Постанова № 24836875, 08.06.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/12435/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сичової О.П. ,

при секретарі - Прохорчуку П.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Техкомплект"

до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2011 р. №0001522301,-

встановив:

Приватне підприємство "Техкомплект" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 14.12.2011 р. №0001522301. Свої вимоги обгрунтовує тим, що Приватним підприємством "Техкомплект" виконані всі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту, а правочини укладені з ТОВ "Авітек груп ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД" спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем сформовано податковий кредит за рахунок контрагентів в яких відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, торгівельне обладнання, транспортні засоби, складські приміщення. Правочини між позивачем та контрагентами укладені з метою штучного створення податкового кредиту, що підтверджується матеріалами перевірок контрагентів. У зв'язку з наведеним, оскаржуване повідомлення-рішення є правомірним, винесеним у відповідності до вимог діючого законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство "Техкомплект" як платник податків знаходиться на обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції.

З 18 листопада 2011 року по 24 листопада 2011 року посадовими особами Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "Техкомплект" з питань достовірності визначення податкового кредиту по фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Віктрейд ЛТД" за період з 01.01.2011 р. по 28.02.2011 р. та з ТОВ "Авітек груп ЛТД" за період з 01.03.2011 р. по 30.06.2011 р.

За результатами даної перевірки 01.12.2011 року було складено акт №5072/23-01/306178847, в якому зафіксовані порушення вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого, на думку відповідача, ПП "Техкомплект" було занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість на суму 52416,00 грн. та ч. 1, ч. 2 ст. 203, 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах укладених з ТОВ "Авітек груп ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД".

На обгрунтування вищезазначеного відповідач послався на акти невиїзних документальних перевірок Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, якими встановлено відсутність у ТОВ "Авітек груп ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД" трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень та транспортних засобів. Також відповідач в акті перевірки посилається на відсутність на момент проведення перевірки ТОВ "Віктрейд ЛТД" за адресою вказаною в реєстраційних документах та на службову записку ГВПМ ДПІ у Печерському районі, якою встановлено, що директора ТОВ " Авітек Груп ЛТД" ОСОБА_1 не має відношення до ведення фінансово-господарської діяльності товариства. Крім того відповідач в акті перевірки посилається на те, що позивачем не підтверджено факт передачі товарів від продавця до покупця так як документи, що засвідчують факт їх транспортування відсутні (не надані для перевірки).

На підставі складеного акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від № 0001522301 від 14.12.2011 року, згідно з яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 52417,00 грн. в тому числі фінансові санкції в розмірі 1,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

10 січня 2011 року ПП «Техкомплект» було укладено з ТОВ «Віктрейд ЛТД» договір постачання № 1 на підставі якого останній був зобов'язаний поставити товарно - матеріальні цінності (далі-ТМЦ) згідно заявки позивача, а позивач в свою чергу, був зобов'язаний прийняти та оплатити товар. На виконання зазначеного договору 10 січня 2011 року ПП "Техкомплект" було отримано товар на загальну суму 41616,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № В-00000023 від 10.01.2011 р., податковою накладною № 18 від 10.01.2011 p., рахунком-фактурою №В-0015 від 10.01.2011 р. Розрахунок було проведено з ТОВ "Віктрейд ЛТД" 17.01.2011 р. шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок усієї суми, що стверджується платіжним дорученням № 8 від 17.01.2011 p.

13 січня 2011 року ПП "Техкомплект" було отримано ТМЦ на загальну суму 44673,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № В 00000065 від 13.01.2011 р., податковою накладною № 69 від 13.01.2011 p., рахунком -фактурою №В-0045, оплата за ТМЦ була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Віктрейд ЛТД" 27.01.2011 р. в розмірі 24673,60 грн., що стверджується платіжним дорученням № 23 від 27.01.2011 р. та 02.02.2011 р. в розмірі 10000,00, що стверджується платіжним дорученням № 29 від 02.02.2011 р.

31.01.2011 року ПП "Техкомплект" було отримано ТМЦ на загальну суму 20400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № В-00000154 від 31.01.2011 р., податковою накладною № 187 від 31.01.2011 p. та рахунком -фактурою №В-0113 від 31.01.2011 р. Оплата за ТМЦ була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Віктрейд ЛТД" 04.02.2011 р., що стверджується платіжним дорученням № 35 від 04.02.2011 р.

10.02.2011 року ПП "Техкомплект" було отримано ТМЦ на загальну суму 26745,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № В-00000568 від 10.02.2011 р., податковою накладною № 59 від 10.02.2011 p. та рахунком-фактурою №В-0282 від 10.02.2011 року. Оплата за ТМЦ була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Віктрейд ЛТД" 17.02.2011 р. в розмірі 20000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 49 від 17.02.2011 р. та 28.02.2011 р. в розмірі 6745,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 60 від 28.02.2011 p.

22.02.2011 року ПП "Техкомплект" було отримано ТМЦ на загальну суму 16860,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № В-00000594 від 22.02.2011 р., податковою накладною № 97 від 22.02.2011 p., рахунком-фактурою №В-0299 від 22.02.2011 року. Оплата за ТМЦ була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Віктрейд ЛТД" 28.02.2011 р., що стверджується платіжним дорученням № 61 від 28.02.2011 p.

11 березня 2011 p. ПП «Техкомплект» було укладено з ТОВ «Авитек груп ЛТД» договір постачання № 36, відповідно до якого останній зобов'язаний поставити ТМЦ згідно заявки позивача, а позивач в свою чергу, був зобов'язаний прийняти та оплатити товар. Виконання зазначеного договору підтверджується наступним.

11.03.2011 року ПП "Техкомплект" було отримано ТМЦ на загальну суму 25741,20 грн., що підтверджується видаткової накладної № АГ-0000393 від 11.03.2011 р., податковою накладною № 198 від 11.03.2011 p., рахунком-фактурою №АГ-272 від 11.03.2011 року. Розрахунок було проведено з ТОВ "Авитек Груп ЛТД" шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок 17.03.2011 р. суми в розмірі 25000.00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 76 від 17.03.2011 р. та 04.04.2011 р. в розмірі 741.20 грн., що платіжним дорученням № 92 від 04.04.2011 р.

07.04.2011 року ПП "Техкомплект" було отримано ТМЦ на загальну суму 30996,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АГ- 0000766 від 07.04.2011 р., податковою накладною № 34 від 07.04.2011 p., рахунком-фактурою №АГ-450 від 07.04.2011 року. Оплата за ТМЦ була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Авитек Груп ЛТД" 04.04.2011 р. в розмірі 24000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 93 від 04.04.2011 p., та 13.04.2011 p. в розмірі 6966,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 102 від 13.04.2011 р.

18.04.2011 року ПП "Техкомплект" було отримано ТМЦ на загальну суму 18000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АГ-0001230 від 07.04.2011 р., податковою накладною № 439 від 18.04.2011 p., розрахунком-фактурою №АГ-630 від 18.04.2011 р. Оплата за ТМЦ була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Авитек Груп ЛТД" 27.04.2011 р. в розмірі 5700,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 112 від 27.04.2011 р. та 11.05.2011 р. в розмірі 12300,00, що стверджується платіжним дорученням № 122 від 11.05.2011 р.

12.05.2011 року ПП "Техкомплект" було отримано ТМЦ на загальну суму 27750,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АГ-0001743 від 12.05.2011 р., податковою накладною № 132 від 12.05.2011 p., рахунком-фактурою №АГ-863 від 12.05.2011 року. Оплата за ТМЦ була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Авитек Груп ЛТД" 23.05.2011 р., що стверджується платіжним дорученням № 131 від 23.05.2011 р.

