Ухвала суду № 24811627, 11.06.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2012 року м. Київ К-12724/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Яворівському районі

на постанову Господарського суду Львівської області від 11.10.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009

у справі № 25/189-А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Яворівський завод залізобетонних конструкцій»

до Державної податкової інспекції у Яворівському районі

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 11.10.2007, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009, позов задоволено частково. Податкове повідомлення-рішення №0016031510/1 від 29.03.2007 в частині зобов'язання сплатити штраф за порушення граничних термінів сплати податку на додану вартість в сумі 33609,94 грн. визнано нечинним.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у позові повністю, у зв'язку з неправильним застосування норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що відповідачем на підставі акта перевірки №326/05512302 від 20.12.2005 прийнято податкові повідомлення-рішення, якими нараховано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 31.10.2002 по 20.12.2005, №0016031510 від 20.12.2005 на суму 79495,52 грн., №001604151 від 20.12.2005 на суму 12357,99 грн., №0016051510 від 20.12.2005 на суму 11815,24 грн.

У зв'язку з тим, що відповідачем не надано доказів вручення позивачу акта перевірки та податкових повідомлень-рішень, зазначені документи вручені позивачу 22.01.2007, та ним оскаржені в адміністративному порядку, за наслідками якого ДПІ у Яворівському районі 29.03.2007 винесено рішення №1413/10/25-003/235 та зменшено на 14751,37 грн. суму нарахованих штрафних санкцій. За наслідками апеляційного оскарження прийняті податкові повідомлення-рішення №0016031510/1 від 29.03.2007 на суму 70453,11 грн., №0016051510/1 від 29.03.2007 на суму 9587,18 грн., №0016041510/1 від 29.03.2007 на суму 8877,09 грн.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на те, що податкове повідомлення за результатами перевірки може бути направлене платнику податків лише за тими порушеннями, які були допущені ним у періоді, встановленому законодавством для визначення сум податкових зобов'язань, висновки судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача правових підстав для нарахування штрафних санкцій на загальну суму 33609,94 грн. є правильними.

Доводи касаційної скарги правильності висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Відповідно до пункту 17.3 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених в цій статті, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Тобто, штраф, передбачений підпунктом 17.1.7 статті 17 цього Закону, є податковим зобов'язанням платника податків, нарахування якого можливе в межах строків встановлених підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 цього Закону.

При цьому відповідачем не доведено дотримання ним вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платника податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 №253, щодо вручення акта перевірки №326/05512302 від 20.12.2005 та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень від цієї ж дати, на користь чого свідчать подальші дії відповідача щодо прийняття 29.03.2007 рішення про часткове задоволення скарги платника поданої в порядку апеляційного оскарження.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі відхилити, а постанову Господарського суду Львівської області від 11.10.2007 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук