Ухвала суду № 24808032, 14.06.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/563/12

Головуючий у 1-й інстанції: Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Копійчук О.В.

за участю представників сторін:

представників позивача: Рибачук Світлани Іванівни, Рибачук В'ячеслава Івановича,

представників відповідача: Федючок Віталія Миколайовича, Дикун Марії Дем'янівни, Новоселицької Тетяни Антонівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Інвест Капітал Буд" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2012 року приватне підприємство "Інвест Капітал Буд" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Волочиському районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000012301 та №0000022301 від 03 січня 2012 року.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що ДПІ у Волочиському районі в період 21 листопада 2011 року по 07 грудня 2011 року проведено планову виїзну перевірку ПП "Інвест Капітал Буд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, за результатами якої було складено акт №1087/23/33978117 від 14 грудня 2011 року.

В акті перевірки встановлено завищення позивачем валових витрат за рахунок віднесення до них витрат по утриманню та експлуатації цегельного заводу, який на думку податкового органу, є невиробничим фондом. Неправомірними у зв'язку з цим є також амортизаційні відрахування здійснені позивачем та формування податкового кредиту.

Крім того, позивачем під час перевірки безпідставно завищено витрати на суму 119662 грн. не підтверджені первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено законодавством.

03 січня 2012 року ДПІ у Волочиському районі прийнято податкові повідомлення-рішення №0000012301 та №0000022301, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 161004 грн., з яких 146619 грн. за основним платежем, 14385 грн. за штрафними санкціями та збільшено суму зобов'язань по податку на додану вартість за основним платежем на 2524 грн., за штрафними санкціями на 591 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи містять докази введення в експлуатацію цегельного заводу та докази проведення робіт щодо підготовки його до використання у власній господарській діяльності. Що стосується правомірності формування податкового кредиту, суд першої інстанції вважає, що матеріалами справи підтверджується реальність виконання договору оренди транспортного засобу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з п. 10 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 року N 561, підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем 15 грудня 2008 року відповідно до договору купівлі-продажу було придбано у власність комплекс, цегельний завод, який знаходиться в с. Михнів Ізяславського району Хмельницької області. Того ж дня було складено акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу цегельного заводу. 23 грудня 2008 року даний договір було зареєстровано в Ізяславському районному бюро технічної інвентаризації.

На підставі наказу ПП "Інвест Капітал Буд" №26 від 22 грудня 2008 року "Про введення в експлуатацію основних засобів - комплексу цегельного заводу" було складено акти приймання-передачі внутрішнього переміщення основних засобів, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, матеріали справи містять докази створення комісії по введенню в експлуатацію основних засобів (наказ №26 від 01 листопада 2007 року) та накази про прийняття на роботу працівників на цегельний завод.

У зв'язку з підготовкою до використання у власній господарській діяльності позивачем проводилися ремонтні роботи, що підтверджується актами списання матеріалів, реєстром бухгалтерських рахунків, матеріальними звітами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, для нормального забезпечення виробничого процесу, в тому числі і виконання робіт, пов'язаних з підготовкою для використання цегельного заводу, позивач отримував послуги від ПАТ "Хмельницькобленерго" з постачання електроенергії, про що свідчать копії податкових накладних, долучених до матеріалів справи.

Вказаними обставинами повністю спростовується висновок податкового органу про те, що комплекс цегельного заводу є невиробничим фондом.

Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Згідно з п.п. 8.1.2 п 8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" амортизації підлягають витрати, зокрема, на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Оскільки комплекс цегельного заводу є основним фондом, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не занизив показник декларації з податку на прибуток "приріст балансової вартості запасів" на суму вартості матеріалів, використаних для ремонту заводу. Крім того, сума амортизації була нарахована позивачем правомірно, а також правомірно було віднесено до складу податкового кредиту суму податку сплачену у зв'язку з придбанням електроенергії.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що між позивачем та ВАТ "Мотор січ" було укладено договір від 11 жовтня 2010 року оренди транспортного засобу, відповідно до умов якого орендар - ПП "Інвест Капітал Буд" приймає в тимчасове користування автомобіль - МАЗ-тягач, зобов'язується використовувати його відповідно до цільового призначення та сплачувати за нього орендну плату.

На підтвердження використання орендованого автомобіля у власній господарській діяльності позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних та шляхових листів.

Вказані первинні документи були досліджені судом першої інстанції, на підставі чого суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про фактичне використання орендованого автомобіля в господарській діяльності позивача.

Що стосується решти порушень, як зазначає відповідач в поданій ним апеляційній скарзі, позивач погодився із встановленими під час проведення перевірки порушеннями визначення балансової вартості отриманої валюти від здійснення зовнішньоекономічної діяльності. При цьому, вказані обставини позивачем не заперечуються.

Разом з тим, встановивши невідповідність частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину (пункт, речення) рішення або рішення в частині нарахування певної суми штрафних (фінансових) санкцій. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

В поданій апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що ним було надано суду розрахунки встановлених актом перевірки №1087/23/33978117 від 14 грудня 2011 року порушень.

Разом з тим, вказані розрахунки містять лише окремо суми за кожен податковий період, однак не вказано окремо суми за кожне вчинене позивачем порушення, що в свою чергу позбавляє суд можливості виокремити ту частину податкового повідомлення-рішення, яку суд вважає правомірною.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 19 червня 2012 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.