24.05.2011 року ПП "Техкомплек" було отримано ТМЦ на загальну суму 61747,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АГ- 0001895 від 24.04.2011 р., податковою накладною № 305 від 24.02.2011 p., рахунком-фактурою №АГ-943 від 24.05.2012 року. Оплата за ТМЦ була перерахована на розрахунковий рахунок ТОВ "Авитек Груп ЛТД" 30.05.2011 р. в розмірі 18000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 135 від 30.05.2011 p., 03.06.2011 p. в розмірі 20000,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 1 від 03.06.2011 р. та 08.07.2011 р. в розмірі 23747,00 грн., що стверджується платіжним дорученням № 167 від 08.07.2011 p.

Вищезазначені первинні документи не визнані недійсними, а тому в силу ст. 70 КАС України вважаються належними доказами по справі, які свідчать про реальність здійснення господарської операції.

Отже судом встановлено, що приймання товарів здійснювалось на підставі належним чином складених видаткових накладних, постачальники товару на момент здійснення господарських операцій були платниками ПДВ, що підтверджується п.2.4.1 акту №1198/23-3/37046350 від 29.08.2011 року (а.с.6 т.2) та п.2.4.1 акту №379/23-5/36927332 від 11.04.2011 року (а.с.9 т.2), а тому мали право видавати позивачу податкові накладні, які в подальшому були використані позивачем під час формування податкової звітності. Отримані позивачем товари в повному обсязі оприбутковано було на балансі підприємства, а в подальшому реалізовано на користь третіх осіб, що підтверджується доданими до матеріалів справи документами.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, де передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за ставкою, встановленою відповідно до Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбання (будівництва, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктами 201.10 та 201.11 Податкового кодексу України).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 6.2. Порядку заповнення податкової накладної № 166, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому, як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. В абзаці 1 пункту 5 Порядку № 166 зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. 201.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За матеріалами справи судом встановлено, що контрагентами на адресу позивача були виписані податкові накладні, що відповідали вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем була включена до податкового кредиту відповідного період.

Пунктом п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Отже, судом встановлено, що сума податку на додану вартість, яка була включена позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період, підтверджена податковими накладними, зауважень до заповнення яких відповідач під час перевірки не мав.

В свою чергу, відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення товару від ТОВ "Витек груп ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД" не може бути доказом відсутності поставки від вказаних контрагентів у зв'язку з наступним.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт в Україні» визначений перелік документів для перевізника і водія, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів автомобільним транспортом. В той же час у вказаному Законі відсутнє визначення переліку документів, наявність яких є обов'язковою для покупця товару, який не є замовником перевезення.

За змістом п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Таким чином, наявність товарно-транспортних накладних є обов'язковою для замовника перевезення та перевізника, які є учасниками процесу транспортування.

Натомість, жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця і у випадку їх відсутності покупець товару, який не є замовником перевезення та не несе пов'язаних з цим витрат, позбавлений права на включення до податкового кредиту податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, виписаній постачальником товару.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Приписами ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Докази, які містяться в матеріалах справи свідчать проте, що господарські операції з придбання в ТОВ "Авітек груп ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД" ТМЦ спричинили зміни в структурі активів позивача та його зобов'язань.

В судовому засіданні керівник позивача по справі пояснив, що товар він отримував особисто у контрагентів своїм транспортом без виписки останніми товарно-транспортних накладних.

Отже висновок відповідача про порушення позивачем ч. 1, ч. 2 ст. 203, 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах укладених з ТОВ "Авітек груп ЛТД" та ТОВ "Віктрейд ЛТД" є таким, що не відповідає дійсності.

Судом також враховано, що факт порушення контрагентами - постачальниками своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе: що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти; або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Однак таких доказів суду контролюючим органом надано не було.

Окрім того, суд звертає увагу, що положеннями Податкового кодексу України не передбачено право податкового органу при проведені перевірки одного платника податків враховувати результати аналогічної перевірки іншого платника податків, що всупереч зазначеному мало місце в даному випадку.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001522301 від 14 грудня 2011 року підлягає скасування, а адміністративний позов задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 28,23 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задоволити.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0001522301 від 14 грудня 2011 року.

Відшкодувати Приватному підприємству "Техкомплект" з державного бюджету 28,23 грн. судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 13 червня 2012 р.