Постанова № 24834896, 21.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/11337/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Павловського Д.П.

при секретарі Лобі Е.Г.

за участі представника позивача Григорівої О.Ю.

представника відповідача Бруснік Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акцонерного товариства «Дизельний завод»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

08 вересня 2011р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить скасувати, повідомлення-рішешння Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області:

- від 12.07.2011 р. № 0000310720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватного підприємства»на суму 195 000,00 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 23 907,25 грн;

- від 12.07.2011 р. № 0000320720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»на суму 52 331 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 1,00 грн; від 12.07.2011 р. № 0000350720 про зменшення розміру від'ємного значення Суми податку на додану вартість у розмірі 76 289,00 грн та нарахування штрафних санкцій у сумі 1,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 08.09.2011р.

Представник позивача у судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, за підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на заперечення на адміністративний позов, наявне у матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, суд встановив наступні обставини.

У період з 02.06.2011р. по 16.06.2011 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства «Дизельний завод»з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.04.2011 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Сервіспринт».

За результатами перевірки відповідачем було складено акт від 23.06.2011 р. № 75/08-07-207/00190957, в якому відображено висновки про заниження позивачем розміру податку на прибуток, податку на додану вартість, та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Позивачем до зазначеного акту було подано заперечення (вих. № 09-1195 від 01.07.2011р.), яке відповідачем було розглянуто та відхилено в повному обсязі, а акт перевірки залишено без змін, про що позивача повідомлено листом від 07.07.2011 р. № 12363/10/08-07-229.

За результатами перевірки відповідачем 12.07.2011р. видано податкові повідомлення-рішення: № 0000310720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватного підприємства»на суму 195 000,00 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 23 907,25 грн; № 0000320720 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»на суму 52 331,00 грн та нарахування штрафних санкцій в сумі 1,00 грн; № 0000350720 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 76 289,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 1,00 грн.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії податкових повідомлень-рішень від 12.07.2011р. № 0000310720, від 12.07.2011 р. № 0000320720, від 12.07.2011 р. № 0000350720, акту СДПІ ГМК у Кривому Розі Дніпропетровської області від 23.06.2011р. № 75/08-07-207/00190957, заперечення до акту, повідомлення про розгляд заперечень до акту, договорів поставки, податкових накладних, видаткових накладних, карток складського обліку, платіжних доручень, запиту СДПІ ГМК у м.Кривому Розі від 14.12.11 №22461/7/08-87-229, листа слідчого СГ ПМ ДПА у Херсонській області - старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 12.01.12 №1148/7/26-703, прибуткових ордерів, вимог, матеріальних звітів, креслень і специфікацій.

Таким чином, необхідно зазначити наступне.

В основу оскаржуваних рішень відповідачем було покладено висновки ревізора-інспектора, зроблені на підставі даних ДПІ у місті Херсоні про результати перевірки дяліьності ТОВ «Сервіспрінт», а саме про відсутність в зазначеного підприємства достатніх для ведення фінансово-господарської діяльності виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та персоналу, а також заяви директора підприємства Єременко М.М. про те, що вона відношення до діяльності підприємства не мала і погодилась обійняти цю посаду за винагороду. Тому, на думку ревізора-інспектора, договори між ПАТ «Дизельний завод»та ТОВ «Сервіспрінт»укладені без настання реальних наслідків і відповідно є нікчемними.

Відповідно до договорів поставки № 2010/20 від 04.11.2010 та № 2010/25 від 07.12.2010 р. ТОВ «Сервіспрінт»поставило ПАТ «Дизельний завод»товар, виписало видатові накладні та податкові накладні. На підставі актів приймання-передачі товар було прийнято на склад позивача та відпущено у виробництво. За отриманий товар позивачем проведено оплату у безготівковій формі. Зазначені договори, акти приймання-передачі товару, картки складського обліку, платіжні доручення, видаткові накладні та податкові накладні під час ревізії були представлені та досліджувались інспектором-ревізором.

Відповідно, твердження про те, що перевіркою встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок у ході перевірки не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця в зв'язку з його відсутністю (арк.15 абз.2), не відповідає дійсності і спростовується представленими документами.

Суми податку на додану вартість по зазначеним податковим накладним позивачем було правомірно включено до податкового кредиту. Не зважаючи на це, в акті перевірки зроблено висновок про те, що внесення цих сум до податкового кредиту є неправомірними.

З таким висновком не можна погодитись, оскільки відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту не вносяться суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними. Однак, на товар, поставлений за договорами з ТОВ «Сервіспринт»податкові накладні наявні, оформлені належним чином і для перевірки інспектору-ревізору надані.

Також, в акті перевірки (арк.14) безпідставно зазначено, що позивачем до перевірки не представлено ніяких документів та пояснень з питань транспортування товару. Також, зазначено, що відповідно до п.5 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1996 р. № П-6, приймаючи товар, одержувач зобов'язаний витребувати від органу транспорту складання комерційного акту.

Це твердження є безпідставним, оскільки таким чином одержувач повинен діяти тільки у разі встановлення фактів пошкодження або псування вантажу. У випадках надходження товарів від ТОВ «Сервіспрінт»фактів пошкодження або псування товару виявлено не було, тому товар було прийнято у відповідності до вимог зазначеної інструкції з оформленням відповідних актів, які також, були представлені інспектору-ревізору для перевірки.

Посилання в акті на інформацію ДПІ у місті Херсоні про результати перевірки діяльності ТОВ «Сервіспрінт», а саме про відсутність в зазначеного підприємства достатніх для ведення фінансово-господарської діяльності виробничих активів, складських приміщень транспортних засобів та персоналу, а також заяви директора підприємства Єременко М.М. про те, що вона під час призначення на цю посаду не мала наміру брати участь у виробничій діяльності і погодилась обійняти цю посаду за винагороду, не може бути покладене в основу висновків проведеної перевірки, оскільки ця її заява нічим не підтверджена і не може сприйматись, як встановлений факт.

Незалежно від мети створення ТОВ «Сервіспрінт», обов'язки перед позивачем по договорам поставки ним були виконані в повному обсязі і претензій по виконанню договорів до нього немає.

Відповідно, будь-які порушення законодавства з боку ТОВ «Сервіспрінт»не можуть бути підставою для нарахування та застосування штрафних санкцій до позивача.

Крім вищевикладеного, необхідно зазначити, що факт поставки товару на склади ПАТ «Дизельний завод»підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: прибутковими ордерами, картками складського обліку, вимогами механо-складального цеху на відпуск деталей у виробництво, вимогами заготівельного цеху про відпуск деталей у виробництво, матеріальними звітами механо-складального цеху, матеріальними звітами заготівельного цеху (наявними у матеріалах справи).

Посилання ревізору податкової інспекції на те, що вона не досліджувала всі ці документи під час ревізії через те, що вони не були їй надані, не може бути взято судом до уваги, оскільки платник податку під час перевірки нічого не приховував і не відмовляв ревізору у наданні будь-яких документів або інформації, а відповідачем доказів щодо ненадання позивачем будь-яких документів під час перевірки, суду не надано.

Той факт, що ревізор під час ревізії обмежилась оглядом тільки карток складського обліку свідчить про неповноту дослідження нею документів, і відповідно про необґрунтованість зроблених нею висновків про безтоварність зазначених операцій

Згідно із підпунктом 54.3.1 пункту 5.4 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчить про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань. В цих випадках відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України на платника податку накладається штраф в розмірі 25 % суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, у разі, коли норма цього кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього кодексу, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податку, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За вищевикладених підстав, суд доходить висновку щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та їхнього протиріччя нормам Закону.

Таким чином, позовні вимоги є доведеними, і суд вважає за необхідне задовольнити їх у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0000310720, №0000320720, №0000350720, які винесені 12.07.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі.

Стягнути на користь публічного акцонерного товариства «Дизельний завод» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 03 (три) грн. 40коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова складена у повному обсязі 21.02.2012р.

Суддя Д.П. Павловський