Ухвала суду № 24821405, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19533/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС" про нарахування та стягнення податкового зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 року Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва відмовлено в задоволенні позову щодо нарахування та стягненні з ТОВ «СКС»грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12499, 75 грн. та податку на прибуток в сумі 15647, 50 грн.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

В судовому засіданні позивач наголосив на наявності всіх підстав для здійснення судом нарахування відповідачу податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін та зобов'язанням його сплати заборгованість; відповідач вказав на відсутність таких підстав та зазначив про необхідність залишення скарги ДПІ без задоволення, а спірного судового рішення без змін.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції встановлено, що Актом за № 291/23-60/32210427 від 30.09.2011 року податківцями закріплені результати документальної планової виїзної перевірки, відповідно до яких відповідач здійснював продаж товарів нижче звичайних цін, який визначено на рівні реалізації цих товарів у співставних умовах юридичним особам, що призвело до заниження валового доходу відповідача.

На підставі зазначеного вище Акту перевірки позивачем були складені податкові повідомлення рішення, які були відкликані після оскарження їх ТОВ в адміністративному порядку.

На переконання колегії суддів, окружний адміністративний суд, відмовляючи ДПІ в задоволені позовних вимог, своє рішення мотивував вірно.

Так, особливості оподаткування прибутку підприємств, застосування звичайних цін та порядок їх визначення у перевіряємий податківцями період встановлювалися Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність з 01.04.2011 року, крім діючого до 01.01.2013 року п.п. 1.20.10 п.1.20 ст. 1 цього Закону, відповідно до якого донарахування податкових зобов'язань платнику податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

За змістом п. 4.3 ст. 4 чинного на час виникнення між сторонами спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо контролюючий орган не може визначити самостійно суму податкового зобов'язання платника податків у визначених випадках, то ця сума може бути визначена за непрямим методом за спеціальною методикою, яка визначається законом.

Разом з тим, встановлюючий методику визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами Закон у перевіряємий податківцями період був відсутній.

Право на звернення до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін податківцям надав п.п 20.1.38 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Наряду з цим, ст. 39 цього ж Кодексу, яка визначає методи визначення та порядок застосування звичайних цін набирає чинності з 01.01.2013 року (п. 1 Прикінцевих положень ПК України); іншими ж нормативно -правовими актами не встановлено методів визначення та порядку застосування звичайних цін.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, на час розгляду справи були відсутні підстави для застосування методів визначення та порядку застосування звичайних цін.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог ДПІ щодо нарахування та стягнення з відповідача грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток у зазначених вище розмірах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2012.