Ухвала суду № 24821434, 13.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/954/12 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" червня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Оксененко О.М.,

суддів -Ключковича В.Ю. та Федорової Г.Г.,

при секретарі Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Аргус-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Аргус-Сервіс" (далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкаси (далі -відповідач або податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 00004922301 та № 00004912301 від 29.12.2011 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення сторони, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Позивач зареєстрований, як юридична особа та відповідно до свідоцтва являється платником податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, податковим органом було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року за результатами взаємовідносин з контрагентом ТОВ «РІП»(код ЄДРПОУ 32163147).

Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 38802 грн., за 3-й квартал 2011 року та п. 187.1 ст. 187 та п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у червні та липні 2011 року в сумі 134050 грн., в тому числі за червень 2011 року на 92717, за липень 2011 року на 41333 грн.

За результатами перевірки був складений акт № 2749/23-2/25209824 від 19.12.2011 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення-рішення № 00004922301 від 29.12.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 134050 грн. та зобов'язано сплатити штрафні (фінансові) санкції в розмірі 10333 грн. та податкове повідомлення-рішення № 00004912301 від 29.12.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 38802 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 0 грн. Відповідач в акті перевірки вказує на нікчемність правочину, укладеного між ПП "Аргус-Сервіс" та позивачем, а відтак, на його думку, вони не мали на меті реальних настання наслідків.

Згідно п. 201.10 ст.201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.4 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.6. ст.201 Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку..

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, які були видані та оформлені позивачем ПП "Аргус-Сервіс" відповідають вимогам щодо оформлення згідно п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Крім того, відповідно до ст. 9. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Виходячи з вище викладеного, всі наявні договори на виконання монтажних робіт, акти приймання-передачі виконаних робіт відповідають вимогам визначеними Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»

Крім того, відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Зокрема, за приписами частини першої цієї статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, з огляду на положення зазначеної статті ЦК України, підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК України та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер.

При цьому загальна підстава встановлення нікчемності правочину, передбачена ст. 203 ЦК України, застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК України немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 3 ст. 228 ЦПК України передбачено у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Виходячи з вищевикладеного, відповідачем не надано будь-якого доказу на підтвердження нікчемності укладених між позивачем та ПП "Аргус-Сервіс" договорів. Крім того, відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними цих договорів.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що висновок відповідача щодо неможливості віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ коштів, сплачених за договорами, укладеними між позивачем та ПП "Аргус-Сервіс" є необґрунтованими, а відтак, податкові повідомлення-рішення № 00004922301 та № 00004912301 від 29.12.2011 року є протиправним та підлягають скасуванню.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Федорова Г. Г.