Постанова № 24819098, 29.05.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 року справа №2а/0570/1051/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1051/2012 за позовом Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача з донарахування суми грошового зобов'язання за платежем з податку з доходів фізичних осіб в сумі 8143,92 грн та штрафних санкцій в розмірі 511 гривень, а також скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2011 року № 0001451730, яким були визначені вказані грошові зобов'язання та штрафні санкції.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом було помилково за результатами перевірки ВП «Шахта «Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит» донараховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету у розмірі 8143,92грн., у т.ч. за лютий 2011р. у сумі 5,32грн.; за квітень 2011р. у сумі 146,23грн.; за червень 2011р. у сумі 7992,37грн. за рахунок включення до складу оподатковуваного доходу виплачених сум середньої заробітної плати та компенсації заробітної плати, які були нараховані за рішеннями судів та сплачені працівникам за виконавчими листами без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що позивач як роботодавець та податковий агент повинен був при виплаті на користь працівників заробітної плати навіть за рішеннями судів утримати з оподатковуваного доходу податок та перерахувати його до бюджету. Зазначив, що вказаний обов'язок позивача закріплений положеннями пп. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1, пп. 168.4.7 пункту 168.4 статті 168, п. 171.1 статті 171 Податкового Кодексу України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши за матеріалами справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що остання підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Відокремленого підрозділу «Шахта Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» з питань дотримання вимог податкового законодавства, повноти та своєчасності нарахування та перерахування податку з доходів фізичних осіб з виплат громадянам за рішенням суду за період з 01 лютого 2011 року по 30 червня 2011 року за результатами якої складено акт № 3341/17-3/33136690 від 14 жовтня 2011 року та встановлено наступні порушення:

1) пп. «є» 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, ст. 11, пп. 162.1.3 п.162.1 ст. 162, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.18 п.164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, пп. «а» 176.2 ст.176 Податкового кодексу України, в результаті чого під час перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства з питання правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету у сумі - 8143,92грн., у т.ч. лютий 2011р. у сумі 5,32грн.; квітень 2011р. у сумі 146,23грн.; червень 2011р. у сумі 7992,37грн.;

2) пп. 47.1.3 п. 47.1 ст. 47 Податкового кодексу України, п. 3.3 п. 3.6 «Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них податку» № 020 від 24.12.2010р., підприємством в гр.3, 3 «а» Податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та сум утриманого з них податку за 1-2 квартал 2011 не у повному обсязі відображався дохід, який виплачений за рішенням суду фізичними особам.

20 грудня 2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001451730 згідно з п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.110.1 ст.110 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки №3341/17-3/33136690, яким Відокремленому підрозділу «Шахта Іловайська» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» за платежем податок на доходи найманих працівників збільшено суму грошового зобов`язання у загальному розмірі 8 654 грн. 92коп., в т.ч. за основним платежем - 8143,92грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 511грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за рішеннями Харцизького міського суду Донецької області по справам №2-783/2000 від 16 травня 2000р., №2-1232/2002 від 05 квітня 2002 р., №2-3708/1999 від 27.12.1999р., №2-684/02 від 06.03.2002р., №2-1715/2001 від 03.05.2001р., №2-856/2002 від 20.03.2002р., №2-307/1999 від 01.02.1999р., №2-725/02 від 06.03.2002р., №2-1440/02 від 10.05.2002р., №2-3309/1998 від 15.11.2000р., № 2-2211/1998 від 05.09.1998р., №2-1120/1999 від 19.04.1999р., №2-1486/1999 від 09.06.1999р., №2-200/2001 від 18.01.2001р., №2-3112/2002 від 04.10.2002р., №2-2210/1998 від 27.08.1998р., №2-337/2001 від 29.01.2001р., №2-3077/2000 від 01.11.2000р., №2-3148/2000 від 01.11.2000р., №2-3472/99 від 23.11.1999р., №2-4131/01 від 17.12.2001р., №2-1348/2002 від 17.04.2002р., №2-1341/2002 від 10.04.2002р., №2-2896/01 від 17.09.2001р., №2-1130/2002 від 28.03.2002р., №2-1129/2002 від 05.04.2002р., №2-1131/2002 від 28.03.2002р., №2-1875/01 від 17.05.2001р., №2-1499/2000 від 31.05.2000р., №2-2711/2000 від 25.09.2000р., №2-1700/2000 від 06.06.2000р., №2-1772/01 від 10.05.2001р., №2-3004/04р. від 03.12.2004р., №2-2259/1999 від 20.07.1999р., №2-2521/00 від 30.10.2000р., №2-2832/98 від 09.11.1998р., №2-1181/2000 від 27.07.2000р., №2-1698/2000 від 06.07.2000р., №2-1178/2000 від 27.07.2000р., №2-1179/2000 від 27.07.2000р., №2-1501/2000 від 31.05.2000р., №2-1867/01 від 24.05.2001р., №2-2312/1998 від 13.09.1998р., №2-882/2000 від 12.04.2000р., №2-1699/2000 від 06.07.2000р., №2-1701/2000 від 06.07.2000р., від 21.09.1998р., №2-1448/2001 від 09.04.2001р., №2-1177/2000 від 27.07.2000р., №2-1176/2000 від 10.10.2000р., №2-767\2001 від 14.03.2001р., №2-1411/2001 від 02.04.2001р., №2-580/02 від 20.02.2002р., від 26.10.1998р., №2-327/02 від 28.01.2002 р. стягнуто з ГВАТ «Шахта «Іловайська» на користь фізичних осіб заборгованість у фіксованій сумі за вказаний період.

На підставі зазначених судових рішень були видані виконавчі листи про стягнення заборгованості з ВП «Шахта «Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит» та Відділом виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області винесені постанови про відкриття виконавчих проваджень.

Згідно виписок банку за період з 1 лютого 2011 року по 30 червня 2011 року по розрахунковому рахунку № 682 «Внутрішні розрахунки» ДП «Шахтарськантрацит» було здійснено перерахування грошових коштів за ВП «Шахта «Іловайська» Відділу виконавчої служби управління юстиції у м. Шахтарську з призначенням платежу «погашення заборгованості, пов`язано із трудовими правовідносинами по виконавчим документам згідно судових рішень та графіку погашення», а саме:

- виписка банку ДП «Шахтарськантрацит» від 22 лютого 2011 року на загальну суму - 100 000 грн., в т.ч. за ВП «Шахта «Іловайська» в сумі 35,45 грн.;

- виписка банку ДП «Шахтарськантрацит» від 30 березня 2011 року на загальну суму - 300 000 грн, в т.ч. за ВП «Шахта Іловайська» в сумі 27189,89грн., в т.ч. компенсація зарплати у сумі 974,91грн., виконавчий збір у сумі - 5757 грн., компенсація аліментів у сумі - 87,88 грн., компенсація регресу у сумі 20370,1 грн.;

- виписка банку ДП «Шахтарськантрацит» від 31.05.2011р. на загальну суму - 300 000 грн., в т.ч. за ВП «Шахта Іловайська» в сумі 58610,51 грн., в т.ч. середній заробіток у сумі 53282,3 грн., виконавчий збір у сумі - 5328,21 грн.

Відповідно до п.п. «є» 14.1.54. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору.

Податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків /п.18.1 ст.18 ПКУ/.

Отже, п.п. 51.1. ст. 51 ПКУ передбачає, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу. /п.п. 164.2.1. та п.п. 164.2.19. п. 164.2 ст. 164, ПКУ/.

Згідно пп. 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

П.п. 168.1.2. п.168.1 ст.168 ПКУ передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

З урахуванням п. 171.1. ст. 171 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок /п. 176.2. ст. 176 ПКУ/.

З аналізу вказаних правових норм судом першої інстанції зроблено висновок, що позивач як податковий агент зобов'язаний здійснювати утримання та сплату до бюджету податок з доходів фізичних осіб тільки з тих виплат по заробітній платі, які він безпосередньо сплачує своїм робітникам.

Крім того, суд першої інстанції помилково вважав, що оскільки суми заробітної плати перераховувались на виконання судових рішень про стягнення заборгованості із заробітної плати, тобто у відповідності із Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV ( далі - Закон № 6060), а не безпосередньо працівникам, то в даному випадку, позивач не є податковим агентом. Також суд вважав, що у разі сплати позивачем податку з доходів фізичних осіб з перерахованих відділу державної виконавчої служби коштів, останній би не зміг виконати рішення судів та закрити виконавче провадження, оскільки недоотримав би суму коштів зазначених у виконавчих документах.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки таке тлумачення вищезазначених норм Податкового Кодексу України фактично є звільненням підприємства від сплати податку з доходів фізичних осіб при виплаті працівникам заборгованості із заробітної плати, що положеннями розділу ІV Податкового Кодексу України «Податок на доходи фізичних осіб» взагалі не передбачено. Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, визначені статтею 165 ПК України і сума заробітної плати, яка сплачується за судовим рішенням, до таких доходів не віднесена, тобто повинна оподатковуватись.

Зазначена спірна ситуація виникла у зв'язку з наявністю заборгованості у відповідача перед своїми працівниками по виплаті заробітної плати, за стягненням якої останні були вимушені звертатись до суду. Тобто, сплачуючи вказані суми, позивач фактично сплачує заборгованість із заробітної плати, яка виникла з його вини, а тому в розумінні статті 18 ПК України є податковим агентом відповідно до пп. 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 та п. 171.1 статті 171 ПК України, а тому не тільки повинен утримувати податок із виплаченої суми, а і є особою, відповідальною за утримання та сплату до бюджету такого податку.

Крім того, колегія судів зазначає, що відповідно до роз'яснень, викладених в пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» суд, задовольняючи вимоги про оплату праці, визначає в рішенні суму, яка підлягає стягненню на користь працівника без утримання прибуткового податку й інших обов'язкових платежів.

Таким чином, саме позивач при перерахуванні коштів повинен був утримати з них податок на доходи фізичних осіб, оскільки інше ні Податковим Кодексом України, ні Законом № 606 не передбачено.

Висновки суду першої інстанції, що в такому випадку позивач не зміг би виконати рішення судів у повному обсязі, є припущеннями та не стосуються предмету спору даної справи, а тому не можуть бути взяті до уваги.

Доводи позивача щодо неможливості визначення ним сум податку з доходів фізичних осіб, оскільки останній безпосередньо не нараховував та не сплачував зазначені виплати робітникам, на увагу також не заслуговують, оскільки податковим органом такі суми були визначені самостійно і позивачем заперечення саме з приводу розрахунків суми податку та штрафних санкцій суду не заявлялись.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про правомірність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного повідомлення-рішення.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку,що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, його висновки суперечать обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з винесенням нової про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року у справі № 2а/0570/1051/2012 - скасувати.

В задоволенні позову Державного підприємства «Шахтарськантрацит» до Державної податкової інспекції у місті Харцизьку Донецької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 грудня 2011 року № 0001451730 відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова