Постанова № 24834536, 14.06.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2363/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,

за участю:

секретаря судового засідання: Олексієнко Юлії Володимирівни

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю;

відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного акціонерного товариства "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення № 0000642301 від 22.11.2011р.

ВСТАНОВИВ :

В травні 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне акціонерне товариство "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" з позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000642301 від 22.11.2011р.

Позов мотивовано тим, що Козятинською об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень - серпень 2011 року, наслідки якої знайшли своє відображення в акті № 106/23/32120182 від 24.10.2011р. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 253 775 грн. 68 коп. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його протиправним, необґрунтованим та просить скасувати, оскільки воно не ґрунтується на положеннях чинного законодавства та прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні не погодились із заявленими позовними вимогами та просили суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" зареєстроване Козятинською районною державною адміністрацією 16.08.2002р., свідоцтво про державну реєстрацію від 15.08.2002р. № 04051201ю0020171, код ЄДРПОУ 32130182, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 04.10.2002р. за № 362, станом на 31.12.2010р. перебуває на обліку в Козятинській ОДПІ, є платником, зокрема, податку на додану вартість.

На підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку", відповідно до п.п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПрАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень-серпень 2011 року у розмірі 27 708 грн., заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок платника, наслідки якої відображені в акті № 106/23/32130182 від 24.10.2011р..

Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ПрАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат":

1) п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в сумі 253 775 грн. 68 коп., в т.р., за липень 2011 року на суму ПДВ - 133 901 грн. 74 коп., за серпень 2011 року на суму ПДВ - 119 873.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000642301 від 22.11.2011р. про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 253 776 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що висновки акту перевірки не обґрунтовані, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято податковим органом в порушення чинного законодавства. При цьому суд виходить із наступного.

Перевіряючим в акті перевірки від 24 жовтня 2011 року № 106/23/32130182 встановлено, що станом на 31.07.2011р. та станом на 31.08.2011р. виявлено платника податку в особі ТОВ "Газторг Україна", яким надано ризиковий податковий кредит на суму 133 901 грн. 74 коп. та 119 873 грн. 94 коп. відповідно.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за період з 01.07.2011р. по 31.08.2011р. встановлено, що ПрАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 133 901 грн. 74 коп. та 119 873 грн. 94 коп. відповідно, по ТОВ "Газторг Україна" код ЄДРПОУ 36185253 ІПН 361852526553, згідно договору поставки природного газу від 26.08.2010р. № 07/10-23/02.

Відповідно до бази даних системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України встановлено, що ТОВ "Газторг Україна" (код ЄДРПОУ 36185253) м. Київ, зареєстровано 20.10.2008р. Статутний фонд сформовано в сумі 54, 5 тис. грн. Директором та головним бухгалтером підприємства являється громадянин ОСОБА_3. Вид діяльності - розподілення та постачання газу. Згідно з декларацією з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року скоригований валовий дохід становить 30,6 млн. грн., нарахована сума податку 8,1 тис. грн., кількість працюючих - 5 чоловік, основні засоби відсутні.

За результатами аналізу звітності станом на 24.10.2011р. та отриманої на надісланий Козятинською ОДПІ запит щодо проведення зустрічної звірки за № 3683/23-016 від 11.10.2011р. відповіді від ДПІ у Печерському районі м. Києва, а саме інформації реєстраційно-звітного характеру по ТОВ "Газторг Україна", що надійшла від ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 19.10.2011р. за № 34806/7/23-1110, встановлено, що частину газу в сумі 1, 191 тис. грн., яку реалізовує ТОВ "Газторг Україна" придбано у ТОВ "Вінпласт" код ЄДРПОУ 36321350, у платника стан 8 - направлено запит на встановлення місцезнаходження , вид діяльності - інші види оптової торгівлі. Згідно з декларацією з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування становить 31,8 млн. грн., нарахована сума податку 7,7 тис. грн., кількість працюючих - 2 особи, основні засоби відсутні.

Таким чином, перевіряючим зроблено висновок, що відсутність у ТОВ "Газторг Україна" основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для здійснення відповідного виду діяльності, наявність в ланцюгу постачання СГД з ознаками "фіктивності", свідчить про те, що вказаний суб'єкт господарювання має всі ознаки "транзитера", створеного з метою формування "сумнівного" податкового кредиту. Тобто, ПрАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" не має право на податковий кредит по придбаному природному газу у ТОВ "Газторг Україна" за липень, серпень 2011 року в сумі 133 901 грн. 74 коп. та 119 873 грн. 94 коп. відповідно.

Однак, суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

В ході розгляду справи судом встановлено, що 26.08.2010р. між ТОВ "Газторг Україна" (за договором "Постачальник") та ЗАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" (за договором "Споживач") укладено договір на постачання природного газу № 07/10-23/08. Відповідно до умов даного договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

01.01.2011р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз" та ЗАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" (за договором - Споживач) було укладено договір № К-11-169Тр на транспортування природного газу, відповідно до умов якого ПАТ "Вінницягаз" зобов'язується здійснити транспортування природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити послуги з транспортування на умовах цього договору. Транспортування газу здійснюється на підставі укладеного між Споживачем та будь-яким незалежним Постачальником природного газу договором на постачання природного газу, який Споживач зобов'язаний надати ПАТ "Вінницягаз".

