Постанова № 24808333, 12.06.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/4020/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09год. 55хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

за участю представника позивача Ковальчука Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 18494,19грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, до Фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 18494,19грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що податковий борг виник внаслідок несплати податкових зобов'язань згідно податкового повідомлення-рішення по орендній платі з фізичних осіб за №0086861730 від 14.06.2011 року. Застосовані податковим органом заходи з погашення податкового боргу не призвели до погашення заборгованості.

Просить суд стягнути з Фізичної особи ОСОБА_2 (83017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 18494,19грн. на користь місцевого бюджету Пролетарської районної ради, код ЄДРПОУ 34686940, р/р 33210815700011, код платежу - 13050500, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області м. Донецька, МФО 834016.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне. Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) має в оренді земельну ділянку несільськогосподарського призначення розташовану на території АДРЕСА_2.

Між відповідачем та Виконавчим комітетом Донецької міської ради було укладено договір оренди земельної ділянки від 02.07.2007 року (далі - Договір) строком дії до 21.03.2012року), яким передбачено надання в оренду земельну ділянку площею 0,1910га, в тому числі: 0,0331га - під капітальною одноповерховою забудовою, 0,0579га - під проїздами, проходами та площадками, 0,1000га - під зеленими насадженнями, на підставі рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради №170/8 від 21.03.2007 року. (а.с.7, 10)

Договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, про що свідчить запис 02.07.2007 року №040714600011.

Відповідно до п.8 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 4,0 відсотка від нормативної грошової оцінки. Орендна плата вноситься на бюджетний рахунок місцевого бюджету у розмірі 23301,09грн. на рік.

Відповідно ст.2 Закону України «Про плату за землю» (який був чинний на час виникнення спірних податкових зобов'язань) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із ст.5 Закону України «Про плату за землю» об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Статтею 19 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що розмір, умови та строки внесення орендної плати за землю встановлюються за узгодженням сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Судом встановлено, що рішенням Донецької міської ради від 21.03.2007р. № 170/8 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 була надана земельна ділянка в оренду для експлуатації існуючої будівлі диспетчерської по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1410138300:00:026:0063).

Згідно попереднього розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки Управління земельних ресурсів Донецької міської ради грошова оцінка земельної ділянки площею 1910кв.м. станом на 01.01.2010 року складає 924713,19грн., відповідна грошова оцінка земельної ділянки площею 955кв.м. станом на 01.01.2010 року складає 462356,60грн. (а.с.13)

Як вже зазначалось раніше, пунктом 8 даного договору встановлено, що ставка орендної плати за землю складає 4% від нормативної грошової оцінки.

Отже, розмір річної орендної плати за землю за 2011 рік дорівнює 18494,19грн. (9462356,30х0,04 =18494,19грн.).

ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 року №0086861730 яким визначено податкове зобов'язання по орендній платі за землю у розмірі 18494,19грн., яке отримано відповідачем, про що є відмітка на корінці рішення. (а.с.12)

З преамбули Закону України «Про плату за землю» вбачається, що цим Законом визначено розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку. Відповідно до ст.26 Закону України «Про плату за землю» за порушення цього Закону платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Згідно із ст.27 Закону України «Про плату за землю» контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Пунктом 8 частини 1 статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) є загальнодержавним податком.

Відповідно до п.п.6.2.1 п. 6.2, п.п.6.3.2, п.6.3 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька були надіслані на адресу відповідача перша податкова вимога №1/13 від 25.08.2010 року та друга податкова вимога №2/441 від 30.09.2010 року, які були отримані відповідачем особисто 25.08.2010 року, 30.09.2010 року відповідно, про що є відмітка на корінцям вимог. (а.с.18,19)

Податковий борг у добровільному порядку відповідачем сплачено не було.

Таким чином сума заборгованості склала 18494,19грн.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Отже, відповідач як фізична особа, у якої в користуванні є земельна ділянка на підставі договору оренди, відноситься до платників податків.

Керуючись ст.206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Оскільки Закон України «Про плату за землю» втратив чинність з 1 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України, розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку встановлені нормами Податкового кодексу України.

Статтею 285 Податкового кодексу України, передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідні центральні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.288.2 ст.288 кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

По п.286.5 ст.286 кодексу, нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1 ст.287 Податкового кодексу України передбачено, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. (п.287.5 ст.287 Кодексу)

В п.288.3 ст.288 цього ж кодексу зазначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

П.288.4 ст.288 Податкового кодексу України передбачає розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Статтею 290 кодексу визначено порядок зарахування до бюджетів плати за землю. Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Судом встановлено, що відповідачем частково не сплачена сума орендної плати за земельну ділянку в результаті чого у відповідача, виник податковий борг в сумі 26878,16грн., про що свідчить зворотній бік облікової картки по орендній платі з фізичних осіб станом на 31.12.2011 року та довідка про суми податкового боргу платника податків. (а.с.7-12)

Відповідно до п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України, пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за колений календарний день прострочення у його сплаті.

Але відповідачем сума податкового зобов'язання з орендної плати за землю не сплачена у зв'язку з чим виник податковий борг з цього податку у розмірі 18494,19грн. згідно з витягом з особового рахунку станом на 23.03.2012 року. (а.с.6)

Матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду справи відповідачем податковий борг на загальну суму 18494,19грн. не сплачений.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

П.31.1 ст.31 Податкового кодексу України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 цього кодексу орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Керуючись п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 18494,19грн., задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_2 (83017, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати орендної плати з фізичних осіб у розмірі 18494,19грн. на користь місцевого бюджету Пролетарської районної ради, код ЄДРПОУ 34686940, р/р 33210815700011, код платежу - 13050500, банк отримувача ГУДКУ в Донецькій області м. Донецька, МФО 834016.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 12 червня 2012 року.

Постанову у повному обсязі складено 15 червня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.