Постанова № 24808936, 11.06.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2012 року Справа № 2а-9179/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Тихонова І.В.,

при секретарі судового засідання Калашникові Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за дорученням від 14.06.2011року № 558;

від відповідача: ОСОБА_2, за дорученням від 14.07.2011 року № 12375/10/10-013

третя особа: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» м. Луганськ до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2011 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» м. Луганськ до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення від 25.11.2008 № 00005808011/0.

Скасовуючи рішення попередніх судів, Вищий адміністративний суд України наголосив на прийнятті їх на підставі неповно з'ясованих обставин та вказуючи на необхідність дослідження юридичних фактів у справі, а саме «…поза увагою судів попередніх інстанції залишились посилання податкового органу про те, що відповідно до довідки про результати невиїзної документальної перевірки емітента - ЗАТ «Укртехнобуд» (Макіївська ОДПІ Донецької області) від 06.08.2008р. № 37/35-2/24312106 (долученої до матеріалів справи), підписаної співробітниками ДПА у Донецькій області, посадовими особами ЗАТ «Укртехнобуд», руху векселів на підприємстві за 2007 рік не встановлено. Бланки векселів серії АА 128601 та серії АА 1284603 на обліку у товариства ніколи не знаходились та не видавались.

Судам слід також врахувати те, що 28.10.2008р. Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення №1331 про затвердження інформаційного повідомлення стосовно ситуації навколо векселів, виданих АТЗТ «Укртехнобуд». Згідно інформаційного повідомлення, у лютому 2005 року печатку АТЗТ «Укртехнобуд» було викрадено, про що повідомлено органи внутрішніх справ відповідною заявою, внаслідок чого печатку акціонерного товариства було визнано втраченою; у серпні 2008 року ДПА в Донецькій області повідомила голову правління АТЗТ «Укртехнобуд», що втрачену печатку було використано для підробки векселів цього підприємства на суму 700 млн. грн.»

З урахуванням, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України не вказано у якій частині скасовано рішення попередніх судів, але вказано на обставини, які судами не були досліджені та враховані, суд дійшов висновку про дослідження матеріалів справи відносно спірних векселів, емітованих АТЗТ «Укртехнобуд».

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надавши письмові пояснення до позову, в яких зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 00005808011/0 від 25.11.2008р. було прийняте за Актом перевірки № 793/08-1/30642763 від 14.11.2008 року, згідно якого відповідач дійшов до висновку про те, що позивачем було порушено норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з підстав нікчемності угоди щодо купівлі - продажу векселів іншого емітенту та порушення позивачем порядку включення до валових витрат сум сплачених процентів за цінними паперами, власної емісії. В обґрунтування порушення відповідачем норм матеріального права при укладенні та виконанні угод щодо доручення, комісії та купівлі - продажу векселів емісії АТЗТ «Укртехнобуд» представник позивача зазначив, що вказані угоди не можуть бути визнані відповідачем нікчемними угодами з підстав дотримання позивачем всіх встановлених діючим законодавством умов проведення операцій із застосуванням векселів, а саме - статей «Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказний та простий вексель» від 07.06.1930р., Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480-IV та норм Цивільного Кодексу України. При тому позивач посилається на презумпцію законності правочину, те що жодна з викладених угод не визнана судом недійсною та на відсутність у відповідача будь -яких повноважень щодо самостійного визнання угод платників податків недійсними або нікчемними та на відсутність у відповідача будь - яких повноважень щодо самостійного визнання угоди платників податків недійсною або нікчемною, а що векселі серії АА1284601 та АА1284603 не були емітовані АТЗТ «Укртехнобуд» - надуманими, які основуються на припущеннях посадових осіб Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганськ та доказах, відносно достовірності яких є сумніви .

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення, аналогічні раніш наданих у судових засіданнях, зазначивши що, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 25.11.2008р. № 00005808011/0 було прийняте за Актом перевірки від 14.11.2008 року № 793/08-1/30642763, яким зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.4.1.6., п.4.1. ст.4 п.п.7.6.3., 7.6.4. п.7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334, за що повинен сплатити суму заниженого податку на прибуток та фінансові санкції на загальну суму 428 266,00 грн., також представник відповідача зазначив, що п.1.11 ст.11 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» встановлені податкові періоди з податку на прибуток: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, TOB «Луганський гофротарний комбінат», відповідно до п.7.9.3 ст.7 вищевказаного Закону, повинен був включити суму процентів за період з 30.04.06р. по 30.07.06р. у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів, тобто у податковий період - три квартали 2006 року. Позивач поділив належну до виплати 31.07.06р. суму процентів 169 792,6 грн. на 3 місяці, і, як вбачається з даних головної книги підприємства за 2006 рік суму у розмірі 113 820,0 грн. - відніс до валових витрат у податковій декларації з податку на прибуток за півріччя 2006р. Це призвело до завищення валових витрат та недоплати податку на прибуток за відповідний податковий період 2006 року. Таким чином, відповідно до п.п. 17.1.3 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», СДПІ ВПП у м.Луганську до позивача було застосовано штрафну санкцію від відповідних сум недоплати.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення та заперечення сторін у справі, отримавши відповіді державних органів, відносно з'ясування обставин, які не були досліджені та не взяті до уваги при прийнятті попередніх рішень, суд встановив наступне.

З метою повного з'ясування обставин, визначених ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 .09 2011р., суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати інші докази, на підставі яких суд може бути встановлена наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення.

Позивачем було подано клопотання про залучення до справи ТОВ «Вексельно-фондовий центр «Меркурій», як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, посилаючись, що ТОВ «Вексельно-фондовий центр «Меркурій» було повіреним при купівлі-продажу векселів, емітованих АТЗТ «Укртехнобуд», та як професійний торговець цінними паперами, міг надати суду необхідну інформацію достовірності векселів та несе відповідальність за господарською операцією. З урахуванням, що ТОВ «Вексельно-фондовий центр «Меркурій» за місцем реєстрації не знаходиться, у СДПІ по роботі ВПП у м. Луганську немає можливості знайти посадових осіб третьої особи, яка залучається та мета, за якою позивач залучає ТОВ «Вексельно-фондовий центр «Меркурій» у якості третьої особи не є предметом дослідження по справі, у задоволенні клопотання було відмовлено.

Будь-яких додаткових доказів по справі або клопотань, відносно отримання таких доказів, з боку сторін у справі більше не надходило.

Одним із порушень, що відображені у Акті перевірки від 14.11.2008 року № 793/08-1/30642763 було те, що позивач - ТОВ «Луганський гофротарний комбінат» порушив податкове законодавство при купівлі-продажу простих векселів емітента АТЗТ «Укртехнобуд» за період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року на аркуші 7-13 акту зазначено, що оскільки емітент цінних паперів - АТЗТ «Укртехнобуд» не здійснював емісію вказаних цінних паперів, позивачем не додержано вимоги частин 1; 5 ст.203 ЦК України, правочині щодо доручення та купівлі-продажу векселів укладений з ТОВ «Вексельно-фондовий центр «Меркурій» є нікчемним, та, відповідно, позивачем було порушено приписи п.п. 7.6.4. та п.п. 7.6.3. п. 7.6. статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334.

Висновок щодо не здійснення емісії цінних паперів (векселів) АТЗТ «Укртехнобуд» Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську було встановлено з пояснень посадових осіб АТЗТ «Укртехнобуд», даних податкової перевірки від 06.08.2008 року № 37/35-2/24312106 та листа ДПА у Донецькій області від 05.06.2008 року № 9922/35/21-2.

Твердження про нікчемність договору купівлі-продажу цінних паперів (векселів) в акті перевірки від 14.11.2008 року № 793/08-1/30642763 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську свідчить про правові висновки, належність яких, Конституцією України віднесена до судів.

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, про що свідчить думка Верховного Суду України, висловлена в Узагальненнях - «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.11.2008 року.

Так у розділі «Правові наслідки невідповідності змісту правочину законодавству» (йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання) зазначено:

«Термін нікчемність правочину», передбачений ЦК, до прийняття цього Кодексу у вітчизняному законодавстві не вживався. Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК нікчемний правочин є недійсним через його невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення незалежно від того, чи визнав його таким суд.

Судам потрібно мати на увазі, що з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер».

Відповідно до ст. 215 ЦКУ нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актом податкової перевірки, які б факти у цьому акті не були відображені.

Але, органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 №509 «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, які вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

Частина 5 та 4 статті 11 КАС України встановляє, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, яких, на думку суду, не вистачає та вживає, з власної ініціативи, передбачені законом заходи, щодо виявлення та витребування доказів.

На підставі судових запитів суду від 29.02.12., 29.03.12 та ухвали суду від 07.05.2012 року, судом були отримані відповіді з Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецької області та Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку відносно викрадення печатки емітента спірних векселів АТЗТ «Укртехнобуд» АА1284601; АА1284603; звернення посадових осіб АТЗТ «Укртехнобуд» до органів внутрішніх справ за отриманням дозволу на виготовлення нової печатки та визнання недійсними цінних паперів (векселів) емітованих АТЗТ «Укртехнобуд».

Відповіддю Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Донецької області встановлено, що відносно викрадення печатки емітента спірних векселів посадові особи АТЗТ «Укртехнобуд» вбачається, що 12.02.2005р.до чергової частини Ц - Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області з письмовою заявою звернулася громадянка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо прийняття заходів до невідомого який 12.02.2005р. у період з 16.30 до 21.10 шляхом пошкодження замка із автомобіля НОМЕР_1 біля магазину «Фокстрот» по вул. Московськой м. Макіївка, вкрав жіночу сумку в якій знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_3 та дві печатки підприємств АТЗТ «Укртехнобуд» і TOB «Логіка ЛТД» чим завдав матеріальну шкоду на суму 1250 грн.

Даний факт зареєстрований у ЖРЗПЗ Ц-Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області за № 426 від 12.02.2005.

За вищевказаним фактом СВ Ц-Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області порушена кримінальна справа № 26-3-24690-1 від 19.02.2005.

12.04.2005 кримінальна справа № 26-3-24690-1 була призупинена на підставі п. 3 ст. 206 КПК України.

