Постанова № 24821546, 12.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/4965/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Безменної Н.В.,

Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання - Коляді С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Провіант»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провіант»до Держаної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провіант»звернулось до суду з позовом до Держаної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004182320 від 14.09.2011 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками податкової інспекції з 18.08.2011 року по 25.08.2011 року згідно поданої позивачем декларації з від'ємним значенням податку на додану вартість за червень 2011 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Провіант»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2011 року у розмірі 5527800,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акта. За результатами перевірки складено акт від 31.08.2011 р. №2300/23/32729070.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Наталка»укладено договір №19-04/11 від 19.04.2011 року, згідно якого постачальник (ТОВ «Провіант») зобов'язується в порядку та на умовах даного договору передати у власність покупцю (ТОВ «Торговий дім «Наталка»), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цукор пісок. Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість за даним договором складає 23580000,00 гривень, в тому числі ПДВ 3930000,00 грн. Покупець здійснює 100% передоплату кожної партії товару, згідно даного договору.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем протягом квітня 2011 року, було отримано від ТОВ «Торговий дім «Наталка»попередню оплату за цукор згідно договору № 19-04/11 від 19.04.2011 року, на загальну суму 23580000,00 грн., в тому числі сума ПДВ становить 3930000,00 грн. Сума ПДВ в розмірі 3930000,00 грн. по першій події з отриманої оплати ТОВ «Провіант», було включено до податкових зобов'язань та задекларовано в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

В ході перевірки ДПІ у м. Чернігові встановлено, що позивач згідно банківських виписок протягом травня 2011 року повертає покупцю ТОВ «Торговий дім «Наталка»попередню оплату за цукор згідно договору №19-04/11 від 19.04.2011 року на загальну суму 23580000,00 грн. в т.ч. сума ПДВ 3930000,00 грн. та згідно ст. 192 Податкового кодексу України подає розрахунок коригування сум податку на додатку вартість до податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року та коригує податкові зобов'язання на суму (-3930000,00 грн.) та від'ємне значення за травень 2011 року складає 6878307,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за червень 2011 року в сумі 5527800,00 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ за травень 2011 року 6878307,00 грн., але фактично ним сплачено у травні 2011 року постачальникам за товар згідно банківських виписок, документів щодо проведених оплат, оборотно -сальдових відомостей в сумі 1691953,00 грн., сума ПДВ 3835847,00 грн. не є сплатою постачальникам за товар в травні 2011 року, ця сума ПДВ є повернення покупцю ТОВ «Торговий дім «Наталка»попередньої оплати за цукор згідно договору №19-04/11 від 19.04.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2011 року, визначена позивачем в розмірі 5527800,00 грн. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за червень 2011 року, визначена податковим органом в розмірі 1691953,00 грн.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення вимог п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем частково не оплачено постачальникам товар в травні 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у червні 2011 року на суму 3835847,00 грн.

Однак, судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, факт придбання товарів чи послуг є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, у травні 2011 року позивачем було сплачено постачальникам товарів (робіт, послуг) ПДВ на загальну суму 1703291,12 грн., що підтверджується виписками з банківських рахунків позивача за травень 2011 року.

Також встановлено, що у вересні -жовтні 2010 року та квітні -травні 2011 року позивачем було віднесено суми податку, сплачені у складі придбаних товарів та послуг з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача на загальну суму 5608056 грн.

Враховуючи викладене судова колегія вважає, що вказані суми ПДВ були включені Позивачем до податкового кредиту із додержанням норм законодавства, що підтверджується вказаними первинними документами, а також Довідками про результати позапланових виїзних перевірок Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за вересень 2010 року та жовтень 2010 та квітень 2011 року, а також Актом позапланової виїзної перевірки Позивач : питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за червень 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2011 року при розрахунку бюджетного відшкодування Позивачем були враховані суми, які не брали участі у розрахунку бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах, а саме: суми ПДВ сплачені постачальникам товарів (робіт, послуг) у вересні-жовтні 2010 року. Вказані суми не брали участі у розрахунку бюджетного відшкодування у попередніх податкових періодах та в подальшому були перенесені до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за квітень 2011 року з огляду на наступне.

Так, у Довідках про результати позапланових виїзних перевірок Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за вересень 2010 року та жовтень 2010, Відповідачем було вказано, що за результатами перевірок неможливо підтвердити заявлену суми бюджетного відшкодування у розмірі 704 240 грн. та 443086 грн. відповідно, що пов'язано із ненадходженням матеріалів зустрічних перевірок, зокрема щодо постачальника ЗАТ «ТЕСМО-М»з інших ДПІ. У зв'язку із цим, зазначені суми були не враховані при здійсненні бюджетного відшкодування Позивачу.

29 березня 2011 року Позивачем було подано Відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2010 року та жовтень 2010 року, яким відкориговано податкові зобов'язання з ПДВ. Зокрема, Позивачем було зменшено суми, які підлягали відшкодуванню на рахунок платника у банку на 198332 грн. та 704240 грн. у вересні та жовтні 2010 року відповідно та включено вказані суми до рядку 24 податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року. У декларації з ПДВ за квітень 2011 року вказані суми були включені до складу залишку від'ємного значення попереднього звітного податкового періоду, що включається до податкового кредиту поточного податкового періоду, що було відображено у рядку 21 декларації з ІІДВ за квітень 2011 року.

Слід зазначити, що правильність здійснення відповідного коригування була підтверджена Відповідачем зокрема у Акті позапланової виїзної перевірки Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за березень 2011 року та у Довідці про результати позапланової виїзної перевірки Позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника податку у банку за квітень 2011 року. У вказаних періодах, Відповідачем, зокрема, перевірялись дані податкових декларації Позивача за березень та квітень 2011 року, і жодних порушень у зв'язку із проведеними коригуваннями виявлено не було. Отже, вказані докази підтверджують правильність здійснених коригувань за вересень і листопад 2010 року.

Необхідно також зазначити, що у квітні 2011 року Позивачем було сформовано податковий кредит у розмірі 3 010 883 грн. (рядок 17 декларації з ПДВ за квітень 2011 року), крім цього, залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становив 2 804 516 грн. Разом із тим, податкові зобов'язання у квітні 2011 року становили 3 934 000 грн. Таким чином, відповідно до правил, передбачених ст. 200 ПК України, у квітні 2011 року сума податкового кредиту, а також частина залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду була врахована у зменшення податкових зобов'язань, у тому числі податкових зобов'язань у розмірі 3 930 000 грн. - ПДВ за договором з TOB «ТД «Наталка».

Як було зазначено вище, у травні 2011 року Позивачем було повернуто попередню оплату за товари TOB «ТД «Наталка»у повному обсязі у зв'язку із чим, у відповідності до п. 192.1 ПК України, Позивач здійснив коригування податкових зобов'язань, а саме зменшив розмір податкових зобов'язань на суму 3 930 000 грн.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованим твердження позивача, що загальна сума ПДВ, яка фактично була сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) та не брала у розрахунку бюджетного відшкодування станом на червень 2011 року становила 5 608 056 грн.

Відповідно до положень ст. 200 Податкового кодексу України (далі -ПК України) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що під терміном «попередні податкові періоди»слід розуміти будь-які податкові періоди, що передують звітному у часі, а не лише попередній звітний місяць.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, судова колегія вважає, що суд першої інстанції всупереч нормам ПК України дійшов висновку, що попереднім податковим періодом для червня 2011 року є лише травень 2011 року, а не будь-які інші періоди.

Судова колегія також зазначає, що визначальним для бюджетного відшкодування с фактична сплата суми податку отримувачем товарів (робіт та послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (робіт та послуг).

Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Провіант»-задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004182320 від 14 вересня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.