Постанова № 24834872, 13.06.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2012 року

Справа № 2а/0370/1513/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваметсервіс» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004181601 від 16.03.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Акваметсервіс» (далі – ТзОВ «Акваметсервіс») звернулося з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004181601 від 16.03.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі акту №1461/15-2/37128788 від 02.03.2012 року за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2010 року, Луцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0004181601 від 16.03.2012 року, яким до позивача застосована штрафна санкція в розмірі 15390,00 грн. за порушення пункту 1 статті 50 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПК України).

ТзОВ «Акваметсервіс» вказує на те, що розрахунок на листопад 2010 року був предметом дослідження податкового органу, якому про такі порушення позивача було відомо ще в січні 2011 року.

Зазначає, що статтею 239 Господарського кодексу України (далі – ГК України) передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується з господарюючого суб’єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. Вказує на те, що застосовані згідно оспорюваного податкового повідомлення-рішення штрафні санкції є адміністративно-господарським санкціями в розумінні статті 238 ГК України.

Згідно статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином позивач вважає, що відповідачем не були дотримані строки, протягом яких до господарюючого суб’єкта може бути застосована адміністративно-господарська санкція.

Зважаючи на вищевикладене просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0004181601 від 16.03.2012 року.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 07.06.2012 року на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявляти клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 13.06.2012 року відповідно до частини 4 статті 122 КАС України суд ухвалив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в наданих суду письмових запереченнях позов не визнав, зокрема, зазначив, що за результатами проведеної Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість було встановлено порушення підпункту «а» абзацу 3 пункту 50.1 статті 50 розділу V ПК України, згідно якого платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаних надіслати уточнюючий розрахунок і сплати суму недоплати та штрафу у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Тому на підставі підпункту 120.2 пункту 120 Розділу І ПК України до позивача був застосований штраф у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання. А тому вважає що податкове повідомлення-рішення №0004181601 від 16.03.2012 року відповідачем винесене правомірно, просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ 02.03.2012 року було проведено камеральну перевірку Уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2010 року ТзОВ «Акваметсервіс». За наслідками перевірки складено акт №1461/15-2/37128788 від 02.03.2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що зазначеною перевіркою встановлені порушення позивачем пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ ПК України, зокрема, за даними уточнюючого розрахунку, поданого 12.01.2011 року за №9000005515 платником самостійно виявлено факт заниження податкового зобов’язання за листопад 2010 року на суму 307947,00 грн., однак, при цьому не нараховано та не сплачено штраф в розмірі 3% від суми недоплати.

Відповідно до підпункту 120.2. статті 120 розділу І ПК України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Враховуючи вищевказані норми Податкового кодексу України відповідачем правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення №0004181601 від 16.03.2012 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 15397,00 грн.

Суд вважає безпідставними твердження позивача, що відповідачем не були дотримані строки, встановлені статтею 250 ГК України, протягом яких до господарюючого суб’єкта може бути застосована адміністративно-господарська санкція.

Відповідно до частини 1 статті 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З матеріалів справи, зокрема, з акту перевірки №1461/15-2/37128788 від 02.03.2012 року вбачається, що ТзОВ «Акваметсервіс» Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за листопад 2010 року був поданий в Луцьку ОДПІ 12.01.2011 року, тобто податковому органу про порушення позивачем вимог пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ ПК України стало відомо саме 12.01.2012 року.

Відповідно до статті 238 ГК України адміністративно-господарські санкції органами державної влади або органами місцевого самоврядування діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В даному випадку позивачем були порушені вимоги податкового законодавства, а не правила здійснення господарської діяльності.

Таким чином, штрафні санкції в сумі 15397,00 грн., застосовані до позивача згідно з податковим повідомленням-рішенням №0004181601 від 16.03.2012 року, не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні статті 238 ГК України.

Крім того, частиною 2 статті 250 ГК України визначено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач не довів та не надав суду належних доказів на підтвердження позовних вимог, а також тієї обставини, що відповідачем пропущено строки застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0004181601 від 16.03.2012 року.

За таких обставин в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 122, 158, 160, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Господарського кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Акваметсервіс» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004181601 від 16.03.2012 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський