Вирок № 24829883, 14.06.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2012 Справа №1-996/11 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Кунцьо С.В.

за участю секретаря Вербицького Р.А., Чайковської М.В.

прокурора Гульовської О.Г.

захисника ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Іванівка Підволочиського району Тернопільської області, українки, громадянина України, з вищою освітою, одружену, на утриманні четверо неповнолітніх дітей, перебуваючу в декретній відпустці по догляду за дитиною віком до трьох років, проживаючу в АДРЕСА_1, раніше не судиму,

за ч.1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_3, 25 липня 2011 року близько 01.00 год., перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_2, почула як ОСОБА_4, яка перебувала в стані сильного ступеня алкогольного сп'яніння просила невстановлених слідством осіб, вчинити протиправні дії відносно дітей ОСОБА_3, для того, щоб остання змінила місце проживання та розлучилась із її сином ОСОБА_5 На ґрунті почутої розмови, а також неприязних відносин, ОСОБА_3 вступила в конфлікт із ОСОБА_4 під час якого у неї виник злочинний намір направлений на умисне вбивство ОСОБА_4, реалізовуючи який вона близько 01.00 год. 25 липня 2011 року знаходячись у кімнаті АДРЕСА_1, де проживала ОСОБА_4, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_4, долонею лівої руки перекрила дихальні шляхи, а саме ніс та рот ОСОБА_4, а також правою рукою надавила на її шию, здавивши органи шиї рукою та утримувала її в такому положенні біля чотирьох хвилин, і таким чином вбила ОСОБА_4

Вказаними діями ОСОБА_3 заподіяла ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді семи саден обличчя (шість із яких в ділянці носо-губного трикутника та одне на лівій половині підборіддя), синець верхньої губи із крововиливами в її слизову оболонку, вивих першого лівого верхнього зуба, ділянку внутрішньо шкірних крововиливів правої половини підборіддя та три ділянки внутрішньо шкірних крововиливів шиї, крововилив в кінчик язика, перелом правого великого ріжка під'язикової кістки, із крововиливом в навколишні м'які тканини та глотку, які супроводжувались небезпечними для життя явищами (гострою механічною асфіксією), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_4 настала внаслідок механічної асфіксії від стиснення органів шиї руками (задушення руками).

Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину не визнала та вказала, що злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не вчиняла. Зокрема зазначила, що вона проживала разом із своїм чоловіком ОСОБА_5, своїми дітьми та свекрухою ОСОБА_4 в приватному будинку по АДРЕСА_1. 24 липня 2011 року ОСОБА_5 на прохання своєї матері ОСОБА_4, яка по стану здоров'я практично не ходила та постійно зловживала алкоголем, придбав їй пляшку горілки об'ємом 0,7 л., яку остання сама випила протягом дня. Потерпілий в свою чергу поїхав на роботу, оскільки працює водієм таксі. Близько 21.00 год. вказаного дня ОСОБА_5 зателефонував до неї та сказав, що їде в м. Рівне по роботі. В цей час вона перебувала на другому поверсі будинку де гралась із своїми дітьми, а свекруха перебувала в своїй кімнаті на першому поверсі. Через деякий час вони полягали спати, однак близько 00.50 год. 25 липня 2011 року вона почула, що ніби хтось ходить по подвір'ї і по мобільному телефоні повідомила про це потерпілого. Після цього вона вирішила спуститися вниз і подивитися, що там відбувається. Однак коли вона спустилась на перший поверх та зробила декілька кроків в кімнату до свекрухи, отримала удар ззаду по голові предметом схожим на пластикову пляшку із водою, після чого втратила свідомість. Через 3-5 хв. вона прийшла до свідомості та виявила, що її руки зв'язані ззаду, а рот заклеєний ізолентою, яка знаходилась до того в тумбі на першому поверсі. Прислухавшись, вона почула голоса трьох чоловіків, які як вона зрозуміла проникли в будинок через вікно кімнати її свекрухи, та піднявши голову помітила трьох осіб, один з яких по тілобудові був схожий на колишнього співмешканця ОСОБА_4 -ОСОБА_6, а також підозрює сина потерпілого ОСОБА_5 від першого шлюбу ОСОБА_7, який на її думку претендував на будинок належний вбитій і міг шукати документи на вказаний будинок. При цьому світло в будинку було вимкнено. З розмови вказаних чоловіків, вона зрозуміла, що вони шукають якісь документи. Після цього вона спробувала перелізти з кімнати свекрухи в прохідну кімнату, однак одразу ж відчула удар ногою в область нирок та їй сказали, що свекруху вона повинна була побачити мертвою лише зранку, а за це в тюрму повинен був сісти ОСОБА_5 Після цього їй відклеїли рот та сказали, щоб вона мовчала. В цей час вона викрикнула та відчула ще один удар ногою в живіт від чого знепритомніла, а прийшла до себе від хлопків своїх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по лиці, яким вона сказала, що невідомі люди напали на будинок. Після цього ОСОБА_8 передзвонив до потерпілого ОСОБА_5 та розказав тому про те, що сталось. Через декілька хвилин ОСОБА_5 приїхав додому та зайшовши в будинок запитав її що сталося, на що вона відповіла, щоб він запитав в своєї матері. Однак коли він зайшов в її кімнату то виявив, що ОСОБА_4 не подає будь-яких ознак життя. Після цього ними була викликана швидка медична допомога, працівники якої констатували смерть ОСОБА_4 Зізнавальні покази дані нею працівникам міліції та явку з повинною вона писала під фізичним та моральним тиском працівників міліції, які змусили її зізнатись у скоєнні злочину. Окрім цього зазначила, що покази дані нею під час досудового слідства слідчому та першому заступнику прокурора м. Тернополя ОСОБА_10, як в присутності захисника ОСОБА_11, який здійснював її захист за призначення так і в присутності захисника ОСОБА_1, який приймав участь за угодою, а також на початку судового слідства, та в яких вона себе оговорила вона давала з розпачу, оскільки не вірила в справедливе розслідування цієї кримінальної справи.

Незважаючи на те, що ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не визнала, її винність у вчиненні злочину повністю доводиться наступними зібраними, дослідженими, проаналізованими та перевіреними у судовому засіданні доказами.

Показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5, який пояснив що він разом із своєю матір'ю ОСОБА_4, дружиною ОСОБА_3 та дітьми проживав в АДРЕСА_1. Інколи до них приходили жити діти від першого шлюбу його дружини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 24 липня 2011 року близько 20.30 год. він працюючи водієм таксі по замовленню поїхав в м. Рівне. Близько 00.50 год. до нього зателефонувала ОСОБА_3 та сказала, що на подвір'ї ніби хтось є, оскільки сильно лаяла собака. На це він сказав ОСОБА_3, що приїде додому через 40 хв. Близько 01.40 год. коли він вже перебував в м. Тернополі, до нього передзвонив ОСОБА_8 та сказав, що в будинок зі слів матері хтось проник. Через декілька хвилин він приїхав додому, однак на подвір'ї нікого не побачив, а коли зайшов в будинок, вхідні двері куди йому відкрила ОСОБА_9, в прохідній кімнаті біля дивану побачив свою дружину яка сиділа на підлозі. Остання розказала йому, що коли вона спустилась з другого поверху на перший в коридорі біля дверей, які ведуть в кімнату його матері, невідомий чоловік чимось вдарив її по голові та вона втратила свідомість, а коли прийшла до себе то побачила біля себе ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а її руки були зв'язані назад липкою ізоляційною стрічкою чорного кольору, а рот був заклеєний цією ж стрічкою. Після цього він зайшов в кімнату до своє матері та побачив, що вона не рухається. Через це він спопробував привести її до свідомості нашатирним спиртом, однак це жодних результатів не дало та він викликав швидку допомогу, працівники якої по приїзду повідомили йому, що мати померла. Просить підсудну ОСОБА_3 не карати, оскільки вважає її непричетною до вчинення вказаного злочину, а тому просить її виправдати.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_6, з яких вбачається, що впродовж з 2007 року по 2009 рік він проживав разом із ОСОБА_4 в її будинку по АДРЕСА_1. Також разом із ними в цей час проживав син померлої ОСОБА_5, дружина останнього ОСОБА_3 та їх діти. В час коли він проживав разом із ОСОБА_4, а також після того, як він перестав жити з нею, вона скаржилась йому на ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на те, що вони не належно доглядають за нею. Розповідала, що вони днями могли не заходити в її кімнату, знаючи про те, що вона практично не ходить. ОСОБА_3 постійно конфліктувала з нею, через те, що вона не хотіла щоб та жила в її будинковолодінні, а також повідомляла про випадки коли підсудна знущалась з неї, зокрема одного разу облила її із судна. Також, у зв'язку із тим, що ОСОБА_4 практично останні роки не пересувалась через травму, нею було оформлено доручення на отримання своєю пенсії ОСОБА_3, однак остання вказаних коштів їй практично не віддавала, продуктів харчування їй не купувала. Протягом останнього року він з ОСОБА_4 не спілкувався та її не бачив. Також додав, що у 2008 році він був свідком того, як ОСОБА_9 наговорила неправду на ОСОБА_4 та зазначила, що остання душила її, внаслідок чого між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт, однак в подальшому зізналась, що оговорила її, а тому може охарактеризувати її як дитину схильну до обману.

Показаннями допитаної в судовому засіданні свідка ОСОБА_12, з яких вбачається, що вона працює лікарем Тернопільської станції швидкої медичної допомоги. 25 липня 2011 року близько 01.45 год. вона в складі бригади швидкої медичної допомоги виїжджала на виклик за адресою АДРЕСА_1. Прибувши до вказаного будинку на ліжку в одній із кімнат на першому поверсі ними була виявлена ОСОБА_4 в якої було відсутнє дихання та пульс, на обличчі виднілись тілесні ушкодження, а на тілі були трупні плями. За результатами її огляду було констатовано смерть. Також в будинку була присутня ОСОБА_3, яка жалілась на болі в плечі та потилиці, після чого була доставлена в лікарню.

Показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_8, з яких вбачається, що вечером 24 липня 2011 року він прийшов до своєї матері ОСОБА_3, яка проживає разом із своїм другим чоловіком ОСОБА_5 в АДРЕСА_1, де залишився спати на ніч. Близько 01.30 год. 25 липня 2011 року коли він спав, його розбудила його сестра ОСОБА_9 та сказала, що по першому поверсі хтось ходить, а їх мама пішла туди подивитись та ще не повернулась. Почувши це, він зійшов на перший поверх та включивши світло в прохідній кімнаті біля дивану побачив ОСОБА_3, яка лежала на підлозі, а руки в неї були зв'язані позаду неї ізоляційною стрічкою. Такою ж стрічкою в неї був заклеєний рот. Як тільки він відклеїв їй з обличчя вказану стрічку, його матір одразу ж почала плакати та сказала що на неї напали. Одразу ж після цього він передзвонив до ОСОБА_5 та сказав, йому що на ОСОБА_3 хтось напав. Також він побачив, що двері в кімнату ОСОБА_4 відчинені та в кімнаті дещо було привідкрите вікно, однак як пояснив, вікно в кімнаті було відчинене часто задля провітрювання кімнати. Через декілька хвилин після цього в будинок зайшов ОСОБА_5 та включивши світло пішов в кімнату до ОСОБА_4, однак виявив, що остання не дихає та не рухається. В подальшому ОСОБА_5 викликав працівників швидкої допомоги та працівників міліції.

Фактичні обставини скоєного ОСОБА_3 злочину, а саме умисного вбивства ОСОБА_4 стверджуються показаннями самої підсудної ОСОБА_3, які вона давала в якості підозрюваного та обвинуваченого, які були послідовними, логічними та взаємодоповнюючими.

Зокрема будучи допитаною в якості підозрюваного з застосування відеозапису з участю захисника -професійного адвоката ОСОБА_11 27 липня 2011 року (а.с.113-118 Т.2), ОСОБА_3 пояснила, що 25 липня 2011 року близько 00.40 год. вона почула, що хтось ходить по подвір'ї біля будинку. Вона виглянула у вікно, однак там нікого не побачила. Після цього вона спустилася вниз та підходячи до кімнати свекрухи ОСОБА_4, почула як остання через вікно із кимось перемовляється і ця розмова торкалась того, що необхідно вбити або покалічити дітей і тоді вона б зненавиділа чоловіка та б вони розійшлись. Оскільки стерпіти, того, щоб хтось готував замах на її дітей вона не змогла, тому підбігла до ОСОБА_4 та спитала навіщо вона це робить, нащо та відповіла, що зробить все для того щоб дітей не стало. Після цього вона хотіла її налякати та схопити за горло і дати зрозуміти, що не дасть обідити своїх дітей. Оскільки ОСОБА_4 була випивша і зовсім не опиралася, вона однією рукою закрила їй рот, а другою рукою притиснула її за горло до ліжка. Так вона утримувала її близько двох хвилин, доки в неї не пройшов напад агресії, однак свекруха вже не дихала. Це все сталось близько 01.00 год. 25 липня 2011 року. Після цього вона почала робити їй масаж серця, однак було вже пізно. Особи, які розмовляли з ОСОБА_4 з подвір'я в цей час вже втекли. В подальшому, знаючи що раніше були напади на будинок, вона вирішила з емітувати напад на будинок. Для цього вона взяла ізолєнту та ножиці, які були на тумбочці. Цими ножицями вона відрізала куски вказаної ізолєнти, зв'язала собі руки, після чого крикнула щоб почули діти, заклеїла собі рот, та переступивши через руки, так що вони були опинились за спиною, лягла на підлогу в прохідній кімнаті між диваном та шафою. В подальшому прибігли її діти ОСОБА_8 і ОСОБА_9, розв'язали ізолєнту з рук і зняли ізолєнту з рота та зателефонували до її чоловіка. Через 1-2 хвилини чоловік приїхав додому та вона йому сказала, що хтось її вдарив і вона нічого не пам'ятає. В подальшому чоловік зайшовши в кімнату до ОСОБА_4 та враховуючи те, що вона не реагувала, викликав швидку медичну допомогу та працівників міліції.

Вказані пояснення ОСОБА_3 підтвердила і під час її допиту в якості підозрюваного 29 липня 2011 року проведеного першим заступником прокурора м. Тернополя ОСОБА_10 в присутності захисника -професійного адвоката ОСОБА_1, який був допущений до участі у вказаній кримінальній справі за угодою. При цьому ОСОБА_3 вказала, що інсценувала напад на себе, при цьому спочатку дала неправдиві покази про обставини вчиненого нею злочину іншою особою, а також дала неправдиві свідчення слідчому ОСОБА_19, однак в подальшому добровільно без будь-якого фізичного чи психічного тиску з боку працівників міліції вирішила зізнатись у вбивстві ОСОБА_4 Також зазначила, що з моменту коли вона зрозуміла що вбила свою свекруху та інсценуванням нею нападу на будинок пройшло більше півгодини (а.с.141-141 Т.2).

Будучи допитаною в якості обвинуваченого 03 серпня 2011 року в присутності захисника ОСОБА_1 підтвердила раніше дані нею покази, детально вказавши на обставини заподіяння нею смерті ОСОБА_4, при цьому зазначила, що в момент вчинення злочину втратила над собою контроль (а.с.148-154 Т.2).

Окрім цього 31 серпня 2011 року та 07 жовтня 2011 року ОСОБА_3 була додатково допитана слідчим в якості обвинуваченого, в ході чого підтвердила свої зізнавальні покази, які вона давала 03 серпня 2011 року, зазначивши при цьому, що наміру вчиняти злочину в неї не було, а даний злочин вона вчинила через слова ОСОБА_4, згідно яких остання вказувала про необхідність вбити її дітей (а.с.а.с. 156-159, 161-164 Т.2).

Також будучи допитаною в якості обвинуваченого 19 жовтня 2011 року після пред'явлення їй обвинувачення згідно постанови про притягнення як обвинуваченої від 19 жовтня 2011 року, ОСОБА_3 зазначила, що кваліфікації своїх дій за ч.1 ст. 115 КК України вона не визнає, оскільки вбила ОСОБА_4 інстинктивно, через те, що сильно боялась за життя та здоровя своїх дітей (а.с.245-246 Т.2).

Під час проведення опитувань та допитів ОСОБА_3 вказаних вище ні ОСОБА_3 ні її захисниками ОСОБА_11, ОСОБА_1, ОСОБА_2 не було вказано на те, що дані показання були відібрані в неї під тиском працівників міліції, натомість підсудна сама зазначала, що пояснення вона дає добровільно. При цьому під час її допитів, як слідчим так і першим заступником прокурора м. Тернополя в кожному випадку був присутній професійний захисник та жодних зауважень зі сторони ОСОБА_3 та захисників не було.

Окрім цього, підсудна і в своєму клопотанні адресованому суду до початку судового слідства і на початку судового слідства визнавала факт спричинення нею ОСОБА_4 смерті, однак не погоджувалась із кваліфікацією її дій за ч.1 ст.115 КК України та вважала, що її дії слід кваліфікувати за ст.116 КК України.

Крім цього, вина підсудної доводиться і іншими оголошеними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.

Оголошеним в судовому засіданні рапортом чергового Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області Рівного В.А. від 25 липня 2011 року, згідно якого 25 липня 2011 року о 01.45 год. в чергову частину Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що 25 липня 2011 року біля 01.00 год. невідомі особи проникли в його будинок та нанесли тілесні ушкодження його дружині ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 (а.с.9 Т.1);

Оголошеним в судовому засіданні протоколом явки з повинною ОСОБА_3 від 26 липня 201 року, відповідно до якої ОСОБА_3 щиросердечно розкаялась та зізналась в тому, що 25 липня 2011 року біля 01.00 год., перебуваючи в себе в АДРЕСА_1, між нею та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт під час якого остання погрожувала їй та її дітям. Оскільки це її дуже розізлило, та скориставшись тим, що поряд нікого немає, вона однією рукою схопила ОСОБА_4 за рот, а іншою зловила за горло та притиснула її до ліжка, утримуючи її в такому положенні близько 5 хвилин. Відчувши, що ОСОБА_4 не рухається і вже мертва вона вирішила зімітувати напад посторонніх осіб на будинок, після чого зв'язала собі ізоляційною стрічкою руки, заклеївши собі стрічкою рот, крикнула та лягла в прохідній кімнаті будинку для того, щоб її знайшли діти (а.с.108 Т.1).

Оголошеним в судовому засіданні протоколом огляду місця події від 25 липня 2011 року, відповідно до якого було оглянуто АДРЕСА_1 під час проведення якого на ліжку в кімнаті на першому поверсі виявлено труп ОСОБА_4, а також вилучено два відрізка липкої ізоляційної стрічки та рулон ізоляційної липкої стрічки, який на момент огляду знаходився в тумбочці коридору вказаного будинку. Окрім цього під час огляду було проведено обробку поверхонь у будинку феромагнітним дактилоскопічним порошком та було виявлено сліди дактилоскопічного походження.

Також як вбачається із вказаного протоколу в кімнаті де проживала та було виявлено труп ОСОБА_4 було оглянуто вікно, права створка якого була відчинена та на підвіконні, на підлозі під вікном будь-яких накладань бруду чи слідів відбитків взуття не виявлено. Також на підвіконні вказаного вікна зі сторони двору, яке представлене частиною бетону, тобто на його зовнішній поверхні, містилося значне накладання вологого бруду без відображення будь-яких слідів на ньому.

Оглядом вказаного вікна повністю спростовується версія підсудної щодо розбійного нападу на будинок іншими особами та проникнення в нього через вказане вікно, оскільки жодних слідів низу взуття чи інших слідів, які б свідчили про можливе проникнення через нього, як з його внутрішньої так і з його зовнішньої сторони не виявлено (а.с.12-29 Т.1).

Вказана версія підсудної, щодо того, що ОСОБА_4 вбили троє невідомих чоловіки, які проникли в будинок, також спростовується і оголошеним в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи речового доказу №156 від 07 вересня 2011 року, згідно якого в піднігтьовому вмісті рук ОСОБА_4 знайдено епітеліальні клітини особи жіночої генетичної статі та визначено антигени А, В і Н системи АВ0 та зважаючи на групову належність крові ОСОБА_3 домішки її клітин в цих об'єктах допускаються. (а.с.251-252 Т.1). Вказаний висновок свідчить про те, що особа, яка могла спричинити смерть ОСОБА_4, в піднігтьовому вмісті рук якої знайдено епітеліальні клітини особи жіночої генетичної статі, є жінкою, що не відповідає версії ОСОБА_3, щодо причетності нападу на будинок трьох осіб чоловічої статі.

Оголошеним в судовому засіданні висновком судово-медичної експертизи речових доказів №533 від 23 вересня 2011 року, відповідно до якого у слідах на жіночому халаті, що належав потерпілій ОСОБА_4 знайдена кров, яка може належати потерпілій ОСОБА_4, а у випадках можливого змішування крові двох або більше осіб в одних і тих же слідах, домішка особи, крові якої властивий антиген Н як основний, а саме ОСОБА_3 не виключається. (а.с.277-279 Т.1).

Вчинення умисного вбивства ОСОБА_4 саме ОСОБА_3 підтверджується також і оголошеним в судовому засіданні протоколом відтворення обстановки та обставин події від 27 липня 2011 року, згідно якого ОСОБА_3 в присутності понятих підтвердила раніше дані нею показання та на місці чітко відтворила обставини вчиненого нею вбивства ОСОБА_4, зокрема зазначила яким чином та за яких обставин вона 25 липня 2011 року близько 01.00 год. в кімнаті першого поверху в АДРЕСА_1 шляхом здавлення органів шиї руками вбила ОСОБА_4 та на статисті продемонструвала яким саме чином вона вчинила дане вбивство, після чого вирішили інсценувати напад на будинок та вбивство ОСОБА_4, задля чого взяла з тумбочки в коридорі клейку стрічку та ножицями відрізала два куски стрічки різної довжини. Після цього вона пройшла в прохідну кімнату та на собі показала яким чином вона обмотала собі кисті рук. В подальшому під час проведення даної слідчої дії, вона зазначила, що крикнула, щоб почули діти, та взяла другий кусок та заклеїла собі рот, після чого продемонструвала, яким чином вона переступила ногами собі через руки, таким чином, що руки залишились з-заді та лягла на підлогу головою до входу у прохідну кімнату на праве плече. (а.с.121-136 Т.2). Опитані при цьому в судовому засіданні в якості свідків понятий ОСОБА_14 та статист ОСОБА_15, які брали участь в даній слідчій дії ствердили, що усі показання під час відтворення обстановки та обставин події підсудна давала сама, без будь-якого психологічного чи фізичного тиску з боку працівників міліції, без будь-який сторонніх вказівок.

При цьому суд не бере до уваги твердження підсудної та її захисника ОСОБА_1 про недопустимість протоколу відтворення обстановки та обставин події від 27 липня 2011 року як доказу, у зв'язку із тим що не було згоди власника будинку на проведення такої слідчої дії, оскільки ОСОБА_3 станом на день вчинення злочину на законних підставах проживала у вказано АДРЕСА_1, зокрема була зареєстрована за вказаною адресою та у відповідності до вимог ст. 14-1 КПК України, як особа яка в ньому проживала з власної волі надала дозвіл на проведення даної слідчої дії, під час якої вона приймала участь та самостійно відтворювала обстановку на обставини вчиненого злочину.

Аналогічне стверджується також протоколом огляду місця події, який було проведено 25 липня 2011 року, де на місці було виявлено два фрагменти клейкої стрічки із тканини чорного кольору, якими, як стверджувала ОСОБА_3 на досудовому слідстві вона змотувала собі кисті рук та заклеювала рот.

Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні висновку експерта №1-1312/11 від 20 жовтня 2011 року, вказані два відрізки односторонньої ізоляційної стрічки і одностороння ізоляційна стрічка в крузі які були виявлені під час огляду місця події до розчленування складали одне ціле, тобто були однією прогумованою ізоляційною стрічкою на тканинній основі в крузі, чорного кольору із односторонньо-нанесеним клейовим шаром, шириною 39 мм. Два відрізки ізоляційної стрічки, довжиною 171 мм і 449 мм були відділені від ізоляційної стрічки в крузі шляхом відрізання даних відрізків стрічки із мотка, спричиненого ріжучим предметом по типу ножиців, про що знала лише підсудна та чітко і послідовно протягом усього досудового слідства висвітлювала як в своїх поясненнях так і під час відтворення обстановки та обставин події (а.с.78-83 Т.2).

Також, як вбачається із оголошеного в судовому засіданні висновку судово-медичної експертизи речових доказів №547 від 27 вересня 2011 року та висновку судово-медичної експертизи речових доказів №548 від 28 вересня 2011 року, піт виявлений на внутрішній липкій поверхні двох фрагментах липкої ізоляційної стрічки та на рулоні липкої ізоляційної стрічки може походити від ОСОБА_3 (а.с.4-6, 12-15 Т.2).

Даними доказами повністю спростовуються показання ОСОБА_3, які вона давала в судовому засіданні про те, що викривальні показання щодо себе та явку з повинною в процесі провадження досудового слідства вона давала під фізичним та моральним тиском працівників міліції, які змусили її зізнатись у скоєнні даного злочину.

Оглядом в судовому засіданні відеозаписів слідчих дій, а саме допиту ОСОБА_3 як підозрюваного (а.с.113-118 Т.2) та відтворення з нею обстановки та обставин події (а.с.121-136 Т.2) встановлено, що ОСОБА_3 була забезпечена захисником -професійним адвокатом, їй перед проведенням слідчих дій в повному обсязі роз'яснювалися її права та обов'язки, в тому числі і право відмовитися давати показання та відповідати на запитання, самі ж показання вона давала та відтворювала обстановку і обставини на місці події добровільно, ходила вільно, уточнювала яким чином вона спричинила смерть ОСОБА_4 та місце де вона інсценувала напад на себе, спокійно відповідала на запитання учасників слідчих дій. Також з відтворених відеозаписів вбачається, що жодного тиску на неї зі сторони працівників правоохоронних органів чинено не було, як і фактів того, що свідчення вона давала такі, як зазначав слідчий.

Крім цього, в процесі досудового слідства ні ОСОБА_3 ні її захисники жодного разу не заявляли про те, що на неї чиниться тиск, оскільки такі її заяви в матеріалах кримінальної справи відсутні.

Більше того, в результаті проведеної в процесі судового слідства прокурорської перевірки за фактом застосування до ОСОБА_3 недозволених методів ведення досудового слідства, про що вона повідомляла в ході її допитів в судовому засіданні, 02 червня 2012 року старшим помічником прокурора м. Тернополя Івасик Н.Є. винесено постанову, якою відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно начальника сектору УКР УМВСУ в Тернопільській області ОСОБА_17, заступника начальника МВМ №1 Тернопілсьького МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_18 за ст. 365 КК України у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину. Також вказаною постановою відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину стосовно старшого слідчого в ОВС -криміналіста СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_19 за ст.ст. 365, 366, 371, 372, 373 КК України та стосовно старшого слідчого в ОВС -криміналіста СУ УМВС України в Тернопільські області ОСОБА_20 за ст.ст. 365, 366 КК України.

Окрім цього під час судового слідства було опитано старшого слідчого в ОВС -криміналіста СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_19 в провадженні якого перебувала вказана кримінальна справа, який вказав, що під час допитів в якості підозрюваного та обвинучаченого, ОСОБА_3 без будь-якого тиску давала зізнавальні покази по справі, що також підтвердила під час відтворення обстановки та обставин події. Усі пояснення були надані підсудною добровільно та з жалю до вчиненого.

Під час опитування старшого слідчого в судовому засіданні жодних заперечення чи питань до того зі сторони захисту та підсудної щодо чинення тиску на ОСОБА_3 в ході досудового слідства не поступило.

Локалізація виявлених на тілі ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, а також причина її смерті встановлені висновком судово-медичної експертизи №538/472 від 2 вересня 2011 року, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала внаслідок механічної асфіксії від стиснення органів шиї руками (здушення руками). Зокрема при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 виявлено такі травматичні зміни: сім саден обличчя (шість із яких в ділянці носо-губного трикутника та одне на лівій половині підборіддя); синець верхньої губи із крововиливами в її слизову оболонку, вивих першого лівого верхнього зуба; ділянка внутрішньо шкірних крововиливів правої половини підборіддя та три ділянки внутрішньо шкірних крововиливів шиї; крововилив в кінчик язика; перелом правого верхнього ріжка під'язикової кістки, із крововиливом в навколишні м'які тканини та глотку. Дані тілесні ушкодження утворилися прижиттєво, незадовго до настання смерті потерпілої, на що вказують їх морфологічні властивості (запалі, рожево-червоні поверхні саден, біло-синюшний відтінок синця, насичений темно-червоний відтінок крововиливів в м'які тканини, без ознак їх реактивного запалення: відсутність ознак консолідації (зрощення) переломів кісток). Зважаючи на вид тілесних ушкоджень(садна, синець, крововиливи, вивих, перелом) вони утворилися від дії тупих предметів. Розташування та розміри, форма синця, саден та ділянок внутрішньо шкірних крововиливів обличчя та шиї; крововиливів слизової оболонки верхньої губи; крововиливу в кінчик язика; вивих зуба; характер крововиливів у м'які тканини шиї, морфологічні особливості перелому великого ріжка під'язикової кістки, виявлені при розтині загально-асфіктичні ознаки, в сукупності дають підстави стверджувати, що в даному випадку мала місце дія обмеженої поверхні тупого предмета, і такі ушкодження цілком могли бути наслідком стиснення органів шиї пальцями рук, із закриттям отворів рота та носа в один із моментів. Факт смерті ОСОБА_4 внаслідок механічної асфіксії від стиснення органів шиї руками підтверджується виявленими при розтині трупа: комплексу ушкоджень обличчя (ділянки носо-губного трикутника) та шиї від стискаючої дії пальців рук: невеликі овальні садна та ділянки внутрішньо шкірних крововиливів, синець та крововиливи в слизову оболонку верхньої губи; крововилив в кінчик язика, м'які тканини глотки; перелом правого великого ріжка під'язикової кіски з вогнищевим крововиливом у цій ділянці: внутрішньо шкірними крововиливами обличчя (повік та носо-губного трикутника); крововиливами у сполучні оболонки повік, під зовнішню оболонку серця і легеневий листок плеври, переповнення кров'ю правої половини серця (так званий «асфіктичний тип серця»), прояви емфіземи легень (повітряні на дотик, внутрішніми краями перекривають перекард, краї легень заокруглені, роздуті, в цих ділянках розрізаються із характерним кепітуючим звуком) недокрів'я селезінки (ознака Сабінського), застійне повітря внутрішніх органів; а також результатами судово-гістологічного дослідження шматочків внутрішніх органів (крововиливи у м'які тканини з ділянки переломів правого ріжка під'язикової кістки та м'які тканини з ділянки гортані без ознак запальної реакції, гіперемія, поширенні атересклерози, гостра вогнищева альвеолярна емфізема легень, ознаки слабо вираженого бронхоспазму, інтральвеолярні крововиливи. Таким чином, між спричиненням потерпілій тілесних ушкоджень та настанням її смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок. Судячи із розвитку трупних явищ (труп охолоджений рівномірно; трупне заклякання добре виражене в усіх групах м'язів; трупні плями при натискуванні на них зникають та відновлюються впродовж близько 5 хвилин, відсутність ознак гниття) смерть ОСОБА_4 настала приблизно за 8-12 годин до розтину її трупа. Травмування ОСОБА_4 супроводжувалося небезпечними для життя явищами (гострою механічною асфіксією), тому отриманий нею комплекс тілесних ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 даних, які б вказували на можливу боротьбу чи самооборону, не виявлено. Як правило смерть , обумовлена асфіксією, наступає в середньому через 4-7 хвилин з початку безперервної дії зовнішнього фактора, що супроводжується швидкою втратою свідомості і природно виключає можливість здійснення потерпілою самостійних дій, наприклад рухатися, пересуватися чи, кричати і т.п. Утворення тілесних ушкоджень виявлених під час розтину трупа ОСОБА_4, а також заподіяння їй смерті за обставин наведених в матеріалах кримінальної справи, а саме допиті ОСОБА_3 та відтворенні з нею обставин та обстановки вчиненого злочину не виключається. Незадовго до настання смерті ОСОБА_4 вживала алкогольні напої, що підтверджується наявністю запаху алкоголю з ротової порожнини та внутрішніх органів її трупа, а також за результатом судово-токсикологічного дослідження взірців крові та сечі від її трупа, при якому виявлено етиловий спирт в кількості: в крові - 3,15 % (проміллє), в сечі - 2,96 % (проміллє). Вказана концентрація етилового спирту в крові може відповідати стану сильного ступеня алкогольного сп'яніння. При судово-імонулогічному дослідженні встановлено, що кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи АВ(IV) за ізосерологічною системою АВО (а.с.200-211 Т.1).

Вказаним висновком експертизи в сукупності з протоколом відтворення обстановки та обставин події підтверджуються показання ОСОБА_3, дані нею на досудовому слідстві щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, які були направлені на спричинення їй смерті, способу та тривалості таких дій зі сторони ОСОБА_3, які свідчить про єдиний цілеспрямований умисел ОСОБА_3, що полягав як наслідок зазначених дій, у позбавленні життя ОСОБА_4

Що ж стосується показань неповнолітнього свідка ОСОБА_9, яка є дочкою підсудної, зі слів якої вона цієї ночі, перебуваючи на другому поверсі, на першому поверсі бачила незнайомого їй чоловіка, та ОСОБА_3, які були дані нею в судовому засіданні про те, що вона не вбивала ОСОБА_4, а цей злочин вчинили інші особи, які проникли в їх будинок, зокрема по тілобудові один із них був схожим на колишнього співмешканця ОСОБА_4 -ОСОБА_6, а також підозрює сина потерпілого ОСОБА_5 від першого шлюбу ОСОБА_7, який на її думку претендував на будинок належний вбитій і міг шукати документи на вказаний будинок, та в процесі нападу нанесли їй тілесних ушкоджень, зокрема завдали ударів в голову та живіт від чого вона втрачала свідомість, то вони на увагу на думку суду є надуманими з сторони ОСОБА_9 та нав'язаними зі сторони її матері ОСОБА_3, а тому не заслуговують на увагу та повністю спростовуються зібраними матеріалами кримінальної справи, зокрема протоколом огляду місця події та протоколом відтворення обстановки та обставин події, а також оголошеним в судовому засіданні висновком експерта №1306 від 25 серпня 2011 року поведеного одразу ж після вчиненого злочину, згідно якого при судово-медичній експертизі 25 липня 2011 року в ОСОБА_3 зовнішніх ушкоджень (синців, саден, ран, забою м'яких тканин тощо) не виявлено. Також не виявлено ознак травматичних змін при вивченні рентгенограм черепа та лівого плечового суглобу із захопленням лівої половини грудної клітки, що були їй виконані 25 липня 2011 року при зверненні за медичною допомогою в травмпункт Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги. Виставленні ОСОБА_3 при зверненні за медичною допомогою у вищевказаний лікувальний заклад діагноз закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку та ушкодження капсули лівого плечового суглобу, а також виставлений їй при огляді 25 липня 2011 року лікарем нейрохірургом в приймальному відділенні комунального закладу Тернопільської обласної ради «Тернопільська університетська лікарня «діагноз забою м'яких тканин потиличної ділянки голови та лівого плечового плеча (про що відмічено в медичній довідці №8891) не можуть бути підданими судово-медичній експертній оцінці при визначені характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки вони не підтверджуються об'єктивними відомостями (а.с.215-217 Т.1).

Також про те, що покази ОСОБА_9 є неправдивими є їх непослідовність протягом часу досудового та судового слідства, а також суперечливість тим, які надала в судовому засіданні підсудна.

Зокрема, будучи опитаною 25 липня 2011 року ОСОБА_9 вказала на те, що вказаної ночі мати почувши гавкіт собаки на дворі двічі спускалась на перший поверх, щоб подивитись чи все нормально, однак коли ОСОБА_4 вдруге спустилась на низ, то вона почувши її крик з першого поверху, вийшла із кімнати, в якій спала на другому поверсі та зійшовши на низ, зі сходів побачила невідомого їй чоловіка та почала кликати маму, на що вказаний чоловік втік в кімнату де проживала ОСОБА_4 (а.с.77-78 Т.1).

В подальшому, як в ході досудового так і судового слідства свої показання ОСОБА_9 змінила та зазначила, що її матір ОСОБА_3 на гавкіт собаки на перший поверх спускались лише раз, після чого вона почула її крик звідти. Також зазначала, що вона почувши крик матері не спускалась в низ по сходах на перший поверх, а лише спустилась на три сходинки після чого побачила незнайомого їй мужчину.

Окрім цього, неправдиві покази підсудної дані неї одразу ж після вчинення злочину, де вона намагалась ввести в оману слідство щодо обставин вчиненого злочину шляхом імітування нападу на будинок є такими, що невідповідають по змісту тим, які вона надала в судовому засіданні. Зокрема як вбачається із показань наданих ОСОБА_3 на досудовому слідстві (а.с.а.с. 60-65, 129-133 Т.1), вона зазначала, що коли зайшла в кімнату до ОСОБА_4 та вступила три-чотири кроки в її середину то відчула удар невідомим їй предметом по голові від чого втратила свідомість, а прийшла до себе лише в той момент коли її приводили до себе її діти ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в прохідній кімнаті. Також зазначила, що особу яка їй завдала вказаного удару вона не бачила та як вбачається із її показань вона не викрикувала, щоб її почули діти. Однак в подальшому будучи допитаною в судовому засіданні, підсудна співставляючи свої раніше дані показання із матеріалами справи та показаннями своєї дочки вже зазначила, що коли вона ввійшла в кімнату свекрухи та зробивши декілька кроків, отримала удар ззаду по голові предметом схожим на пластикову пляшку із водою в голову, після чого втратила свідомість. Через 3-5 хв. вона прийшла до свідомості, чого не зазначала раніше, та виявила, що її руки зв'язані ззаду, а рот заклеєний ізолентою. Прислухавшись вона почула голоса трьох чоловіків, чого також не зазначала раніше, які як вона зрозуміла проникли через вікно кімнати її свекрухи, та піднявши голову помітила трьох осіб, один з яких по тілобудові був схожий на колишнього співмешканця ОСОБА_4 -ОСОБА_6, а також підозрює сина потерпілого ОСОБА_5 від першого шлюбу ОСОБА_7, який на її думку претендував на будинок належний вбитій і міг шукати документи на вказаний будинок. З розмови вказаних чоловіків, вона зрозуміла, що вони шукають якісь документи. Після цього вона спробувала перелізти з кімнати свекрухи в коридор, однак одразу ж відчула удар ногою в область нирок та їй сказали, що свекруху вона повинна була побачити мертвою лише зранку, а за це в тюрму повинен був сісти ОСОБА_5 Після цього їй відклеїли рот та сказали, щоб вона мовчала. В цей час вона викрикнула та відчула ще один удар ногою в живіт від чого знепритомніла, а прийшла до себе від хлопків своїх дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по лиці.

Окрім цього за доручення суду було проведено перевірку щодо можливої причетності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до вбивства ОСОБА_4 За результатами належно проведеної перевірки з призначенням додаткової дактилоскопічну експертизи належності останнім слідів пальців рук виявлених на місці вчинення злочину, 07 червня 2012 року старшим слідчим в ОВС -криміналістом СУ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_19 було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за фактом умисного вбивства ОСОБА_4 за відсутності в їх діях складу злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Вказана перевірка була проведена у відповідності до вимог ст. 22, 99 КПК України за результатами всебічного, повного і об'єктивного дослідження зібраних матеріалів.

Також в судовому засіданні було оголошено та досліджено висновок амбулаторної судово-психіатричної експертизи №561 від 13 вересня 2011 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 на період часу до якого відносяться інкриміновані їй діяння на психічні захворювання не страждала. ОСОБА_3 могла усвідомлювати свої дії та керувати ними у той час, до якого відносяться інкриміновані їй діяння. ОСОБА_3 за теперішнього часу на психічні захворювання не страждає. По своєму психічному стану в даний час ОСОБА_3 здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 не потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру. Під час вчинення інкримінованого їй у вину злочину, ОСОБА_3 в стані фізіологічного афекту не перебувала. (а.с.92-93 Т.2).

Допитаний з приводу вказаного висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи в якості свідка лікар-психіат ОСОБА_21, який приймав участь в складі судово-психіатричної комісії вказав, що жодних сумнівів в учасників судово-психіатричної комісії щодо психічного стану ОСОБА_3 під час проведення експертизи не було. Всі пояснення про обставини вчиненого нею вбивства ОСОБА_4 вона давала добровільно та свідомо, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, детально описуючи конфліктну ситуацію, яка виникла між ними. При цьому зазначив, що дії підсудної в даній ситуації можна кваліфікувати, як стан емоційного збудження у відповідь на образливу поведінку ОСОБА_4, яке не досягло глибини фізіологічного афекту.

Даний судово-психіатричний висновок був даний кваліфікованою судово-психіатричною комісією, експерти були повідомлені про кримінальну відповідальність за дачу неправильного висновку, а тому суд не вбачає підстав для сумнівів у його об'єктивності та правильності.

Вищевказане приводить суд до переконання, про те що станом на день вчинення злочину ОСОБА_3 в стані сильного душевного хвилювання, про що вказувала підсудна під час досудового слідства, в своєму клопотання адресованому суду до початку судового слідства та на початку судового слідства, не перебувала.

Таким чином суд, проаналізувавши зібрані докази у справі, вважає показання ОСОБА_3 щодо її непричетності до вбивства ОСОБА_4 неправдивими, неспроможними та такими, що спрямовані виключно на уникнення нею кримінальної відповідальності за скоєний злочин, а тому оцінює їх критично. Водночас суд, приймає до уваги показання ОСОБА_3, які вона давала в процесі провадження досудового слідства, де вона свою вину у вчиненні вбивства ОСОБА_4 визнавала повністю, оскільки вони узгоджуються з сукупністю зібраних у справі доказів, які є логічно послідовними, взаємодоповнюючими та такими, що повністю спростовують позицію ОСОБА_3, яку вона висловила в ході судового слідства заперечуючи свою вину.

Зокрема, під час дачі показань на досудовому слідстві та при відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_3 самостійно без сторонньої допомоги, що стверджується оглядом відеозаписів при допиті ОСОБА_3 як підозрюваного та при відтворенні обстановки та обставин події, повідомляла про такі обставини злочину та деталізувала такі обставини, які могли бути відомі тільки їй як особі винній у його вчиненні.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані докази в їх повній сукупності, суд, приходить до переконання про доведеність вини підсудної ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що її дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винної, зокрема те, що вона раніше не судима, з позитивної сторони характеризується за місцем проживання та за місцем попередньої роботи, має на утриманні чотирьох дітей, позицію потерпілого, який просить підсудну не карати, а також негативну поведінку ОСОБА_4, що спровокувало вчинення злочину. Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували покарання підсудній суд не вбачає.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_3 без ізоляції її від суспільства є неможливим, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції частини цієї статті обвинувачення у виді позбавлення волі. Саме такий вид покарання на думку суду стане необхідним та достатнім для виправлення і перевиховання винної та попередження вчинення нею нових злочинів.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити попередній -тримання під вартою.

Строк відбуття покарання підсудній ОСОБА_3 рахувати з 27 липня 2011 року, з моменту її затримання.

По справі є судові витрати за проведення трасологічної експертизи №17/425/11 від 10 жовтня 2011 року в сумі 281,40 грн., трасологічної експертизи №17/426/11 від 10 жовтня 2011 року в сумі 393,96 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №17/424/11 від 11 жовтня 2011 року в сумі 225,12 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №17/423/11 від 11 жовтня 2011 року в сумі 843,84 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №17/439/11 від 11 жовтня 2011 року в сумі 225,12 грн., судово-трасологічної експертизи №1-1312/11 від 20 жовтня 2011 року в сумі 562,56 грн. та додаткової судово-дактилоскопічної експертизи №17/213/12 від 05 червня 2012 року в сумі 367,80 грн. на загальну суму 2899,80 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень вісімдесят копійок), які суд вважає слід стягнути з підсудної ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв'язку із витратами органами досудового слідства при провадженні у даній справі.

Речові докази по справі:

- халат ОСОБА_4 вилучений під час огляду трупа, дерев'яний макогін, що був вилучений під час огляду АДРЕСА_1, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СУ УМВС України в Тернопільській області -передати потерпілому ОСОБА_5;

- мобільний телефон MSUNG»ІМЕІ НОМЕР_1, добровільно виданий ОСОБА_3, який переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів СУ УМВС України в Тернопільській області -повернути його законному володільцю;

- фіскальний чек, газету, гіпсовий зліпок відбитку сліду взуття, що були вилучені під час огляду АДРЕСА_1, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберіганні речових доказів СУ УМВС України в Тернопільській області -знищити;

- рулон ізоляційної стрічки, два відрізка ізоляційної стрічки, що були вилучені під час огляду АДРЕСА_1, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи -залишити при матеріалах кримінальної справи;

- грошові кошти в сумі 30 гривень, вилучені під час огляду місця події, які передані для зберігання на депозитний рахунок ВФЗ ТБО УМВС України в Тернопільській області -повернути потерпілому ОСОБА_5, після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України і призначити їй покарання за санкцією частини цієї статті у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 залишити попередній -тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженій ОСОБА_3 рахувати з 27 липня 2011 року.

Стягнути із засудженої ОСОБА_3 судові витрати за проведення трасологічної експертизи №17/425/11 від 10 жовтня 2011 року в сумі 281,40 грн., трасологічної експертизи №17/426/11 від 10 жовтня 2011 року в сумі 393,96 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №17/424/11 від 11 жовтня 2011 року в сумі 225,12 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №17/423/11 від 11 жовтня 2011 року в сумі 843,84 грн., судово-дактилоскопічної експертизи №17/439/11 від 11 жовтня 2011 року в сумі 225,12 грн., судово-трасологічної експертизи №1-1312/11 від 20 жовтня 2011 року в сумі 562,56 грн. та додаткової судово-дактилоскопічної експертизи №17/213/12 від 05 червня 2012 року в сумі 367,80 грн. на загальну суму 2899,80 грн. (дві тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень вісімдесят копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: ГУ ДКУ в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 "за проведення трасологічної експертизи №17/425/11 від 10 жовтня 2011 року, трасологічної експертизи №17/426/11 від 10 жовтня 2011 року, судово-дактилоскопічної експертизи №17/424/11 від 11 жовтня 2011 року, судово-дактилоскопічної експертизи №17/423/11 від 11 жовтня 2011 року, судово-дактилоскопічної експертизи №17/439/11 від 11 жовтня 2011 року, судово-трасологічної експертизи №1-1312/11 від 20 жовтня 2011 року, додаткової судово-дактилоскопічної експертизи №17/213/12 від 05 червня 2012 року).

Речові докази по справі:

- халат ОСОБА_4 вилучений під час огляду трупа, дерев'яний макогін, що був вилучений під час огляду АДРЕСА_1, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів СУ УМВС України в Тернопільській області -передати потерпілому ОСОБА_5;

- мобільний телефон MSUNG»ІМЕІ НОМЕР_1, добровільно виданий ОСОБА_3, який переданий на зберігання в кімнату зберігання речових доказів СУ УМВС України в Тернопільській області -повернути його законному володільцю;

- фіскальний чек, газету, гіпсовий зліпок відбитку сліду взуття, що були вилучені під час огляду АДРЕСА_1, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберіганні речових доказів СУ УМВС України в Тернопільській області -знищити;

- рулон ізоляційної стрічки, два відрізка ізоляційної стрічки, що були вилучені під час огляду АДРЕСА_1, які зберігаються в матеріалах кримінальної справи -залишити при матеріалах кримінальної справи;

- грошові кошти в сумі 30 гривень, вилучені під час огляду місця події, які передані для зберігання на депозитний рахунок ВФЗ ТБО УМВС України в Тернопільській області -повернути потерпілому ОСОБА_5, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, а засудженим який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо