Ухвала суду № 24817748, 24.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р.Справа № 2а-10126/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача Романюк П.В.

представника позивача Сімакова С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. по справі № 2а-10126/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова (далі - відповідач ), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000752303, винесене ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000762303, винесене ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000752303, від 26.07.2011 за №0000762303, винесені ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2011 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з довідкою від 08.04.2005 №5866, ТОВ "БМП Східбуд" 08.04.2005 взято на облік як платника податків в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова. ТОВ "БМП Східбуд" зареєстровано в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова як платника податку на додану вартість, про що 18.04.2005 видано свідоцтво №29463101. ТОВ "БМП Східбуд" діє на підставі статуту (а.с.186-195).

Фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова проведена виїзна планова перевірка ТОВ "БМП Східбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958 (акт про результати перевірки) (а.с.21-81).

Згідно з актом від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958, перевіркою встановлено, що на порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ "БМП Східбуд" у складі валових витрат враховано витрати по придбанню робіт та послуг у ТОВ «Електроспецтех» (в сумі 590920грн.), ТОВ «Техно-Асавір» (в сумі 166667грн.), ТОВ «Промбуд-монтажінвест» (в сумі 751612грн.), що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Вказаний висновок податкова інспекція обґрунтовує наступними обставинами: відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням; згідно аналізу податкової звітності у названих підприємств не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємствами на праві господарського відання складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність; неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з контрагентами ТОВ "БМП Східбуд".

Відповідно до висновків акта від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958, перевіркою встановлено, що

- ТОВ "БМП Східбуд" в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у складі валових витрат враховано витрати, не повязані з господарською діяльністю підприємства, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2009 року, 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року на суму 377299,0грн.;

- ТОВ "БМП Східбуд" в порушення п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних за вересень, жовтень 2009 року, жовтень 2010 року, січень-березень 2011 року на загальну суму 301840,0грн., отриманих від ТОВ «Техно-Асавір» , ТОВ «Електроспецтех» , ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ».

На підставі акта про результати перевірки від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958 ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова прийнято

- податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000752303 (а.с.9), яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем на 377299грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 47350грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000762303 (а.с.10), яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем на 301840грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 37880грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач прийшов до висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 4 квартал 2009 року, 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року та податку на додану вартість за вересень, жовтень 2009 року, жовтень 2010 року, січень-березень 2011 року у зв'язку з неправомірним завищенням позивачем податкового кредиту та валових витрат за вказані періоди в зв'язку з віднесенням до податкового кредиту сум ПДВ та до валових витрат витрати за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемних, на думку відповідача, договорів, укладених з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» , які не спричиняють реального настання правових наслідків.

Висновки відповідача про нікчемність договорів, укладених з вказаними контрагентами, грунтувалися на висновках актів перевірок, проведених відносно контрагентів позивача в яких зазначено про відсутність власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, у яких би проводилась господарська діяльність, в зв'язку з чим контролюючий орган прийшов до висновку про неможливість здійснення вказаними підприємствами фінансово-господарської діяльності, і як наслідок, відсутність реального виконання ними договорів, укладених з позивачем.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками відповідача та не вбачає ознак укладених позивачем з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» договорів без мети настання реальних наслідків, виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Згідно з частиною 2 статті 215 цього Кодексу якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), у цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

Отже, за вимогами зазначеної норми договір є нікчемним, якщо він був спрямований на незаконне заволодіння майном держави.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "БМП Східбуд" (замовник) та ТОВ «Техно-Асавир» (виконавець) укладено договір №3/ю від 01.09.2009 щодо надання юридичних послуг, відповідно до п. 1 договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується актами здачі-прийому робіт, звітами про надані послуги, податковими накладними, банківськими виписками, висновком експертизи, наданого позивачем в підтвердження отримання від ТОВ «Техно-Асавир» юридичних послуг по робочому проекту "Перепланування приміщень для влаштування мікробіологічної лабораторії на площах ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед", за результатами надання яких узгоджувався цей висновок.

Послуги, отримані від ТОВ «Техно-Асавир», позивачем були використані на виконання умов, укладеного з ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" договору № П-164-08 на виконання підрядних робіт, що підтверджується договором, актом здачі-прийняття робіт, специфікацією, технічним завданням.

Також, між ТОВ "БМП Східбуд" (замовник) та ТОВ «Електроспецтех» (підрядник) укладено договір №12/с від 25.08.2010 про виконання ремонтних робіт відповідно до п.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню ремонтних робіт в цеху пігулок за адресою м. Харків, вул. Ньютона, 3 відповідно до кошторису.

Фактичне виконання сторонами вказаного договору підтверджується договірною ціною, кошторисом, відомістю ресурсів, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних робіт, актом приймання-передачі ТМЦ, актом цільового використання матеріалів, податковою накладною.

Також, між ТОВ "БМП Східбуд" (замовник) та ТОВ «Електроспецтех»(підрядник) укладено договір №6/с від 28.04.2010 про виконання ремонтних робіт відповідно до п. 1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виконанню ремонту офісних приміщень за адресою м. Харків, вул. Мельникова, 45 відповідно до кошторису.

Фактичне виконання сторонами умов вказаного договору підтверджується довідкою вартості виконаних будівельних робіт, актом приймання виконаних будівельних робіт, податковою накладною, банківськими виписками, відомістю ресурсів, актом приймання-передачі ТМЦ, актом цільового використання матеріалів.

Отримані від ТОВ «Електроспецтех» роботи позивачем були реалізовані на виконання договорів, укладених з ТОВ "Ділова співдружність південного регіону", а також ТОВ "Глобал Лоджик Україна", що підтверджується договорами, довідками вартості виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, відомістю ресурсів.

Крім того, між ТОВ "БМП Східбуд" (замовник) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» (підрядник) укладено договір №36/с від 10.01.2011 про виконання монтажних робіт (а.с.141), договір №9/с від 21.03.2011 про виконання робіт (а.с.160) та договір №35/с від 10.01.2011 про виконання будівельних робіт (а.с.164).

Фактичне виконання умов вказаних договорів підтверджується довідками вартості виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, банківськими виписками, кошторисами.

Роботи, отримані позивачем від ТОВ «Промбуд-монтажінвест» за вище вказаними договорами, були реалізовані на виконання договорів, укладених з АТ "СТОМА", що підтверджується договорами на виконання робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів.

Отже, матеріалами справи підтверджено реальне виконання договорів, укладених з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» .

Посилання відповідача на нікчемність спірних правочинів як на обгрунтування висновків про неправомірне заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість у зв'язку з відсутністю у контрагентів позивача власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємством на праві господарського відання складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, у яких би проводилась господарська діяльність, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується матеріалами справи.

Крім того, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи, встановлення колегією суддів факту реального виконання умов, обумовлених спірними договорами, надання позивачем належним чином оформлених документів в підтвердження виконання спірних договорів та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірних договорів, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності спірних правочинів.

При цьому, колегія суддів не погоджується з доводами відповідача щодо безпідставного заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість за спірний період за операціями, проведеними на підставі договорів підряду та надання юридичних послуг, укладених з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна видана платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит за спірний період на підставі належно оформлених податкових накладних.

Отже, позивачем правомірно сформовано податковий кредит за спірний період на підставі виданих ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» податкових накладних.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення позивачу суми податкового кредиту згідно спірного податкового повідомлення -рішення, знаходяться поза межами п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"

Отже, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» і правомірність включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п.139.1.9 п.139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Правомірність віднесення до складу валових витрат ТОВ "БМП Східбуд" за договорами з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» підтверджується копіями первинних документів, що містяться в матеріалах справи.

Отже, факт порушення ТОВ "БМП Східбуд" у відносинах з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» положень п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно було донараховано позивачу податкове зобов"язання з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Враховуючи те, що відповідачем не надано інших відомостей, які б свідчили про безпідставне включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість та до валових витрат витрат, сплачених на підставі укладених з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір»та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» договорів підряду та надання юридичних послуг, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2011р. по справі № 2а-10126/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 29.05.2012 р.