Постанова № 24810231, 10.05.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" травня 2012 р. м. Київ К-49218/09-С

К-49218/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009

у справі № 11/311/08-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

до Громадської організації «Асоціація творчо об'єднаних натуристів»

про припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009, у задоволенні позову відмовлено з мотивів відсутності повноважень у податкового органу на звернення до суду з позовом про припинення громадської організації за нормами ст. 32 Закону України «Про об'єднання громадян»(Закону № 2460-XII).

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Статтею 104 цього Кодексу встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Випадки, коли податковий орган вправі звернутися до суду з адміністративним позовом, до 1 січня 2011 року (дата набрання чинності Податковим кодексом України) були встановлені, зокрема статями 10, 11 і 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(Закон № 509-XII). В інших, не передбачених законом випадках, підстави для порушення судового провадження у справі по спору з приводу реалізації податковим органом компетенції, ініційованому цим органом, відсутні.

Так, згідно з пунктом 17 ст. 11 Закону № 509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. Це повноваження з врахуванням норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»(Закон № 755-IV), який є спеціальним законом з питань державної реєстрації, припинення суб'єктів підприємницької діяльності, слід розуміти як повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення юридичної особи чи суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.

У судовому процесі встановлено, що підставою для звернення податкового органу до суду з позовом про припинення юридичної особи був факт неподання відповідачем податкової звітності більше, ніж один рік: податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за формою, затвердженою наказом ДПА України від 10.12.2003 № 594 9зі змінами, внесеними наказом ДПА України від 31.03.2005 № ) був поданий 01.11.2005 року, що підтверджується листом ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 27.03.2008 № 13875/28-213, так само як і розрахунки комунального податку (а.с.6).

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ДПІ не входить до переліку органів, які мають право звертатись до суду з поданням про ліквідацію об'єднання громадян згідно ст. 32 Закону № 2460-XII, а така підстава припинення (ліквідації) юридичної особи -громадської організації, як неподання податкової звітності, вказаним Законом не передбачена.

Так, згідно ст. 32 Закону № 2460-XII за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках: 1) вчинення дій, передбачених статтею 4 цього Закону; 2) систематичного або грубого порушення вимог статті 22 цього Закону;3) продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом;4) зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Однак, при розгляді справи судами не були враховані норми Закону № 755-IV.

Відповідно до частини 2 ст. 38 вказаного Закону підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

У даному випадку при суперечності двох норм однакової юридичної сили, які регулюють припинення юридичної особи, за загальним правилом правозастосування, пріоритетне значення має законодавчий нормативно-правовий акт, який прийнятий по часу пізніше, тобто Закон № 755-IV.

Вказаний висновок випливає з висновків, викладених у пункті 2 Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-зп, справа № 18/183-97, у справі за конституційним зверненням ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення частини п'ятої статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституцією України), згідно з яким конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Крім того, пунктом 3 Закону № 755-IV визначено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону

Враховуючи вищевикладене, при встановленні факту не подання податкової (фінансової) звітності юридичною особою до податкового органу, позовна вимога про припинення юридичної особи підлягає задоволенню незалежно від виду юридичної особи.

На підставі викладеного та відповідно до статті 229 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову з наведених вище мотивів.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя задовольнити, скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2009 та постанову Господарського суду Запорізької області від 18.06.2008; позов задовольнити: припинити юридичну особу Громадську організацію «Асоціація творчо об'єднаних натуристів»(код ЄДРПОУ 26404261).

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак