Постанова № 24834950, 22.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5129/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представника позивача представника відповідача Акудовича А.О., Довгополої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ферона" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про скасування рішення від 08.02.2012р. за № 3296/10/28-148 та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферона» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (з урахуванням ухвали про заміну відповідача у порядку процесуального правонаступництва), в якому просить:

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 20288842, місцезнаходження: 49017, м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, 5) №3296/10/28-148 від 08.02.2012 року про невизнання декларації ТОВ «ФЕРОНА» з податку на додану вартість за січень 2012 року;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 20288842, місцезнаходження: 7, м. Дніпропетровськ, вул. Шаумяна, 5) прийняти податкову звітність ТОВ «ФЕРОНА» з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2012 року в якості податкової декларації без застосування штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ТОВ «ФЕРОНА» неодноразово зверталась до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська з заявою за ф. 1-ПДВ з метою обов'язкової реєстрації платником податку на додану вартість. Рішенням ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська за №25495/10/29-018 від 13.10.2011 року підприємству було відмовлено в реєстрації платником податку на додану вартість. Не зважаючи на те, що ТОВ «ФЕРОНА» було відмовлено в реєстрації платником ПДВ, підприємство, при виникненні у нього об'єкту оподаткування, подало до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська податкову декларацію за звітний податковий період січень 2012 року. Відповідачем було відмовлено у прийнятті зазначеної декларації. Підпункт 183.10 ПК України передбачає обов'язок платника податків подавати податкові декларації з ПДВ навіть в разі неподання платником податків заяви на реєстрацію платником ПДВ. Тобто, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не перевіривши належним чином той факт, що ТОВ «ФЕРОНА» подає декларацію на підставі пп. 183.10 ПК України винесла необгрунтоване та безпідставне рішення про відмову у прийнятті такої декларації.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію такими доводами.

ТОВ «Ферона» звернулось до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська з реєстраційною заявою ф. 1 - ПДВ від 11.10.2011 року. За результатами розгляду заяви було встановлено, що в заяві в порушення п. 10 розділу III Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість надано неповні дані, а саме: не заповнено п. 18 заяви, у зв'язку з чим ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська листом від 13.10.2011р. за №25495/10/29-018 запропоновано подати нову заяву для реєстрації платника податку на додану вартість. ТОВ «Ферона» повторно звернулась до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська з реєстраційної заявою ф. 1 - ПДВ від 23.02.2012 року. За результатами розгляду заяви та наданих до неї документів встановлено, що ТОВ «Ферона» не відповідає вимогам п. 181.1 ст.181 ПК України. Звітна декларація з ПДВ за січень 2012 року надійшла до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська поштовим відправленням 08.02.2012 року. Листом від 08.02.2012р. за №3296/10/28-148 було повідомлено ТОВ «Ферона» про те, що декларація не вважається податковою звітністю, так як вона була подана не платником податку на додану вартість. Згідно з обліковою справою ТОВ «Ферона» свідоцтво платника ПДВ №4604506 анульовано 17.11.2005р. з причини ненадання протягом 12 послідовних податкових періодів декларацій, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок. На момент подання декларації з ПДВ за січень 2012 року ТОВ «Ферона» в Реєстрі платників ПДВ відсутнє. З огляду на викладене, представник відповідача зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення від 08.02.2012р. за № 3296/10/28-148 діяв у межах повноважень та правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Пунктом 183.7 ст.183 ПК України визначено, що заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до органу державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

У відповідності до п. 183.14 ст.183 ПК України форми реєстраційної заяви платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.

З метою визначення єдиного порядку в т.ч. і реєстрації платників податку на додану вартість, відповідно до розділу V ПК України та статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ДПА України наказом від 22.12.2010р. за №978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за №1400/18695, затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі по тексту - Положення № 978 ).

Як визначено п.6 розділу II Положення №978 районні податкові органи здійснюють, зокрема, приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам; обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання свідоцтв та анулювання реєстрації платників ПДВ, виключення із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування; видачу, заміну свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ та засвідчення їх копій та інше.

Згідно п.5 розділу III Положення № 978 будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою №1-ПДВ.

Підпунктом 5.1 п.5 розділу III Положення № 978 визначено, що така заява подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи. У заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Як визначено п.10 розділу III Положення № 978 якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

11.10.2011р. товариством з обмеженою відповідальністю «Ферона» до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. До заяви були додані такі документи:

- договір купівлі-продажу від 25.08.2011р. за №25;

- видаткова накладна №РН-0000001 від 28.09.2011р.;

- платіжне доручення № 15 від 29.09.2011р.;

- договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.2010р. за №2/01/10;

- договір купівлі-продажу від 23.06.2011р. за №№05/11-ЛТД;

- акт приймання-передачі від 23.06.2011р. з додатком № 1;

- банківська виписка за 24.06.2011 року.

У якості підстави реєстрації платником ПДВ підприємством визначено п. 181.1 ст.181 ПК України.

Листом від 13.10.2011р.за № 25495/10/29-018 відповідач повідомив позивача про результати розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 11.10.2011р., зазначивши, що у заяві в порушення п. 10 розділу III Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість надано неповні дані, а саме, не заповнено п. 18 заяви. В листі відповідач також звернувся до позивача з пропозицією надати нову заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість.

23.02.2012р. товариством з обмеженою відповідальністю «Ферона» до ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська подано реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. До заяви були додані такі документи:

- договір купівлі-продажу від 25.08.2011р. за №25 з видатковими накладними та випискою по рахунку;

- договір купівлі-продажу від 23.06.2011р. за №№05/11-ЛТД з додатками та випискою по рахунку.

У якості підстави реєстрації платником ПДВ підприємством визначено п. 181.1 ст.181 ПК України.

Листом від 02.03.2012р.за № 5796/10/29-018 відповідач повідомив позивача про результати розгляду реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 23.02.2012р., зазначивши, що ТОВ «Ферона» не відповідає вимогам п. 181.1 ст. 181 ПК України. З метою підтвердження достовірності відомостей про здійснення ТОВ «Ферона» постачання товарів/послуг або відповідність вимогам, визначеним статтею 180 (щодо особи платника ПДВ) та п. 181.1 ст.181 ПК України, щодо обов'язкової реєстрації в якості платника ПДВ ДПІ у Ленінському районі відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 розділу І ПК України, п. 73.3 ст.73 розділу ІІ ПК України запропоновано позивачу подати до органу ДПС всі документи, що підтверджують такі відомості.

Листи-рішення про відмову у реєстрації платника ПДВ від 13.10.2011р.за № 25495/10/29-018 та від 02.03.2012р.за № 5796/10/29-018 позивач оскаржує в адміністративному порядку.

Згідно з пунктом 183.10 ст. 183 розділу V ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника податку на додану вартість без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, якщо особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, що не подала до органу державної податкової служби Заяву або подала її з порушенням строку, встановленого пунктом 183.2 статті 183 розділу V Кодексу, то обов'язок нарахування та сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлений для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 300 тис. гривень.

06.02.2012р. позивачем була направлена по пошті на адресу податкового органу звітна декларація з ПДВ за січень 2012 року.

Зазначена декларація надійшла до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська поштовим відправленням 07.02.2012 року.

Листом від 08.02.2012р. за №3296/10/28-148 було повідомлено ТОВ «Ферона» про те, що зазначена декларація не вважається податковою звітністю, так як вона була подана не платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.49.2 ст.49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період давати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність :зітному періоді.

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених дім Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого дїйснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Згідно з п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 ПК України та чинному на час її подання.

На час подання ТОВ «Ферона» декларації з ПДВ за січень 2012 року чинною була форма, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. за №1492 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.12ю2011р. за за №1490/20228).

Пунктом 10 розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом №1492 (далі - Порядок №1492) визначено, що податкова звітність подається до органу державної податкової служби особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами розділу V Кодексу, за винятком розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України, який подається особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, і тільки за той звітний (податковий) період (календарний місяць), у якому такі послуги отримано.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК України податкова декларація складена з порушенням вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПК України, не вважається податковою декларацією.

Відповідно до ст. 180.1 ст.180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст. 183 ПК України будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно зі п.п. 183.18 ст. 183 ПК України особі, що реєструється як платник податку, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати податку.

Відповідно до ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Відповідно до п.48.4. ст.48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Відповідно до п. 184.2 ст.184 ПК України анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»-«и» пункту 184.1 ПК України може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.

Підпунктом «б» п. 184.6 ст.184 ПК України встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Згідно з обліковою справою ТОВ «Ферона» свідоцтво платника ПДВ №4604506 анульовано 17.11.2005р. з причини надання протягом 12 послідовних податкових періодів декларацій, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.

На момент подання декларації з ПДВ за січень 2012 року ТОВ «Ферона» в Реєстрі платників ПДВ відсутнє.

Пунктом 49.8 ст.49 ПК України передбачено прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.48.7. ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Таким чином, на час подання декларації з ПДВ за січень 2012р. позивач не мав статусу платника ПДВ.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. за № 509-ХІІ (далі - Закон №509) завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних, цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність дій при прийнятті рішення, зазначеного у листі від 27.09.2011р. (вих. № 30284/10/15-2).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про недоцільність та необґрунтованість позову.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ферона» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування рішення від 08.02.2012р. за № 3296/10/28-148 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 22 червня 2012 року

Суддя В.В Ільков