Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

Декларацію з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року позивач подавав до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області уже за новою формою, де в рядок 06.6 позивач включив від’ємне значення, задеклароване у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року - 420727682,00 грн. (за мінусом 5025677,88 грн., на які було зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування відповідно до Акту про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ "МЛП-Чайка" за період з 01.04.2009р. по 31.12.2010р. №556/23-2/33884915 від 12.05.2011р.) і від’ємне значення об’єкту оподаткування по результатам лише І кварталу 2011 року (10 021 639,00 грн.), та визначив суму в розмірі 430 749 321,00 грн.

Таким чином, суд зазначає, що збитки минулих років є складовою частиною від'ємного значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року, в зв'язку з чим при його переносі у рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року вони стають повноцінною частиною витрат ІІ кварталу 2011 року.

Порядок формування витрат в 2011 році, з введенням в дію розділу ІІІ Податкового кодексу України залишився таким, як і порядок, що визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Жодною з вищенаведених норм не вказано, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. обраховується без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього періоду.

Враховуючи, що відповідачем не ставилося під сумнів правильність визначення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування встановленого у податковій декларації за І квартал 2011 року, суд приходить до висновку, що при декларуванні від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року позивач правомірно включив від’ємне значення об’єкту оподаткування, задеклароване у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року, оскільки останнє набуло статусу збитків (від’ємного значення) І кварталу 2011 року, після його декларування позивачем, та відсутності будь-яких коригувань з боку контролюючого органу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача наявні всі правові підстави для формування рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року за рахунок рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що відповідач помилково тлумачить п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України вважаючи, що для включення до складу витрат, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане лише у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів, яке відображається в рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток.

Вищенаведене тлумачення контролюючим органом вказаної норми ПК України порушує право позивача щодо правомірного та обґрунтованого зменшення останнім об'єкту оподаткування в зв'язку із понесеними ним витратами для здійснення господарської діяльності.

Пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від’ємного значення.

Аналогічна правова позиція викладена в листі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-38/10-1160 від 10.11.2011 року, який адресований Державні податковій службі України для керівництва у роботі.

У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає необґрунтованим та безпідставним висновок ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про завищення позивачем від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 420727682,00 грн., а тому податкове повідомлення - рішення №0011571501 від 19.12.2011р. підлягає скасуванню.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів суду правомірність податкового повідомлення-рішення області №0011571501 від 19.12.2011 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 72, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області №0011571501 від 19.12.2011 р.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.

Суддя Щавінський В. Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 23 квітня 2012 р.