Вирок № 24829902, 19.06.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2012 Справа №1915/8014/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Присяжнюка В.В.

прокурора Ороновського С.І.

представника потерпілої

адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Товстолуг Тернопільського району Тернопільської області, громадянина України з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2, 09 лютого 2012 року здійснював перевезення пасажирів технічно - справним автобусом марки «Mercedes-Benz 609»із реєстраційним номером НОМЕР_1 за маршрутом «Монастириськ - Тернопіль». Керуючи ним о 10 год. 30 хв., цього дня, він рухався по вул. Бережанській в м. Тернополі у напрямку до центру міста із швидкістю близько 60 км\год. Проїжджаючи вказаною вулицею неподалік будинку №29 і маючи об'єктивну можливість своєчасно виявити небезпеку для руху - пішохода, ОСОБА_2 в порушення вимог п. п. 2.3 (б) та 18.1 Правил дорожнього руху України не був уважним та в результаті негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, щоб дати дорогу пішоходу і допустив наїзд на ОСОБА_3, яка рухалася по нерегульованому пішохідному переході. Внаслідок вказаного та в порушенні вимог п. 1.5 ПДР України водій ОСОБА_2, який не повинен створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, створив такі умови, що і стало причиною даної ДТП.

Під час наїзду ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження, які виразились у травмі голови, у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, крововиливу у м'які тканини голови, синця потиличної ділянки голови, синця правої вушної раковини; травмі грудей, у вигляді: переломів 10-х правих та 4-х лівих ребер по кількох анатомічних лініях, крововиливів в м'які тканини, крововиливів в легені, 2-х синців; травмі тазу, у вигляді: розриву лівого крижово-клубового зчленування; просторих синців верхніх кінцівок; просторих синців правої нижньої кінцівки; садна та рани правої гомілки; масивного розміщення та крововиливи м'яких тканин правої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №99 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила смерть.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 1.5, 2.3 (б) та 18.1 ПДР України перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням тяжких тілесних ушкоджень від яких наступила смерть ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та показав, що 09 лютого 2012 року, близько 10 год. 30 хв., керуючи автобусом марки «Mercedes-Benz 609»реєстраційний номер НОМЕР_1, він перевозив пасажирів за маршрутом «Монастириськ - Тернопіль». Рухаючись в м. Тернополі по вул. Бережанській він наблизився до нерегульованого пішохідного переходу і побачив двох чоловіків, які проходять проїзну частину дороги пішохідним переходом справа на ліво відносно руху його транспортного засобу. Зменшивши швидкість, він побачив, що вказані особи пройшли вже половину шляху, а саме ту частину проїзної дороги, по якій він рухався, і тому жодної небезпеки для руху немає. Однак, в процесі наближення до нерегульованого пішохідного переходу він раптово побачив в середині проїзної частини жінку, але як вона туди зайшла він не бачив. Крім цього він вважає, що дана жінка знаходилася за межами пішохідного переходу. Реагуючи на небезпеку він натиснув на педаль гальма, застосувавши екстрене гальмування, однак не зважаючи на це допустив наїзд на пішохода. Коли транспортний засіб зупинився він вийшов з нього та побачив, що жінка лежить в районі заднього правого колеса автобуса. Він викликав швидку допомогу та працівників міліції.

Крім цього, підсудний ОСОБА_2 пояснив, що цивільний позов визнає в повному обсязі та обіцяє в найкоротші терміни відшкодувати завдану шкоду. У вчиненому щиро розкаюється і просить його суворо не карати.

Цивільний відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні цивільний позов визнав повністю та зобов'язався в найкоротші терміни відшкодувати завдану ОСОБА_2 шкоду.

Представник потерпілої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_1 підтримав уточнений цивільний позов та просить його задоволити, стягнувши солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 завдану в наслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду. Крім цього, він просить суворо не карати підсудного ОСОБА_2 та не позбавляти його волі.

Крім визнання вини самим підсудним, його винність у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, доводиться наступними, дослідженими, проаналізованими та оголошеними в судовому засіданні доказами.

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 від 01 березня 2012 року, з якого вбачається, що її мама ОСОБА_6, 1952 року народження, проживала одна в АДРЕСА_2. Працювала комендантом гуртожитку №5 Тернопільського медичного університету ім. Горбачевського. 09 лютого 2012 року, близько 10 год. ранку, вона зателефонувала до своєї матері. В розмові остання повідомила, що знаходиться в третій міській лікарні і проходить медичний огляд, оскільки для себе хоче перевіряє стан свого здоров'я. Близько 11 год., цього ж дня, до неї зателефонували з телефону її матері та повідомили, що декілька хвилин перед тим мама потрапила в ДТП і знаходиться в першій міській лікарні м.Тернополя. Вона одразу ж поїхала у вказаний лікувальний заклад, де дізналася що мама знаходиться в реанімаційному відділенні. Мати була без свідомості. 11 лютого 2012 року, в цьому ж лікувальному закладі мати від отриманих травм померла. Незадовго після того, як матір доставили в лікарню, туди ж підійшов, як вона пізніше дізналась, син водія автобуса, який допустив наїзд. Він повністю оплачував лікування матері, поки вона була жива і знаходилась у лікувальному закладі. Крім цього, він оплатив частину затрат на поховання.

/а.с.32-33/;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 21 лютого 2012 року, яка пояснила, що 09 лютого 2012 року, приблизно о 9 год. 30 хв. на автостанції в смт.Козова вона сіла в рейсовий автобус сполученням Монастириська-Тернопіль, для того, щоб доїхати в м.Тернопіль. Вона сиділа в першому ряді з правої сторони в салоні автобуса. Приблизно в 10 год. 20 хв. вони в'їхали в м.Тернопіль і рухались вул. Бережанською в напрямку центру міста. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований вказаною вулицею, дещо далі за вул. Тролейбусною, вона побачила що по даному пішохідному переході справа наліво переходило двоє мужчин. Водій автобуса дещо пригальмував, не зупиняючись, надаючи можливість їм пройти проїзну частину дороги. При цьому посередині проїзної частини дороги приблизно на лінії дорожньої розмітки, що розділяє зустрічні транспортні потоки, знаходилась якась жінка, яка була одягнена в куртку коричневого кольору, на голові у неї був капюшон. Жінка стояла і по її поведінці було видно, що вона вагається, чи переходити їй праву частину проїзної частини дороги, чи пропускати транспортні засоби. При цьому в процесі наближення вона бачила її приблизно 5-10 секунд, тобто цей час вона знаходилась посередині проїзної частини дороги. Коли автобус вже наблизився, однак на яку саме відстані до пішохідного переходу вона сказати не може, то ця жінка в темпі швидкої ходьби почала переходити праву частину дороги в напрямку правого узбіччя. При цьому, при русі вона то зупинялась, то намагалась повернутись назад. Водій автобуса застосував гальмування, однак зупинити вчасно транспортний засіб не зміг, тому відбувся наїзд правою передньою частиною автобуса на вказану жінку. На її думку жінка рухалась правою стороною дороги дещо за межами пішохідного переходу, можливо за 1-2 метри за його закінченням. Після самого наїзду, водій зупинив автобус і всі пасажири вийшли на дорогу. Потерпіла лежала біля заднього правого колеса автобуса. За декілька хвилин приїхав автомобіль швидкої допомоги і її забрали в лікарню.

/а.с.43-45/;

- протоколами допиту свідків ОСОБА_8 від 12 березня 2012 року та ОСОБА_9 від 03 травня 2012 року, які дали аналогічні покази, як і свідок ОСОБА_7

/а.с. 40-42, 46-48/;

- рапортом інспектора ВДАІ м. Тернополя від 09 лютого 2012 року, згідно якого 09 лютого 2012 року о 10 год. 45 хв. від чергового ДАІ поступило повідомлення про те, що на вул. Бережанській в м. Тернополі відбулась дорожньо-транспортна пригода. Під час виїзду на місце ДТП ним встановлено, що водій ОСОБА_2, керуючи автобусом, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3

/а.с.09/;

- рапортом оперативного чергового ТМВ УМВС України в Тернопільській області від 11 лютого 2012 року, з якого вбачається, що в реанімації Тернопільської міської лікарні №1 померла ОСОБА_3

/а.с.11/;

- протоколом огляду місця події від 09 лютого 2012 року, в якому зафіксовано місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди, розміщення автомобіля та його гальмівних слідів, виявлено слід відкидання тіла та інші сліди пригоди.

/а.с. 12-14/;

- протокол огляду транспортного засобу від 09 лютого 2012 року, в якому зафіксовано пошкодження решітки передньої частини автомобіля.

/а.с. 20/;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події із ОСОБА_2, від 16 березня 2012 року, де зафіксовані його покази, які він дав на місці пригоди, серед яких вказав швидкість та траєкторію руху пішохода до наїзду.

/а.с. 60-62/;

- висновком судово-медичної експертизи № 99 від 13 березня 2012 року, де вказано, що при розтині трупа ОСОБА_6 окрім слідів лікарських маніпуляцій виявлено такі травматичні зміни: травму голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, з переломами кісток склепіння та основи черепа, з крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку; крововиливу у м'які тканини голови, синця потиличної ділянки голови, синця правої вушної раковини; травму грудей у вигляді переломів 10-х правих та 4-х лівих ребер по кількох анатомічних лініях, крововиливів в м'які тканини, крововиливів в легені, 2-х синців; травму тазу у вигляді розриву лівого крижово-клубового зчленування; просторі синці верхніх кінцівок; просторі синці правої нижньої кінцівки, садно та рана правої гомілки, масивне розміщення та крововиливи м'яких тканин правої гомілки. Виявлені у ОСОБА_6 травматичні зміни мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, від яких наступила смерть.

/а.с. 69-79/;

- висновком експерта №31,34 від 28 квітня 2012 року де вказано, що характер, локалізація і механізм утворення пошкоджень та слідів на одязі і взутті, враховуючи дані протоколів огляду місця події і транспорту та характер тілесних ушкоджень у потерпілої, у сукупності, дозволяють висловитися про те, що вони утворилися у фазах наїзду транспортним засобом з вагонним типом компоновки передньої поверхні кузова на потерпілу, яка в момент первинного контакту з транспортом перебувала у вертикальному положенні і була обернена до нього правою задньо-боковою поверхнею тіла, що супроводжувалося елементами закидання тіла потерпілої на транспортний засіб, наступним його відкиданням на дорожнє покриття і динамічним контактуванням різних поверхонь тіла з дорожнім покриттям. Слід відкидання тіла, який вказаний у протоколі огляду місця події і зображений у фото таблиці до цього протоколу на фото №№3,4 має прямолінійну початкову та дугоподібну кінцеву частини і, виходячи з виявлених судово-медичних даних на речових доказах, найімовірніше, утворений каблуком і задньою половиною внутрішнього краю носкової частини підошви правого чобота в момент дії бампера автобуса на зовнішньо-передню поверхню халяви цього чобота та одномоментного притискання вказаних частин підошви чобота до покриття дороги.

/а.с. 92-99/;

- висновком автотехнічної експертизи №5-90/12 від 23 лютого 2012 року, де вказано, що несправностей автомобіля, які б могли вплинути на розвиток ДТП, не виявлено.

/а.с.127-133/;

- висновком транспортно-трасологічної експертизи №5-91/12 від 23 лютого 2012 року, де вказано, що первинний контакт із пішоходом відбувся із передньою правою частиною автомобіля з наступним відкиданням пішохода на дорожнє покриття вперед та вправо відносно руху автомобіля.

/а.с. 139-142/;

- висновком автотехнічної експертизи №5-126\12 від 06 березня 2012 року, де вказано, що виходячи із довжини сліду гальмування, швидкість руху автомобіля перед застосуванням водієм екстреного гальмування, в залежності від коефіцієнта зчеплення коліс з дорожнім покриттям, могла наближено складати 58...68 км\год.

/а.с.157-158/;

- висновком автотехнічної експертизи №5-195/12 від 27 квітня 2012 року, де вказано, що невідповідність дій водія автобуса «Mercedes-Benz 609»технічним вимогам п.п.1.5 ч. 1; 18.1 Правил дорожнього руху України призвело до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної ДТП - наїзд транспортного засобу на пішохода, з технічної точки зору, були обставини, які пов'язані з невідповідністю дій водія автобуса «Mercedes-Benz 609»зазначеним вимогам пунктів Правил.

/а.с. 164-169/.

Таким чином, проаналізувавши наведені вище обставини, суд, об'єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність вини підсудного та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, конкретні обставини справи, обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що з метою виправлення та перевиховання підсудного йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи рішення про звільнення підсудного від відбування покарання з випробуванням, суд враховує визнання вини підсудним ОСОБА_2, його вік, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, частково відшкодував завдану ним шкоду, думку представника потерпілої, який просить не позбавляти волі ОСОБА_2

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, підсудному ОСОБА_2, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 слід задоволити повністю, стягнувши в її користь із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно завдану матеріальну та моральну шкоду, виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійсню, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Крім цього, суд вважає, що з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 слід стягнути витрати потерпілої ОСОБА_5 на правову допомогу, оскільки 05 березня 2012 року між потерпілою та адвокатом ОСОБА_10 укладено договір № 12 про надання правової допомоги. Відповідно до умов цього договору, вартість виконаної роботи становить 2 тисячі гривень. Як вбачається із квитанції № 1, ОСОБА_5 оплачено гонорар за надання правової допомоги в сумі 2 тисячі гривень.

Судові витрати у справі за проведення автотехнічної експертизи №5-90/12 від 23 лютого 2012 року в розмірі 421,92 (чотириста двадцять одна гривня дев'яносто дві копійки) грн.; транспортно-трасологічної експертизи №5-91/12 від 23 лютого 2012 року в розмірі 703,20 (сімсот три гривні двадцять копійок) грн.; автотехнічної експертизи №5-126/12 від 06 березня 2012 року в розмірі 294,24 (двісті дев'яносто чотири гривні двадцять чотири копійки) грн.; автотехнічної експертизи №5-195/12 від 27 квітня 2012 року в розмірі 735,60 (сімсот тридцять п'ять гривень шістдесят копійок) грн., на загальну суму 2154,96 (дві тисячі сто п'ятдесят чотири гривні дев'яносто шість копійок) грн., суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код ЕДРПОУ 24524727; Банк одержувача: УДК в Тернопільській області; МФО 838012; р/р 31256272210463, призначення платежу «за проведення автотехнічної експертизи №5-90/12 від 23 лютого 2012 року; транспортно-трасологічної експертизи №5-91/12 від 23 лютого 2012 року; автотехнічної експертизи №5-126/12 від 06 березня 2012 року; автотехнічної експертизи №5-195/12 від 27 квітня 2012 року»), оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органу досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази: транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 609»реєстраційний номер НОМЕР_2, який, відповідно до постанови слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області Поліщука Р.Р. від 14 лютого 2012 року, зберігається на території майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів ВДАІ при УМВС України в Тернопільській області -повернути законному володільцеві, після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами терміном на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши йому 3 (три) роки іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, засудженому ОСОБА_2, залишити попередній - підписку про невиїзд із зареєстрованого місця проживання чи перебування.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задоволити. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в користь ОСОБА_5 60 000 (шістдесят тисяч) гривень завданої моральної шкоди, 4300 (чотири тисячі триста) гривень завданої матеріальної шкоди, 2000 (дві тисячі) гривень витрат за надання правової допомоги.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати у справі за проведення автотехнічної експертизи №5-90/12 від 23 лютого 2012 року в розмірі 421,92 (чотириста двадцять одна гривня дев'яносто дві копійки) грн.; транспортно-трасологічної експертизи №5-91/12 від 23 лютого 2012 року в розмірі 703,20 (сімсот три гривні двадцять копійок) грн.; автотехнічної експертизи №5-126/12 від 06 березня 2012 року в розмірі 294,24 (двісті дев'яносто чотири гривні двадцять чотири копійки) грн.; автотехнічної експертизи №5-195/12 від 27 квітня 2012 року в розмірі 735,60 (сімсот тридцять п'ять гривень шістдесят копійок) грн., на загальну суму 2154,96 (дві тисячі сто п'ятдесят чотири гривні дев'яносто шість копійок) грн., в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (код ЕДРПОУ 24524727; Банк одержувача: УДК в Тернопільській області; МФО 838012; р/р 31256272210463, призначення платежу «за проведення автотехнічної експертизи №5-90/12 від 23 лютого 2012 року; транспортно-трасологічної експертизи №5-91/12 від 23 лютого 2012 року; автотехнічної експертизи №5-126/12 від 06 березня 2012 року; автотехнічної експертизи №5-195/12 від 27 квітня 2012 року»).

Речові докази: транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 609»реєстраційний номер НОМЕР_2, який, відповідно до постанови слідчого СУ УМВС України в Тернопільській області Поліщука Р.Р. від 14 лютого 2012 року, зберігається на території майданчику для тимчасового утримання транспортних засобів ВДАІ при УМВС України в Тернопільській області -повернути законному володільцеві, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяЛ. В. Делікатна