30.06.2011р. між ТОВ "Газторг Україна" (за договором "Постачальник") та ПрАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" (за договором "Споживач") було укладено додаткову угоду № 4 про зміни та доповнення до договору на постачання природного газу № 07/10-23/02 від 01.09.2010р.

На підтвердження факту виконання умов договору та додаткової угоди позивачем надано: податкові накладні № 31 від 31.07.2011р. на суму 64 919 грн. 73 коп., № 30 від 31.07.2011р. на суму 68 982 грн. 02 коп., № 7 від 31.08.2011р. на суму 48 660 грн. 31 коп., № 8 від 31.08.2011р. на суму 71 243 грн. 63 коп., договір з ПАТ "Вінницягаз" на транспортування природного газу № К-11-169Тр від 01.01.2011р., акти подачі-прийому та реалізації газу від 31.07.2011р. та від 31.08.2011р., акти прийому-передачі вартісних показників природного газу за липень, серпень 2011 року № 0000000411 від 31.07.2011р., № 0000000412 від 31.07.2011р., № 0000000530 від 31.08.2011р., № 0000000531 від 31.08.2011р., оборотно - сальдові відомості.

Проведені позивачем розрахунки за газ підтверджуються банківськими виписками № Коз-000195 від 07.07.2011р., № Коз-000207 від 26.07.2011р., № Коз-000225 від 09.08.11р., № Коз-000237 від 19.08.2011р..

Судом встановлено, що вказані первинні документи містять реквізити передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та були предметом дослідження податковим органом під час перевірки, що не спростовувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Таким чином, як вбачається із вище зазначеного, природний газ позивачу від контрагента був транспортований, оплачений та використаний у основній діяльності позивача - виробництві каоліну.

Представником відповідача в судовому засіданні визнано, що вказана господарська операція є реальною а, також те, що факт поставки природного газу підтверджується належними доказами.

Що стосується посилання перевіряючого у акті 24 жовтня 2011 року №106/23/32130182 на відсутність трудових ресурсів, суд вважає за необхідне зазначити, що інформація про кількість працівників, які працюють в штаті TOB "Газторг Україна" не впливає на реальне настання правових наслідків при здійснені даної господарської операції та, відповідно, не може бути визнана як доказ для невизнання факту поставки газу та безтоварності операцій.

Стосовно висновку перевіряючого щодо наявності в ланцюгу постачання товариства - контрагента позивача, яке має ознаки "фіктивності", "транзитера", створеного з метою формування "сумнівного" податкового кредиту, слід зазначити наступне.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011р. № 742/11/13-11.

Крім того, з пояснень представника позивача з'ясовано, що з метою запобігання податкових ризиків співпраці з недобросовісними постачальниками товарів (робіт, послуг), позивач ретельно проводить перевірку всіх своїх контрагентів на предмет чи є вони платниками податку на додану вартість, чи є банкрутами, чи відсутні за визначеною в установчих документах адресою. При цьому, позивач використовує загальнодоступний офіційний веб - сайт Державної податкової служби України.

На сформований позивачем запит, отримано із офіційного сайту Державної податкової служби України наступну інформацію про TOB "Газторг Україна":

"Щодо платника не надходила інформація про:

- перебування юридичної особи в процесі припинення ;

- набрання законної сили судовим рішенням про припинення юридичної особи, що не пов'язане з банкрутством;

- державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- відсутність за місцезнаходженням (для платників, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням (для платників, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність за місцезнаходженням);

- не підтвердження відомостей (для платника, щодо яких до Єдиного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей)."

Отже, з огляду на досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що в даному випадку висновки акту перевірки ґрунтуються лише на припущеннях перевіряючого, що не узгоджується з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984.

При вирішенні питання правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із аналізу положень статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так і з дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку надає покупцю підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

- порядковий номер податкової накладної;

- дата виписування податкової накладної;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

- ціна постачання без урахування податку;

- ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

- вид цивільно-правового договору;

- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судом встановлено, що витрати на придбання природного газу та подальша його реалізація в господарській діяльності ПрАТ "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат", включені позивачем до складу податкового зобов'язання і податкового кредиту, повністю підтверджено первинними, податковими та іншими документами, зокрема, і податковими накладними зміст яких відповідає вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Окрім того, в судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про безтоварність відносин між позивачем та ТОВ «Газторг Україна».

Враховуючи викладене суд прийшов до висновку про правомірність включення позивачем сум податку на додану вартість в загальному розмірі 253 775 грн. 68 коп. до складу податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000642301 від 22.11.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що відповідачем у ході розгляду справи не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, і які б свідчили про обґрунтованість прийнятих рішень.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки, відповідач не надав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім того, у відповідності до п.п.3 п.9 розділу 5 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

На підставі вище зазначених норм та з урахуванням положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню 2146 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову до суду згідно з платіжним дорученням № 417 від 17.05.2012 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, Конституцією України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області № 0000642301 від 22.11.2011р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства "Глуховецький гірничо-збагачувальний каоліновий комбінат" (вул. Заводська, 1, смт. Глухівці, Козятинський район, Вінницька область, 22130, код ЄДРПОУ 32130182, р/р 2600615390 в ВАТ ЖОД "Райффайзен Банк Аваль" МФО 3115285) судовий збір в розмірі 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області (вул. Орлика, 19, м. Козятин, Вінницька область, 22100).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович