Постанова № 24822511, 19.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. Справа № 58/554

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Гончарук П.А., Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Київ

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012

зі справи № 58/554

за позовом публічного акціонерного товариства "Київхліб", м.Київ (далі -Товариство)

до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Київ (далі -відділення АМК України)

про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії відділення АМК України від 30.08.2011 № 72/03-П по справі № 60-03/12.10

та за зустрічним позовом Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Київ

до відповідача публічного акціонерного товариства "Київхліб", м.Київ

про стягнення штрафу у розмірі 68 000,00грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача -Чумачов О.М.;

відповідача -Мілевська В.А.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 року Товариство звернулося з позовом до відділення АМК України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 30.08.2011 № 72/03-П у справі № 60-03/12.10.

Відділення АМК України у грудні 2011 звернулося із зустрічним позовом до Товариства про стягнення суми штрафу у розмірі 68 000,00грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.02.2012 (суддя Блажівська О.Є.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 (колегія суддів у складі: суддя Пашкіна С.А. -головуючий, судді Баранець О.М. і Калатай Н.Ф.), первісний позов задоволено. Визнано недійсним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 30.08.2011 № 72/03-П у справі № 60-03/12.10. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення АМК України просить скасувати рішення господарського суду від 15.02.2012, постанову апеляційного суду від 03.04.2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити повністю. Скарга мотивована тим, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст.13,50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2011 № 2210-ІІІ (далі -Закон № 2210).

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для задоволення касаційної скарги.

Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 60-03/12.10 відділенням АМК України 30.08.2011 прийнято рішення № 72/03-П "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що Товариство у складі ДП "Хлібокомбінат № 11", ДП "Хлібокомбінат № 2", ДП "Хлібокомбінат № 10", ДП "Дослідний хлібозавод", ДП "Булочно -кондитерський комбінат", ДП "Хлібокомбінат № 12" за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку реалізації хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві з часткою 89,4%. Визнано, що дії Товариства, які полягали у встановленні окремим суб'єктам господарювання знижок на хліб та хлібобулочні вироби, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку реалізації хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві, та можуть призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку. За вказане порушення на позивача був накладений штраф у розмірі 68 000,00грн.

Зазначене рішення було отримано Товариством 09.09.2011.

В основу оскаржуваного рішення відділенням АМК України були покладені обставини, згідно з якими:

- розпорядженням адміністративної колегії відділення АМК України від 09.12.2010 № 97/03-р було розпочато розгляд справи № 60-03/12.10 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ВАТ "Київхліб", передбаченого пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону №2210 у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку реалізації хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві, яке може призвести до ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання, що було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку;

- відповідно до інформації ВАТ "Київхліб", на вимогу Закону України "Про акціонерні товариства" дане товариство перейменовано в публічне акціонерне товариство "Київхліб";

- публічне акціонерне товариство "Київхліб" (ідентифікаційний код 00381574) відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 221319 є юридичною особою, що зареєстроване за адресою: м.Київ, вул.Межигірська, 83 та діє на підставі статуту, зареєстрованого державним реєстратором Подільської районної у м.Києві державної адміністрації 30.03.2011;

- відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 153929, видами діяльності за КВЕД ПАТ "Київхліб" є, зокрема, виробництво хліба та хлібобулочних виробів (КВЕД 15.81.0);

- відповідно до статуту дочірніми підприємствами ПАТ "Київхліб" є, зокрема: Хлібокомбінат № 2, м.Київ; Хлібокомбінат № 10, м.Київ; Хлібокомбінат № 11, м.Київ; Хлібокомбінат № 12, м.Київ; Булочно -кондитерський комбінат, м.Київ; Дослідний хлібозавод, м.Київ; Білоцерківський хлібокомбінат, м.Біла Церква; Фастівський хлібокомбінат, м.Фастів; Макарівський хлібозавод, м.Макарів; Сквирський хлібозавод, м.Сквира;

- дочірні підприємства ПАТ "Київхліб" діють на підставі статутів, які затверджуються загальними зборами акціонерів ПАТ "Київхліб". Відповідно до пункту 2.14 статуту: керівництво діяльністю дочірніх підприємств здійснюється особами, які призначаються та звільняються відповідно до визначеного порядку головою правління Товариства, тобто ПАТ "Київхліб" здійснює контроль (вирішальний вплив) на господарську діяльність дочірніх підприємств, а отже зазначені особи пов'язані відносинами контролю в розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції";

- ПАТ "Київхліб" у складі ДП "Хлібокомбінат №11", ДП "Хлібокомбінат № 2", ДП "Хлібокомбінат № 10", ДП "Дослідний хлібозавод", ДП "Булочно кондитерський комбінат", ДП "Хлібокомбінат № 12" (далі -Підприємство) здійснює господарську діяльність на ринку хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві як єдиний суб'єкт господарювання;

- об'єктом для визначення монопольного (домінуючого) становища є Підприємство, яке виробляє та реалізує хліб та хлібобулочні вироби в місті Києві;

- товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище Підприємства, є реалізація хліба та хлібобулочних виробів;

- товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів. Специфіка товару свідчить про те, що він не є взаємозамінним з іншими товарами. Відсутня група взаємозамінних товарів, у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого, оскільки у громадян (фізичних осіб), які споживають хліб та хлібобулочні вироби з власними якісними характеристиками, які відрізняються від інших товарів, відсутня альтернатива споживання іншого товару. Отже, товарні межи ринку -реалізація хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві;

- територіальні (географічні) межі ринку - місто Київ;

- часові межі ринку - з 01.01.2009 по 30.09.2010;

- за інформацією головного управління статистики у місті Києві, загальний обсяг виробленого хліба та хлібобулочних виробів у період з 01.01.2009 по 30.09.2010 у місті Києві становив 1 161 021,0 тисячу гривень у вартісних показниках;

- за інформацією ПАТ "Київхліб", обсяг реалізації Підприємством хліба та хлібобулочних виробів у період з 01.01.2009 по 30.09.2010 у місті Києві становив 1 038 097,0 тисячу гривень у вартісних показниках;

- частка Підприємства на ринку реалізації хліба та хлібобулочних виробів, розрахована відповідно до вартісних показників, у період з 01.01.2009 по 30.09.2010 у місті Києві складала 89,4%;

- ПАТ "Київхліб" зверталося з відповідними листами до своїх дочірніх підприємств щодо надання знижок від 3 % до 10 % від існуючої ціни на власну продукцію торговельним мережам магазинів "Еко", "Сімпатік", "Фора", "Фуршет", "БМ трейд";

- серед суб'єктів господарювання, яким реалізовувалась продукція Підприємства без знижки, переважна більшість - приватні фірми та фізичні особи -підприємці;

- Підприємство недоотримало 27,5 тисячі гривень доходу через застосування необґрунтованих знижок.

На підставі наведених обставин відповідач дійшов таких висновків:

- особливі властивості хліба та хлібобулочних виробів як товару, який споживається усіма верствами населення кожного дня, є його нетривалий строк використання -декілька діб, а тому виробники цього товару усвідомлюють той факт, що виробляти хліб та хлібобулочні вироби "на склад" недоцільно, а його перевиробництво є економічно невигідним. Відтак обсяг виробленого хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві дорівнює обсягу його продажу;

- відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року № 49-р, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605, Підприємство у період з 01.01.2009 по 30.09.2010 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку реалізації хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві з часткою більше 35 відсотків та реалізувало продукцію власного виробництва зі знижкою для окремих мереж магазинів "Еко", "Сімпатік", "Фора", "Фуршет", "БМ трейд", чим надало їм переваги по відношенню до інших суб'єктів господарювання, які такі знижки не отримали;

- дії Підприємства, які полягали у встановленні знижок для окремих мереж магазинів, суттєво обмежували конкуренцію на ринку, оскільки через знижки на продукцію торговельні мережі встановлювали значно нижчі роздрібні ціни, що знижувало конкурентоздатність невеликих магазинів, тобто такі дії виробників та дистриб'юторів (постачальників) не просто обмежували конкуренцію на ринку, а робили її неможливою за визначенням;

- монопольне (домінуюче) становище Підприємства на ринку реалізації хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві надало останньому змогу надавати окремим суб'єктам господарювання знижки на власну продукцію через здійснення управління дочірніми підприємствами, ставлячи в нерівні умови у конкурентному змаганні учасників ринку, яким така знижка не надавалась, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону № 2210.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, апеляційний суд виходив з того, що відповідач не довів тієї обставини, що Товариство за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку реалізації хліба та хлібобулочних виробів у місті Києві з часткою 89,4 %. Також суди вказали на те, що, оскільки первісний позов задоволено, то правові підстави для задоволення зустрічних вимог відсутні.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій погодитись не можна.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною другою статті 12 Закону N 2210 встановлено, що монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

За приписами пункту 2 статті 50 Закону N 2210 зловживання монопольним (домінуючим) становищем є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону N 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до статті 59 Закону N 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Наведені вимоги чинного законодавства не були в повній мірі враховані судами.

Приймаючи рішення зі справи, суди не врахували рекомендацій, які містяться у підпункті 15.5 пункту 15 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", згідно з якими господарські суди у розгляді таких справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи при цьому на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого Комітету.

У цьому ж зв'язку у прийнятті оскаржуваних судових рішень місцевий та апеляційний господарські суди, помилково вдавшись до переоцінки висновків відділення АМК України щодо зайняття позивачем монопольного становища на ринку товара, будь-яких власних доводів на спростування правильності встановлених відділенням АМК України обставин не навели, та, в свою чергу, не встановили ніяких порушень вимог Методики визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку, яких би припустився відповідач при дослідженні питання щодо монопольного становища позивача.

Будь-які дані про наявність таких порушень у матеріалах справи відсутні, як відсутні й відомості про те, що позивач відповідно до вимог частини другої статті 12 Закону N 2210 надавав би суду будь-які докази в підтвердження того, що на ринку товару він не зазнає значної конкуренції.

Таким чином, обставинам справи, які були встановлені з належною повнотою, попередні судові інстанції дали неправильну юридичну оцінку.

Це дає підстави для скасування прийнятих у справі рішень в частині задоволення первісного позову та прийняття нового про відмову у задоволенні цих вимог.

Беручи до уваги, що судами попередніх інстанцій, як вбачається зі змісту прийнятих ними рішень, не було встановлено обставин, які відповідно до Закону № 2210 були б здатні перешкодити виконанню оспорюваного рішення АМК України; зважаючи на те, що про існування таких обставин, як вбачається з наявних матеріалів справи, не згадував і позивач; враховуючи вимоги ст. 1117 ГПК України, згідно з якою касаційна інстанція не має права встановлювати обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, а також з огляду на те, що обставини справи, пов'язані з прийняттям оспорюваного рішення відділення АМК України, як про це вже зазначалося, були встановлені судами повно, Вищий господарський суд України вважає можливим прийняті судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову також скасувати, а позов в цій же частині задовольнити.

Керуючись ст.ст. 49, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

2.Рішення господарського суду міста Києва від 15.02.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 у справі № 58/554 скасувати.

3.У задоволенні первісного позову відмовити.

4.Зустрічний позов задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Київхліб" штраф у розмірі 68 000,00грн., накладений рішенням адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2011 № 72/03-П, у доход загального фонду державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації: 21081100, р/р 31118106700009, код банку 820019, код ЗКПО 26077945, отримувач УДК у Святошинському районі міста Києва.

5.Стягнути з публічного акціонерного товариства "Київхліб" у доход державного бюджету України судовий збір у сумі 4553,20грн.

6.Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.

Суддя В. Селіваненко

Суддя П. Гончарук

Суддя В. Харченко