Постанова № 24809289, 02.04.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

02.04.2012 р. Справа № 2а-55/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мельника О. М.

за участю секретаря судового засідання Зощака В.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомФермерського господарства "Агродар ШВД", вул. Алхімова, 9, с.Каширівка, Казанківський район, Миколаївська область,56010

доКазанківської районної державної адміністрації, вул. Миру, 208, смт. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область,56000

провизнання дій неправомірними. зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вимогами про визнання дії посадових осіб Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області неправомірними; зобов'язання Казанківської районної державної адміністрації внести зміни до розпорядження № 125-р від 28.03.2011 року в якому вказати - цільове призначення земельної ділянки "для ведення фермерського господарства"; зобов'язання Казанківської районної державної адміністрації затвердити ФГ "Агродар ШВД" Казанківського району документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 7,6410 га ріллі для ведення фермерського господарства по Каширівській сільській раді Казанківського району Миколаївської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на початку 2010 року ФГ "Агродар ШВД" звернулось до відповідача із заявою саме про виділення земельної ділянки площею 8.23 ріллі для ведення фермерського господарства та отримало дозвіл на отримання вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства. Під час виготовлення розпорядження голови райдержадміністрації від 25.03.2010 року № 158-р, за власної ініціативи відповідача у розпорядженні зазначалось "дати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку для сільськогосподарських потреб в межах території Каширівської сільської ради", при тому, земельним законодавством не передбачено цільове призначення - для сільськогосподарських потреб. Крім того, виготовлена Господарством документація із землеустрою погоджена начальником відділу Держкомзему у Казанківському районі.

Відповідачем заперечень до суду надано не було, не зважаючи на кількаразові відкладення, відповідач в судові засідання жодного разу не з'явився, посилаючись на тимчасову непрацездатність, знаходження на лікарняному, однак жодного доказу до клопотання надано не було.

Суд вважає що відповідач, що є суб'єктом владних повноважень допустив зловживання своїми процесуальними правами, що призвело до необґрунтованого затягування розгляду справи, тому справу було розглянуто за відсутністю відповідача.

Дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

24.02.10 року на засіданні районної комісії по вирішенню питань щодо надання в оренду земельних ділянок на конкурсній основі було розглянуто заяву Позивача та рішенням комісії надано в користування земельну ділянку площею 8.23 га ріллі для ведення фермерського господарства терміном на 5 років по Каширівській сільській раді та укладено договір емфітевзису терміном на 1 рік.

На підставі прийнятого протоколу районною комісією було прийнято розпорядження голови райдержадміністрації від 25.03.2010 року № 158-р, згідно якого позивачем отримано дозвіл на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку для сільськогосподарських потреб в межах території Каширівської сільської ради.

На виконання чого на замовлення позивача в земельній організації ПП "Укрприватзем" виготовлено документацію із землеустрою на земельну ділянку для ведення фермерського господарства.

У січні місяці 2011 року документація надійшла до відділу Держкомзему у Казанківському районі на затвердження. Після розгляду наданої документації відділом було підготовлено листа до райдержадміністрації про уточнення цільового призначення земельної ділянки у розпорядженні райдержадміністрації посилаючись на ст.19 ЗК України.

25.01.2011 року засіданням районної комісії було прийнято рішення про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації від 25.03.2010 року № 158-р, відповідно до якого пункт перший розпорядження викладено в такій редакції: «Дати дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди терміном на 5 років на земельні ділянки голові ФГ «Агродар ШВД»ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) площею 2,34 га ріллі для ведення фермерського господарства, 5,3 га ріллі, та 0,59 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Каширівської сільської ради»; пункт другий розпорядження викладено в такій редакції: «Передати в користування директору ФГ «Агродар ШВД»ОСОБА_1 терміном на 1 рік до виготовлення технічної документації із землеустрою земельні ділянки площею 2,34 га ріллі для ведення фермерського господарства, 5,3 га ріллі та 0,59 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Каширівської сільської ради»; пункт третій розпорядження викладено в такій редакції: «Запропонувати голові ФГ «Агродар ШВД»ОСОБА_1:- до виготовлення документації із землеустрою укласти з райдержадміністрацією договір емфітевзису (користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб) на земельні ділянки площею 2,34 га ріллі для ведення фермерського господарства, 5,3 га ріллі та 0,59 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 1 рік»; погодити плату за користування земельними ділянками в розмірі 300,0 грн. за 1 га; плату за користування земельними ділянками вносити щомісячно до 30 числа кожного місяця на рахунок Каширівської сільської ради.

Позивач звернувся до відповідача щодо затвердження документації із землеустрою.

30.09.2011 року Відповідач відмовив у затвердженні документації із землеустрою посилаючись на розпорядження № 125-р від 28.03.2011 року про внесення змін у розпорядження № 158-р від 25.03.2010 року та на підставі того, що документація із землеустрою виготовлена на земельну ділянку площею 7,6410 га ріллі в межах території Каширівської сільради із зазначенням цільового призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що не відповідає змісту розпорядження № 125-р від 28.03.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи в 2010 році позивач звернувся до відповідача із заявою саме про виділення земельної ділянки площею 8.23 га ріллі для ведення фермерського господарства та отримало дозвіл на отримання вказаної земельної ділянки для сільськогосподарських потреб.

Відповідно до змісту розпорядження голови райдержадміністрації від 25.03.2010 року № 158-р, зазначалось "дати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою на земельну ділянку для сільськогосподарських потреб в межах території Каширівської сільської ради", не зважаючи на те, що земельним законодавством не передбачено поняття «цільове призначення - для сільськогосподарських потреб».

Суд в своїй діяльності керується принципами адміністративного судочинства в тому числі принципом верховенства права, зміст якого, відповідно до статті 8 КАС України полягає в наступному: людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави....

Даним принципом має керуватись і відповідач в своїй діяльності, однак на думку суду в даному випадку Казанківською районною державною адміністрацією Миколаївської області допущено порушення даного принципу зважаючи на наступне.

Суд зауважує, що статтею 19 Земельного кодексу передбачено таку категорію земель, як "землі сільськогосподарського призначення".

Статтею 22 Земельного кодексу встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; ...

... Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Таким чином, законодавче поняття земель сільськогосподарського призначення встановлене нормами статті 22 Земельного кодексу України включає в себе поняття в тому числі і поняття земель для ведення фермерського господарства, тобто для сільськогосподарських потреб, суть якого полягає в виробленні товарної сільськогосподарської продукції.

Так відповідно до норм статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Нормами статті 31 Земельного кодексу встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Системне тлумачення норм статей 19, 22, 31 Земельного кодексу та статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" дозволяє зробити висновок про те, що поняття сільськогосподарські потреби включає в себе поняття і ведення фермерського господарства і ведення товарного сільськогосподарського виробництва та не суперечить нормам статті 23 ЗК України.

Таким чином, судом встановлено, що фактично розпорядженням № 125-р від 28.03.2011 року про внесення змін у розпорядження № 158-р від 25.03.2010 року не змінено суті правовідносин між позивачем та відповідачем щодо отримання вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства та введення товарного сільськогосподарського виробництва.

Суд звертає увагу на той факт, що позивач при замовленні документації з землеустрою діяв відповідно до вимог розпорядження № 158-р від 25.03.2010 року, той факт що зазначене розпорядження не відповідало вимогам діючого законодавства України, а саме ст.19 Земельного кодексу України, не може бути підставою для відмови в затвердженні документації з землеустрою, оскільки помилку було допущено органом владних повноважень Казанківською районною державною адміністрацією.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач діяв поза межами наданих повноважень з порушенням вимог статті 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та її не обґрунтував.

З огляду на викладене адміністративний позов щодо визнання дій посадових осіб Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області неправомірними; зобов'язання Казанківської районної державної адміністрації внести зміни до розпорядження № 125-р від 28.03.2011 року в якому вказати - цільове призначення земельної ділянки "для ведення фермерського господарства"; зобов'язання Казанківської районну державну адміністрацію затвердити ФГ "Агродар ШВД" Казанківського району документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 7,6410 га ріллі для ведення фермерського господарства по Каширівській сільській раді Казанківського району Миколаївської області-підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовльнити.

Визнати дії посадових осіб Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області неправомірними.

Зобов'язати Казанківську районну державну адміністрацію внести зміни до розпорядження № 125-р від 28.03.2011 року в якому вказати - цільове призначення земельної ділянки "для ведення фермерського господарства".

Зобов'язати Казанківську районну державну адміністрацію затвердити ФГ "Агродар ШВД" документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 7,6410 га ріллі для ведення фермерського господарства по Каширівській сільській раді Казанківського району Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.М. Мельник