Рішення № 24823459, 15.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/3754-2012 15.06.12За позовом Концерну "Міські теплові мережі"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії ТОВ "Укрпромбанк"

про стягнення 5580,18 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 03/27 від 03.01.2012 року,

від відповідача: не з'явився,

Суть спору:

26.03.2012 року Концерн «Міські теплові мережі»(далі -позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії ТОВ "Укрпромбанк" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 5580,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги за договором купівлі-продажу теплової енергії № 704289 від 01.10.2008 року, в зв'язку із чим у відповідача станом на 01.02.2012 року виникла заборгованість в сумі 5580,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5011-64/3754-2012, розгляд якої призначено на 27.04.2012 року.

17.04.2012 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на майно відповідача в межах суми розміру позовних вимог.

26.04.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із тим, що ТОВ «Укрпромбанк»звернувся до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»із повідомленням про розірвання договору, а тому вважає договір розірваним з 10.11.2010 року.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 27.04.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для вирішення питання щодо вчинення відповідних процесуальних дій судді Шкурдовій Л.М.

Ухвалою суду від 27.04.2012 року розгляд справи було відкладено на 25.05.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 17.05.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

25.05.2012 року від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 15.06.2012 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

13.06.2012 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із тим, що на час розгляду справи здійснюється ліквідаційна процедура ТОВ «Укрпромбанк».

У судовому засіданні 15.06.2012 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 15.06.2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 15.06.2012 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

01.10.2008 року між Концерном «Міські теплові мережі»(за договором -Теплопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії ТОВ "Укрпромбанк" (за договором -Споживач) було укладено договір № 704289 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді відповідно до умов п. 1.1. якого Теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором в частині продажу теплової енергії, претензії щодо якості та обсягу надання послуг з боку відповідача відсутні.

Термін дії договору відповідно до умов п. 10.1. договору встановлений з 01.10.2008 року до 30.08.2009 року.

Згідно із п. 10.4. Договір вважається продовженим на кожний наступний рік від дати, вказаної у п. 10.1., якщо не відбулася ні одна з обставин, вказаних у п. 10.2. Договору, а саме: взаємної згоди сторін про припинення договору, прийняття рішення судом або ліквідації однієї із сторін.

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «Укрпромбанк»звернувся до Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»із повідомленням про розірвання договору, а тому вважає договір розірваним з 10.11.2010 року, до уваги судом не приймаються оскільки розірвання договору не відбулося в порядку передбаченому договором.

Поясненнями представника позивача, наявними у матеріалах справи актами виконаних робіт за період з 01.11.2010 року по 01.11.2011 року, розрахунком заборгованості відповідача станом на 01.02.2012 року підтверджується факт постачання позивачем відповідачу з 01.11.2011 року по 01.11.2011 року теплової енергії загальною вартістю 5580,18 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та, враховуючи положення п.п. 6.1.-6.3. Договору, відповідач повинен був сплачувати за послуги з теплопостачання до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарюванні та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідачем було порушено умови договору та вимоги законодавства України в частині строків виконання зобов'язання, а саме, не перераховано своєчасно та в повному обсязі плату за надані послуги за період з 01.11.2011 року по 01.11.2011 року.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 5580,18 грн. на підставі договору.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 5580,18 грн. визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення відповідача про те, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку із тим, що на час розгляду справи здійснюється ліквідаційна процедура ТОВ «Укрпромбанк»до уваги судом не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 9 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі; інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до абз. 20. ч. 1 Закону України «Про теплопостачання»споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Отже, відповідач є споживачем теплової енергії та несе обов'язок її повної оплати на підставі договору та вимог законодавства.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Окрім того, 17.04.2012 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на майно відповідача в межах суми розміру позовних вимог

Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст.67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»від 26 грудня 2011 року N 16 умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

За оцінкою суду, позивач не надав достатніх і обґрунтованих доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому викладене позивачем у заяві про забезпечення позову, не є обставиною, яка дає підстави для застосування судом заходів до забезпечення позову в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України.

З огляду на викладене, в задоволенні заяви Концерну "Міські теплові мережі" про забезпечення позову слід відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії ТОВ "Укрпромбанк" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за спожите теплову енергію в сумі 5580,18 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Запорізької філії ТОВ "Укрпромбанк" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

4. В задоволенні заяви Концерну "Міські теплові мережі" про забезпечення позову -відмовити.

5. Після набрання рішенням винності видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна