Рішення № 24802684, 06.06.2012, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 1625/458/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2012 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого : Кіндяк І.С.

при секретарі: Токар М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»в особі Полтавського головного регіонального управління комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

В С Т А Н О В И В :

30.05.2011 р. позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, в обґрунтування вимог зазначив, що відповідно до умов кредитного договору № РLОКG00001130 від 10.04.2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 450712,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,56 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.04.2028 року.

Відповідно до умов договору позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 5564.60 грн. для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

В порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала та станом на 29.04.2011 року має заборгованість - 849450,71 грн.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № РLОКG00001130 від 10.04.2008 року. Згідно яким відповідач передав позивачу в іпотеку - житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 132,6 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2008 року, № 1910.

У відповідності до ст. 6 Закону України „Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку (далі - Земельна ділянка), на якій розташований Предмет іпотеки і яка належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач просить звернути стягнення заборгованості на предмет договору іпотеки, а саме - житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 132.6 кв.м. та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок вартості, якої погасити зобов'язання по кредитному договору.

30.09.2011 р. Полтавським районним судом постановлено заочне рішення по справі, позовні вимоги задоволені частково.

13,01.2011 р не погоджуючись з постановленим заочним рішенням відповідач написала заяву про його перегляд та скасування.

26.01.2012 р. ухвалою Полтавського районного суду заочне рішення скасовано, справу призначено до судового розгляду в загальному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повному обсязі, просив позов задовольнити, надав пояснення аналогічні позовній заяві. Окрім цього на вимогу суду надав розрахунок пені в врахуванням терміну позовної давності.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, не повідомивши про причини неявки та їх поважність, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 74 ЦПК України

Відповідно до ст.224 ч.1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина 2 статті 1054 ЦК України передбачає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно ст.554. ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Судом встановлено, що 10.04.2008 року між КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк»»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір РLОКG00001130 від 10.04.2008 року про надання останній кредиту в розмірі -450712,50 грн. на наступні цілі:

- 364 862,50 грн. на придбання нерухомості;

- 7 070,00 грн. на сплату винагороди;

- 2 525,00 грн. страхування майна;

- 1 767,50 грн. особисте страхування;

- 85 850,00 грн. на сплату страхових платежів у випадках та в порядку передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,38 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 0,96% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.7.2 даного договору.

Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем і ОСОБА_1 укладено договір іпотеки РLОКG00001130 від 10.04.2008 р., який посвідчено приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий №1914.

Згідно із договором іпотеки РLОКG00001130 від 10.04.2008 року для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором РLОКG00001130 від 10.04.2008 року надано нерухоме майно -житловий будинок з господарськими будівлями загальною площею 132,6 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно кредитного договору за користування кредитом ОСОБА_1 зобов'язана сплатити банку (позивачу) відповідну плату, терміном погашення до 10.04.2028 р. включно.

Стаття 252 ЦК України, встановлює, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, ст. 256 ЦК України. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, ст. 257 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Суд вважає, що відповідно вимог ст.252 ЦК України враховуючи заяву відповідачки, необхідно застосувати термін позовної давності до нарахування неустойки.

Окрім цього в судовому засіданні перевірено розрахунок суми заборгованості, з врахуванням заяви відповідачки про застосування терміну позовної давності до стягнення неустойки, а також наданих даних позивачем щодо розрахунку пені, яка склала 128 099,58 грн. і всього буде складати 785 450,71 грн., з яких:

- 377 740,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 270 107,63 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 9 418,66 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

- 128 184,42 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

всього - 785 450,71 грн.

Суд вважає, що сума процентної складової, відповідно до п.5.3 договору, зменшиться в зв'язку з зменшенням пені і буде складати 39 272,54 грн. (785 450,71х5%=39 272,54), тому сума заборгованості складає 824 973,25 грн. (785 450,71+250,00+39 272,54=824 973,25) з яких :

а також штрафи, згідно умов кредитного договору:

- 785 450,71 грн. загальна сума заборгованості по кредиту;

- 250,00 грн. ( фіксована частина);

- 39 272,54 грн. (процентна складова);

всього - 824 973,25 грн.

За договором іпотеки відповідач ОСОБА_1 надав позивачу право у разі несплати боржником будь-якої суми у такому розмірі, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі, звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку», визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Таке право іпотекодержателя також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Такими чином, відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку»та п.п.18.8.1, 18.8.2 Договору іпотеки при виникненні підстав для звернення стягнення на майно, що передане в іпотеку, позивач має право на вчинення дій по реалізації цього майна.

Стаття 38 Закону України «Про іпотеку»надає іпотекодавцю (позивачу) право на продаж предмета іпотеки за рішенням суду або за договором, а стаття 39 визначає порядок його реалізації за рішенням суду.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Стаття 40 Закону України «Про іпотеку»передбачає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців,за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно

звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Як вбачається з довідки Кротенківської сільської ради №280 від 18.08.2011 р. у будинку зареєстрована одна ОСОБА_1

Суд вважає, що за даних підстав враховуючи ст. 40 Закону України «Про іпотеку»вимоги щодо виселення не підлягають задоволенню, так як передчасно заявлені.

Також суд вважає, що звернення стягнення на земельну ділянку, необхідно відмовити у задоволення позовних вимог в цій частині, оскільки як вбачається з умов договору іпотеки ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов'язань надала в іпотеку житловий будинок, земельна ділянка на якій розташований будинок предметом іпотеки не була. Окрім того, зазначена земельна ділянку належить до земель державного фонду, не приватизована і не є власністю відповідачки.

Відповідно вимог ст. 215 ЦПК України, суд при винесенні рішення повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі, згідно ст. 88 ЦПК України, тому з відповідача підлягає стягнення судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 551, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст.33, 38-39 Закону України «Про Іпотеку», ст.ст.3-4, 15-16, 60, 88, 212, 213, 214-215, 224-226, 292 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»в особі Полтавського головного регіонального управління комерційний банк «ПриватБанк»- задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме : на житловий будинок з господарськими будівлями, загальною площею 132.6 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № PLOKGK00001130 від 10.04.2008 р.) ПАТ КБ «Приватбанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем. з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу за рахунок вартості якої погасити:

- заборгованості кредитному договору № PLOKGK00001130 від 10.04.2008 р. у сумі 824 973,25 грн.

- судовий збір 1708,50 грн.

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн.

В інших позовних вимогах, - відмовити.

Відповідно до вимог ч.3 ст.232 ЦПК України повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутніми при його оголошенні -з моменту отримання копії рішення.

Суддя: І. С. Кіндяк