Ухвала суду № 24821395, 07.06.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17882/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2012 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті-Сіті" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2012 року позовні вимоги ТОВ «Ріелті Сіті»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення за № 0158311508 від 22.11.2011 року.

Відповідач, посилаючись на порушення окружним судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, в апеляційній скарзі виражає прохання це рішення скасувати та прийняти нове, яким позивачу в задоволені позову відмовити.

На переконання апелянта, до складу витрат другого кварталу 2011 року позивачем не підлягало включенню від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року саме із урахування від'ємного значення об'єкту оподаткування за результатами господарської діяльності за 2010 рік; це порушення податкового законодавства призвело до завищення витрат та від'ємного значення об'єкту оподаткування.

Позивач вважає, що у нього були в наявності всі підстави для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за другий квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, а судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та скасуванню не підлягає.

Апеляційним судом, як і судом першої інстанції, встановлено, що спірне повідомлення -рішення (про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за другий квартал 2011 року) податковим органом винесено на підставі складеного за результатами перевірки Товариства Акта камеральної перевірки від 04.11.2011 року за № 1/1508/31928017, яким констатовано завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, оскільки, на переконання податкового органу, підприємство було не вправі під час складання податкової декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року враховувати загальну суму від'ємного значення за перший квартал 2011 року, а повинно було включити лише витрати, що виникли тільки в першому кварталі 2011 року, тобто без урахування збитків у попередніх періодах.

Погоджуючись з аргументацією окружного адміністративного суду стосовно необґрунтованості зроблених податківцями в Акті висновків та необхідності скасування винесеного ними спірного повідомлення - рішення, колегія суддів обґрунтовує свою позицію наступним.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(що діяв до 01.04.2011 року) -далі Закону № 334/94-ВР, об'єкт оподаткування визначається, як прибуток, котрий визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3 Закону: на суму валових витрат платника податків, визначених ст. 5 цього Закону; на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 та 9 цього ж Закону.

Разом з тим, п.5.1 ст. 5 Закону № 334\94-ВР визначає валові витрати виробництва та обігу, як суму будь - яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійсненних, як компенсація вартості товарів, робіт та послуг, які придбаваються чи виготовляються таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Статтею 6 цього Закону визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податків з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування , сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а п. 22.4 Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»зазначає, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Наряду з цим, п. 37.1 ст. 37 Податкового кодексу України визначено, що підстави для виникнення, зміни та припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом.

Підпункт 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, визначає, що норми розділу ІІІ Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п. 6.1 ст. 6 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств».

На протязі 2010 року норми останнього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 Закону: у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податків враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося на 1 січня 2010 року.

У першому кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, яка утворилася станом на 01.01.2010 року та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням першого кварталу 2011 року.

Зазначене узгоджується з вимогами ст. 6 Закону України № 334/94-ВР, згідно яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та стає витратами першого календарного кварталу.

Разом з тим, починаючи з другого кварталу минулого року до доходів і витрат, що отримані в проведені з 01.04.2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України, п. 3 п.р.4 р. ХХ Перехідних положень якого визначає, що п. 150.1 ст. 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податків з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунки ж об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталі, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюються з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податків за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Також положення п. 150 статті 150 Кодексу передбачають, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податків з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року; розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного зазначення.

Зміст зазначених норм законодавства вказує на те, що п.3 п.р. 4 р. ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011-2012 роках збитків, які виникли після 01.01.2011 року, тобто такі збитки підлягають врахуванню у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Відповідно ж до положення п.56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно -правового акту, виданого на підставі цього кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно - правових актів, або норми одного і того ж нормативно -правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне трактування прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, оскільки актом відповідача підтверджено від'ємне значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2010 року в сумі 4197762 грн., яке в подальшому переносилося через усі податкові періоди збільшуючим підсумком до другого кварталу 2011 року , то позивач правомірно сформував склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з від'ємним показником в сумі 32 103991 грн. з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 23428711 грн.

Висновки відповідача стосовно того, що із вступом у силу р. ІІІ Податкового кодексу України з 1.4.2011 року, в якому відсутні посилання на необхідність обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року, спростовується вищевикладеним.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, в свою чергу, не спростував доводи позивача та не довів правомірності свого рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2012 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 12.06.2012.