Постанова № 24817340, 23.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 р. Справа № 2а-9995/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. по справі № 2а-9995/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ініос"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

01.08.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ініос» (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі - відповідач), в якому просив суд, після зміни, визнати протиправним наказ відповідача №1305 від 15.06.2011 року "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки позивача"; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, за наслідками якої був складений акт №3063/2305/23464222 від 30.06.2011 року та скориговано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податковий кредит з податку на додану вартість без ухвалення податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року позов було задоволено частково.

Визнані протиправними дії відповідача щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки №3063/2305/23464222 від 30.06.2011 року.

В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 21 вересня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

08.06.2011 року відповідачем був вручений позивачу письмовий запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження з питань відносин із ПП "Апірус ХХІ" з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

20.06.2011 року позивачем на адресу відповідача надані письмові пояснення з приводу взаємовідносин із ПП "Апірус ХХІ" за певний період та надане документальне підтвердження кожної здійсненої операції.

Працівниками відповідача була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача на підставі наказу №1305 від 15.06.2011 року "Про проведення документальної невиїзної перевірки позивача".

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 75 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення і за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 і 78 цього Кодексу; документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника державної податкової служби, оформленого наказом, і за умови направлення платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення йому або його уповноваженому представникові під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце проведення такої перевірки.

Пунктом 78.1.1 статті 78 ПК України, передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 86.4 статті 86 ПК України зазначено, що акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п»яти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки терміну, після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Як свідчать матеріали справи, позивачем був отриманий запит від 11.05.2011 року №10733/10/23-523 про направлення документів на адресу відповідача та був отриманий позивачем 08.06.2011 року.

20.06.2011 року позивач надав до відповідача документи у відповідь на запит, про що свідчить відбиток штампу податкового органу.

15.06.2011 року відповідачем був ухвалений наказ про проведення документальної невиїзної перевірки позивача.

Доводи представника податкового органу про те, що надані на запит відповідача пояснення та документи були неповні, знайшло своє підтвердження в ході судового розгляду.

Так, відповідачем засовувались питання фактичного виконання, укладених між позивачем та ПП "Апірус ХХІ" та ТОВ "Торгмаш" угод, умови зберігання, транспортування, наявність виробничих потужностей, тощо.

Позивачем у своїх поясненнях не надано відповідь на зазначені питання, а було лише додано до листа копії приходних накладних; копії податкових накладних; копію угоди; акт звірки з ПП "Апірус-ХХІ".

За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про наявність підстав для ухвалення наказу від 15.06.2011 року №1305 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача» та вчинення дій по проведенню перевірки та складанню акту перевірки.

Судове рішення в частині відмови у задоволенні позову не підлягає скасуванню.

Стосовно частини позовних вимог про визнання протиправними дії податкового органу щодо неприйняття податкового повідомлення-рішення за актом перевірки №3063/2305/2346222 від 30.06.2011 року, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень , а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На підставі п.86.10 наведеної статті ПК України зазначено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Частиною 4 пункту 86.7 зазначеної статті ПК України передбачено, що рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів дійшла до висновку про те, що подактове повідомлення-рішення повинно містити визначення грошового зобов'язання платнику податку.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем за результатами перевірки було встановлено про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ПП "Апірус ХХ1" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді, а саме відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.ст.3,4.7 Закону України "Про податок на додану вартість";

порушення вимог п.3,4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166; порушення вимог п.7.2.3,пп.7.2.6.п.7.2,п.п.7.3.1п.7.3,п.п.7.4.5п.7.4ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, колегія суддів приймає до уваги пояснення представника податкового органу про те, що акт перевірки не містить посилань на факти заниження або завищення податкових зобов'язань, а тому й відсутня необхідність у прийнятті податкового повідомлення-рішення з визначенням грошового зобов'язання.

Крім цього, колегія суддів, вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що податкові повідомлення-рішення, які не містять визначення грошового зобов'язання не передбачені ПК України.

Виходячи із наведеного, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції під час задоволення зазначеної частини позову не були враховані норми матеріального права, а саме: п.п.86.7,86.8,86.10 статті 86 ПК України, що призвело до неправильного вирішення спору.

Судове рішення в частині задоволення позову підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувана бездіяльність відповідача відповідає даним критеріям оскільки прийняті та вчинена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011р. по справі № 2а-9995/11/2070 скасувати в частині задоволення позову.

В цій частині прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року по справі №2а-9995/11/2070 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.

Повний текст постанови виготовлений 27.04.2012 р.