Рішення № 24823288, 18.06.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "18" червня 2012 р. Справа № 18/5007/56/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 27.12.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Фізичної особи-підриємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 2043,35грн.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 2043,35грн. заборгованості, з яких: 1500,00грн. основного боргу, 232,46грн. - пені, 106,07грн. - 3% річних, 204,82грн. - інфляційних.

Представник позивача в судове засідання подав довідку №3165 від 18.06.2012р., в якій позивач повідомляє, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 1500,00грн. На підтвердження сплати суми основного боргу представник позивача надав платіжне доручення №69 від 11.06.2012р. (а.с.35).

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимогу щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений завчасно та належним чином (за юридичною адресою відповідача, вказаною у довідці ЄДР), про що свідчить розписка відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.27).

Приймаючи до уваги той факт, що неявка повідомленого належним чином відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також те, що ухвалою від 28.05.2012р. відповідача було попереджено про можливість розгляду справи за наявними документами у разі нез'явлення представника відповідача в судове засідання, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2010 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз", правонаступником якого є ПАТ по газопостачанню та газифікації „Житомиргаз" (продавець, позивач) та ФОП ОСОБА_2 (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу природного газу №7/2010/ПД-147 (а.с.10-11), за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця в 2010 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Додатковою угодою до договору купівлі-продажу природного газу №7/2010/ПД-147 сторони погодили, що ціна на природний газ становить з ПДВ 2472,786грн. за 1000 кубічних метрів (п.5.1 додаткової угоди).

Пунктом 7.1 договору №7/2010/ПД-147 передбачено, що оплата запланованого місячного обсягу газу та послуг, що будуть надані в цей період проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

- перша оплата в розмірі 50% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше ніж за 7 банківських днів до початку місяця постачання газу;

- послідуючі оплати проводяться плановими платежами, по 25% від вартості запланованих місячних обсягів до 5 та 15 числа поточного місяця;

- остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Також, між сторонами діє договір від 26 грудня 2007 року №7-2008-Т-147 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств (а.с.14-15), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по транспортуванню природного газу (п.1.1 договору).

На виконання умов договорів позивач передав відповідачу за період з січня 2010 року по березень 2010 року природного газу в обсязі 1781 куб.м. на загальну суму 4500,51грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу від 27.01.2010р., від 26.02.2010р., від 26.03.2010р., які підписані сторонами (а.с.17-18) та надав послуги по транспортуванню 1122 куб.м. газу на суму 128,85грн., разом на загальну суму 4629,36грн.

Відповідач за поставлений газ та надані послуги з транспортування природного газу розрахувався частково.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість у розмірі 1500,00грн. (1371,15грн. заборгованість згідно договору купівлі-продажу природного газу №7/2010/ПД-147 та 128,85грн. борг на підставі договору на транспортування природного газу).

Під час розгляду справи в суді відповідач оплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 1500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №69 від 11.06.2012р. (а.с.35), тому провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 232,46грн. (19,93грн. на підставі договору на транспортування природного газу, та 212,53грн. на підставі договору постачання природного газу) за період з 25.05.2011р. по 24.05.2012р. (а.с.3-4).

Пунктом 9.3 договору від 26.12.2007р. на транспортування природного газу сторони передбачили, що за порушення строку оплати замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня нараховується виконавцем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом (п.9.5 договору).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.3) за транспортування природного газу, суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 19,93грн. нарахована відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Що стосується стягнення пені у розмірі 212,53грн. згідно договору постачання природного газу за період з 25.05.2011р. по 24.05.2012р. суд враховує наступне.

Пунктом 8.1 договору купівлі-продажу природного газу №7/2010ПД-147 встановлено, що у разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ та надані послуги, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами договору купівлі-продажу природного газу №7/2010ПД-147 його сторонами не було закріплено інший порядок нарахування пені.

За таких обставин, останнім днем виконання відповідачем зобов'язання по акту приймання-передачі природного газу від 26.02.2010р. є 05.03.2010р., по акту приймання-передачі природного газу від 26.03.2010р. є 05.04.2010р. (п.7.1 договору), отже право на нарахування пені по акту за лютий 2010р. у позивача виникло з 06.03.2010р. по 03.09.2010р., по акту за березень 2010р. з 06.04.2010р. по 04.10.2010р.

Натомість позивач здійснив розрахунок пені за період з 25.05.2011р. по 24.05.2012р.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на п.9.5 договору транспортування природного газу від 26.12.2007р., яким передбачено, що пеня нараховується виконавцем протягом 1 року, що передує моменту звернення з позовом, оскільки природний газ передавався у власність покупця на підставі іншого договору, а саме: договору купівлі-продажу природного газу №7/2010ПД-147 від 21.01.2010р.

За таких обставин вимоги в частині стягнення 212,53грн. пені необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 106,07грн. 3% річних та 204,82грн. інфляційних нарахувань (а.с.4-5).

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Здійснивши перерахунок 3% річних, господарський суд вважає що річні в сумі 106,07грн. нараховані обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Проте, визначаючи порядок нарахування інфляційних втрат позивачем не було враховано дефляційні процеси.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 204,82грн. заявлені позивачем за період з березня 2010р. по квітень 2012р. (а.с.4-5) підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних не були застосовані встановлені індекси інфляції, показник яких був менше 100% (у квітні-липні 2010р. та липні-серпні 2011р.).

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір інфляційних за прострочений період становить 168,88грн.; вимоги в частині стягнення 35,94грн. інфляційних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач після порушення провадження сплатив суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №69 від 11.06.2012р. (а.с.35), проти позову не заперечив.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи на суму 1794,88грн.: з яких: 1500,00грн. - основного боргу, 19,93грн. - пені, 106,07грн. - 3% річних та 168,88грн. - інфляційних.

В частині стягнення 1500,00грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.

В частині стягнення 212,53грн. пені та 35,94грн. інфляційних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 294,88грн., з яких: 19,93грн. - пені, 106,07грн. - 3% річних та 168,88грн. - інфляційних.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ч.1 ст.80, ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (10014, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул.Фещенко-Чопівського, 35, код 03344071):

-19,93грн. - пені;

-106,07грн. - 3% річних;

-168,88грн. - інфляційних;

- 1413,79грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1500,00грн. основного боргу за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В позові відмовити в частині стягнення 212,53грн. пені та 35,94грн. інфляційних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.1- в справу2- відповідачу (рек. з повід.)