Рішення № 24812403, 18.06.2012, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-1546/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді -Кравченко Н.О.

при секретарі - Гусєвої К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача, в обґрунтування якого зазначив, що згідно договору кредиту № 614-Е від 29 листопада 2007 року отримав кредит від позивача в сумі 40000,00 доларів США, зі сплатою 16,00 % річних з кінцевим строком погашення заборгованості 29 листопада 2017 року.

Згідно з договором кредиту, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк»та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № б/н від 29 листопада 2007 року, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на який розташований предмет іпотеки та належить відповідачу на праві приватної власності.

Однак відповідач взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту та процентів за договором кредиту в односторонньому порядку виконувати відмовився, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 07 жовтня 2011 року становить 73556,92 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ № 205/384 від 06 жовтня 2011 року складає -586248,69 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом -35827,54 доларів США, заборгованість за процентами - 23610,57 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором -10586,23 доларів США.

Позивач намагався врегулювати у позасудовому порядку питання погашення простроченої заборгованості за кредитним договором шляхом направлення письмової вимоги але вимоги виконані і не були, що змусило позивача звернутись до суду.

В порушення вимог законодавства України, боржник в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, в установлені строки заборговані суми не повернув, чим спричинили позивачу збитки у сумі 73556,92 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ - 586248,69 грн., тому позивач просив в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки на вищевказаний будинок та земельну ділянку, які розташовані за вищевказаною адресою, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отримання кадастрового номеру земельної ділянки, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідача та усіх мешканців з даного будинку зі зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою та стягнути витрати.

У судове засідання представник позивача - Коваль Д.О. з'явилася та підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила суд задовольнити їх, проти винесення заочного рішення не заперечувала

Відповідач - ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про дату, місце та час судового засідання були повідомлені належним чином, заперечень проти позову не надали, заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило.

Вивчивши позовні вимоги та матеріали цивільної справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору кредиту № 614-Е від 29 листопада 2007 року ОСОБА_1 отримав кредит від позивача в сумі 40000,00 доларів США, зі сплатою 16,00 % річних з кінцевим строком погашення заборгованості 29 листопада 2017 року /а. с. 12 -14/.

Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам. Згідно умов договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією а також інші витрати, згідно умов.

Згідно з договором кредиту, в забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 уклали договір іпотеки № б/н, 29 листопада 2007 року, згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1, який належить йому на праві приватної власності /а. с. 18 -20/.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на який розташований предмет іпотеки та належить відповідачу на праві приватної власності.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Банком були виконані всі прийняті на себе зобов'язання за вищезазначеним договором в повному обсязі, але, не зважаючи на це, відповідачі не виконують умови Кредитного договору стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановленні Кредитним договором терміни, суттєво порушивши графік повернення кредитних коштів.

У зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору № 614-Е від 29 листопада 2007 року перед ПАТ КБ «Приватбанк»виникла заборгованість, яка станом на 07 жовтня 2011 року становить 73556,92 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ № 205/384 від 06 жовтня 2011 року складає -586248,69 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом -35827,54 доларів США, заборгованість за процентами - 23610,57 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 10586,23 доларів США, згідно розрахунку заборгованості /а. с. 6 -8/.

Позивач направляв на адресу відповідача повідомлення № 30.1.0.0/2 -NF0 від 21 вересня 2011 року /а. с. 10/.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного Кодексу України.

Суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає повернення суми кредиту а також сплату процентів у примусовому порядку, посилаючись на кредитний договір. Таке право також передбачене ч.2 ст. 1050 ЦК України, яка застосовується до правовідносин за кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Статтями 38, 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

З огляду на вищевикладене суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки на вищевказаний будинок АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Банк, звертаючись до суду з позовом про стягнення боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, просив виселити відповідача та усіх мешканців з будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку за вказаною адресою

Дані вимоги задоволені бути не можуть, виходячи із норм ст. 39, 40 Закону України „Про іпотеку", де зазначено, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду, якщо добровільно мешканці не звільняють квартиру, на яку звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки такі вимоги на час звернення з позовом не виконані, то позов в частині виселення не може бути задоволений.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь ПАТ КБ «Приватбанк» понесені позивачем витрати по оплаті судового збору в сумі 3433,60 грн., відповідно до платіжних доручень від 13 січня 2012 року /а. с. 29 -30/.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 530, 612, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 33, 35 ЗУ „ Про іпотеку" та керуючись ст. ст. 37, 57-62, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки -задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 614-Е від 29 листопада 2007 року у сумі 73556,92 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ -586248 (п'ятсот вісімдесят шість тисяч двісті сорок вісім) гривень, 69 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки на вищевказаний будинок АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк»з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отримання кадастрового номеру земельної ділянки, а також наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 64993919400001 - судовий збір в сумі 3433 (три тисячі чотириста тридцять три) гривні, 60 коп.

В решті задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" -відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у десятиденний строк після оголошення рішення апеляційної скарги. Особам, які не були присутні при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.

Суддя: Н.О. Кравченко