Рішення № 24824028, 18.06.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2012 р. Справа № 5019/523/12

За позовом дочірньої компанії «Газ України»в особі Волинської філії дочірньої компанії «Газ України»

до комунального підприємства «Теплосервіс»Дубровицької районної ради

про стягнення 217 369, 53 грн.

суддя Гудзенко Я.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № 117/10 від 26.12.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 322 від 23.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»в особі Волинської філії ДК «Газ України»(далі - Позивач) звернулася до господарського суду з позовом до комунального підприємства «Теплосервіс»Дубровицької районної ради (далі - Відповідач) про стягнення 217 369, 53 грн., з яких 195 341, 36 грн. основна сума боргу, 15 134, 09 грн. пеня, 1 814, 06 грн. інфляційних втрат, 5 080, 02 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 5 квітня 2012 року порушено провадження у справі розгляд якої призначено на 25.04.2012 року.

В судовому засідання 25.04.2012 р. було оголошено перерву до 23.05.2012 р.

23.05.12 р. Відповідач через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити Позивачу у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій з підстав зазначених у відзиві.

В судовому засіданні 23.05.2012 р. розгляд справи було відкладено на 05.06.2012 р.

05.06.2012 р. Відповідачем було подано клопотання про продовження строку розгляду справи, яке задоволено судом.

05.06.2012 р., 15.06.2012 р. розгляд справи відкладався.

Позивачем було подано уточнений розрахунок пені, в якому в частині стягнення пені Позивач просить стягнути 15 263, 39 грн., із доказами направлення його копії Відповідачу. Розрахунок прийнято судом до розгляду.

В судовому засіданні 18.06.2012 р. Позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі, представник Відповідача надав суду усні пояснення, які співпадають з його позицією у відзиві.

Судом було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (станом на 05.06.12 р.), в якому вказано стан юридичної особи: в стані припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33. Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи відповідний запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Позивача відсутній в Єдиному державному реєстрі, даний спір підлягає вирішенню по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області,

ВСТАНОВИВ:

30 грудня між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-26/05-TE-3, з додатковими угодами № 1 від 28.01.2011 р. та № 2 від 31.03.2011 р. (далі - Договір).

Додатком 1 до Договору передбачено, що приймання-передача газу оформлюється актом.

Згідно умов Договору Позивач зобов'язався поставити Відповідачу імпортований природний газ в період з 1 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 810 тис. куб. м., а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити природний газ.

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 до Договору передбачено викласти назву Договору у редакції: «Договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання».

Відповідно п. 4 додаткової угоди № 1 встановлено викласти пункт 3.1.1. Договору у редакції: «Загальна вартість цього Договору складається із сум вартості місячних поставок газу».

Пунктом 5 додаткової угоди № 1 до Договору визначено викласти п. 3.2 Договору у редакції: «Сторони домовились, що ціна за 1000,0 кубічних метрів газу встановлюється на рівні граничної ціни на газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, Сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи»

Згідно умов додаткової угоди № 2 з 1 квітня 2011 року п. 3.1 Договору викладено в такій редакції: «ціна за 1000 куб. м. газу становить 815,000 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того:

збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ -2%;

податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами -259,70 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ- 1 309, 20 грн.».

Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю, передавши Відповідачу протягом січня - грудня 2011 року природний газ, на загальну суму 235 010, 57 грн., що підтверджується актами передачі -приймання природного газу від 31.01.2011 р. на суму 79 439, 64 грн., від 28.02.2011 р. на суму 79 186, 97 грн., від 31.03.2011 р. на суму 66 190, 54 грн., від 30.04.2011 р. 10 193, 42 грн.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

одальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання - передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, а саме розрахувався і поставлений природний газ в сумі 39 669, 21 грн.

Відповідач не заперечує щодо отримання газу і наявністю заборгованості у вказаному розмірі, однак не погоджується із розрахунком пені.

Відповідно до п. 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Пунктом 7.3.1 Договору сторони погодили, що у разі порушення Відповідачем умов розрахунків зазначених в договорі, Відповідач зобов'язується крім суми заборгованості сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пункту 9.3 Договору визначено, що строк позовної давності за Договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Тобто, сторони погодили, що нарахування пені здійснюється за шість місяців, що передують зверненню з позовом.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), а також у відповідності до п.п. 7.1, 7.3.1., 9.3. Договору, Позивачем було нараховано пеню в розмірі 15 134, 09 грн. (з 09.08.2012 р. по 08.02.2012 р.), інфляційні втрати за період з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року в розмірі 1 814, 06 грн., 3 % річних за період з 20.02.2011 року по 07.02.2012 року в розмірі 5 080, 02 грн.

Однак, Позивачем розрахунок пені було проведено невірно, оскільки визначено невірний період нарахування - з 09.08.2012 р. по 08.02.2012 р., хоча відповідно до п. 9.3 Договору нарахування пені повинно здійснюватися за шість місяців, що передують зверненню з позовом. Враховуючи те, що Позивач звернувся до суду 31.03.2012 р., дату початку нарахування пені слід вважати 01.10.2011 р.

Таким чином, враховуючи кінцеву дату розрахунку пені зазначену в поданому Позивачем розрахунку, пеня повинна нараховуватися з 01.10.2011 р. по 08.02.2012 р., що дорівнює 10 837, 18 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно із ст. 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. При цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК України позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Оскільки сторони є вільними у визначенні умов договору, вони мають право на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України, ч. 1 ст. 259 ЦК України визначити порядок та термін протягом якого здійснюється нарахування та стягнення пені, що було визначено п. 9.3 Договору.

У відповідності до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Позивачем доказів вбачається, що Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином, проте Відповідач розрахунки за договором провів лише частково.

Доказів на обґрунтування своїх заперечень, а також доказів сплати боргу під час розгляду справи Відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позов задоволено частково судовий збір згідно ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, отже 4 261, 46 грн. судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства «Теплосервіс»Дубровицької районної ради (34100, Рівненська область, м. Дубровиця, вул. Шкільна, 27б, код ЄДРПОУ 33166903) на користь дочірньої компанії «Газ України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) в особі Волинської філії дочірньої компанії «Газ України»(43016, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 1, код ЄДРПОУ 23253092) 213 072 (двісті тринадцять тисяч сімдесят дві) грн. 62 коп. з яких 195 341 (сто дев'яносто п'ять тисяч триста сорок одна) грн. 36 коп. основна сума боргу, 10 837 (десять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 18 коп. пеня, 1 814 (одна тисяча вісімсот чотирнадцять) грн. 06 коп. інфляційних втрат, 5 080 (п'ять тисяч вісімдесят) грн. 02 коп. 3 % річних, а також 4 261 (чотири тисячі двісті шістдесят одна) грн. 46 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 20.05.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.