Постанова № 24808198, 20.06.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4101/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кучми К.С. при секретарі -Василенко Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонус»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2012 р. за номерами 0000392320 та 0000382320 та судові витрати просив покласти на відповідача. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач в позові, а його представник в судовому засіданні зазначили, що дані податкові повідомлення-рішення були прийняті на підставі акту від 23.02.2012 р. №218/232/21941296 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бонус» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. Вважають дані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони були прийняті відповідачем на підставі того, що податковими органами було встановлено порушення ТОВ «Бонус» п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 р. за №283/97-ВР, п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 212 922, 56 грн., а також встановлено порушення ТОВ «Бонус» п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу 5 ПК України, в результаті чого ТОВ «Бонус» безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ на загальну суму 137 732, 69 грн.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином. В своїх запереченнях на позов відповідач зазначив, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Бонус» було збільшено валові витрати та сформовано податковий кредит на підставі документів, отриманих від постачальника, що має ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не мають співробітників для фактичного вчинення дій за укладеними договорами, не мають власних транспортних засобів, факт транспортування товарів підтверджують товарно-транспортними накладними, складеними формально. Основними постачальниками ТОВ «Бонус» були ТОВ «Фаворит-груп», ТОВ «Компанія «Пром-Груп», ТОВ «Вектрас», ТОВ «Верона НВФ» та ТОВ «Парекс Інвест». Відповідачем отримано акти перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 29.04.2011 р. № 541/231/36841512, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 20.05.2011 р. №1281/233/36840414, ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 29.04.2011 р. №540/231/36840429, Західно-Донбаської ОДПІ від 25.05.2011 р. № 307-23/1-37085273 та Дніпропетровської МДПІ №642/234/37302920 від 07.09.2011 р.

Відповідно до зазначених актів перевірок, встановлено, що операції з поставки по ланцюгу постачання де вигодонабувачем є, зокрема, ТОВ «Бонус» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин та не спричиняють реального настання правових наслідків. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Отже, ТОВ «Бонус» включило до складу валових витрат та податкового кредиту вартість товарів (послуг) на підставі недостовірних первинних облікових документів, які сформовані на підставі просування (використання) даних зазначених у цих документах особами, по яких, згідно актів перевірок встановлено відсутність поставок товарів (послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Бонус» 04 серпня 1995 р. зареєстровано рішенням виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

В судовому засіданні встановлено, що з 08 по 16 лютого 2012 р. відповідно до направлень від 07.02.2012 р. №78/232 та №79/232 та наказів про проведення документальної позапланової перевірки від 07.02.2012 р. №158 та про продовження терміну проведення документальної позапланової перевірки від 14.02.2012 р. №174 співробітниками Нікопольської ОДПІ, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Бонус» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. За результатами перевірки Нікопольською ОДПІ складено акт від 23.02.2012 р. №218/232/21941296.

У ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Бонус» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.07.2010 р. по 30.09.2011 р. було встановлено порушення, в тому числі:

- п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції Закону України від 22.05.1997 р. за №283/97-ВР із змінами та доповненнями, що діяла на момент вчинення правопорушення, п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток всього на суму 212 922, 56 грн., в тому числі: 3 квартал 2010 р. - 77 146, 5 грн.; 4 квартал 2010 р. - 87 844, 40 грн.; 2 квартал 2011 р. - 47 931, 66 грн.

-п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в редакції Закону України, що діяла на момент вчинення правопорушення, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу 5 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, всього на суму 137 732, 69 грн., в тому числі: за серпень 2010 р. - 11 169, 20 грн.; за вересень 2010 р. - 2 136 грн.; за листопад 2010 р. - 64 270, 30 грн.; за січень 2011 р. - 285, 44 грн.; за лютий 2011 р. - 25 138, 69 грн.; за травень 2011 р. - 6073, 20 грн.; за червень 2011 р. - 28 659, 86 грн.

На підставі акту перевірки 12.03.2012 р. Нікопольською ОДПІ були винесені податкове повідомлення-рішення №0000382320 про донарахування податку на додану вартість за основним платежем 137 732, 69 грн. та 19 394, 87 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення-рішення №0000392320 про донарахування податку на прибуток за основним платежем 212 922, 56 грн. та 41 247, 72 грн. штрафних (фінансових).

В ході судового розгляду було встановлено, що між ТОВ «Бонус» та ТОВ «Фаворит-груп» було укладено договір поставки №57/10 від 14.06.2010 р., на виконання даного договору було поставлено товар та виписано видаткові, податкові та товарно-транспортна накладні; між позивачем та ТОВ «Пром-Груп» було укладено договір поставки №52/10 від 11.01.2010 р., на виконання даного договору було поставлено товар та виписано видаткові, податкові та товарно-транспортна накладні; між позивачем та ТОВ «Вектрас» на виконання отриманих робіт та послуг з зачистки та шліфовки поковок було укладено акти прийому-передачі робіт, виписано видаткові та податкові накладні; між позивачем та ТОВ «Верона НВФ» на виконання отриманих робіт та послуг з зачистки та шліфовки поковок було укладено акти прийому-передачі робіт, виписано видаткові та податкові накладні; між позивачем та ТОВ «Пром-Груп» було укладено договір поставки №Т267 від 30.03.2011 р., на виконання даного договору було поставлено товар та виписано видаткові, податкові та товарно-транспортна накладні.

Суми за зазначеними видатковими та податковими накладними включено до податкового кредиту та валових витрат відповідного періоду. Крім того, в ході судового розгляду судом встановлено, що ТОВ «Бонус» використало придбані за вищезазначеними договорами та актами прийому-передачі робіт товари та послуги, шляхом їх подальшої реалізації кінцевому споживачу для отримання прибутку, що підтверджується наказами на відпуск готових виробів, актами виконаних робіт, видатковими накладними, довіреностями на отримання продукції, рахунками-фактурами ЗАТ «Елста», АТЗТ «Феріт», ВАТ Азовзагальмаш», АТЗТ «Машинобудівний завод «Червоний жовтень», ПП «Підшипниксбуд», ВАТ «МЗТМ».

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до пунктів 44.1. та 44.2. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п.5.1 ст.5 «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону).

Відповідно до п.п.7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінуючи, письмові доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень податкового законодавства під час формування валових витрат та податкового кредиту на підставі правочинів, укладених ТОВ «Бонус» з його контрагентами у перевіряємому періоді, а тому податкові повідомлення-рішення відповідача від 12.03.2012 р. за номерами 0000382320 та 0000392320 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 12.03.2012 р. №0000382320.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 12.03.2012 р. №0000392320.

Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бонус» судовий збір у розмірі 2 146 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 11 червня 2012 року

Суддя К.С. Кучма