Рішення № 24823281, 26.12.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" грудня 2011 р. Справа № 5/5007/54/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Ляхевич А.А.

при секретарі Нагорній М.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №08-03-28/96-11 від 09.02.2011 р.,

від відповідача: не з"явився,

від третьої особи: не з"явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (м.Київ) в особі Житомирської обласної дирекції (м.Житомир)

до Багатопрофільної фірми "Альфа" ЛТД (м. Олевськ)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" (м.Харків)

про стягнення 11652,29 грн.

Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в особі Житомирської обласної дирекції звернулась до господарського суду з позовом до Багатопрофільної фірми "Альфа" ЛТД про стягнення 11652,29 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Розгляд справи неодноразово відкладався з метою надання сторонами необхідних для розгляду справи доказів, а також у зв"язку із залученням до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Закритого акціонерного товариства "Техноком" (м.Харків), згідно ухвали суду від 22.11.2011 р.

За клопотанням сторін, ухвалою суду від 22.11.2011р. розгляд справи продовжено відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.12.2011р. замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Закрите акціонерне товариство "Техноком" (м.Харків, пров.Забайкальський,15, ідентифікаційний код 22686908) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" (61105, м.Харків, пров.Забайкальський, 15, ідентифікаційний код 22686908).

Зважаючи на викладене, а також надіслане 08.12.2011 р. факсом клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, з огляду на обгрунтовану неможливість останньої станом на 08.12.2011р. виконати вимоги ухвал суду щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів, а також відсутність заперечень з боку представника відповідача щодо заявленого клопотання, розгляд справи було відкладено ухвалою суду від 08.12.2011 р. на 26.12.2011 р.

В судове засідання 26.12.2011 р. відповідач та третя особа своїх представників не направили.

26.12.2011 р. до суду від третьої особи - ТОВ "Вінгрупп Україна" факсом надійшли письмові пояснення щодо позовної заяви НАК "Оранта" (а.с.77-79).

26.12.2011 р. на адресу суду надійшло в оригіналі письмове клопотання третьої особи від 08.12.2011 р. та заява про заміну третьої особи правонаступником, з доданими до клопотання та заяви документами, а також письмові пояснення щодо позовної заяви НАCК "Оранта" про відшкодування збитків в порядку регресу. Вказані документи долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить стягнути з відповідача на користь ВАТ НАСК "Оранта" виплачене страхове відшкодування в сумі 11652,29 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Альфа", яка є відповідачем у справі, виклало свої заперечення у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.34-35). Відповідач, зокрема, зазначає, що складаючи страховий акт №916 та здійснюючи страхову виплату ЗАТ "Техноком", позивач не врахував обставин, які встановлені вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова від 03.12.2009 р. (на підставі якого складався страховий акт), зокрема, те, що судом було стягнуто з Багатопрофільної фірми "Альфа" ЛТД на користь власника транспортного засобу Mazda Xedos 9, з номерним знаком 20160 ХВ грошові кошти у розмірі 19967,97 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, пов"язаної з фізичним знищенням транспортного засобу. Відповідач наголошує, що у даному випадку, при задоволенні позову, Багатопрофільна фірма "Альфа" ЛТД, всупереч ст.61 Конституції України буде нести подвійну відповідальність, оскільки сума відшкодування вже визначена рішенням суду та сплачується відповідачем. Посилаючись на викладене, відповідач просить відмовити у позові за безпідставністю.

Третя особа по справі - ТОВ "Вінгрупп Україна" в поясненнях щодо позовної заяви НАК "Оранта" (а.с.77-78, 91-92) пояснила, що на час ДТП легковий автомобіль Mazda Xedos 9, реєстраційний номер НОМЕР_2 перебував в оренді Закритого акціонерного товариства "Техноком" (після перетворення - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп України") на підставі договору оренди автомобіля, посвідченого 10.07.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №2685. Відповідно до п.4.4.1 договору оренди №2685, орендар приймає на себе відповідальність за неушкодженість речі і обов"язок захищати за свій рахунок право власності на неї орендодавця, приймаючи необхідні заходи для запобігання втрати речі в результаті розкрадання, пожежі, псування і т.п. Третя особа зазначає, що відповідно до положень п.36.4 ст.36 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", власник автомобіля ОСОБА_4 звернувся до ЗАТ "Техноком" в листі від 30.07.2007р. з проханням здійснити всі необхідні дії, необхідні для отримання суми страхового відшкодування від страховика та подальшого перерахування отриманої суми на його рахунок. Враховуючи підтвердження власником пошкодженого автомобіля повноважень орендаря щодо отримання страхового відшкодування, ЗАТ "Техноком" було подано заяву про страхове відшкодування до Харківської дирекції НАСК "Оранта". Після отримання від НАСК "Оранта" суми страхового відшкодування (11652,29 грн.) ЗАТ "Техноком" в повному обсязі вказану суму перерахував на поточний рахунок ОСОБА_4, що підтверджується платіжним дорученням №80 від 27.01.2011 р. Посилаючись на викладені обставини, третя особа просить задовольнити стягнути з відповідача на користь ВАТ НАСК "Оранта" виплачене страхове відшкодування в сумі 11652,92 грн.

В судове засідання відповідач та третя особа своїх представників не направили.

З даного приводу господарським судом враховується, що про призначення справи до розгляду відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, тобто, мали час та можливість як для вибору представника своїх інтересів під час розгляду справи, так і для реалізації своїх прав як відповідача та третьої особи по справі, зокрема, для ознайомлення з матеріалами справи, подачі письмового відзиву на позов (ст.59 ГПК України) та письмових доказів (ст.33 ГПК України). Метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі. Суд зауважує, що відповідач та третя особа мали можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника товариства в засідання суду (з урахуванням положень ст.28 ГПК України) для надання усних пояснень, а й підготувавши письмові пояснення по суті господарського спору та надавши (за наявності) відповідні письмові докази на підтвердження чи у спростування позовних вимог.

Господарський суд приймає до уваги, що правова позиція відповідача та третьої особи викладена в наявних у матеріалах справи письмових відзиві та поясненнях; те, що явка учасників процесу в засідання суду обов"язковою не визнавалася, а також приписи ст.75 ГПК України, а тому вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 р. між Багатопрофільною фірмою "Альфа" ЛТД та Відкритим акціонерним товариством Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" в особі Олевського районного відділення НАСК "Оранта" укладено договір (поліс) №ВА/5435118 обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальністі власників наземних транспортних засобів (а.с.13), за яким страховик взяв на себе зобов"язання відшкодувати завдану шкоду життю, здоров"ю та майну третіх осіб, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки - транспортним засобом Іnternational за реєстровим номером НОМЕР_1.

25.07.2007 р. о 19 год.30 хв. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Іnternational за реєстровим номером НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5 та Mazda Xedos 9, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

У відповідності до вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 03.12.2009 р., дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.п.1.5, 2.9-а, 10.1, 12.2, 12.9-б Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, ОСОБА_5 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 Кримінального кодексу України (а.с.14-16).

Як встановлено судом, на час вчинення ДТП автомобіль Mazda Xedos 9, реєстраційний номер НОМЕР_2 перебував в оренді Закритого акціонерного товариства "Техноком" (на даний час - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп України", третя особа по справі) на підставі договору оренди автомобіля, посвідченого 10.07.2007р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №2685 (а.с.93).

Відповідно до п.4.4.1 названого договору оренди, орендар приймає на себе відповідальність за неушкодженість речі і обов"язок захищати за свій рахунок право власності на неї орендодавця, приймаючи необхідні заходи для запобігання втрати речі в результаті розкрадання, пожежі, псування і т.п.

В заяві від 30.07.2007 р., адресованій ЗАТ "Техноком", власник автомобіля ОСОБА_4 зазначив про факт ДТП 25.07.2007 р. та відповідно до п.4.4.1 договору оренди просив ЗАТ "Техноком" здійснити всі дії, необхідні для отримання суми страхового відшкодування від страховика та подальшого перерахування отриманої суми на його рахунок (а.с.94).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2007 р. Закрите акціонерне товариство "Техноком" звернулось до Харківської обласної дирекції НАСК "Оранта" із заявою №154 про страхове відшкодування (а.с.12), в якій, зокрема, заявник просить визначити суму страхового відшкодування відповідно до договору страхування та виплатити її Закритому акціонерному товариству "Техноком".

15.06.2010 р. на підставі заяви про страхове відшкодування від 30.07.2007 р., страхового поліса від 21.09.2006 р., протоколу огляду транспортного засобу від 30.08.2007 р., дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 27.08.2007 р., розрахунку розміру страхового відшкодування (а.с.11), а також постанови суду від 03.12.2009 р., НАСК "Оранта" складено страховий акт №916 (а.с.10), за яким заявнику - ЗАТ "Техноком" підлягало виплаті страхове відшкодування у розмірі 11652,29 грн.

10.09.2010 р. НАСК "Оранта" згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення №2859 перерахувало ЗАТ "Техноком" відповідно до призначення платежу - 11652,29 грн. страхового відшкодування згідно акта №916 від 15.06.2010 р. (а.с.50).

Третя особа подала до справи докази - засвідчену копію платіжного доручення №80 від 27.01.2011 р., за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінгрупп Україна" перерахувало ОСОБА_4 11652,29 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів, страхове відшкодування орендованого автомобіля з-но до.б/н від 01.11.07р.Без ПДВ", а також договір банківського рахунку на підтвердження того, що вказаний в платіжному документі рахунок належить ОСОБА_4.

Викладені обставини позивач та третя особа вважають підставою стягнення з відповідача на користь позивача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування - 11652,29 грн.

Розглядаючи питання про обгрунтованість заявленого позову, господарський суд враховує наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

У відповідності до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ч.3 ст.980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Дійсно, згідно ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.771 Цивільного кодексу України, передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чинності договору страхування.

Статтею 988 Цивільного кодексу України, встановлено обов'язки страховика, зокрема, передбачено, що страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові та у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором, а також відшкодувати витрати, понесені страхувальником у разі настання страхового випадку з метою запобігання або зменшення збитків, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Відповідно до ч.2 ст.985 Цивільного кодексу України, страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

У відповідності до п.35.1 ст.35 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент ДТП та подачі заяви про страхове відшкодування), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву.

У даному випадку, договором страхування не було передбачено можливість одержання страхової виплати третій особі, в т.ч. орендарю транспортного засобу, зазначеного в договорі страхування - ЗАТ "Техноком" (ТОВ "Вінгрупп Україна").

Проте, позивачем було здійснено страхову виплату саме на підставі заяви третьої особи про страхове відшкодування та безпосередньо заявнику.

Статтею 990 Цивільного кодексу України, якою визначено умови та порядок здійснення страхової виплати, встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст.991 Цивільного кодексу України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

У даному випадку, приймаючи рішення щодо здійснення страхового відшкодування на підставі перелічених в страховому акті документів, позивач не взяв до уваги, що у відповідності до вироку Комінтернівського районного суду м.Харкова від 03.12.2009 р., яким встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5, який керував транспортним засобом Багатопрофільної фірми "Альфа", вимог п.п.1.5, 2.9-а, 10.1, 12.2, 12.9-б Правил дорожнього руху, та визнано водія транспортного засобу Іnternational, за реєстровим номером НОМЕР_1, ОСОБА_5 винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 Кримінального кодексу України, також вирішено питання щодо відшкодування власнику автомобіля Mazda Xedos 9, реєстраційний номер НОМЕР_2 - ОСОБА_4 матеріальної шкоди, у розмірі, визначеному судовою автотехнічною екпертизою №222, та стягнуто з ТОВ "Альфа ЛТД" на користь ОСОБА_4 завдану матеріальну шкоду в сумі 19967,97 грн.

Слід зазначити, що чинним законодавством, як і умовами договору страхування, укладеного між Національною акціонерною страховою компанією "Оранта" та Багатопрофільною фірмою "Альфа" ЛТД не передбачено подвійне стягнення суми матеріальної шкоди з винної особи, в т.ч. на користь страховика, який виплатив страхове відшкодування, тим більше, що підстави для здійснення такої виплати, у даному випадку, були відсутні, про що на час здійснення виплати третій особі позивачу було відомо.

За таких обставин, правових підстав для задоволення позову господарський суд не вбачає.

Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.

Всупереч вказаним положенням, позивачем не доведено у встановленому порядку законність та обгрунтованість позовних вимог.

Надавши юридичну оцінку всім встановленим обставинам справи в сукупності, в порядку виконання припису ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати покладються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

< Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. >

Суддя Ляхевич А.А.

Повний текст рішення підписано 30.12.2011 р.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (реком. з пов.)

4 - третій особі (реком.з пов.) < Поле для текста >