Рішення № 24824073, 12.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. Справа № 5023/1744/12

вх. № 1744/12

Суддя господарського суду Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Яровий А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.12.2011 р.

1-го відповідача - не з'явився

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада Люкс", м. Харків

до 1. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Солоницівка

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, смт. Олександрівка

про стягнення 28440,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лада Люкс" (позивач) звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_2 (першого відповідача), ФОП ОСОБА_3 (другого відповідача) на користь позивача 28440,32 грн. боргу, з яких: основна заборгованість в сумі 24862,86 грн., пеня в сумі 1953,27 грн. за період з 04.08.2011 р. по 04.02.2012р., 3% річних в сумі 378,05 грн. за період з 04.08.2011 р. по 04.02.2012 р., штрафні санкції в сумі 1246,14 грн. Також позивач просить покласти солідарно на відповідачів витрати на оплату судового збору в сумі 1 609,50 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями відділення поштового зв`язку про вручення поштового відправлення (а.с. 56, 57, 59, 60, 69, 70), в судове засідання своїх повноважних представників не направили, відзиву на позовну заяву і витребуваних судом документів до суду не надали.

Відповідно до ст. 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Статтею 75 Господарського кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

15.06.2011 р. між позивачем (постачальник) та другим відповідачем (покупець) був укладений договір постачання № 1161 (надалі - договір постачання), відповідно до умов якого позивач зобов'язався в обумовлені договором строки поставити товар другому відповідачу, а другий відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар в повному обсязі (а.с. 15).

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. договору постачання ціна на товар, що постачається, вказується в накладній. У ціну товару включається вартість товару і упаковки.

Відповідно до п. 4.4. договору постачання, другий відповідач оплачує товар на умовах 100% передоплати або за згодою сторін на протязі 14 календарних днів з дати фактичної поставки товару, шляхом перерахування грошових сум другим відповідачем на поточний рахунок позивача.

Згідно з п.10.2. договору постачання договір пролонгований до 31.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за видатковими накладними №Б000615/05 від 15.06.2011 р., №622/07 від 22.06.2011 р., №627/02 від 27.06.2011 р., №627/03 від 27.06.2011 р., №706/02 від 06.07.2011 р., №708/09 від 08.08.2011 р., №713/04 від 13.07.2011 р., №713/06 від 13.07.2011 р. та №720/05 від 20.07.2011 р. за період з 15.06.2011 року по 20.07.2011 року передав другому відповідачу товар на загальну суму 38673,74 грн. (а.с. 16-21, 23, 24, 26, 27).

Другий відповідач товар прийняв, про що свідчить його підпис та печатка на вищевказаних накладних, проте оплату вартості товару провів частково.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що другий відповідач не розрахувався з позивачем за отриманий товар у повному обсязі та заборгував останньому грошові кошти у розмірі 24862,89 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з другого відповідача 24862,89 грн. основного боргу за договором постачання є обґрунтованими і доведеними матеріалами справи.

Також позивач нарахував другому відповідачеві пеню в сумі 1953,27 грн. за період 04.08.2011 р. по 04.02.2012 р. та штраф у розмірі 5% від вартості товару в сумі 1246,14 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору постачання позивач та другий відповідач домовились, що в разі несвоєчасного перерахування авансу, другий відповідач виплачує позивачу штраф у розмірі 5% від вартості товару, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу, не обмежуючись строками, передбаченими ч. 6 ст. 232 ГК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок сум пені та штрафу, суд встановив, що даний розрахунок є вірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з другого відповідача пені в сумі 1953,27 грн. за період 04.08.2011 р. по 04.02.2012 р. та штрафу в сумі 1246,14 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок 3% річних є вірним та обґрунтованим, з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення з другого відповідача 3% річних в сумі 378,05 грн. за період з 04.08.2011 р. по 04.02.2012 р. також є правомірними.

Крім того з матеріалів справи судом встановлено, що 15.06.2011 р. між позивачем (кредитор) та першим відповідачем (поручитель) був підписаний договір поруки №15/06/11 (надалі - договір поруки) (а.с. 31).

Відповідно до п.1.1. договору поруки перший відповідач поручається перед позивачем за виконання другим відповідачем його зобов'язань перед позивачем і сам зобов'язується солідарно відповідати перед позивачем за порушення зобов'язань другим відповідачем.

Згідно з п.1.4. договору поруки обсяг відповідальності першого відповідача за договором поруки складає 2000,00 грн.

02.04.2012 р. між позивачем та першим відповідачем була підписана додаткова угода №1 до договору поруки про внесення змін до п.1.4. договору поруки, внаслідок яких обсяг відповідальності першого відповідача за договором поруки збільшився до 33 441,00 грн. (а.с. 39).

04.04.2012 р. позивач надіслав першому відповідачеві вимогу №040412, в якій просив його, як поручителя зобов'язань за вказаним договором поруки, сплатити на користь ТОВ "Лада Люкс" кошти у розмірі 33 441,00 грн. на протязі трьох днів з дати її отримання. Перший відповідач дану вимогу отримав 05.04.2012 р., але залишив її без відповіді та без задоволення (а.с. 40).

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України в разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином перший відповідач солідарно з другим відповідачем несе відповідальність перед позивачем за виконання зобов'язань за договором постачання в тому обсязі, який передбачено п.1.3. договору поруки.

Враховуючи вищевикладене і той факт, що відповідачі не надали до суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем або її розмір, хоча мали можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення солідарно з відповідачів основного боргу в сумі 24862,86 грн., пені в сумі 1953,27 грн. за період з 04.08.2011 р. по 04.02.2012 р., 3% річних в сумі 378,05 грн. за з період 04.08.2011 р. по 04.02.2012 р. та штрафу в сумі 1246,14 грн. є обґрунтованими, доведеними суду належними доказами, у зв'язку чим вони підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивач просить покласти на відповідачів понесені витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

У відповідності до вимог ст. 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом визначається особа, яка відповідає встановленим цією статтею певним кваліфікаційним вимогам та яка одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згідно ст. 12 цього Закону оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2011 р. між позивачем (замовник) та адвокатом ОСОБА_4 (виконавець), який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_4 від 11.07.2007 р., було укладено договір №261211 про надання юридичних послуг, за умовами якого позивач доручає, а адвокат ОСОБА_4 зобов'язується надати юридичні послуги, пов'язані з підготовкою усіх необхідних документів для подачі позовної заяви до господарського суду про стягнення заборгованості з відповідачів (а.с. 31-32).

В пункті 2.2. цього договору зазначено, що послуги виконавця вважаються виконаними з моменту подання позовної заяви до господарського суду.

02.03.2012р. платіжним дорученням № 1447 адвокату ОСОБА_4 позивачем перераховано 5000,00 грн. за договором №261211 про надання юридичних послуг від 26.12.2011 р. (а.с. 38).

Позовна заява у даній справі, подана від імені позивача господарського суду Харківської області, підписана представником позивача адвокатом ОСОБА_4

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем у відповідності до статті 33 ГПК України доведено, що витрати на оплату послуг адвоката ОСОБА_4 у розмірі 5000,00 грн. пов'язані з судовим розглядом даної справи.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, господарський суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин судові витрати покладаються солідарно на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лада Люкс" (61144, Харківська область, м. Харків, вул. К. Уборевіча, 8, кв. 153, ЄДРПОУ 32948673, п/р №26005001794301 в АТ „Астра Банк", МФО 380548) основний борг в сумі 24862,86 грн., пеню в сумі 1953,27 грн., 3% в сумі 378,05 грн., штраф в сумі 1246,14 грн., судовий збір в сумі 1609,50 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "14" червня 2012 р.

Суддя Макаренко О.В.