Надати дані щодо виготовлення або знищення печаток та штампів до 01.01.2009 не можливо тому, що матеріали на підставі яких видаються вказані дозволи згідно наказу МВС України № 519 від 04.06.2002 (зберігають три роки) були знищені.

З урахування часу втрати печатки та випуску векселів минуло понад три роки що не заважало отримати АТЗТ «Укртехнобуд» нову печатку.

Державна комісія цінних паперів та фондового ринку України повідомила, що до жовтня 2008 року, посадові особи не звертались до них з будь-якою інформацією або заявою про визнання недійсними цінних паперів (векселів) АТЗТ «Укртехнобуд» або заборони їхнього обігу.

Крім того, у судовому порядку не обмежувався обіг векселів АА1284601; АА1284603.

Фактів втрати печатки у період емітованих векселів не надано.

Як вбачається з акту від 14.11.2008 року № 793/08-1/30642763 перевірка охоплювала період з 01.04.2006 року по 30.06.2008 року.

Векселі сер. АА 1284601 та АА 1284603 були емітовані АТЗТ «Укртехнобуд» 11.05.2007 року, господарська операція з купівлі-продажу цінних паперів була здійснена 07.08.2007 року.

Але тільки 28.10.2008р., через рік та два місяці, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку було прийнято рішення № 1331 про затвердження інформаційного повідомлення стосовно ситуації навколо векселів, виданих АТЗТ «Укртехнобуд», тобто на момент укладення угоди, сторони не знали та не могли знати будь-якої ситуації відносно векселів, емітованих АТЗТ «Укртехнобуд», тобто діяли як добросовісні продавець векселів та набувач на їх права власності.

Позивач, при укладенні договорів доручення та купівлі-продажу із ТОВ «Вексельно-фондовий центр «Меркурій» здійснив відображення в угодах та актах приймання - передачі всіх визначених реквізитів придбаних у власність векселів АТЗТ «Укртехнобуд», на яких було визначені всі необхідні данні та відомості.

Відповідно до ст. 16; 77 Уніфікованого закону - законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними та дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір.

Зобов'язання сплатити за векселем припиняється виконанням, тобто сплатою зобов'язаною особою суми вексельного боргу. Разом з тим, зобов'язання, яке випливає з векселя, може бути припинене з інших підстав, передбачених гл. 50 ЦК України, зокрема шляхом передання відступного за згодою між вексельними кредитором і боржником, зарахування зустрічної грошової вимоги. Такі способи припинення вексельного зобов'язання породжують ті самі наслідки, що й оплата за векселем.

Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006р. № 3480, а саме статтею 4 визначено, що до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права. Обмеження обігу та/або реалізації прав за цінними паперами може бути встановлено тільки у випадках і в порядку, передбачених законом.

Частина друга цієї статті визначає, що для передачі іншій особі прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, достатньо вручити цінний папір цій особі. Права, посвідчені іменним цінним папером, передаються у порядку, встановленому законами України.

Особливості обліку та переходу права власності на цінні папери встановлюються законом.

На час здійснення (укладання та виконання в натурі) зобов'язання за угодами доручення (про купівлю цінних паперів) та угоди їх купівлі-продажу позивач не мав законних підстав для оскарження або визнання недійсним отриманого у власність векселів АТЗТ «Укртехнобуд» з підстав дотримання всіх відповідних приписів чинного законодавства України про обіг векселів в Україні.

Відповідно до приписів ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якшс його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач на позов не надав судового рішення про визнання договору купівлі - продажу цінних паперів (векселів) - не дійсним, не навів жодної статті діючого законодавства, яка визнавала договір купівлі-продажу цінних паперів (векселів) - нікчемними та не надав суду доказів, документально підтверджених, що під час укладення угода купівлі-продажу цінних паперів (векселів) не відповідала вимогам закону, або вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Жодна з викладених угод - не визнана судом недійсною, та не може вважатися нікчемною з підстав презумпції законності угоди (стаття 204 Цивільного кодексу України) та відсутності у відповідача будь-яких повноважень щодо самостійного визнання угод платників податків -недійсними або нікчемними, що відображено у ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509.

Із визначеного слідує, що позивачем при укладенні та повному виконанні угод доручення на купівлю цінних паперів від 01.08.2007р., купівлі - продажу цінних паперів від 07.08.2007р. та договору комісії на купівлю цінних паперів від 09.08.2007р. - були дотримані всі встановлені діючим законодавством умови.

За таких обставин не має підстав для встановлення порушення позивачем норм цивільного та, відповідно й податкового законодавства України при укладанні та виконанні визначених угод.

Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вимогами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України - судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2; 11, 17, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат» задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 00005808011/0 від 25.11.2008 року, що прийнято Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на підставі Акту перевірки № 793/08-1/30642763 від 14.11.2008 року та відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат»,код ЄДРПОУ № 30642763 було донараховано суму податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у загальному розмірі - 428266,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський гофротарний комбінат», код ОКПО 30642763 судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 11 червня 2012 року.

СуддяІ.В.Тихонов