Ухвала суду № 24817176, 09.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2012 р.Справа № 2а-1870/5603/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Сумижитлобуд" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1870/5603/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сумижитлобуд"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

04.08.2011 року, Приватне акціонерне товариство "Сумижитлобуд" (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі - відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006701502/0/57791 від 20.07.2011 року, яким було збільшено грошове зобов"язання з платежу орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 9 564,00 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 22 грудня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що

відповідач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у позивача.

Між позивачем та Сумською міською радою був укладений договір на право тимчасового користування землею №45 від 12 травня 1996 року та тимчасове користування земельною ділянкою загальною площею 0,30 га, що розташована за адресою: м. Суми, вул. Малиновського, 12.

Працівниками позивача була проведена документальна невиїзна перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового зобов'язання, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов"язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень-квітень 2011 року, про що був складений акт № 5167/152/01270842.

Порушення, яке було виявлено під час перевірки склало у порушенні визначення та повноти нарахування орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідачем за період січень-квітень 2011 року, що є порушенням п.п.288.5.1п.288.5ст.288 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності на січень-квітень 2011 року на сумі 9 563,00 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0006701502/0/57791, яким позивачу було збільшено грошове зобов'язання з платежу орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на суму 9 564,00 грн., з яких 9 563,00 грн. - за основним платежем: 1,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із приписів Податкового кодексу України ; Закону України «Про оренду землі».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 9.1.10 статті 9 ПК України зазначено, що до загальнодержавних належать такі податки та збори плата за землю.

Пунктом 12.1 статті 12 ПК України визначено, що Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає положення, визначені в пунктах 7.1,7.2 статті 7 цього Кодексу щодо загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 7.1 статті 7 ПК України передбачено, що під час встановлення податку обов»язково визначаються такі елементи, зокрема, ставка податку.

Пунктом 288.5 статті 288 ПК України, зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Як свідчать матеріали справи, розмір орендної плати визначеної угодою між відповідачем та Сумською міською радою земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Суми,вул. Малиновського, 1, загальною площею 0,30 га, є меншою аніж це передбачено законом.

За таких підстав, посилання апеляційної скарги на визначення орендної плати договором є необґрунтованими.

Стосовно посилань апеляційної скарги на неправильність нарахування податковим органом орендної плати з зазначенням розміру 7,5 %, то колегія суддів зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать про те, що під час здійснення розрахунку плати відповідачем були використанні наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Української академії аграрних наук №18/15/21/11 від 27.01.2006 року, де вказаний коефіцієнт за землі комерційного використання - 2,5, оскільки частини земельної ділянки площею 648 кв.м. знаходиться під адміністративною будівлею.

Позивачем під час здійснення розрахунку орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності орендна плата була визначена в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як з 01.01.2011 року розмір орендної плати становить 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сумижитлобуд" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-1870/5603/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 13.04.2012 р.