Рішення № 24824047, 18.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 5023/2304/12

вх. № 2304/12

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №1592 від 21.09.11 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез"

до Приватного підприємства "Магдаліна", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Магдаліна" заборгованості за агентським договором №112 про відкриття пунктів обміну валюти від 12.11.2008 р. в розмірі 3 401,59 грн. та судових витрат.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про порушення провадження у справі від 24.05.2012 р., яке долучене судом до матеріалів справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

12 листопада 2008 року Між Позивачем - ПАТ АБ "СИНТЕЗ" (Банк) та Відповідачем - ПП "МАГДАЛІНА" (агент) був укладений Агентський договір № 112 про відкриття пунктів обміну валюти (далі по тексту - Агентський договір або договір), відповідно до якого Позивач доручає, а Відповідач зобов'язується від імені і за рахунок Позивача здійснювати валютно-обмінні операції готівкової іноземної валюти для фізичних осіб відповідно до чинного законодавства України.

Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчені печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, цей договір є правомірним правочином.

За своєю правовою природою зазначений договір є договором комерційного посередництва, відповідно до вимог статті 295 Господарського кодексу України.

Згідно приписів частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посереднице: (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційний, агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до пункту 1.1 Агентського договору предметом цього договору є діяльність сторін по створенню пунктів обміну іноземних валют в місті Харкові.

Згідно пункту 1.2 банк доручає, а агент зобов'язується від імені та за рахунок банку здійснювати валютно-обмінні операції готівкової іноземної валюти для фізичних осіб резидентів і нерезидентів відповідно до чинного валютного законодавства.

Розділом 2 договору встановлено права та обов'язки сторін.

Так, у відповідності до пункту 2.1.1 договору банк здійснює реєстрацію пунктів обміну валюти в Управлінні НБУ по Харківській області згідно з наказом банку про відкриття пунктів обміну валют.

Згідно пункту 2.1.2 договору банк організовує роботу пунктів обміну валют зі умови дотримання вимог "Інструкції про організацію та здійснення валютно-обмінних операцій на території України", затвердженої Постановою Правління НБУ № 502 від 12.12.2002 року, щодо кваліфікації касирів, забезпечення пунктів засобами для визначена справжності банкнот та наявності РРО.

Для виконання умов договору банк забезпечує агента оборотними коштами, що в п.п. 2.1.3 та 2.1.4 договору визначені як "аванс", а в п. 6.3 договору - власне, як "обороти кошти".

У відповідності до пункту 2.2.6 договору банк для обмінних пунктів агент встановив ліміт авансу в розмірі 100 000 грн., 20 000 доларів США, 15 000 євро, 400 00 російських рублів та ліміт залишку каси: 150 000 грн., 30 000 доларів США, 20 000 євро 700 000 російських рублів.

Згідно з доповненням № 2 від 16.12.2008 р. до Агентського договору зареєстровані три пункти обміну іноземних валют Відповідача, яким Позивачем було встановлена відповідний режим роботи.

Послуги банку агент надає на оплатній основі. Порядок та розмір винагороди, як банк сплачує агенту врегульовано розділом 5 договору.

Обов'язком агента щодо оборотних коштів, отриманих від банку, є забезпечена, цілісності оборотних коштів (п.6.3 договору), в разі розірвання договору зробити повни розрахунок з банком (п.6.5 договору) та повернути в банк весь залишок каси обмінних: пунктів (п.6.6 договору).

У відповідності до положень пункту 9.2 договору він набирає сили з моменту йог підписання, термін його дії часом не обмежений.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав, а Відповідач отримав аванс.

Порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою платіжними документами, що виражені в іноземній валюті регулюється Інструкцією Національного банку України "Про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України", затвердженою Постановою Правління НБУ № 502 від 12.12.2002 р., пункт 4.16 якої зокрема передбачає, що з метою організації безперебійне роботи пунктів обміну валюти як власних, так і пунктів обміну валюти агентів, банк самостійно встановлює для них розмір авансу в готівковій іноземній валюті й готівкової гривнях і до початку робочого дня, уключаючи вихідні і святкові дні, забезпечує власні пункти обміну валюти та пункти обміну валюти агентів коштами відповідно до встановлених обсягів.

Відповідно до п.8.2 договору кожна із сторін вправі розірвати цей договір односторонньому порядку, попередивши про це іншу сторону за 15 днів до розірвання договору.

Згідно з вищезазначеними умовами договору Позивач 29 червня 2010 року надіслав Відповідачу повідомлення про розірвання договору на відкриття пунктів обміну валют.

Пунктом 6.6 договору передбачено, що кошти, надані банком агенту як оборотні і є залишком каси в момент припинення договору підлягають поверненню банку в трьохденний строк.

Враховуючи вищезазначене, та ті обставини, що на балансі Позивача значиться дебіторська заборгованість банку за вказаним Агентським договором в розмірі 3 401,59 грн., 13.07.2011 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою вих. № 1381/02 про повернення дебіторської заборгованості банку, в якій просив останнього протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги погасити зазначену заборгованість.

15.07.2011 року Відповідач у зв'язку з вимогою Позивача про повернення дебіторської заборгованості визнав наявну суму заборгованості, однак запропонував розглянути це питання шляхом заліку зустрічних однорідних вимог. Однак, така пропозиція Відповідача суперечила чинному законодавству України, оскільки ліквідатор банку не мав законних підстав для здійснення заліку зустрічних однорідних вимог, так як відповідно до ст. 96 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вимоги щодо погашення визнаної кредиторської заборгованості задовольняються в міру надходження на рахунок коштів від продажу майна банку та після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатні коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Тобто, проведення заліку зустрічних однорідних вимог з Відповідачем порушило б права та інтереси інших кредиторів банку.

Таким чином, вимоги Позивача до Відповідача щодо погашення заборгованості по Агентському договору до цього часу залишились без задоволення.

Судом встановлено, що станом на дату подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 3 401,59 грн.

Зважаючи на стійку фінансову неплатоспроможність Позивача, Постановою Правління Національного банку України від 03.11.2010 року № 479 "Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації Позивача.

Пунктом 6 частини першої статті 92 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачено, що до повноважень ліквідатора щодо здійснення ліквідаційної процедури є пред'явлення до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банку, у тому числі через судові органи.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 3 401,59 грн. обґрунтованими та такою, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "МАГДАЛІНА" (61001, м. Харків, вул. Кірова, 56 код ЄДРПОУ 32674839) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦІОНЕРНИЙ БАНК "СИНТЕЗ" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код ЄДРПОУ 21564391) суму заборгованості за агентським договором №112 про відкриття пунктів обміну валюти від 12.11.2008 р. у розмірі 3 401,59 грн. та судовий збір у розмірі 1 609,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/2304/12

Повне рішення складене 19 червня 2012 року.