Ухвала суду № 24810270, 10.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2012 р. м. Київ К-33638/09

К-33638/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції (ОДПІ) Луганської області

та заяву про приєднання до касаційної скарги заступника прокурора Луганської області

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009

та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2009

у справі № 2а-19977/08 Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпрокат»

до 1. Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області

2. Головного управління Державного казначейства у Луганській області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2008 року у сумі 284831,67 грн..

Висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, вмотивований тим, що право позивача на бюджетне відшкодування у силу норм Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон № 168/97-ВР) не залежить від можливості проведення зустрічних перевірок його контрагентів, а отже не може бути підставою для позбавлення його права на бюджетне відшкодування при реальності здійснення господарських операцій.

У касаційній скарзі Краснодонська ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм пункт 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

ТОВ «Інтерпрокат»подав до Краснодонської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2008 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 325818,00 грн.

За наслідками вказаної декларації та заяви про повернення бюджетного відшкодування відповідачем було проведено перевірку достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2008 року, за наслідками якої складено акт від 07.08.2008 за № 1818/23-31048718. За висновками вказаного акту позивачем порушено пункти 4.1 та 4.2 ст.4 підпункт 7.4.3 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 4700,44 грн. Крім того, за висновком контролюючого органу, бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 284831,67 грн. неможливо підтвердити через відсутність результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати контрагентами такого платника сум ПДВ до бюджету та можливістю податкового органу здійснити перевірки таких контрагентів, при умові, що платник податку придбав товари (послуги) та сплатив ці суми в ціні придбання останніх.

Будь-яких доводів на спростування факту поставки позивачу зазначеними постачальника товару ДПІ не наводить. Як в акті перевірки, так і в запереченнях на позов ОДПІ не вказує на конкретних постачальників в ланцюгу поставок, щодо яких є підстави ставити під сумнів виконання ними податкового обов'язку (а.с. 26-32, 88-89).

Враховуючи це, доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області та заяву про приєднання до касаційної скарги заступника прокурора Луганської області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20.01.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.07.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак

Суддя Є.А. Усенко